Ухвала

від 18.06.2019 по справі 904/4951/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

18.06.2019м. ДніпроСправа № 904/4951/18

За скаргою: Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства Елтехкомп на дії/бездіяльність Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області МЮУ Осельського Є.С.

За позовом: Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", м. Дніпро

До: Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Елтехкомп", м. Дніпро

Про: стягнення 1 797 393, 89 грн. ( розгляд скарги на дії/бездіяльність приватного виконавця)

Суддя Васильєв О.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ :

Від позивача : Коваль І.О. ( адвокат ) ;

Від відповідача( скаржника ) : не з'явився;

Від приватного виконавця: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.19р. (залишеного без змін постановою ЦАГС від 03.06.19р.) у справі №904/4951/18 позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з відповідача - ТОВ НВП Елтехкомп на користь позивача -АТ ДТЕК Дніпровські електромережі : 328 668, 10 грн. - штрафу; 1 234 458, 95 грн. - пені та 23 446, 90 грн. - витрат на сплату судового збору. 03.04.19р. після набранням рішення чинності було видано відповідний наказ.

08.04.19р. матеріали справи були надіслані на адресу Центрального апеляційного господарського суду у зв'язку з надходженням апеляційної скарги ТОВ НВП Елтехкомп на рішення суду від 12.03.19р. у справі №904/4951/18.

25.04.19р. до канцелярії суду від ТОВ НВП Елтехкомп надійшла скарга на дії/бездіяльність приватного виконавця Виконавчого округу Дніпропетровської області МЮУ Осельського Є.С., в якій відповідач просить визнати дії приватного виконавця неправомірними; зобов'язати приватного виконавця Виконавчого округу Дніпропетровської області МЮУ Осельського Є.С. усунути порушення прав ТОВ НВП Елтехкомп шляхом скасування: постанови ВП №58920110 про відкриття виконавчого провадження від 16.04.2019р., постанови ВП №58920110 про стягнення з боржника основної винагороди від 16.04.2019р., постанови ВП №58920110 про арешт коштів боржника від 16.04.2019р., постанови ВП №58920110 про арешт майна боржника від 17.04.2019р., постанови ВП №58920110 про зупинення виконавчого провадження від 18.04.2019р.; зобов'язати приватного виконавця повернути наказ про примусове виконання від 03.04.2019р. по справі №904/4951/18, про що винести відповідну постанову та зобов'язати приватного виконавця закінчити заходи примусового виконання рішення, про що винести відповідні постанови.

Скарга обґрунтована посиланням на ту обставину, що приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області МЮУ Осельський Є.С. відкривши виконавче провадження по виконання наказу суду від 03.04.19р. №904/4951/18 , порушив п.1. ч.4, ст. 4 ЗУ Про виконавче провадження , оскільки рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.19р. не набрало законної сили, а тому він не мав права відкривати виконавче провадження за цим наказом; а повинен був повернути цей наказ стягувачу (позивачу) без виконання.

Ухвалою суду від 26.04.19р. відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду скарги ТОВ НВП Елтехкомп на дії/бездіяльність Приватного виконавця Виконавчого округу Дніпропетровської області МЮУ Осельського Є.С. до повернення справи №904/4951/18 до господарського суду Дніпропетровської області. 07.06.19р. матеріали справи надійшли на адресу суду з ЦАГС. Ухвалою суду від 10.06.19р. прийнято скарга до розгляду та її слухання призначено на 18.06.19р.

До судового засідання 18.06.19р. з'явився лише представник позивача, який заперечував проти задоволення скарги. Скаржник та приватний виконавець явку повноважних представників до судового засідання не забезпечили.

Як вбачається з матеріалів справи, після набранням чинності рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.19р. у справі №904/4915/18 було видано відповідний наказ від 03.04.19р. В той же час, з матеріалів справи вбачається, що не погодившись з рішення суду , відповідач 02.04.19р. подав до відділення зв'язку апеляційну скаргу від 02.04.19р. (а.с.166-167). Цю апеляційну скаргу судом було отримано лише 08.04.19р.

Таким чином, станом на 03.04.19р. рішення господарського суду Дніпропетровської області набрало законної сили та у суду були відсутні правові підставі для не видачі наказу про примусове виконання судового рішення . Отже , наказ був виданий судом правомірно.

З матеріалів справи вбачається, що 16.04.19р. приватним виконавцем Виконавчого округу Дніпропетровської області Осельським Є.С. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №58920110 по виконання наказу суду від 03.04.19р., постанову про стягнення з боржника основної винагороди № ВП №58920110 , постанову про арешт коштів боржника ВП №58920110 та постанову про арешт майна боржника ВП №58920110 (а.с.221-225).

18.04.19р. приватним виконавцем Виконавчого округу Дніпропетровської області Осельським Є.С. було винесено постанову про зупинення виконавчого провадження від 18.04.19р. ВП №58920110 до вирішення апеляційної скарги, у зв'язку з відкриттям апеляційного провадження Центральним апеляційним господарським судом по справі №904/4951/18р. (а.с.227).

Як зазначалось вище, постановою Центрального апеляційного господарського суду від 03.06.19р. апеляційну скаргу ТОВ НВП Елтехкомп на рішення суду від 12.03.19р. у справі №904/4951/18 залишено без задоволення, а рішення суду від 12.03.19р. у справі - без змін.

Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Нормами статті 327 цього кодексу передбачено, що виконання рішення господарського суду проводиться на підставі виданого судом наказу, який є виконавчим документом.

Статтею 1 Закону України Про виконавче провадження встановлено , що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) -сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до приписів ст. 4 ЗУ Про виконавче провадження у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти. У разі пред'явлення до примусового виконання рішення міжнародного юрисдикційного органу у випадках, передбачених міжнародним договором України, такий виконавчий документ повинен відповідати вимогам, встановленим міжнародним договором України. У разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним. Виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов'язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов'язаний мати таку печатку .

Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання; 3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) юридичну особу - боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю. У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами. При поверненні стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання стягувачу повертається сплачений ним авансовий внесок.

Відповідно до статті 5 Закону України Про виконавче провадження примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 Закону України Про виконавче провадження , крім:

1) рішень про відібрання і передання дитини, встановлення побачення з нею або

усунення перешкод у побаченні з дитиною;

2) рішень, за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк

України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні

підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному

капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти

державного або місцевого бюджету;

3) рішень, за якими боржником є юридична особа, примусова реалізація майна якої

заборонена відповідно до закону;

4) рішень, за якими стягувачами є держава, державні органи;

5) рішень адміністративних судів та рішень Європейського суду з прав людини;

6) рішень, які передбачають вчинення дій щодо майна державної чи комунальної

власності;

7) рішень про виселення та вселення фізичних осіб;

8) рішень, за якими боржниками є діти або фізичні особи, які визнані недієздатними

чи цивільна дієздатність яких обмежена;

9) рішень про конфіскацію майна;

10) рішень, виконання яких віднесено цим Законом безпосередньо до повноважень

інших органів, які не є органами примусового виконання;

11) інших випадків, передбачених цим Законом та Законом України Про органи та

осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Відповідно до ст. 26 Закону України Про виконавче провадження , виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до приписів ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції; про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду (ст. 340 ГПК України).

Скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій; пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом (ст. 341 ГПК України). Скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються; неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду; якщо суд встановить, що особа, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються, звільнена з посади (не здійснює відповідну діяльність), він залучає до участі у справі посадову особу, до компетенції якої належить вирішення питання про усунення порушення права заявника. (ст.342 ГПК України).

За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу; у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника; якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги. (ст. 343 ГПК України).

Враховуючи вищезазначене та досліджені судом обставини, суд приходить до висновку про необґрунтованість скарги ТОВ НВП Елтехкомп , оскільки приватним виконавцем під час вчинення виконавчих дій не було порушено ЗУ Про виконавче провадження ( оскільки на час відкриття виконавчого провадження по виконання наказу суду від 03.04.19р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.19р. у справі №904/4951/18 набрало законної сили та у приватного виконавця були відсутні правові підстави відповідно до п.1. ч.4. ст. 4 ЗУ Про виконавче провадження повернути цей наказ стягувачу). Окрім того, слід зазначити, що законність винесення рішення суду від 12.03.19р. було підтверджено Центральним апеляційним господарським судом за результатами розгляди апеляційної скарги відповідача .

На підставі вищевикладеного , керуючись приписами ЗУ Про виконавче провадження , ст.ст. 234, 316, 339- 343 ГПК України , господарський суд , -

УХВАЛИВ :

Відмовити в задоволенні скарги ТОВ НВП Елтехкомп від 25.04.19р. на дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області МЮУ Осельського Є.С. в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції .

Суддя О.Ю.Васильєв