Ухвала

від 05.06.2019 по справі 907/327/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"05" червня 2019 р. м. Ужгород Справа № 907/327/19

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши заяву Акціонерного товариства УкрСиббанк № б/н від 28.05.2019 року про забезпечення позову у справі № 907/327/19

за позовом Акціонерного товариства «Укрсиббанк» , м. Київ

до Іршавського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області, м. Іршава

до Публічного акціонерного товариства «Іршавське автотранспортне підприємство - 12143» , м. Іршава

про визнання права на задовольняння своєї вимоги за рахунок грошових коштів, отриманих від примусової реалізації предмета іпотеки

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство «Укрсиббанк» , м. Київ звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Іршавського районного відділу ДВС ГТУЮ у Закарпатській області та Публічного акціонерного товариства «Іршавське автотранспортне підприємство - 12143» про визнання за ним як іпотекодержателем права на задовольняння своєї вимоги за Кредитним договором № 11276815000 від 25.12.2007 року, станом на момент фактичного задоволення за рахунок грошових коштів, отриманих від примусової реалізації предмета іпотеки, а саме: майнового комплексу, заг. пл. 3753.8 кв.м.

Разом з позовною заявою подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Іршавському районному відділу ДВС ГТУЮ у Закарпатській області вчиняти дії щодо перерахування коштів, отриманих від примусової реалізації предмета іпотеки нерухомого майна - майнового комплексу, заг. пл. 3753.8 кв.м., що знаходиться за адресою: Закарпатська обл., м. Іршава, вул. Федорова, 33 та належить ПАТ "Іршавське автотранспортне підприємство - 12143, код ЄДРПОУ-00426383, на праві приватної власності.

В обґрунтування своїх вимог заявник (позивач) вказує на те, що невжиття заходу до забезпечення позову може призвести до того, що до моменту задоволення позову, вказані кошти можуть бути перераховані відповідачу (ПАТ "Іршавське автотранспортне підприємство - 12143), що, на думку заявника, фактично позбавить можливості позивача як іпотекодержателя на отримання вказаних коштів від реалізації предмета іпотеки.

За таких умов, враховуючи предмет позову, надані заявником докази та обґрунтування заявлених вимог (які долучено до позовної заяви), їх розумність та адекватність, наявність зв`язку між заходом до забезпечення позову (заборона розпоряджатися коштами, право на які визнає АТ УкрСиббанк ) та предметом позовних вимог, з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів позивача, які гарантовані ст. 589 ЦК України, ст. 19 Закону України Про заставу , ст. 7 Закону України Про іпотеку та які порушать суть забезпечувального зобов`язання, вважає підтвердженою ймовірність утруднення або унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову при невжитті такого заходу забезпечення позову. Підкреслює, що обраний спосіб забезпечення позову передбачений положеннями ст. 67 ГПК України, не зупиняє діяльності відповідачів та є співрозмірним із заявленими позовними вимогами.

Розглянувши заяву про забезпечення позову суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 ГПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Статтею 137 ГПК України наведено вичерпний перелік заходів забезпечення позову, серед яких - заборона вчиняти певні дії.

При зверненні з заявою про накладення заборони вчиняти дії щодо перерахунку коштів, отриманих від примусової реалізації предмета іпотеки, заявником не вказано конкретну суму коштів, в межах якої суд повинен накласти заборону щодо її перерахунку. З поданих суду матеріалів позовної заяви неможливо встановити розмір коштів, отриманих від реалізації предмета іпотеки. Так, за твердженням позивача (заявника), кошти отримані від реалізації майна боржника (предмета іпотеки та двох земельних ділянок), складають суму 4 409 068 грн. Предметом заявленого позову є вимога про визнання за позивачем права на задоволення своєї вимоги та зобов`язання перерахувати кошти, отримані виключно з реалізації предмета іпотеки - майнового комплексу.

Поряд з цим, в тексті позовної заяви позивач стверджує, що майновий комплекс, заг. пл. 3753.8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 обл., м. Іршава, вул. Федорова, 33 та належить ПАТ "Іршавське автотранспортне підприємство - 12143, виступав предметом іпотеки по двох договорах, де іпотекодержателем є Акціонерне товариство Укрсиббанк . Однак, визнає, що не має пріоритетного права на заводолення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки за договором іпотеки від 04.03.2008 року, оскільки такий договір не був зареєстрований. Саме тому вважає, що кошти, отримані від реалізації цього майнового комплексу (предмета іпотеки) повинні бути перераховані державним виконавцем на виконання виконавчого документа по справі №705/90/12 (2/705198/12), виданим Апеляційним судом Закарпатської області, як пріоритетного іпотекодержателя, а тоді - на погашення заборгованості за Генеральним договором про надання кредитних послуг 11276815000 від 25.12.2007.

Таким чином, визнаючи той факт, що стосовно предмета іпотеки за спірним договором існує пріоритетне право, позивачем заявлено вимогу про накладення заборони на перерахунок всіх коштів, отриманих від реалізації майна, в тому числі і тих, які належить перерахувати на виконання рішення у справі №705/90/12 (2/705/198/12).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що поданих позивачем матеріалів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову по суті.

Отже, заявником не додержано вимог ст. 139 ГПК України.

Відповідно до ч. 7 ст. 140 ГПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

За таких обставин, заява про забезпечення позову, подана разом з позовною заявою у справі № 907/327/19 підлягає поверненню заявнику - Акціонерному товариству «Укрсиббанк» .

Поряд з цим, суд звертає увагу на наступне.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

За змістом норми ст. 136 ГПК України, обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою ж застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 21.03.2018 року у справі №904/5971/17, постанові від 07.06.2018 року у справі №910/23468/17, постанові від 04.06.2018 року у справі №910/23741/17, постанові від 04.05.2018 року у справі №910/339/18).

Також заявником при зверненні з заявою невірно застосовано норми процесуального права, оскільки наведені ним статті ст. 66 67 ГПК України не регулюють питання забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 136-140, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. заяву Акціонерного товариства УкрСиббанк № б/н від 28.05.2019 року про забезпечення позову у справі № 907/327/19 повернути заявнику.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку, встановленому розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Л.В. Андрейчук