Ухвала

від 26.06.2019 по справі 907/327/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"26" червня 2019 р. м. Ужгород Справа № 907/327/19

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали

за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» , м. Київ

до відповідача 1 Іршавського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області, м. Іршава

до відповідача 2 Публічного акціонерного товариства «Іршавське автотранспортне підприємство - 12143» , м. Іршава

про визнання права на задовольняння своєї вимоги за рахунок грошових коштів, отриманих від примусової реалізації предмета іпотеки

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Укрсиббанк» звернулося до суду з позовом про визнання за ним, як іпотекодержателем, права на задовольняння своєї вимоги за рахунок грошових коштів, отриманих від примусової реалізації предмета іпотеки, покликаючись на статті 572, 589, 590 ЦК України, ст. ст. 1, 7, 11 Закону України про іпотеку , ст. 51 Закону України Про виконавче провадження .

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 05.06.2019 року позовну заяву товариства залишено без руху, у зв`язку з виявленими в ній недоліками, та встановлено позивачу строк для їх усунення - не пізніше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У встановлений судом строк від позивача надійшла заява про усунення недоліків, разом з уточненою позовною заявою.

Розглянувши подані документи, суд дійшов висновку, що позивач не усунув виявлені у позовній заяві від б/н від 23.05.2019 недоліки з огляду на наступне.

Ухвалою суду від 05.06.2019 судом встановлено, що заявивши вимогу про визнання права на задовольняння своєї вимоги за кредитним договором позивач у прохальній частині позовної заяви не зазначив конкретної суми (ціни позову), в межах якої просить визнати за ним таке право вимоги, хоча до позовної заяви ним додано розрахунок боргу ТОВ Українська Авіаційна лізингова компанія . При цьому, суд констатував, що окрім договору іпотеки від 04.03.2008 року, основне зобов`язання перед банком-позивачем було забезпечено іншими договорами іпотеки, застави та поруки (пункт 2.1 Договору), відтак, позивачем не подано належних доказів існування по вказаному договору боргу.

Заявляючи вимогу про визнання права на задовольняння своєї вимоги за рахунок коштів, отриманих від примусової реалізації предмета іпотеки, майнового комплексу, заг. площею 3753,8 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 обл., м. Іршава, вул. Федорова, 33, позивачем не вказано суму та, відповідно, не подано докази про розмір коштів, отриманих від реалізації саме цього майна.

Крім того, суд встановив факт неподання позивачем належних доказів сплати судового збору, оскільки до позовної заяви було долучено платіжне доручення про оплату немайнової вимоги.

Усуваючи виявлені недоліки, позивач подав уточнену позовну заяву. Однак, така заява, її прохальна частина, також не містить конкретної суми (ціни позову), в межах якої позивач просить визнати за ним право вимоги. Натомість, в уточненій позовній заяві позивач стверджує, що позов заявлений ним виключно з тих підстав, що відповідач 1 не визнає таке право АТ УкрСиббанк , спору ж стосовно його грошового виразу, на думку позивача, не існує. Саме тому, предметом позову вважає встановлення судом факту наявності чи відсутності права на задоволення своєї вимоги, відтак, заявлена ним вимога є вимогою немайнового характеру.

Суд не погоджується з такими доводами позивача, адже, визнання права вимоги по суті має матеріальний зміст, оскільки передбачає матеріальний вираз його реалізації. У випадку задоволення позову про визнання права вимоги, така вимога повинна мати кількісну характеристику, в даному випадку повинна мати грошовий вираз. Саме покликання позивача на наявність перед ним боргу ТОВ Українська авіаційна лізингова компанія та можливість задоволення (погашення) його за рахунок предмету іпотеки, право на яке і встановлюється в судовому порядку, свідчить про помилковість твердження позивача щодо немайнового характеру спору.

Судом взято до уваги відсутність судового рішення як про стягнення з боржника за кредитним договором заборгованості, так і про звернення стягнення на предмет іпотеки, про що стверджує сам позивач. Додатком до позовної заяви повторно додано розрахунок боргу ТОВ Українська Авіаційна лізингова компанія на суму 1960443,98грн. В той же час, в тексті позивач повідомляє про часткове погашення боргу вказаним товариством, внаслідок чого позивач стверджує, що сума, яку відділ ДВС зобов`язаний перерахувати на рахунок АТ УКРСИББАНК в рахунок погашення заборгованості по Генеральному договору про надання кредитних послуг 11276815000 від 25.12.2007 (додаткова угода № 11319679000 від 24.03.2008) становить 1 014 963,99 грн. Доказів існування боргу на вказану суму суду не подано. За таких обставин, факт існування боргу та його розмір повинен бути предметом дослідження у межах справи про визнання права на задоволення вимоги за рахунок коштів, одержаних за рахунок предмета іпотеки, оскільки без встановлення факту існування боргу не може розглядатись позов чи про звернення стягнення на предмет іпотеки, чи про визнання права на задоволення вимоги за рахунок коштів, одержаних за рахунок предмета іпотеки, тобто встановлення факту існування боргу є первинним.

Саме тому підлягає застосовуванню наведене в ухвалі суду роз`яснення, надане в пункті 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин . Отже в частині ухвали (стосовно сплати судового збору у встановленому розмірі) позивачем не усунуто недолік.

Також не вказано позивачем суму та, відповідно, не подано докази про розмір коштів, отриманих від реалізації майна предмета іпотеки, майнового комплексу, заг. площею 3753,8 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 обл АДРЕСА_2 м АДРЕСА_3 , вул. Федорова, 33.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Враховуючи наведене, позивач не усунув виявлені судом недоліки поданої ним позовної заяви від 28.05.2019 року (вх. № 02.3.1-10/335/19 від 03.05.2019 року), позовна заява разом з доданими до неї документами підлягають поверненню позивачу на підставі ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, як неподана.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Керуючись ч. 4 ст. 174, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву від 28.05.2019 року (вх. № 02.3.1-10/335/19 від 03.05.2019 року) і додані до неї документи повернути позивачу.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку, встановленому розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

3. Ухвалу надіслати сторонам у справі.

4. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя Л.В. Андрейчук