Ухвала

від 05.06.2019 по справі 923/443/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

05 червня 2019 року Справа № 923/443/19

Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В. , дослідивши матеріали позовної заяви № 19-ГС від 17.05.2019

за позовом: Приватного підприємства "Баланс", м.Херсон

до: Приватного підприємства "ШАТАНЕЛЬ", м.Гола Пристань

про стягнення заборгованості в сумі 6 118 231,73 грн,

в с т а н о в и в:

03.06.2019 року до Господарського суду Херсонської області надійшла позовна заява № 19-ГС від 17.05.2019 Приватного підприємства "Баланс" до Приватного підприємства "ШАТАНЕЛЬ", в якій просить стягнути заборгованість у розмірі 6 118 231,73 грн за договором доручення № 1 від 16.07.2018.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.06.2019 року, справу розподілено судді Литвиновій В.В.

Позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.

Статтею 164 ГПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:

1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів;

2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч.1 ст.172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

В якості доказу направлення копії позовної заяви з додатками позивачем надано опис вкладення у цінний лист від 17.05.2019 згідно якого копію позовною заяви з додатками направлено на фактичну адресу ПП "ШАТЕНЕЛЬ" (73000, м.Херсон, вул.Робоча, буд. 82-А, офіс 31), проте не вказано які саме додатки направлено.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір", ВР України, від 08.07.2011, № 3674-VI.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (на 1 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1 921 грн. 00 коп.).

Таким чином, сума судового збору, що має бути сплачена позивачем, становить 91 773 грн. 47 коп. за майнову вимогу.

До матеріалів позовної заяви позивачем подано платіжне доручення №130 від 16.05.2019 про сплату судового збору у розмірі 10 000,00 грн.

Одночасно, з поданням позовної заяви № 19-ГС від 17.05.2019 позивачем подано клопотання про зменшення суми судового збору, згідно з яким просить суд зменшити розмір судового збору за подання даного позову до суми 10 000,00 грн., у зв`язку із скрутним фінансовим становищем позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", cуд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Положеннями ч.1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній рік, або позивачами є: військовослужбовці, батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої або багатодітної сім`ї; особа, яка дії в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" судам було роз`яснено, що у розгляді питань, пов`язаних з відстроченням та розстроченням сплати судового збору, зменшенням його розміру або звільненням від його сплати (стаття 8 Закону) і застосуванням приписів Закону щодо пільг зі сплати судового збору (стаття 5 Закону) господарським судам слід враховувати таке.

Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом зазначених дій є врахування майнового стану сторони. Обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

Разом з тим, зазначені положення закону дають право суду зменшити сплату судового збору лише за наявності виключних обставин.

Однак, господарському суду надано лише право, а не покладено обов`язок у будь-якому випадку задовольняти клопотання учасників судового процесу про зменшення сплати ними судового збору. Тобто, вказана норма є суб`єктивною та застосовується лише у випадку, коли заявник надасть суду дійсно переконливі докази скрутного матеріального становища, яке перешкоджає йому вчинити необхідні дії по сплаті судового збору. Дії суду при розгляді клопотання заявника про зменшення сплати судового збору повинні здійснюватися з дотриманням принципів рівності та збалансованості інтересів сторін.

Таким чином, позивач, як заінтересована сторона, звертаючись до суду із проханням про зменшення сплати судового збору, має належним чином обґрунтувати неможливість або утруднення здійснення оплати судового збору, та на підтвердження цього надати належні та допустимі докази.

Всупереч наведеним правовим нормам позивач не довів належними та допустимими доказами свою неможливість (відсутність коштів) сплати судового збору у зв`язку зі складним матеріальним становищем.

Наданий позивачем фінансовий звіт станом на 31.12.2018, не є самостійним доказом того, що останній матеріально неспроможний сплатити судовий збір за подачу цієї позовної заяви.

Будь-яких інших доказів, які б у сукупності підтверджували майновий стан позивача (зокрема, стосовно наявності у нього рухомого та нерухомого мана, тощо), суду не надано.

Європейський суд з прав людини в рішеннях від 20.05.2010 року у справі "Пелевін проти України", зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі "Креуз проти Польщі" зазначено, що вимога сплати зборів судами у зв`язку з оданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що Приватним підприємством "Баланс" не подано належних та допустимих доказів наявності обставин, які свідчать про скрутне матеріальне становище та про неможливість, у зв`язку з цим, сплатити судовий збір у встановленому Законом розмірі, а тому клопотання Приватного підприємства "Баланс" про зменшення сплати судового збору до 10 000,00 грн не підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 174 ГПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки позовна заява не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, суддя вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 162, 164, 172, 174, 234, 235, 254 ГПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

1.Відмовити у задоволенні клопотання Приватного підприємства "Баланс" про зменшення сплати судового збору.

2.Позовну заяву № 19-ГС від 17.05.2019 Приватного підприємства "Баланс" залишити без руху.

3.Встановити Приватному підприємству "Баланс" строк не більше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви.

4.Роз`яснити Приватному підприємству "Баланс", що згідно з ч. 4 ст. 174 ГПК України, у разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

5.Звернути увагу Приватного підприємства "Баланс", що подання доказів здійснюється в порядку, передбаченому ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

6.Копію ухвали направити Приватному підприємству "Баланс".

7.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 05.06.2019 року

Суддя В.В.Литвинова