Рішення

від 23.05.2019 по справі 808/1478/16

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2019 року (о 16 год. 45 хв.)Справа № 808/1478/16 Провадження №СН/280/10/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Лялько Ю.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справи

за позовом Приватного підприємства Кліма Тек

до Запорізької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Кліма Тек (далі - ПП Кліма Тек , позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Запорізької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - Запорізька ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, відповідач), в якому просить визнання протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.03.2016 №0002291201.

На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві посилається на приписи Податкового кодексу України та зазначає, що в силу приписів законодавства відповідач не мав права проводити в 2015 та 2016 роках перевірки без дозволу Кабінету Міністрів України, заяви позивача щодо його перевірки, наявності рішення суду або для додержання вимог Кримінального процесуального кодексу України. Звертає увагу, що відповідачем проводилась камеральна перевірка, при якій підлягає перевірці вся податкова звітність суцільним порядком, перевірка ж інших відомостей та фактичних обставин знаходиться поза межами камеральної перевірки, та відповідно до норм Податкового кодексу України є предметом документальної перевірки. Крім того, вказує, що податкова декларація з ПДВ не містить жодних даних про дату реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а отже дотримання строків такої реєстрації не є предметом камеральної перевірки відповідно до приписів Податкового кодексу України. У зв`язку із протиправністю дій щодо проведення перевірки, позивач вважає, що й оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню. Виходячи з наведеного, просить визнати протиправними та скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Ухвалою судді від 04.02.2019 справу прийнято до провадження, призначено адміністративну справу до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначене підготовче засідання на 25 лютого 2019 року. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Підготовчі засідання відкладались на 21 березня 2019 року та 28 березня 2019 року.

Відповідач позов не визнав, 27 березня 2019 року надіслав до суду відзив (вх. №12152), у якому із посиланням на п. 75.1 ст. 75, п. 76.1 ст. 76, п. 120-1 ст. 120, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України зауважує, що камеральною перевіркою було встановлено порушення ТОВ Кліма Тек термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, що викладено в акті камеральної перевірки №76/151/33700377 від 17.02.2016. На підставі вищезазначеного, вважає, що податкове повідомлення-рішення №0002291201 від 25.03.2016 залишається без змін, є правомірним та відповідає нормам діючого законодавства України та нормам Податкового кодексу України, а позовна заява є необґрунтованою, а тому просить у задоволення позову відмовити.

Відповідно до ухвали суду від 28.03.2019 продовжено строк підготовчого провадження та відкладене підготовче засідання на 23 квітня 2019 року.

18 квітня 2019 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №15453), у якій просить суд застосувати приписи ч. 4 ст. 159 КАС України та кваліфікувати ненадання відповідачем відзиву по справі з пропуском строку, встановленого судом, як визнання відповідачем позову в повному обсязі. Зазначає також, що до 01 січня 2017 року дане питання знаходилось поза межами предмету камеральних перевірок та могло бути перевірене виключно під час проведення документальних перевірок.

Згідно із ухвалою суду від 23.04.2019 вирішено закрити підготовче провадження у справі та призначене судове засідання на 22 травня 2019 року.

Представники сторін кожен окремо звернулись до суду із заявами (вх. від 14.02.2019 №6066 та №6068) про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідно до частини третьої статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Згідно з частиною четвертою статті 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ПП Кліма Тек (код ЄДРПОУ 33700377) зареєстроване 26.07.2005 Виконавчим комітетом Запорізької міської ради як суб`єкт підприємницької діяльності - юридична особа, та знаходиться за адресою: 69000, м. Запоріжжя, бул. Центральний, буд. 24, к. 60, про що свідчить Довідка №15/3294 про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Видами діяльності позивача є: 45.21.1 Загальне будівництво будівель (нові роботи, роботи з зміни, реконструкції та відновлення), 45.33.1 Монтаж систем опалення, вентиляції та кондиціонування повітря, 45.33.2 Водопровідні і каналізаційні роботи, 51.53.2 Оптова торгівля будівельними матеріалами, 51.54.0 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним та опалювальним устаткуванням, 45.45.0 Інші роботи з завершення будівництва.

17 лютого 2016 року на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, фахівцями Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області проведено камеральну перевірку ПП Кліма Тек з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатами якої складено відповідний Акт № 76/151/33700377.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, яке полягало у недотриманні законодавчо визначених граничних термінів реєстрації податкової накладної від 28.12.2015 №8 в Єдиному реєстрі податкових накладних (порушення граничних термінів реєстрації до 15 календарних днів на загальну суму податку на додану вартість 17283,5грн.).

За висновками Акту перевірки з порушенням граничних термінів реєстрації позивачем зареєстрована податкова накладна видана покупцю ТОВ Фоззі-Фуд (код ЄДРПОУ 32294926) № 8 від 28.12.2015 на загальну суму 103 701,00 грн., у тому числі ПДВ 17 283,50 грн. Дата реєстрації Єдиному реєстрі податкових накладних 14 січня 2016 року. Дата виписки 28 грудня 2015 року.

На підставі Акту перевірки № 76/151/33700377 від 17.02.2016, Запорізькою ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області винесено податкове повідомлення-рішення форми Н № 0002291201 від 25.03.2016, яким позивачу визначено суму штрафу за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на ПДВ, що становить 1728,70 грн.

Вважаючи відсутність підстав у відповідача щодо проведення камеральної перевірки та прийняте за її наслідками податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду із вимогою про його скасування.

Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 08.06.2016 адміністративний позов задовольнив.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 26.10.2016 залишив постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08.06.2016 без змін.

Постановою Верховного Суду від 11.12.2018 постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08.06.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2016 у цій справі скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Направляючи справу на новий розгляд суд касаційної інстанції зазначив, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення (підпункт 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на дату проведення перевірки) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на дату проведення перевірки) встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Відповідно до положень статті 76 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Наказом Міністерства доходів і зборів від 14.06.2013 № 165 затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця, у розділі ІІІ яких визначені особливості проведення камеральних перевірок податкової звітності з податку на додану вартість, згідно з підпунктом 3.1.1 пункту 3.1, підпунктом 3.1.3.4 підпункту 3.1.3 пункту 3.1 якого (у редакції, чинній на дату проведення перевірки) передбачено, що податкова звітність, подана платником податку на додану вартість, проходить арифметичний та логічний контроль - автоматизовану перевірку. З метою виявлення та упередження можливих порушень податкового законодавства при камеральній (електронній) перевірці проводиться, зокрема, відпрацювання сум податку на додану вартість, які формують податковий кредит за податковими накладними, не зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Виходячи з викладеного, на думку Верховного Суду, висновки судів попередніх інстанцій про протиправність здійснення відповідачем 17 лютого 2016 року камеральної перевірки з питань своєчасної реєстрації податкових накладних є необґрунтованими.

Разом з тим, суд касаційної інстанції звернув також увагу на те, що камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, та є способом здійснення контрольної функції, що проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Особливості камеральної перевірки полягають у тому, що її проведення не потребує наказу керівника податкового органу або іншого спеціального дозволу чи направлення, згоди платника податків та його присутності. Метою камеральної перевірки є виявлення в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичних та/або методологічних помилок або інших відомостей, які призвели до заниження або завищення податкового зобов`язання чи інших порушень. Камеральній перевірці підлягає уся податкова звітність суцільним порядком. Камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей камеральною перевіркою не охоплюється.

Пунктом 3 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи від 28.12.2014 №71-VIII установлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік Державною фіскальною службою України та її територіальними органами, Державною фінансовою інспекцією та її територіальними органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб`єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

з 1 січня 2015 року на перевірки суб`єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Зі змісту Пояснювальної записки до проекту Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи від 28.12.2014 №71-VIII вбачається, що метою законопроекту було покращення умов ведення бізнесу в Україні з одночасним підвищенням показників України в міжнародних рейтингах, а також підвищення ефективності використання ресурсів економіки, зокрема зменшення витрат підприємств на визначення податкових зобов`язань і складання податкової звітності та держави - на адміністрування податків, усунення недоліків діючого законодавства, які дозволяють великим платникам отримувати податкові вигоди, спрощення виконання податкового обов`язку малим бізнесом, зменшення податкового навантаження на малий бізнес.

Саме з метою зменшення адміністративного навантаження на суб`єктів господарювання з річним оборотом менше 20 мільйонів гривень, а також із метою ефективного використання ресурсів фіскальних органів було тимчасово обмежено здійснення щодо таких платників податків окремих видів податкових перевірок, проведення яких потребувало значних зусиль як із боку контролюючих органів, так і платників податків.

Разом із тим, проведення камеральних перевірок завдяки їх спрощеній процедурі не вимагає від платників податків будь-яких витрат часу та ресурсів, не створює будь-якого додаткового адміністративного навантаження, не перешкоджає нормальному здійсненню господарської діяльності.

Системний аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що встановлені Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи від 28.12.2014 №71-VIII обмеження щодо проведення перевірок суб`єктів господарювання за певними умовами не стосуються камеральних перевірок, об`єктом яких є виключно дані, які знаходяться в розпорядженні податкового органу.

За таких обставин, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що відповідач при проведенні камеральної перевірки щодо дотримання позивачем термінів реєстрації податкових накладних, результати якої оформлені актом від 17.02.2016 №76/151/33700377, діяв на підставі, в порядку і у спосіб, передбачений законодавством.

Відтак, доводи позивача щодо безпідставності проведення відповідачем камеральної перевірки та відсутності правових наслідків такого контрольного заходу з посиланням на дію мораторію у відповідний період на проведення такого виду перевірки не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права.

При цьому, суд касаційної інстанції зауважив, що під час розгляду справи судами попередніх інстанцій не досліджувалося питання допущення/недопущення позивачем порушень пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України щодо недотримання строків реєстрації спірної податкової накладної в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, що слугувало підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення.

Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України.

За приписами норм пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на дату складення податкової накладної) платник податків зобов`язаний, зокрема: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

В розумінні норми статті 36 цього Кодексу податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Починаючи з 01 лютого 2015 року, реєстрації в ЄРПН підлягають усі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, виписані за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування (пункт 11 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України).

Так, відповідно до абзаців 1, 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на дату складення податкової накладної) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п`ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

З огляду на викладене, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРДП має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

За змістом підпунктів 14.1.265 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на дату складення податкової накладної) порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів.

Відповідно до положень пункту 11 підрозділ 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

Як встановлено підпунктом 54.3.3. пункту 54.3. статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

З акту перевірки встановлено, що платником податків (позивачем) порушено строк реєстрації податкової накладної, внаслідок чого до позивача було застосовано штраф від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних, у загальному розмірі 1 728,40 грн., доказів протилежного позивачем суду не надано.

Отже, як вбачається з позовної заяви позивача, він не оскаржує саме штрафні санкції та не вказує на те, що ним своєчасно проводились реєстрація спірної податкової накладної. Позивач вказує на неправомірність проведення камеральної перевірки, що на думку суду, є хибною позицією та не підтверджено законодавчо, а також спростовано вищевикладеними висновками суду.

Аналізуючи вище викладені норми та матеріали справи, суд вважає, що відповідачем правомірно та у відповідності до приписів чинного законодавства позивачу нараховані штрафні санкції з податку на додану вартість за порушення термінів реєстрації податкової накладної в ЄРПН. В зв`язку з вищенаведеним, суд дійшов висновку про правомірність прийнятого відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, що доводами позовної заяви та матеріалами справи не спростовується.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність прийнятих рішень, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір не підлягає відшкодуванню, оскільки в задоволенні позову було відмовлено.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 9, 77, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства Кліма Тек (69000, м. Запоріжжя, бул. Центральний, буд. 24, кв. 60, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 код ЄДРПОУ 33700377) до Запорізької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 14, код ЄДРПОУ 39488184) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя І.В. Батрак