Рішення

від 05.06.2019 по справі 480/1356/19

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2019 р. справа №480/1356/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Суми адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області

про визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, в якій просить:

- визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Сумській області у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Миколаївської сільської ради Буринського району Сумської області, викладену у листі від 11.04.2019 №Б--4058-2407/21-19;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Миколаївської сільської ради Буринського району Сумської області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель згідно КВЦПЗ сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Миколаївської сільської ради Буринського району Сумської області.

Листом від 11.04.2019 № Б--4058-2407/21-19 Головне управління Держгеокадастру у Сумський області повідомило позивача про неможливість задоволення заяви, мотивуючи тим, що Головним управлінням проводиться робота по першочерговому забезпеченню земельними ділянками військовослужбовців, які беруть участь у виконанні завдань щодо здійснення антитерористичної операції у східних та південно-східних областях України. Земельна ділянка, зазначена на графічних матеріалах, доданих до звернення, буде включена в перелік земельних ділянок зарезервованих для подальшої передачі у власність для ведення особистого селянського господарства (а.с.11).

Позивач вважає таку відмову протиправною та такою, що не відповідає нормам чинного законодавства.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що діяв у межах чинного законодавства, а суд не вправі зобов`язувати відповідача до вчинення тих дій, які згідно із земельним законодавством України можуть здійснюватися лише за його розсудом, тобто не може перебирати на себе повноваження іншого державного органу, оскільки відповідно до статей 118 і 121 Земельного Кодексу України, виключно до компетенції відповідача віднесено право надавати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність або відмові у наданні такого дозволу. Щодо вимоги зобов`язати відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою зазначило, що у разі задоволення такої вимоги позивача, це буде фактичним втручанням в дискреційні повноваження Головного управління Держгеокадастру у Сумській області. Крім цього, враховуючи лист Миколаївської сільської ради Буринського району Сумської області від 20.02.2019 №23, земельна ділянка, зазначена на графічних матеріалах, доданих до звернення, буде включена в перелік земельних ділянок зарезервованих для подальшої передачі у власність для ведення особистого селянського господарства. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

16 квітня 2019 року ухвалою Сумського окружного адміністративного суду вказану позовну заяву було залишено без руху, позивачу був наданий строк для усунення недоліків.

22 квітня 2019 року позивачем до суду подана заява про усунення недоліків та надана квитанція про сплату судового збору.

Ухвалою суду від 22 квітня 2019 року відкрито провадження по справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін, про що сторони повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд частково задовольняє позовні вимоги, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 05.03.2019 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель згідно КВЦПЗ сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Миколаївської сільської ради Буринського району Сумської області (а.с.8).

Листом від 11.04.2019 № Б--405-2407/21-19 Головне управління Держгеокадастру у Сумський області повідомило позивача про неможливість задоволення заяви, мотивуючи тим, що Головним управлінням проводиться робота по першочерговому забезпеченню земельними ділянками військовослужбовців, які беруть участь у виконанні завдань щодо здійснення антитерористичної операції у східних та південно-східних областях України.

Враховуючи лист Миколаївської сільської ради Буринського району Сумської області від 20.02.2019 №23, земельна ділянка, зазначена на графічних матеріалах, доданих до звернення, буде включена в перелік земельних ділянок зарезервованих для подальшої передачі у власність для ведення особистого селянського господарства (а.с.11).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

За приписами статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.ч. 6, 7 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно з ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

На підставі п. 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Положення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності та земельних відносин, а також у сфері Державного земельного кадастру.

Відповідно до п. 7 Положення Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

У частині 7 статті 118 Земельного кодексу України наведено вичерпний перелік підстав, з огляду на які приймається рішення про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою. Рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та про надання її у власність приймають органи, визначені в ст. 118 Земельного кодексу України.

Надання земельної ділянки або відмова у її наданні здійснюються виключно органами, визначеними у ст. 118 Земельного кодексу України.

Суд наголошує, що лист ГУ Держгеокадастру у Сумській області від 11.04.2019 № Б--4058-2407/21-19 не містить рішення з приводу вирішення питання, яке було підставою для звернення.

Фактично відповідач не розглянув по суті звернення позивача щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Миколаївської сільської ради Буринського району Сумської області за межами населених пунктів, а лише зазначив, що земельна ділянка, зазначена на графічних матеріалах, доданих до звернення, буде включена в перелік земельних ділянок зарезервованих для подальшої передачі у власність для ведення особистого селянського господарства.

Суд наголошує, що така підстава відмови у наданні дозволу не міститься в ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України.

При цьому, ГУ Держгеокадастру у Сумській області не було винесено рішення про надання дозволу або відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що відмова ГУ Держгеокадастру у Сумській області у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, викладена у листі від 11.04.2019 № Б--4058-2407/21-19 є необґрунтованою та протиправною.

Що стосується вимоги позивача про зобов`язання надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Миколаївської сільської ради Буринського району Сумської області за межами населених пунктів, суд зазначає, що вони не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо надання дозволу на розроблення проектів землеустрою земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги щодо зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Сумській області надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Миколаївської сільської ради Буринського району Сумської області за межами населених пунктів, з огляду на втручання в дискреційні повноваження відповідача, виходять за межі завдань адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягають.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як уже зазначено, суд не може перебирати на себе повноваження іншого державного органу (у даному випадку ГУ Держгеокадастру у Сумській області), оскільки, відповідно до статей 121 і 122 Земельного кодексу України виключно до компетенції відповідача віднесено право надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність або відмова у наданні такого дозволу, а тому позовні вимоги у частині зобов`язання Головне управління Держгеокадастру у Сумській області надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Миколаївської сільської ради Буринського району Сумської області за межами населених пунктів, не підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зі змісту вказаної норми, можна зробити висновок, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас, суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.

Вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, при цьому вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна вимога.

Отже, для повного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати ГУ Держгеокадастру у Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, який у постанові від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 зазначив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при подачі даної позовної заяви був сплачений судовий збір у сумі 1536,80грн., що підтверджується квитанціями від 15.04.2019 № 0.0.1325185902 та від 18.04.2019 №0.0.1330120112.1 (а.с.3, 19).

Таким чином, позивачу підлягають відшкодуванню витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області в сумі 1536,80 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, викладену у листі від 11.04.2019 № Б--4058-2407/21-19, у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель згідно КВЦПЗ сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Миколаївської сільської ради Буринського району Сумської області за межами населених пунктів.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру в Сумській області (вул. Петропавлівська, 108, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 39765885) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.03.2019 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель згідно КВЦПЗ сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Миколаївської сільської ради Буринського району Сумської області за межами населених пунктів.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (40021, м.Суми, вул. Петропавлівська, 108, код ЄДРПОУ 39765885) судовий збір в сумі 1536,80 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.А. Прилипчук