Постанова

від 30.05.2019 по справі 2340/4868/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 2340/4868/18 Суддя (судді) першої інстанції: А.В. Руденко

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Аліменка В.О., Земляної Г.В., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 березня 2019 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Корсунь-Шевченківської районної ради Черкаської області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Корсунь-Шевченківської районної ради Черкаської області №31-1/VІІ від 21.09.2018 Про звернення депутатів Корсунь-Шевченківської районної ради Черкаської області до Президента України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг України, про недопущення підвищення ціни на газ та електроенергію для потреб населення .

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що на розгляд пленарного засідання 32 позачергової сесії винесений проект оскаржуваного рішення не був попередньо узгоджений з юридичною службою районної ради та заступником голови районної ради, проект не містить відомостей про його автора, не пройшов візування. Крім того, позивач зазначає, що працює на посаді провідного спеціаліста з юридичних питань виконавчого апарату Корсунь-Шевченківської районної ради та до його обов`язків належить здійснення правового, інформаційного, аналітичного забезпечення діяльності ради і її органів та візування документів у межах повноважень, а внаслідок того, що відповідальними посадовими особами не було забезпечене дотримання вимог щодо підготовки до розгляду проекту оскаржуваного рішення та його узгодження, позивач був позбавлений можливості належним чином виконати свої посадові обов`язки.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 05 березня 2019 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

Зокрема, скаржник звертає увагу на те, що оскаржуване рішення прийнято поза межами повноважень Корсунь-Шевченківської районної ради Черкаської області, а тому є незаконним.

Апелянт також звертає увагу на те, що допущення порушень змушує позивача оскаржувати прийняте рішення в судовому порядку з метою уникнення можливих майбутніх звинувачень позивача у непрофесійності.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 працює на посаді провідного спеціаліста з юридичних питань виконавчого апарату Корсунь-Шевченківської районної ради, що підтверджується копією розпорядження Корсунь-Шевченківської районної ради №52-к від 06.11.2017.

17.09.2018 депутати Корсунь-Шевченківської районної ради Григоренко О.М., Гайдай А.І. , Босенко О.В. , Кириченко О.М. , Сливка О.М. , Гладишенко В.А. , Новохацький О.В., Степаненко О.М., Казимір І.В. , Очеретня І.О. , Веретільник Л.В. , Шульга С.М. звернулися до заступника голови районної ради з листом від 14.09.2018, в якому просили скликати термінову позачергову сесію районної ради та винести на розгляд питання Про звернення депутатів Корсунь-Шевченківської районної ради Черкаської області до Президента України, Кабінету Міністрів України, Верховної ради України, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг України про недопущення підвищення ціни на газ та електроенергію для потреб населення з метою соціального захисту громадян України, зупинення падіння рівня їх життя та зниження соціальної напруги в державі.

Розпорядженням заступника голови районної ради №78 від 18.09.2018 вирішено скликати 32-гу позачергову сесію районної ради 7 скликання 21.09.2018 о 10 год. 00 хв. в залі засідань адміністративного будинку районної ради; на розгляд позачергової сесії внести питання Про звернення депутатів Корсунь-Шевченківської районної ради Черкаської області до Президента України, Кабінету Міністрів України, Верховної ради України, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг України про недопущення підвищення ціни на газ та електроенергію для потреб населення .

Згідно протоколу засідання постійної комісії районної ради з питань соціального захисту населення, вирішення молодіжних проблем, підтримки багатодітних сімей, дітей-сиріт та осіб з інвалідністю від 19.09.2018 комісією вирішено погодити проект рішення районної ради Про звернення депутатів Корсунь-Шевченківської районної ради Черкаської області до Президента України, Кабінету Міністрів України, Верховної ради України, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг України про недопущення підвищення ціни на газ та електроенергію для потреб населення та винести на розгляд президії та сесії районної ради.

Рішенням Корсунь-Шевченківської районної ради №32-1/VІІ від 21.09.2018 вирішено підтримати та направити звернення депутатів Корсунь-Шевченківської районної ради Черкаської області до Президента України, Кабінету Міністрів України, Верховної ради України, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг України про недопущення підвищення ціни на газ та електроенергію для потреб населення.

Вважаючи рішення №32-1/VІІ від 21.09.2018 незаконним, позивач звернувся до суду.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 2 частини 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання тлумачення ч. 2 ст. 55 Конституції України (п. 1 резолютивної частини Рішення № 6-зп від 25 листопада 1997 року; п. 1 резолютивної частини Рішення № 9-зп від 25 грудня 1997 року; та п. 1 резолютивної частини Рішення №19-рп/2011 від 14 грудня 2011 року).

Так, у рішенні № 19-рп/2011 від 14 грудня 2011 року Конституційний Суд України зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст спрямованість діяльності держави (ч. 2 ст. 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Отже системне тлумачення ст. 55 Конституції України дозволяє дійти висновку, що ч. 2 цієї статті гарантує кожному захист своїх прав , які були порушені органами державної влади, місцевого самоврядування, посадовими і службовими особами. Саме в такому значенні сформульовано ч. 3, 5 та 6 ст. 55 Конституції України.

З аналізу вищезазначених норм, слідує, що під час розгляду справи позивач повинен довести, а суд встановити факти або обставини, які б свідчили про порушення індивідуально виражених прав чи інтересів позивача з боку відповідача, внаслідок прийняття оскаржуваного рішення.

У постанові Верховного Суду України від 23 травня 2017 року по справі № 800/541/16, суд підкреслив, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Звертаючись до суду з позовом, позивач зазначав, що спірне розпорядження порушує його права, як провідного спеціаліста з юридичних питань виконавчого апарату Корсунь-Шевченківської районної ради.

У статті 1 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21 травня 1997 р. № 280/97-ВР надано визначення термінів, що вживаються у ньому, розкрито і зміст терміну представницький орган місцевого самоврядування - це виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення.

Відповідно до частин 1, 2 статті 10 цього Закону сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Згідно частини 1 статті 16 названого Закону органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Таким чином, саме відповідні Ради, а не окремі його працівники, згідно ст. 10 ЗУ Про місцеве самоврядування є тими представницькими органами місцевого самоврядування, які представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами, а отже й наділені в силу Закону на звернення до суду з метою захисту порушених прав.

У постанові Верховного Суду від 01 березня 2018 року у справі № 911/2173/17 зазначено, що відповідно до Закону України Про місцеве самоврядування в Україні не вбачається, що працівник районної ради уповноважений представляти у судах інтереси такої ради, або інтереси утворених нею комісій інакше, ніж поза відносинами представництва.

Таким чином, оскільки судовими рішеннями встановлено, що відсутнє порушення прав позивача, тому як внаслідок прийняття оскаржуваного рішення жодні негативні наслідки для нього не настали, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що окружним адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 березня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанова складена в повному обсязі 04 червня 2019 р.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

cуддя В.О.Аліменко

суддя Г.В.Земляна