Постанова

від 04.06.2019 по справі 560/3465/18

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/3465/18

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шевчук О.П.

Суддя-доповідач - Боровицький О. А.

04 червня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Курка О. П. Совгири Д. І. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року у справі за адміністративним позовом приватного сільськогосподарського підприємство "Хелгі Агрос" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

приватне сільськогосподарське підприємство "Хелгі Агрос" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Хмельницькій області в якому, з урахуванням уточнень до позовних вимог, просило визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області №747432/39160708 від 31.05.2018 про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 20.10.2017 на суму 203405,34 грн., в тому числі ПДВ 33900,89 грн.

Підставою звернення позивача з даним позовом до суду слугувала протиправна, на його думку, відмова фіскального органу у здійсненні реєстрації в Єдиному реєстрі податкової накладної №2 від 20.10.2017 на суму 203405,34 грн., в тому числі ПДВ 33900,89 грн. Зокрема, позивач зазначає, що ним було надано весь пакет необхідних документів для підтвердження реальності господарської операції, за результатами якої складено податкову накладну №2 від 20.10.2017 року.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач - Головне управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволені позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення.

В направленому на адресу апеляційного суду відзиві на апеляційну скаргу, позивач просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, з підстав, зазначених у відзиві.

В силу положень ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до частини 1 статті 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено з матеріалів справи, відповідно до Витягу № 1003548102 від 31.01.2018 року з 02 квітня 2014 року ПСП "Хеглі Агрос" зареєстроване в Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Основним видом діяльності позивача є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Для здійснення господарської діяльності позивач має на балансі сівалку зерно тукову C3-3.6A, виробник завод ПАР "Червона зірка", що підтверджується Довідкою №15 від 18 жовтня 2018 року та використовує у своїй діяльності комбайн зернозбиральним FORSCHRIT 517, рік випуску 1994, державний номер НОМЕР_1 ( що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_2 ), трактор колісний Т-150К, рік випуску 1980, державний номер НОМЕР_3 (що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_4 ), автомобіль КАМАЗ-55102, державний номер НОМЕР_5 ( що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 ).

Відповідно до довідки № 252 від 08.02.2018, позивач орендує та обробляє 87,00 га землі на території Китайгородської сільської ради.

05 жовтня 2017 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарським підприємством "Нібулон" було укладено договір поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва №3472/2017. На виконання даного договору, позивач поставив партіями ТОВ СП "Нібулон" 19,86 тон сої загальною вартістю 203405,34 грн., що підтверджується наданими до матеріалів справи первинними документами.

Зокрема, позивачем сформовано та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 20.10.2017 на суму 203405,34 грн., в тому числі ПДВ 33900,89 грн. Проте, згідно інформації, зазначеної у квитанції ДФС України №9245800541 від 21.11.2017 року реєстрація податкової накладної №2 від 20.10.2017 року була зупинена.

Позивачем, засобами електронного документообігу надано пояснення та копії документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої зупинена.

Комісією при Головному управлінні ДФС України у Хмельницькій області, незважаючи на вищевказане повідомлення позивача та додані до них документи, прийнято рішення №747432/39160708 від 31.05.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №2 від 20.10.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з ненаданням платником податку всіх необхідних документів для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Зазначене слугувало зверненням позивача до суду з даним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов виходив з того, що відповідач не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної №2 від 20.10.2017 року, внаслідок чого рішення №747432/39160708 від 31.05.2018 є протиправним та підлягає скасуванню. Також, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов`язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 20.10.2017.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 201.1 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Відповідно до пункту 201.16. Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

З наведеного слідує, що зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" (далі - Порядок № 1246) податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1. статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1. статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16. статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр).

Відповідно до п.12, 13 Порядку №117, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Судом встановлено, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених Наказом № 567 та запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішень про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Проте, в порушення підпункту 201.16.1 пункту 201.16. статті 201 ПК України, фіскальним органом не вказано конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом № 567.

Так, наказ Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 "Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621 (далі - Наказ №567) містить у собі пункт 4 наступного змісту: "Державній фіскальній службі України: до 25.06.2017 здійснити аналіз ефективності застосування Критеріїв оцінки та у п`ятиденний строк надати пропозиції Міністерству фінансів України стосовно їх удосконалення; щокварталу до п`ятого числа першого місяця наступного кварталу надавати пропозиції Міністерству фінансів України для удосконалення Критеріїв оцінки".

Критерії оцінки ступеня ризиків Наказу № 567 містить пункт 4 наступного змісту: "Інформація за встановленою формою подається платником податку в електронному вигляді засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами. ДФС постійно розміщує на офіційному веб-сайті відомості щодо засобів електронного зв`язку, якими може подаватися інформація за встановленою формою".

Відповідно до п.15, 16 Порядку №117, Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 18 Порядку №117, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Відповідно до п.20 Порядку №117, Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

При цьому, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства (п.21 Порядку №117).

Позивачем засобами електронного документообігу надано пояснення та копії документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої зупинена.

Однак, Комісією при Головному управлінні ДФС України у Хмельницькій області прийнято рішення №747432/39160708 від 31.05.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №2 від 20.10.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з наданням платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. При цьому, фіскальним органом не вказано, на підставі якого саме критерію оцінку ступеня ризиків було здійснено реєстрацію податкової накладної №2 від 20.10.2017 та не зазначено, які саме копії документів складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, у даному випадку, або "надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування", або "надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування".

Колегією суддів встановлено, що позивачем надано фіскальному органу всі наявні та достатні документи, які підтверджують реальність здійснення господарської операції за податковою накладною №2 від 20.10.2017 р. Проте, Комісією Державної фіскальної служби України, прийнято рішення №747432/39160708 від 31.05.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №2 від 20.10.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, яке не містить чіткого визначення підстав для такої відмови.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для визнання протиправним та скасування рішення Комісії Державної фіскальної служби України №747432/39160708 від 31.05.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 20.10.2017 року.

При цьому, факт зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту наявності дати виникнення саме першої події продажу будівельних матеріалів, що підтверджується первинними документами, на підставі яких складаються податкові накладні/розрахунки коригування.

Таким чином, апеляційний суд погоджується з позицією суду першої інстанції, що зважаючи на наявність у позивача, передбачених чинним законодавством України, документів, які свідчать про реальність проведення господарських операцій, а також те, що такі документи були надані позивачем контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної №2 від 20.10.2017.

Водночас, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність дотримання гарантій остаточного вирішення спірних правовідносин між сторонами за для чого слід зобов`язати відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 20.10.2017.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки доведено, що дії відповідача у спірних правовідносинах між сторонами не відповідають критеріям, які наведені у ч. 2 ст. 2 КАС України.

В свою чергу, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових, переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний суд вважає, що Хмельницький окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Боровицький О. А. Судді Курко О. П. Совгира Д. І.