Рішення

від 24.05.2019 по справі 373/204/17

ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 373/204/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2019 року м. Переяслав-Хмельницький

Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді Керекези Я.І.,

за участі секретаря судових засідань Ткалі І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 373/204/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Авто-Гарант-08 до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія Альфа-Гарант про стягнення матеріальних збитків,

представник позивача ОСОБА_2 ,

представник відповідача ОСОБА_3 ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Авто-Гарант-08 в особі директора Роман І.В. звернувся до суду з позовом та просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ Авто-Гарант-08 32934 грн 49 коп. матеріальної шкоди та 2500 грн 00 коп. оплати за проведення оцінки майнового збитку; стягнути з відповідача - страхової компанії Альфа-Гарант на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Авто-Гарант-08 34945 грн 11 коп. матеріальної шкоди (страхового відшкодування; стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати.

Посилається на те, що ОСОБА_1 визнаний винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 04 липня 2016 року по вул. Московська в м. Переяслав-Хмельницький Київської області, та в результаті якої був пошкоджений автобус марки БАЗ А079.14 , д/н НОМЕР_1 , що належить ТОВ Авто-Гарант-08 під керуванням ОСОБА_4 .

В зв`язку з тим, що цивільна відповідальність відповідача була застрахована в СК Альфа Гарант , останньою частково відшкодовано майнову шкоду ТОІ Авто-Гарант-08 в сумі 15054 грн 89 коп.

Решта нанесених ТОВ Авто-Гарант-08 матеріальних збитків в сумі 67879 грн 60 коп. та оплата за проведення оцінки збитку до цього часу не відшкодовані.

До цього часу ТОВ Авто-Гарант-08 не має можливості відремонтувати пошкоджений в ДТП автобус та використовувати його для перевезення пасажирів.

За таких обставин, відповідачі в певних частинах мають відшкодувати позивачу завдану внаслідок ДТП майнову шкоду, відповідач страхова компанія Альфа-Гарант - в межах страхової виплати (страхового відшкодування), а відповідач ОСОБА_1 - в межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Ухвалою від 01 лютого 2017 року відкрито провадження в даній справі.

Ухвалою від 13 березня 2017 року закрито провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Авто-Гарант-08 до ОСОБА_1 , Товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія Альфа-Гарант про стягнення матеріальних збитків в частині позовних вимог до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Альфа-Гарант .

Ухвалою суду від 12 травня 2017 року, за клопотанням представника відповідача ОСОБА_3 , залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог, Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія Альфа-Гарант .

Ухвалою суду від 04 грудня 2017 року по справі призначено судову автотоварознавчу експертизу, провадження у справі зупинено.

Ухвалою суду від 09 серпня 2018 року в зв`язку із надходженням до суду висновку експерта, провадження у справі відновлено.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_5 . ОСОБА_6 позовні вимоги з урахуванням висновку експерта уточнив, просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 1293 грн. 35 коп. матеріальних збитків, 26415 грн. 00 коп. упущеної вигоди та 5890 грн. 00 коп. судових витрат, що становлять 1600 грн. судового збору та 4290 грн. 00 коп. витрат на оплату послуг експерта.

Представник відповідача Бугай Д.В. в судовому засіданні, не спростовуючи винуватість ОСОБА_1 у ДТП, позовні вимоги не визнав, заперечує проти їх задоволення. Посилається на те, що позивачем не доведено, що ліміт страхової відповідальності у відповідача становив лише 50000 грн. Зазначив, що такий ліміт становить 100000 грн., тому з вимогами про стягнення недоплаченої суми матеріальних збитків необхідно звертатися до страхової компанії. Крім того, розмір упущеної вигоди грунтується на припущеннях без будь-яких доказів.

Представник третьої особи Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Альфа-Гарант в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи мається заява про розгляд справи у їх відсутність.

Судом встановлено наступне.

04.07.2016 близько 16 год. 30 хв. ОСОБА_1 , в порушення п.п.1,5, 2.3б, п.10.1, 16.13 Правил дорожнього руху України, керуючи автомобілем марки MAN LE 8.180 , державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , в м. Переяслав-Хмельницький по вул. Московська в напрямку вул. Покровська, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, внаслідок чого виїжджаючи на перехрестя вул. Московська та вул. Покровська, не надав переваги в русі транспортним засобам, що рухались по головній дорозі, внаслідок чого допустив зіткнення з автобусом марки БАЗ А079.14 д/н НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 , що рухався по вул. Покровська, яка є головною відносно АДРЕСА_1 Московська.

Відповідно до постанови про закриття кримінального провадження від 30.07.2016 виділено з матеріалів кримінального провадження №12016110240000806 та передано начальнику Переяслав-Хмельницького ВП ГУНП в Київській області матеріали в копіях для застосування в установленому порядку заходів адміністративного стягнення, тобто для притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП.(а.с.7-8).

Постановою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 12.09.2016 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.00 коп. Постанова набрала законної сили.(а.с.9).

17.05.2017 постановою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області виправлено описку в постанові від 13 вересня 2016 року у справі №373/1476/16-п про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП в частині назви вулиці з якої ОСОБА_1 виїздив на головну дорогу.

Відповідно до ч.6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Крім цього, з правових позицій Верховного Суду України, викладених в п.7 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 18.12.2009 Про судове рішення у цивільній справі вбачається, що при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов`язкові для суду лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у заподіянні ТОВ Авто-Гарант-08 матеріальної шкоди пошкодженням його автомобіля доведена належними, допустимими та достовірними доказами та не спростовувалася самим відповідачем в ході судового розгляду справи.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 04.07.2016, транспортний засіб марки БАЗ А079.14 д/н НОМЕР_1 , власником якого є ТОВ Агро-Гарант-08 (копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу - а.с. 50), зазнав механічних пошкоджень.

З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_1 та ТДВ СК Альфа-Гарант був укладений поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АЕ-9997719179, згідно якого застраховано цивільно-правову відповідальність відповідача перед третіми особами, при використанні транспортного засобу марки MAN LE 8.180 , державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 .

Згідно звіту №76/10/16 про оцінку вартості збитку нанесеного власнику пошкодженого колісного транспортного засобу, матеріальний збиток, завданий власнику автобуса в результаті його пошкодження при ДТП складає 56519 грн 49 коп. , оплата за проведення оцінки збитку 2500 грн 00 коп.

06.07.2016 року до ТДВ СК Альфа-Гарант звернувся позивач з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду за участю забезпеченого транспортного засобу марки MAN LE 8.180 , державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 (а.с.130).

30.09.2016 позивач подав до ТДВ СК Альфа-Гарант заяву про виплату страхового відшкодування, в якій він просив здійснити відшкодування оціненої шкоди шляхом перерахування коштів на його розрахунковий рахунок.(а.с.133).

26.10.2016 за вищевказаною заявою позивача ТДВ СК Альфа-Гарант перерахувала на його рахунок страхове відшкодування, зменшене на суму франшизи, в сумі 15 054 грн 89 коп., що підтверджується випискою з особового рахунку за 26.10.2016.(т. 1 а.с.47).

Відповідно до висновка комісійної судової автотоварознавчої експертизи №27/18-54 від 31 липня 2018 року вартість матеріального збитку, нанесеного власнику внаслідок пошкодження колісного транспортного засобу БАЗ А079. 14 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , під час дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 04.07.2016 в м. Переяслав-Хмельницький при виїзді з вул. Московської на вул. Покровська за участю транспортного засобу БАЗ А 079.14 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 та транспортного засобу МАН номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 , склала 51293 грн. 35 коп.

З урахуванням обставин, які стали підставою призначення судової автотоварознавчої експертизи, суд вважає за доцільне як належний, допустимий та достовірний доказ розміру матеріального збитку, заподіяного автомобілю позивача, прийнятим до уваги саме висновок цієї експертизи.

За клопотанням представника позивача судом у СК Альфа-Гарант було витребувано матеріали, які стали підставою для виплати страхового відшкодування за даним ДТП.

На запит суду було надіслано копію Звіту про вартість матеріального збитку, повідомлення про ДТП від 04 та 06 липня 2016 року, заява потерпілого про страхове відшкодування, копія постанови суду від 12.09.2016, розрахунок страхового відшкодування та страховий акт ( т. 1 а.с. 121-134). Будь-яких інших документів не надійшло, хоча зі страхового акту вбачається, що серед фактично наявних документів є і поліс страхування цивільної відповідальності( т. 1 а.с. 135). Наявність полісу страхування в матеріалах страхової справи підтверджується і повідомленням ЦВ (винна особа) від 04 липня 2016 року ( т.1 а.с. 131-132).

Отже, позивач скористався своїм правом та заяви клопотання про витребування судом певних доказів, в тому числі і полісу страхування відповідача; за клопотанням суду страховою компанією були надані документи, які стосуються страхової виплати, однак не в повному обсязі, зокрема без полісу страхування відповідача; безпосередньо сам відповідач не надавав суду такого документа, а його представник в судовому засіданні зазначив, що ліміт страхового відшкодування за договором страхування у відповідача 100000 гривень.

За таких обставин, оцінивши вище зазначене в сукупності з наявними в матеріалах виплати страхового відшкодування даними, суд вважає за можливе констатувати, що ліміт страхової суми за договором № АЕ 0007719179 від 15.02.2016 відповідача ОСОБА_1 становить 50000 гривень.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Як роз`яснив судам Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 4 постанови від 1 березня 2013 року № 4 Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки , розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до ст. ст.1166,1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Підставою для відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, є наявність наступних фактів: 1) факту, що позивач є власником автомобіля, який пошкоджено; 2) факту, що відповідач управляв автомобілем під час ДТП; 3) факту порушення відповідачем Правил дорожнього руху, що призвело до ДТП; 4) факту пошкодження автомобіля позивача в результаті цього ДТП.

Зважаючи на наявність та доведеність всіх зазначених вище фактів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з матеріальної шкоди підлягають задоволенню.

Згідно положень ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

За таких обставин, з урахуванням розміру встановлених збитків, ліміту страхової виплати, розміру позовних вимог, ст. 13 ЦПК України, суд приходить до висновку, що саме з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути 1293 гривні 35 коп. матеріальних збитків.

Статтею 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

У розумінні цієї статті збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За приписами вказаних норм, упущеною вигодою вважаються неотримані доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушеним. При цьому позивач повинен довести, що з вини відповідачів він не отримав прибуток, на який мав право реально розраховувати.

Відшкодування збитків є однією із форм або мір цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил вищевказаної статті, оскільки її першою частиною визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника, збитками та вини.

Доводи відповідача про те, що в пред`явленому позові розрахунок позивача упущеної вигоди є припущенням, не заслуговує на увагу, оскільки упущена вигода у зв`язку з відсутністю можливості по експлуатації транспортного засобу шляхом перевезень пасажирів, визначена за аналогічний період 2015 року, підтверджена належними доказами, зокрема довідкою про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій від 07.10.2013 ( а.с 349) та звітами про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій за період липень 2015 - січень 2016 років ( а.с 40-46), в яких транспортний засіб ідентифікований під № 1017000773, випискою з особового рахунку ( а.с. 47) та Довідкою АБ № 788027 з ЄДРПОУ (а.с. 48).

Суд вважає встановленим і доведеним сукупністю поданих позивачем доказів, які є належними, допустимими та достовірними, що протягом ремонту автомобіля він мав простій, не здійснював діяльність по перевезенню пасажирів і тому дійсно зазнав збитків у вигляді неотриманого доходу (упущеної вигоди). Також, судом не встановлено, що дохід, про який звітувався позивач за період, що передував дорожньо-транспортній пригоді, він отримав внаслідок іншої підприємницької діяльності, враховуючи вид діяльності, зазначений в ЄДРПОУ, а також дані про реєстрацію транспортного засобу. Тобто, ніяких обставин, які б спростовували твердження позивача про неотримання ним доходу саме внаслідок простою даного автомобіля через ДТП не встановлено, і вказані позивачем доводи та обставини не спростовані відповідачем, більш того - доведені сукупністю поданих позивачем на підтвердження цього доказів.

Таким чином, сплата коштів відповідачем надала б позивачу

реальну можливість відремонтувати пошкоджений транспортний засіб - автобус марки БАЗ А079.14 і, як наслідок, можливість отримати прибуток від його експлуатація в розмірі 26415 грн.00 коп.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач не спростував заявленої позивачем суми упущеної вигоди, а тому суд вважає, що сума збитку є чітко обґрунтованою, вказані збитки виникли саме внаслідок протиправної поведінки відповідача.

Відповідно до вимог ч. 3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З врахуванням вищезазначеного, оцінивши всі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки вимоги до відповідача задоволено в повному обсязі, відповідно до ст. ст. 133, 139, 141 ЦПК України з нього на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у виді судового збору та витрат на проведення експертизи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 23, 76, 81, 82, 89, 1166, 1187, 1188 ЦК України, ст.ст.10, 12, 13, 80, 81, 141, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Авто-Гарант-08 до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія Альфа-Гарант про стягнення матеріальних збитків- задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Авто-Гарант-08 1293 (одну тисячу двісті дев`яносто три) гривні 35 коп. матеріальних збитків та 26415 (двадцять шість тисяч чотириста п`ятнадцять) гривень 00 коп. упущеної вигоди, а всього 27708 (двадцять сім тисяч сімсот вісім) гривень 35 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Авто-Гарант-08 5890 (п`ять тисяч вісімсот дев`яносто) гривень 00 коп. судових витрат, що складаються із 1600 (одну тисячу шістсот) гривень 00 коп. сплаченого судового збору та 4290 грн. 00 коп. витрат на проведення судової експертизи.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХIIІ "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Авто-Гарант-08 , місце знаходження: вул. Космонавтів, 60, с. Дівички, Переяслав-Хмельницький район Київська область, код ЄДРПОУ 35376173;

відповідач ОСОБА_1 , проживаючий по АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ;

3 особа: Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія Альфа-Гарант , місце знаходження: бульвар Лесі Українки, 26, м. Київ, код ЄДРПОУ 32382598.

Складення рішення в повному обсязі вчинено 03.06.2019

Суддя Я. І. Керекеза