Ухвала

від 04.06.2019 по справі 308/4735/19

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/4735/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2019 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , особи, яка подала скаргу ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого слідчого відділу прокуратури Закарпатської області юриста 1 класу ОСОБА_4 від 10.12.2014 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014070000000171 від 21.08.2014 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді з скаргою на постанову старшого слідчого СВ прокуратури Закарпатської області юриста 1 класу ОСОБА_4 від 10.12.2014 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014070000000171 від 21.08.2014 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.

В обґрунтування доводів скарги посилається на те, що відповідно до ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 14.08.2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості, викладені у її заяві від 31.07.2014 року про невиконання службовими особами прокуратури Закарпатської області постанови Ужгородського міськрайонного суду від 24.07.2008 року в кримінальній справі № 9706407 та розпочато досудове розслідування кримінального провадження № 42014070000000171. Попередня кваліфікація кримінального порушення за ч. 1 ст. 382 КК України. Досудове розслідування кримінального правопорушення здійснювалося слідчим відділом прокуратури Закарпатської області.

Слідчим ОСОБА_5 при винесені оскаржуваної постанови було неповно досліджено обставини, що підлягали доказуванню у кримінальному провадженні, а саме обставини вчинення кримінального правопорушення, що визначають подію злочину, вину, мотив, і мету особи, що його вчинила як це передбачено ст. 91 КПК України

З даною постановою вона не згідна та вважає, що вона є незаконною, досудове слідство велося поверхнево та неповно, а тому її слід скасувати.

Зазначає, що різними судами з квітня 2008 року по квітень 2014 року розглядалася кримінальна справа № 9706407 про обвинувачення її у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 1 ст. 222, ч. ч. 1, 2 ст. 209 КК України, в рамках якої розглядали, зокрема обставини щодо відсутності майнових прав ТОВ «Віма» на обладнання для виготовлення взуття вартістю 73090 євро.

Вирішальні докази у вказаній кримінальній справі, а саме офіційні документи, що підтверджують правонаступництво фірм «WIFRA AG» та «WIFI AG in Grundung» (контрагента TOB «Віма») були надіслані до прокуратури Закарпатської області директором ТОВ «Інгрід Плюс» ще у квітні 2007 року, що підтверджує копія листа № 06/858-07 від 06.09.2008 року, який містить резолюцію слідчого ОСОБА_6 від 15.10.2008 року «Для скерування за належністю».

Тобто, вказаний вище лист підтверджує, що в органу досудового слідства, зокрема слідчого ОСОБА_6 станом на кінець 2008 року були в розпорядженні документи щодо правонаступництва фірм «WIFRA AG» та «WIFI AG in Grundung» (контрагента TOB «Віма»).

Однак, за невстановлених обставин вказані докази, які були вирішальними у кримінальній справі відносно неї, не були подані до суду. Як наслідок постановою від 24.07.2008 року Ужгородський міськрайонний суд, який розглядав кримінальну справу доручив слідчому в ОВС прокуратури Закарпатської області ОСОБА_6 надати суду докази, що підтверджують правонаступництво фірм «WIFRA AG» та «WIFI AG in Grundung» (контрагента TOB «Віма»).

Впродовж 2009 року Ужгородським міськрайонним судом багаторазово надсилалися вимоги щодо виконання постанови суду від 24.07.2008 року щодо забезпечення доказів, однак безрезультатно.

З копії відповіді заступника прокурора області № 06/2-858-07 від 23.09.2009 року, наданої на запит судді Ужгородського міськрайонного суду, вбачається, що такий повідомляє про перебування документів «WIFRA AG» (офіційний документ про створення товариства, звіт його засновників, установчий договір та статуту) у матеріалах кримінальної справи стосовно (т. 1 а. с. 11-26, 27-40, 137-199). Також вказує, що документи одержані органом досудового слідства у встановленому кримінально-процесуальним законом порядку, перекладені на українську мову та посвідчені нотаріально.

Згадані в оскаржуваній постанові документи, на підставі яких ОСОБА_5 прийшов до висновку про відсутність в діяннях ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, не відносяться до документів, що підтверджують правонаступництво фірм «WIFRA AG» (засновника ТОВ «Інгрід Плюс») та «WIFI AG in Grundung» (контрагента TOB «Віма»).

Вказує, що відповідно виникає питання щодо дійсного місцезнаходження такий значний проміжок часу офіційних документів, що підтверджують правонаступництво фірм «WIFRA AG» та «WIFI AG in Grundung» (контрагента TOB «Віма») та чому слідчий ОСОБА_6 , на якого судом було покладено обов`язок забезпечити вказані письмові докази, з невідомих причин так і не подав їх до суду, тобто не виконав рішення суду, що в результаті привело до невиправдано тривалого затягування кримінальної справи відносно неї.

З огляду на вищевказані суперечливі та неоднозначні обставини слідчий ОСОБА_5 був зобов`язаний дослідити в рамках кримінального провадження № 42014070000000171 причини відсутності офіційних документів, що підтверджують правонаступництво фірм «WIFRA AG» (засновника ТОВ «Інгрід Плюс») та «WIFI AG in Grundung» (контрагента TOB «Віма») в рамках кримінальної справи № 9706407 про обвинувачення її у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 1 ст. 222, ч. 2 ст. 209 КК України, та дослідити підстави невиконання ОСОБА_6 судового доручення Ужгородського міськрайонного суду від 24.07.2008 року, надати належну оцінку вказаним обставинам.

Із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що слідчий ОСОБА_5 обмежується поясненнями ОСОБА_6 , допитаного в якості свідка, покази якого можуть бути упередженими та не відповідати фактичним обставинам справи.

Крім того, звертає увагу, що слідчий ОСОБА_4 не надав жодної правової оцінки та безпідставного проігнорував ту обставину, що ОСОБА_6 за невстановлених обставин тривалий час не виконував рішення суду щодо забезпечення доказів, що мали вирішальне значення у кримінальній справі, що в результаті призвело до безпідставного затягування судового розгляду кримінального провадження відносно неї.

Старшим слідчим слідчого відділу прокуратури Чернівецької області за результатом огляду матеріалів кримінального провадження № 42014070000000171 встановлено відсутність офіційних документів, що підтверджують правонаступництво фірм «WIFRA AG» (засновника TOB «Інгрід Плюс») та «WIFI AG in Grundung» (контрагента TOB «Віма»), що в свою чергу свідчить про невиконання колишнім слідчим прокуратури області ОСОБА_6 рішення суду постанови Ужгородського міськрайонного суду від 24.07.2008 року в кримінальній справі № 9706407, якою орган досудового розслідування було зобов`язано шляхом слідчих дій встановити та надати суду докази щодо правонаступництва фірм «WIFRA AG» та «WIFI AG in Grundung».

На неодноразові звернення до прокуратури області з вимогою надати копії офіційних документів, що підтверджують правонаступництво фірм «WIFRA AG» (засновника TOB «Інгрід Плюс») та «WIFI AG in Grundung» (контрагента TOB «Віма») такі до сьогодні не отримала.

ОСОБА_5 , приймаючи рішення про закриття кримінального провадження № 42014070000000171, усвідомлював, що визнання ОСОБА_6 відсутності майнових прав ТОВ «Віма» на обладнання для виготовлення взуття вартістю 73090 євро та неможливість тривалий час підтвердити це доказами виконати постанову Ужгородського міськрайонного суду від 24.07.2008 року, заподіяло істотну шкоду моїм охоронюваним законом правам і свободам та інтересам юридичної особи.

Вважає, що слідчий не забезпечив ефективного розслідування у кримінальному провадженні № 42014070000000171, а проведене ним досудове слідство не було ретельним, безстороннім і сумлінним. Слідчим ОСОБА_5 не виконано вимоги ч. 2 ст. 9 КПК України та вимоги ст. 284 КПК України.

На підставі викладеного просить поновити строк для оскарження, витребувати матеріали кримінального провадження № 42014070000000171 та скасувати постанову від 10.12.2014 року про закриття кримінального провадження № 42014070000000171.

Особа, яка подала скаргу ОСОБА_3 у судовому засіданні вимоги скарги підтримала з підстав, наведених у ній, та просила скаргу задовольнити.

Прокурор відділу прокуратури Закарпатської області ОСОБА_4 у судовому засіданні проти вимог поданої скарги заперечив та просив у задоволенні скарги відмовити.

На вимогу слідчого судді заступником начальника відділу прокуратури Закарпатської області ОСОБА_7 до суду скеровано матеріали кримінального провадження № 42014070000000171 в одному томі.

Заслухавши пояснення особи, яка подала скаргу та позицію прокурора, вивчивши скаргу та додані до неї матеріали, дослідивши матеріали кримінального провадження № 42014070000000171, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого про закриття кримінального провадження заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Судовим розглядом встановлено, що у провадженні слідчого відділу прокуратури Закарпатської області знаходилося кримінальне провадження за № 42014070000000171, відомості про яке 21.08.2014 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, на підставі заяви ОСОБА_3 від 31.07.2014 року про невиконання службовими особами прокуратури Закарпатської області рішення суду постанови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.07.2008 року у кримінальній справі № 9706407, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.

За змістом заяви ОСОБА_3 про злочин від 31.07.2014 року та наданих нею в якості свідка пояснень слідчим в ОВС прокуратури Закарпатської області ОСОБА_6 умисно не виконано рішення суду (судове доручення в порядку ст. 315-1 КПК України 1960 року), а саме постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.07.2008 року у кримінальній справі № 9706407.

Постановою старшого слідчого слідчого відділу прокуратури Закарпатської області юриста 1 класу ОСОБА_4 від 10.12.2014 року кримінальне провадження про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України, відомості про яке 21.08.2014 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014070000000171, закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, тобто у зв`язку з встановленням відсутності в діяннях ОСОБА_6 складу вказаного кримінального правопорушення.

Відповідно до оскаржуваної постанови слідчий констатував, що проведеним досудовим розслідуванням обставини, зазначені ОСОБА_3 у заяві про злочин, не знайшли свого підтвердження.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

При проведенні досудового розслідування слідчий чи прокурор, з урахуванням конкретних обставин справи, на власний розсуд визначають об`єм перевірочних дій, достатній, за їх переконанням, для прийняття вмотивованого рішення.

Відповідно до ст. ст. 2, 284 КПК України закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об`єктивного дослідження та оцінки слідчим всіх зібраних доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.

Постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст. 110 КПК України).

На слідчого суддю відповідно до норм КПК України покладено обов`язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, зобов`язаний перевірити законність прийнятої слідчим постанови. Зокрема, якщо слідчим закрито провадження за відсутністю в діях особи складу злочину, то слідчий суддя має звернути увагу на те, чи містить постанова детальний виклад обставин, за яких заявник вважав, що особою (особами) вчинено злочин, а у разі, якщо особі (особам) ставилося в вину декілька протиправних діянь, які підпадають під ознаки різних статей кримінального закону, то чи містить постанова висновки слідчого щодо відсутності вини особи (осіб) у вчиненні кожного з них.

Таким чином, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.

Відповідно до положень п. п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження.

За загальним правилом, визначеним в ч. 1 ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора.

Як вбачається з оскаржуваної постанови її прийняття слідчим мотивовано тим, що допитаний як свідок ОСОБА_6 факт вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 КК України, тобто умисного невиконання вищевказаного рішення суду заперечив, заяву ОСОБА_3 вважає надуманою, і показав, що він проводив досудове слідство у кримінальній справі № 9706407, за результатами якого у 2008 році кримінальну справу із обвинувальним висновком про вчинення ОСОБА_3 злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. ч. 1, 2 ст. 209, ч. 1 ст. 222 КК України, скеровано до Ужгородського міськрайонного суду для розгляду по суті.

В ході судового розгляду вказаної кримінальної справи Ужгородським міськрайонним судом винесено постанову від 24.08.2008 року, в порядку ст. 315-1 КПК України (в редакції 1960 року), якою орган досудового розслідування було зобов`язано у строк до 09.09.2008 року, шляхом вчинення слідчих дій, встановити та надати суду докази щодо правонаступництва фірм «WIFRA» та «WIFI AG in Grundung» (м. Цуг, Швейцарія, Аегерісштрассе, 66).

Вказане судове доручення надійшло до прокуратури області для виконання лише 29.08.2008 року, а у слідчий відділ прокуратури, зокрема йому як слідчому в ОВС, лише 02.09.2008 року.

Виконання цього судового доручення було пов`язано з отриманням документів із-за кордону, зокрема із Швейцарської Конфедерації, з якою в України станом на момент надходження та виконання вказаного судового доручення не було укладено Договору про взаємну допомогу у кримінальних справах, а відповідно до ч. 1 ст. 471 КПК України (в редакції 1960 року), було передбачено, що міжнародна правова допомога у кримінальних справах надається і отримується на підставі міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Вказані обставини об`єктивно унеможливлювали виконання судового доручення, в т.ч. у встановлений судом строк до 09.09.2008 року.

Водночас, ним було вжито всіх можливих на той час заходів до виконання цього доручення.

06.09.2008 року слідчим в особливо важливих справах прокуратури області ОСОБА_6 , на адресу представника AT «WIFRA AG» директора TOB «Інгрід Плюс» (м. Ужгород, пл. Лаборця, 13, кв. 1) ОСОБА_8 був направлений запит за № 06/858-07 щодо надання посвідчених у встановленому законодавством України порядку документів (витягу з торгового чи судового реєстрів, статутів чи установчих договорів, інших документів), які підтверджують, що фірма «WIFRA AG» є правонаступником фірми «WIFI AG in Grundung», з метою їх подальшого вилучення, про що 08.09.2008 року письмово інформовано суд листом за № 06/858-07.

В подальшому, 14.10.2008 року на адресу прокуратури області надійшов лист директора ТОВ «Інгрід Плюс» ОСОБА_8 , відповідно до якого поінформовано, що оригінали документів щодо правонаступництва фірм «WIFRA AG» та «WIFI AG in Grundung» у квітні 2007 року направлені на адресу УМВС України в Закарпатській області, а іншими документами про правонаступництво він не володіє. До відповіді ОСОБА_8 надав копію заяви директора «WIFRA AG» Урса Вегмюллера від 11.04.2007 року про вчинення злочину (без перекладу), оригінал якої був вже в матеріалах кримінальної справи, належним чином перекладений та посвідчений, і слугував приводом до порушення кримінальної справи.

ОСОБА_6 також зауважив, що у ході досудового слідства установчі документи акціонерного товариства «WIFRA AG» (офіційний документ про створення товариства, звіт його засновників, установчий договір та статут) приєднані до матеріалів кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_3 . Із цих документів, здобутих в ході досудового слідства у кримінальній справі випливало, що офіційним документом про створення акціонерного товариства «WIFRA AG», звітом засновників цього товариства, рахунком фірми «Paradiso» srl № 240 від 28.04.2006 року, звітом фірми «Europa Macchine» від 26.04.2006 року про оцінку ринкової вартості та статутом акціонерного товариства «WIFRA AG» стверджувалося, що фірма «Paradiso» srl передала у статутний фонд фірми «WIFI AG in Grundung» обладнання для виробництва взуття вартістю 77660 євро з тимчасовим його зберіганням у ТОВ «Віма», а підтвердженням звіту засновників товариства «WIFRA AG» засвідчено, що дані у звіті про заснування товариства є повними та правильними. Зазначені документи були одержані органом досудового слідства у встановленому кримінально-процесуальним законом порядку, перекладені на українську мову та посвідчені нотаріально.

Всі матеріали виконання судового доручення були приєднані до матеріалів наглядового провадження по кримінальній справі № 9706407 для подання їх державним обвинувачем суду та використання під час судового розгляду справи по суті.

В подальшому, ОСОБА_6 , за дорученням керівництва прокуратури області, на запит судді Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_9 , було підготовлено ґрунтовну відповідь за № 06/2-858-07 від 23.09.2009 року щодо виконання вищезазначеного судового доручення та надано суду копії матеріалів його виконання (вказані вище запит ОСОБА_8 , відповідь судді ОСОБА_10 , відповідь ОСОБА_8 на запит слідчого та копія заяви Урса Вегмюллера).

Свідок ОСОБА_8 підтвердив показання ОСОБА_6 і показав, що йому, як директору ТОВ «Інгрід Плюс» та представнику акціонерного товариства «WIFRA AG», дійсно надходила вимога за № 06/858-07 від 06.09.2008 слідчого прокуратури ОСОБА_6 , на виконання постанови суду у кримінальній справі стосовно ОСОБА_3 , в якій вимагалося надати документи, які підтверджують правонаступництво фірм «WIFRA AG» та «WIFI AG in Grundung», на виконання якої ним, на адресу слідчого прокуратури ОСОБА_6 , дано відповідь про відсутність таких документів, оскільки всі документи, які стосувалися правонаступництва фірм «WIFRA AG» та «WIFI AG in Grundung», були надані під час проведення досудового слідства у кримінальній справі № 9706407. Іншими документами він як представник «WIFRA AG» не володів, про що повідомив слідчого листом без номера та дати.

Крім того, вказані обставини та показання як свідка ОСОБА_6 , так і свідка ОСОБА_3 , підтверджуються наявними у матеріалах кримінального провадження копіями документів, зокрема: постанови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.07.2008 року; листа прокуратури Закарпатської області № 06/858-07 від 08.09.2008 року; вимоги слідчого в ОВС ОСОБА_6 № 06/858-07 від 06.09.2008 року, на виконання постанови суду, на адресу директора ТОВ «Інгрід Плюс», представника АТ «WIFRA AG» ОСОБА_8 ; відповіді директора ТОВ «Інгрід Плюс» ОСОБА_8 (без номера та дати), на вимогу слідчого № 06/858-07 від 06.09.2008 року з додатками; листом прокуратури області № 06/2-858-07 від 23.09.2009 року.

За твердження слідчого, у діяннях ОСОБА_6 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 КК України, позаяк відсутні як об`єктивна (відсутність причинного зв`язку діяннями ОСОБА_6 та ненаданням суду доказів; відсутність суспільно-небезпечних наслідків), так і суб`єктивна (відсутність умислу у ОСОБА_6 на невиконання рішення суду, зокрема на ненадання суду доказів, що підтверджується фактом вжиття ним вичерпних заходів, в межах компетенції та вимог КПК України в редакції 1960 року) сторони складу вказаного кримінального правопорушення.

За приписами ч. 4 ст. 38 КПК України орган досудового розслідування зобов`язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.

Аналізуючи зміст оскаржуваної постанови про закриття кримінального провадження від 10.12.2014 року на предмет повноти та матеріали провадження за скаргою, слідчий суддя вважає, що оскаржувану постанову винесено передчасно, оскільки слідчим не було вжито усіх необхідних заходів для здійснення досудового розслідування.

Оскаржувана постанова не містить належного обґрунтування мотивів її прийняття, а тому не відповідає вимогамст. 110 КПК України.

Проаналізувавши матеріали провадження, слідчий суддя констатує, що оскаржувана постанова прийнята передчасно, оскільки слідчим не були належним чином перевірені доводи, викладені в заяві ОСОБА_3 про злочин та, як вбачається з постанови про закриття кримінального провадження, остання не мітить посилань на проведені слідчі (розшукові) дії, які було вчинено під час досудового розслідування за виключенням допиту лише ОСОБА_6 (слідчого в ОВС прокуратури Закарпатської області), ОСОБА_8 (директора ТОВ «Інгрід Плюс») та ОСОБА_11 (перекладача італійської мови).

Разом з тим, обставини, викладені у заяві особи, що подала скаргу, не в повній мірі стали предметом контролю слідчого при проведенні досудового розслідування, оскільки постанова слідчого про закриття кримінального провадження вказаним нормамКПК Українине відповідає, в ній відсутня оцінка кожного доказу з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, тобто суб`єктом оскарження не надано обґрунтовані відповіді на поставлені питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.

Зокрема, слідчим СВ прокуратури Закарпатської області ОСОБА_4 не надано правової оцінки того, що слідчий ОСОБА_6 за невстановлених обставин тривалий час не виконував рішення суду щодо забезпечення доказів, що мали вирішальне значення у кримінальній справі, що призвело до безпідставного затягування судового розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_3 , про що остання акцентує увагу у своїй скарзі.

Відтак, з оскаржуваної постанови слідує, що вона не містить достатніх відомостей, які б свідчили про те, що викладені в ній відомості, як передумови закриття є достатніми для констатації факту відсутності складу злочину поза розумним сумнівом, так як усім обставинам справи у порядку ст. 94 КПК України не було надано необхідну правову оцінку в сукупності, що свідчить про те, що встановлена органом досудового розслідування сукупність доказів, якою обґрунтовуються зроблені ним висновки, не може вважатися такою, що не залишає місце сумнівам, а наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року, (ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України).

Висловлені у постанові доводи слідчого не можливо сприйняти як такі, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Особа, яка подала дану скаргу, стверджуючи про невідповідність оскаржуваної постанови вимогам ст. 110 КПК України довела це твердження (принцип affirmanti incumbit probatio той, хто стверджує щось, повинен довести це твердження).

Згідно з ч. 1 ст. 24, ч. 1 ст. 26 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

За результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами КПК України. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення під час досудового розслідування може бути, зокрема, про скасування рішення слідчого, що передбачено положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 307 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки у ході досудового розслідування кримінального провадження № 42014070000000171 допущена істотна неповнота, усунення якої потребує виконання слідчих та процесуальних дій, спрямованих на збирання та перевірку доказів, слідчий суддя приходить до переконання про передчасність та необґрунтованість викладеного висновку в оскаржуваній постанові слідчого, а тому вважає недотриманими при її винесенні вимог КПК України, у зв`язку з чим постанова слідчого від 10.12.2014 року про закриття кримінального провадження підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Як передбачено ч. 1 ст. 117 КПК України, пропущений із поважних причин процесуальний строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Поновлення процесуального строку за своєю правовою природою передбачає встановлення учасникам кримінального провадження додаткового проміжку часу для вчинення процесуальної дії за умови пропуску строку з поважних причин.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу.

Дану скаргу подано належною особою та враховуючи відсутність в наданих суду матеріалах підтвердження про вручення особі, яка подала скаргу, копії оскаржуваної постанови у строки, передбачені КПК України, з урахуванням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про доступ особи до правосуддя, слідчий суддя, виходячи з принципу верховенства права, вважає за можливе поновити строк подання скарги, оскільки останній пропущений з поважних причин.

Керуючись ст. ст. 110, 303, 304, 306, 307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Поновити строкподання скаргина постанову старшого слідчого слідчого відділу прокуратури Закарпатської області юриста 1 класу ОСОБА_4 від 10.12.2014 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014070000000171 від 21.08.2014 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.

Скаргу ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого слідчого відділу прокуратури Закарпатської області юриста 1 класу ОСОБА_4 від 10.12.2014 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014070000000171 від 21.08.2014 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України задовольнити.

Постанову старшого слідчого слідчого відділу прокуратури Закарпатської області юриста 1 класу ОСОБА_4 від 10.12.2014 року про закриття кримінального провадження, відомості про яке 21.08.2014 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014070000000171, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з встановленням відсутності в діяннях ОСОБА_6 складу вказаного кримінального правопорушення скасувати.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1