Рішення

від 16.05.2019 по справі 760/25912/18

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/25912/18

Провадження №2/760/2160/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

16 травня 2019 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Кушнір С.І.

за участю секретаря - Гаєвської С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом Громадської організації Українська асоціація студентів до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач Громадська організація Українська асоціація студентів 08.10.2018 р. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 53130 грн. 00 коп. та судові витрати.

Обґрунтовуючи підстави звернення до суду позивач Громадська організація Українська асоціація студентів посилається на наступне.

Так, 14 квітня 2016 р. Всеукраїнська молодіжна громадська організація Українська асоціація студентського самоврядування (ідентифікаційний код 26437272) за платіжним дорученням № 132 переказала на рахунок ФОП ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 53130 грн. 00 коп., із призначенням платежу: Оплата за моноблок згідно рахунку № ШБ00-000026 від 14 квітня 2016 р. без ПДВ .

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, 01 липня 2016 р. було внесено запис №20730060006035436 про припинення ФОП ОСОБА_1 підприємницької діяльності.

У 2017 р. Всеукраїнська молодіжна громадська організація Українська асоціація студентського самоврядування була перейменована на Громадську організацію Українська асоціація студентів , що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Разом з тим, Асоціація будь-яких договорів, зокрема договорів купівлі-продажу, із відповідачем як ФОП не укладала, інші господарські відносини з останнім не виникали, а рахунок від 14 квітня 2016 р. № ШБ00-000026, на підставі якого було зроблено відповідний платіж, у справах Асоціації відсутній. Більш того, відповідач також не передав позивачеві будь-якого майна, зокрема моноблок, про який зазначено у призначенні платежу.

Таким чином, відповідач як ФОП безпідставно за рахунок Асоціації набув грошові кошти у розмірі 53150 грн. 00 коп., а відтак у нього виник обов`язок повернути ці кошти Асоціації, в зв`язку з чим позивач, посилаючись на вимоги ст. 1212 ЦК України, звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав.

Ухвалою суду від 12.11.2018 р., відкрито спрощене позовне провадження в цивільній справі за позовом Громадської організації Українська асоціація студентів до ОСОБА_1 про стягнення коштів, та призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити, посилаючись на підстави та обставини, викладені в позовні заяві, та надані докази, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, будь-яких заяв, клопотань, письмових пояснень/відзиву щодо заявлених позовних вимог від відповідача до суду не надійшло.

Згідно вимог ст. 280 ЦПК України, якщо відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Виходячи з цього, суд, вважає за можливе ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних доказів, проти чого не заперечував представник позивача в судовому засіданні.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, врахувавши його доводи, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Судом встановлено, що 14 квітня 2016 р. Всеукраїнська молодіжна громадська організація Українська асоціація студентського самоврядування (ідентифікаційний код 26437272) за платіжним дорученням № 132 переказала на рахунок ФОП ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 53130 грн. 00 коп., із призначенням платежу: Оплата за моноблок згідно рахунку № ШБ00-000026 від 14 квітня 2016 р. без ПДВ .

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, 01.07.2016 р. внесено запис №20730060006035436 про припинення ФОП ОСОБА_1 підприємницької діяльності.

У 2017 р. Всеукраїнська молодіжна громадська організація Українська асоціація студентського самоврядування перейменована на Громадську організацію Українська асоціація студентів , що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Звертаючись до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів у розмірі 53130,00 грн., ГО Українська асоціація студентів посилається на те, що Асоціація будь-яких договорів, зокрема договорів купівлі-продажу, із відповідачем як ФОП не укладала, інші господарські відносини з останнім не виникали, а рахунок від 14 квітня 2016 р. № ШБ00-000026, на підставі якого було зроблено відповідний платіж, у справах Асоціації відсутній. Більш того, відповідач також не передав позивачеві будь-якого майна, зокрема моноблок, про який зазначено у призначенні платежу.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ч. 1 ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Таким чином, предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: набуття або збереження майна; набуття або збереження майна за рахунок iншої особи; вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна.

Під вiдсутнiстю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту, тобто вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками вiдповiдних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків, зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені ч.2 ст. 11 ЦК України.

Отже, право особи, яка вважає себе власником майна, підлягає захисту шляхом задоволення позову до володільця з підстав, передбачених ст. 1212 ЦК України у разі наявності правових відносин безпосередньо між власником та володільцем майна, який його набув без достатньої правової підстави.

Відповідно до ст. 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ст. 81 ЦПК України).

Таким чином, в силу вимог ст.ст. 2, 4, 12, 76-81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з вимогами ст. 16 ЦК України, звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту. Обравши способом захисту визнання правочину недійсним, позивач у силу ст. 10 ЦПК України зобов`язаний довести правову та фактичну підставу недійсності правочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно довідки від 02.05.2019 р. № 474-19, вбачається, що відповідно до даних бухгалтерського обліку Громадської організації Українська асоціація студентів , на балансі та у власності Асоціації відсутній моноблок, за який було сплачено 53130 грн. 00 коп. за платіжним дорученням від 14 квітня 2016 р. № 132.

У справах Асоціації відсутній рахунок від 14 квітня 2016 р. № ШБ00-000026 або будь-які інші первинні документи, які б підтверджували виникнення господарських відносин із ФОП ОСОБА_1 та/або отримання від нього будь-яких матеріальних цінностей.

Відповідач в судове засідання не з`явився, відзиву щодо заявлених позовних вимог, будь-яких пояснень/заперечень в спростування зазначеного позивачем, суду надано не було.

Отже, даючи юридичну оцінку наданим по справі доказам, зважаючи на викладене вище, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, оскільки ґрунтуються на достатніх, належних та допустимих доказах, а тому, суд дійшов висновку, що грошові кошти у розмірі 53130,00 грн. є безпідставно набутими відповідачем і такими, що підлягають поверненню відповідно до положень статті 1212 ЦК України.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір у розмірі 1762,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 11, 16, 509, 525, 526, 610, 1212, 1213 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 10, 12, 13, 76-81, 141, 258, 263-265, 273, 280, 284, 289, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Громадської організації Українська асоціація студентів до ОСОБА_1 про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Громадської організації Українська асоціація студентів (ЄДРПОУ 26437272, м. Київ, вул. Богданівська, 7-а) грошові кошти в розмірі 53130 грн., судовий збір 1762 грн., а всього стягнути 54892 (п`ятдесят чотири тисячі вісімсот дев`яносто дві) грн. 00 копійок.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ: Кушнір С.І.