Постанова

від 29.05.2019 по справі 654/223/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

29 травня 2019 року

м. Київ

справа № 654/223/18

провадження № 61-45888св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С. (суддя-доповідач),

суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Сердюка В. В., Фаловської І. М.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору та витребування майна за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову апеляційного суду Херсонської області від 11 вересня 2018 року у складі колегії суддів: Орловської Н. В., Кутурланової О. В., Майданіка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - ОСОБА_4 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

представник відповідачів - ОСОБА_5 ,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

1. У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у якому просив визнати недійсним договір дарування від 12 червня 2012 року, укладений між ОСОБА_2 та

ОСОБА_3 , та витребувати у ОСОБА_3 на його користь будинок та земельну ділянку, які знаходяться по АДРЕСА_1 у порядку статей 387, 388 ЦК України.

2. Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_6 . Спадкоємцем першої черги за законом є позивач. ОСОБА_6 за життя побудував будинок по АДРЕСА_1 .

3. Позивач у встановленому законом порядку прийняв спадщину, однак свідоцтво про право на спадщину не отримав.

4. При цьому, рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 12 грудня 2011 року право власності за набувальною давністю на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями та спорудами, розташованого по АДРЕСА_1 визнано за ОСОБА_2

5. Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 13 грудня 2017 року вказане рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено за необґрунтованістю.

6. У період чинності рішення місцевого суду ОСОБА_2 , на підставі укладеного 12 червня 2012 року договору дарування, подарувала спірний будинок своїй онуці - ОСОБА_3

7. Посилаючись на порушення вказаним договором дарування його прав на спадкове майно, ОСОБА_1 просив позов задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

8. Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 10 квітня 2018 року, у складі судді Охтень А. А., у задоволенні позову відмовлено.

9. Рішення суду першої інстанції мотивовано недоведеністю тієї обставини, що нерухоме майно, яке є предметом оскаржуваного договору, належало спадкодавцю та ввійшло до складу спадщини, що не дає підстав для висновку про порушення таким правочином прав та інтересів позивача.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

10. Постановою апеляційного суду Херсонської області від 11 вересня

2018 року рішення місцевого суду скасовано. Позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсним договір дарування житлового будинку, укладеного

12 червня 2012 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Витребувано у

ОСОБА_3 житловий будинок по АДРЕСА_1 , забудовником якого був ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

11. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що спадкодавцем було розпочато будівництво за наявності необхідних дозвільних документів. У зв`язку з тим, що закінчений будівництвом будинок не було здано в експлуатацію, до позивача, як спадкоємця першої черги за законом після смерті ОСОБА_6 , перейшло право останнього, як забудовника, на оформлення жилого будинку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

12. У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати постанову апеляційного суду, справу повернути до суду апеляційної інстанції за встановленою підсудністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

13. Касаційна скарга мотивована відсутністю у позивача прав заявляти вимогу про визнання оспорюваного договору дарування недійсним та застосування наслідків його недійсності, оскільки він не є стороною даного договору та, за недоведеності факту віднесення спірного будинку до спадкової маси, не може також вважатись заінтересованою особою, права якої порушені даним договором.

14. Доводом касаційної скарги є також те, що в порушення приписів цивільного процесуального законодавства, до участі у справі не було залучено орган опіки та піклування, оскільки у спірному будинку зареєстровано двоє неповнолітніх дітей.

15. Заявник вказує, що поза увагою суду апеляційної інстанції була залишена та обставина, що відповідач ОСОБА_2 , також є спадкоємцем

ОСОБА_6 як його мати, і, проживаючи із ним на момент його смерті та не відмовившись від спадщини, вважається такою, що прийняла її.

Доводи інших учасників справи

16. У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 зазначає про необґрунтованість доводів касаційної скарги та відсутність підстав для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції. У зв`язку з цим просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

17. Рішення виконавчого комітету Голопристанської міської ради

від 14 листопада 1973 року ОСОБА_6 виділено земельну ділянку площею 600 кв. м під будівництво житлового будинку розміром 10 х

АДРЕСА_1 . Того ж дня було укладено договір про надання ОСОБА_6 у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності з числом кімнат від однієї до п`яти включно з наданням дозволу на виконання робіт.

18. Рішенням виконавчого комітету Голопристанської міської ради

від 15 вересня 1976 року ОСОБА_6 продовжено строк будівництва на один рік.

19. Відомостей стосовно закінчення будівництва будинку, введення його в експлуатацію та оформлення на нього правовстановлюючих документів матеріали справи не містять.

20. За технічними характеристиками, наведеними у технічному паспорті житловий будинок, зведений у 1989 року, має загальну площу 92,6 кв. м, а житлову 28,8 кв. м, господарські споруди, окрім сараю літ. В, значаться як гараж літ. Б., туалет-душ літ. Г

21. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер.

22. Позивач є сином померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 та вчасно звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, внаслідок чого нотаріусом було заведено спадкову справу.

23. Спадкові права ОСОБА_1 у встановленому законом порядку не оформлені, оскільки позивачем не надано суду належних доказів того, що житловий будинок АДРЕСА_1 Пристань належав померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6

24. Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 12 листопада 2011 року за ОСОБА_2 було визнано право власності за набувальною давністю на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями та спорудами, розташованого по АДРЕСА_1 .

25. ОСОБА_1 оскаржив вказане рішення місцевого суду в апеляційному порядку.

26. Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 13 грудня 2017 року рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 12 листопада 2011 року скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено за необґрунтованістю.

27. У період чинності рішення суду першої інстанції ОСОБА_2 подарувала будинок по АДРЕСА_1 своїй онуці - ОСОБА_3 , шляхом укладення 12 червня 2012 року договору дарування.

28. У розділі 1.3 договору за описом предметом дарування є житловий будинок літ. А житловою площею 16,3 кв. м, загальною - 43 кв. м та господарські споруди: туалет літ. Б., огорожа № 2,3.

29. За наявними матеріалами технічної документації на садибний (індивідуальний будинок), складеними станом на 24 травня 2016 року, на земельній ділянці у 1989 році зведений житловий будинок загальною площею 90,2 кв. м, а також зведені у 1990 році помпа і огорожа, та у 1991 році зведені гараж, сарай, туалет-душ.

30. Із змісту технічного паспорту, виданого 24 травня 2014 року, новому набувачеві ОСОБА_3 , домоволодіння складається із житлового будинку, розміри якого не співпадають із тими, що були зазначені у дозвільних документах, наданих забудовнику ОСОБА_6 , а також додаткові господарські споруди: гараж, туалет-душ, помпа, однак відомості про прийняття рішення уповноваженого органу для внесення їх у технічну документацію матеріали справи не містять.

31. Згідно письмового повідомлення Голопристанської філії КП ХБТІ ХОР від 11 травня 2017 року інвентаризація житлового будинку, побудованого

ОСОБА_6 по АДРЕСА_1 проведена у 1985 році. На підставі наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва і ЖКГ України від 08 січня 2013 року споруди, зведені до 05 серпня 1992 року не потребують введення у експлуатацію.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

32. Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

33. Касаційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

34. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.

35. Відповідно до вимог частин першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

36. Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.

37. При вирішенні спорів щодо спадкування права власності на нерухоме майно судам слід застосовувати редакцію закону, яка діяла на час виникнення права у самого спадкодавця та на час відкриття спадщини.

38. При вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України чинного на час виникнення права власності та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

39. Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду.

40. Встановлення судом часу завершення спорудження будинку визначає законодавство, відповідно до якого встановлюється правовий режим нерухомого майна та документи, якими посвідчується право власності на це майно.

41. При вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно судам слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків, зокрема положеннями ЦК УРСР 1963 року, Законом України Про власність , Законом України від 07 грудня 1990 року № 533-XII Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування , Законом України від 25 грудня 1974 року Про державний нотаріат , постановою Ради Міністрів Української РСР від 11 березня 1985 року № 105 Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР , Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 13 квітня 1979 року за № 112/5, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року № 5-24-26, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31 січня 1966 року, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженою наказом Міністра юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 року № 45/5, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих, затвердженою наказом Міністра юстиції УРСР від 19 січня 1976 року №1/5, та іншими нормативними актами.

42. За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

43. Відповідно до пункту 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженої наказом Міністра юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 року № 45/5, пунктом 45 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих, затвердженої наказом Міністра юстиції Української РСР від 19 січня 1976 року № 1/5, підтвердженням належності будинку може служити відповідна довідка виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, в якій, крім підтвердження належності жилого будинку (частини будинку) відчужувачу на підставі запису в погосподарській книзі повинно бути також зазначено: дані про склад будинку, розмір загальної жилої площі і розмір земельної ділянки.

44. Виникнення права власності на жилі будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права чи від прийняття його до експлуатації.

45. Порядок оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна, на які відсутні акти прийняття їх в експлуатацію, наведено в ДБН А. 3.1-3-94 Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів та в листі Державного комітету України з будівництва та архітектури від 23 березня 1999 року № 12/5-126, в якому, зокрема, роз`яснюється: по об`єктах, що збудовані до 05 серпня 1992 року, тобто до прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 05 серпня 1992 року № 449, якою встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будинку (будівлі), що складається БТІ.

46. Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

47. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

48. За змістом статті 1269 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

49. Апеляційний суд вважав доведеним факт прийняття позивачем спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6

50. Разом із тим, підлягають перевірці доводи касаційної скарги щодо фактичного прийняття спадщини матір`ю померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , - ОСОБА_2 , яка також є спадкоємцем першої черги.

51. Наведене дає підстави для висновку про неповне встановлення апеляційним судом кола спадкоємців після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6

52. Вирішуючи спір, апеляційний суд виходив із того, що предметом судового захисту є право позивача на перехід в порядку спадкування тих прав, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини.

53. Тобто, предметом судового дослідження є обставини щодо наявності у позивача, як спадкоємця першої черги за законом, права спадкування на об`єкти забудови, зведені за життя забудовником ОСОБА_6 , на земельній ділянці, виділеній для будівництва і обслуговування.

54. Апеляційний суд також урахував, що до часу скасування рішення суду, на підставі якого стало можливим вибуття предмета спадкування із спадкової маси, ОСОБА_3 набула право власності на будинок, але позивач, як спадкоємець, який прийняв у спадщину нерухоме майно ще до часу його державної реєстрації, має право витребувати це майно від його добросовісного набувача з підстав, передбачених статтею 388 ЦК України, оскільки вказане майно вибуло із володіння поза волею останнього.

55. Відповідно до статей 317, 319, 321 ЦК України право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Власник майна володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

56. Права особи, яка вважає себе власником майна і не є стороною правочину, не підлягають захистові шляхом подання віндикаційного позову про витребування майна, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених статтею 388 ЦК України

57. Відповідно до статті 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває прав власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

58. Згідно частини третьої статті 388 ЦК України якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати це майно від добросовісного набувача у всіх випадках.

59. Добросовісність набуття в розумінні статті 388 ЦК України полягає в тому, що майно придбавається не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права його відчужувати.

60. Апеляційний суд достеменно встановив розбіжності у площах житлового будинку на момент його зведення у 1989 році у порівняні з технічним паспортом на цей же будинок, виданим 24 травня 2014 року, але дійшов висновку про можливість витребування спірного майна від відповідача.

61. Разом із тим, апеляційний суд у повній мірі не встановив об`єм спадкового майна, а саме, яка площа будинку та які конкретні господарські споруди увійшли до складу спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 зважаючи на те, що житловий будинок, зведений у 1989 року мав загальну площу 92,6 кв. м, а житлову 28,8 кв. м., господарські споруди, окрім сараю

літ. В, значаться як гараж літ. Б., туалет-душ літ. Г, а за оспореним договором дарування, предметом дарування є житловий будинок літ. А житловою площею 16,3 кв. м, загальною - 43 кв. м та господарські споруди: туалет

літ. Б., огорожа № 2, 3.

62. Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно пункту 3 вказаної частини, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

63. Згідно з частиною п`ятою статті 12 ЦПК України, яка також покладає і на суд певні обов`язки зі створення для сторін змагального процесу, суд керує ходом судового процесу, сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами, роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

64. Частиною першою статті 84 ЦПК України передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

65. Способами забезпечення судом доказів є, зокрема, призначення експертизи.

66. За змістом положень статей 102, 103 ЦПК України для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, суд призначає експертизу.

67. Разом із тим, у порушення вимог статей 12, 102, 103 ЦПК України апеляційний суд не роз`яснив учасникам судового процесу їх право на призначення відповідної судової експертизи у справі для з`ясування питання, у який саме період відбулись зміни у площах житлового будинку у порівнянні на момент його зведення у 1989 році та з технічним паспортом, виданим

24 травня 2014 року, чи мали місце реконструкція або поліпшення майна за рахунок ОСОБА_2 , яка була власником з 2011 року чи ОСОБА_3 , яка є власником з 12 червня 2012 року.

68. Тобто, суд апеляційної інстанції не з`ясував всі конкретні обставини справи, які мають суттєве значення для вирішення спору та впливають на правильність його вирішення.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

69. У силу положень статті 400 ЦПК України касаційний суд позбавлений процесуальної можливості встановлювати нові обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанції, та давати оцінку доказам, які судами не досліджено, а відтак, не має можливості вирішити спір по суті за результатами касаційного перегляду.

70. Згідно з пунктами 1, 2 частини третьою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

71. За таких обставин, коли фактичні обставини для правильного вирішення справи апеляційним судом не встановлені, судове рішення апеляційного суду не може вважатись законним і обґрунтованим та в силу статті 411 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову апеляційного суду Херсонської області від 11 вересня 2018 року скасувати.

Справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

В. В. Сердюк

І. М. Фаловська