Постанова

від 05.06.2019 по справі 925/1287/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2019 р. Справа№ 925/1287/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Тищенко А.І.

Іоннікової І.А.

розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області

на рішення Господарського суду Черкаської області від 15.02.2019 (повне рішення складено 21.02.2019)

у справі №925/1287/18 (суддя Скиба Г.М.)

за позовом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області

до фермерського господарства "Грейн"

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Посухівської сільської ради Уманського району

про стягнення 33 719,00 грн. шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки,

УСТАНОВИВ:

У грудні 2018 року Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області (далі - позивач) звернулось у Господарський суд Черкаської області з позовом до фермерського господарства "Грейн" (далі - відповідач), у якому просило суд стягнути з відповідача 33 719,00 грн. шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в ході проведення перевірки на місцевості було встановлено, що відповідачем самовільно зайнято та використовуються землі державної власності, які відносяться до земель запасу Посухівської сільської ради (далі - третя особа) загальною площею 17,7256 га, під посівами багаторічних трав.

Заперечуючи проти позову у суді першої інстанції, відповідач посилався на те, що згідно договору оренди від 08.11.2017 він орендував 17,7256 га пасовищ із земель запасу резервного фонду третьої особи, після закінчення строку дії договору позивач відмовив у його поновленні і цього часу земельна ділянка стала використовуватись іншими власниками худоби, у тому числі і відповідачем, як громадське пасовище. При розрахунку позивач виходив із площі земельної ділянки, що раніше орендувалась відповідачем, а не із фактичної площі, на якій випасались 20 овець, які має господарство.

Третя особа у письмових поясненнях вказала, що у зв`язку із припиненням договору оренди пасовище стало використовуватися також і іншими власниками худоби для її випасу, на даний час пасовище фактично є безгоспною землею і сільська рада має намір створити на ній громадське пасовище для задоволення потреб мешканців села.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 15 лютого 2019 року у позові відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом було порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки матеріалами справи підтверджується повний склад цивільного правопорушення у діях відповідача щодо самовільного зайняття земельної ділянки.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15 квітня 2019 року поновлено строк апеляційного оскарження, відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - до 03 травня 2019 року, сторонам роз`яснено, що апеляційна скарга буде розглянута у письмовому провадженні, без виклику учасників справи.

Відповідач та третя особа не скористались своїм правом подати відзиви на апеляційну скаргу, хоча були належним чином повідомлені про розгляд справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення ухвали суду.

Частиною 2 ст. 270 ГПК України встановлено, що розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 273 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Враховуючи, що апеляційне провадження у даній справі було відкрито 15 квітня 2019 року, апеляційна скарга має бути розглянута у строк по 14 червня 2019 року.

Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.06.2019, у зв`язку із перебуванням суддів Коробенка Г.П. та Кравчука Г.А. у відпустках, для розгляду апеляційної скарги у справі сформовано колегію суддів у складі головуючого судді: Козир Т.П., суддів: Іоннікової І.А., Тищенко А.І.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 10.07.2018 №287-ДК державному інспектору у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Черкаській області Горохову Василю Віталійовичу було доручено здійснити державний контроль за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності, родючістю грунтів шляхом проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства під час використання земель сільськогосподарського призначення державної власності, які не надані у власність, користування (оренду), як об`єктів перевірки, в адміністративних межах Антонівської та Посухівської сільської рад Уманського району Черкаської області (а.с. 29).

У ході проведення перевірки на місцевості 20.07.2018, за участю секретаря Посухівської сільської ради Голубенко Наталії Йорданівни та спеціаліста-землевпорядника Саміляка Віктора Івановича, було встановлено, що на території Посухівської сільської ради працює фермерське господарство "ГРЕЙН", директор Чабан Тетяна Миколаївна .

У результаті перевірки на місцевості 20.07.2018 державним інспектором Гороховим В.В. встановлено, що ФГ "ГРЕЙН" самовільно зайняло та використовує землі державної власності, які відносяться до земель запасу Посухівської сільської ради загальною площею 17,7256 га, та розташовані поруч із земельними ділянками з кадастровими номерами 7124386600:02:000:1848 та 7124386600:02:000: 1835 , під посівами багаторічних трав.

За наслідком перевірки державним інспектором складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки (а.с. 30), акт обстеження земельної ділянки (а.с. 31), протокол про адміністративне правопорушення (а.с. 33), видано припис про усунення порушення (а.с. 34), складено Розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки (а.с. 35), яка склала 33719,00 грн.

02 серпня 2018 року за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення державним інспектором винесено постанову про накладення адміністративного стягнення (а.с. 36) на керівника Фермерського господарства "ГРЕЙН" Чабан Т.М. та накладено на останню стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170,00 грн., який був сплачений добровільно 10.08.2018, що підтверджується квитанцією №0.0.1104855529.1 (а.с. 37).

У подальшому позивачем, з метою перевірки виконання припису, був виданий наказ від 25.09.2018р. №48-ДК "Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності" (а.с. 38).

За результатами перевірки державним інспектором 08.10.2018 складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки (а.с. 39), складено протокол про адміністративне правопорушення (а.с. 40), відповідальність за яке передбачена статтею 188-5 КУпАП, видано припис на його усунення (а.с. 41) та видано постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170,00 грн. (а.с. 42), який керівником відповідача був сплачений добровільно 08.10.2018р., що підтверджується квитанцією №90 (а.с. 43).

Зазначені дії, постанови та приписи державного інспектора керівником відповідача оскаржені не були.

У зв`язку із вказаними обставинами позивач, відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу, затвердженої Постановою КМУ від 25.07.2007р. №963 (зі змінами та доповненнями), здійснив розрахунок шкоди, заподіяної ФГ "Грейн" в особі керівника Чабан Т.М. внаслідок самовільного використання земельних ділянок, яка складає 33719,00 грн., та звернувся до суду із даним позовом.

Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що після закінчення строку дії договору оренди позивач відмовив у його поновленні, однак, ухиляється від прийняття земельної ділянки по акту. Посіви багаторічних трав на пасовищі не є самовільним зайняттям земельної ділянки, а після припинення оренди земельна ділянка стала використовуватись як громадське пасовище всіма мешканцями села.

Сільська рада підтримала заперечення відповідача, спростувала самовільне зайняття пасовища відповідачем.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивач не спростував належними доказами доводи відповідача та не подав доказів наявності прямої шкоди чи збитків та причинно-наслідкового зв`язку між поведінкою та збитками, чи механізму спричинення йому збитків.

Північний апеляційний господарський суд погоджується із висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Так, відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Предметом даного спору є вимога про стягнення з відповідача 33 719,00грн. шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 206 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким, за приписами частини 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі", визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою

Як вірно встановлено судом першої інстанції, між сторонами виникли та існували до листопада 2017 року договірні відносини з оренди земель державної власності за межами с. Посухівка Уманського району Черкаської області на підставі письмового строкового оплатного двостороннього консенсуального договору.

Відповідно до договору оренди землі від 08.11.2007 відповідач орендував 17,7256 га пасовищ із земель запасу резервного фонду Посухівської сільської ради протягом 10 років. Орендна плата вносилась на користь сільської ради, однак, за ініціативою позивача договір не був продовжений з відповідачем на новий строк, отже, договірні відносини між позивачем та відповідачем припинені з листопада 2017 року.

За приписами статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно зі статтею 211 ЗК України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

Позивачем, з посиланням на ст. 1166 ЦК України, та відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 №963, нараховані 33 719,00 грн. шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

Позивач вважає, що в протиправних діях відповідача наявні всі чотири умови відповідальності: протиправність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та спричиненою шкодою; вина особи, що завдала шкоди.

Тому позивач нараховує до стягнення з відповідача 33719 грн. шкоди, що розрахована з загальної площі 17,7256 га орендованої раніше відповідачем земельної ділянки.

Відповідно до частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом "д" частини першої статті 156 ЗК України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом указаних приписів Цивільного та Земельного кодексів України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України. Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоду заподіяно не з її вини (частина друга статті 1166 ЦК України).

Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача і вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

В обґрунтування протиправності поведінки відповідача позивач посилається на Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 20.07.2018р. №287-ДК/583/АП/09/01/-18 (а.с.30).

У вказаному акті зазначено, що земельна ділянка площею 17,7256 га самовільно використовується ФГ "Грейн" під посівами багаторічних трав.

Однак, як вірно встановив суд першої інстанції, при перевірці не був присутній представник відповідача ФГ "Грейн" та не фіксувались які-небудь активні дії по фізичному використанню ділянки саме фермерським господарством чи його окремими працівниками - після припинення дії договору оренди землі.

Акт обстеження земельної ділянки від 20.07.2018р. №287-ДК/583/АП/09/01/-18 (а.с. 31-32), у якому вказано, що земельна ділянка самовільно використовується ФГ "Грейн" під посівами багаторічних трав, також не містить доказів участі повноважного представника відповідача чи його належного повідомлення про таку перевірку і у акті відсутні відомості, які підтверджують використання земельної ділянки саме відповідачем.

Інші наявні у матеріалах справи докази, зокрема, протокол про адміністративне правопорушення керівником ФГ "Грейн", приписи на усунення порушення земельного законодавства, постанова про накладення адміністративного стягнення на керівника ФГ "Грейн", Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 08.10.2018 тощо, також не підтверджують факт використання земельної ділянки саме відповідачем.

При цьому, у приписі від 20.07.2018 на усунення порушень посадова особа Держгеокадастру не вказала, які саме дії необхідно вчинити керівнику ФГ "Грейн" для усунення порушень земельного законодавства, а у приписі від 08.10.2018 вказано, що керівнику ФГ "Грейн" необхідно привести ділянку у придатний для подальшого використання стан.

Однак, доказів перебування ділянки (пасовища) у непридатному для використання стані не наведено. Раніше виконані посіви багаторічних трав на пасовищі не можуть розцінюватись як погіршення стану земельної ділянки чи самовільне використання ділянки після закінчення дії договору оренди землі.

Крім цього, доводи позивача про те, що земельна ділянка використовується саме відповідачем, спростовуються наявними у матеріалах справи поясненнями сільської ради, з яких вбачається, що після припинення договору оренди пасовище стало використовуватися також і іншими власниками худоби для її випасу і на даний час пасовище фактично є безгоспною землею і сільська рада має намір створити на ній громадське пасовище для задоволення потреб мешканців села.

За вказаних обставин є вірним висновок суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено факт самовільного використання відповідачем земельної ділянки державної форми власності за межами с. Посухівка.

Також з матеріалів справи вбачається, що протягом липня-серпня 2018 року посадовими особами позивача не було відібрано жодного пояснення у посадових осіб відповідача з приводу допущених порушень земельного законодавства та не отримано жодного об`єктивного доказу самовільного використання спірної земельної ділянки у вказаних розмірах саме ФГ "Грейн" .

Сплата керівником відповідача штрафів за адміністративне правопорушення та не оскарження ним відповідних рішень позивача не свідчить про визнання відповідачем факту наявності правопорушення.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не доведена протиправність поведінки відповідача, та, відповідно, наявність шкоди, оскільки доводи позивача щодо самовільного зайняття земельної ділянки саме відповідачем не підтверджені належними доказами і ґрунтуються лише на припущеннях.

Отже, позивачем не доведено наявності у діях відповідача складу цивільного правопорушення, а тому позовні вимоги про стягнення 33719,00грн. шкоди не підлягають до задоволення.

Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду першої інстанції.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.

Суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані позивачем докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому рішення Господарського суду Черкаської області законне та обґрунтоване, отже, підстави для його скасування відсутні.

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 15 лютого 2019 року - без змін.

2. Справу повернути до Господарського суду Черкаської області.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 05.06.2019.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді А.І. Тищенко

І.А. Іоннікова