Ухвала

від 23.05.2019 по справі 927/37/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"24" травня 2019 р. Справа№ 927/37/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Смірнової Л.Г.

суддів: Руденко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

розглядаючи апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.04.2019 (повний текст складено 19.04.2019)

у справі №927/37/19 (суддя Белов С.В.)

за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України

до Товариства з обмеженою відповідальністю Фабрика Здорово

про стягнення 741703,20 грн,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 18.04.2019 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика Здорово» 15000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати повністю рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.04.2019 та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги з доданими до неї документами, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведена апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до вимог п.2. ч.3 ст.258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Згідно з п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з позовної заяви, предметом розгляду є стягнення 741 703,20 грн, тобто вимога майнового характеру. Скаржник оскаржує рішення суду першої інстанції в повному обсязі.

Отже, судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.04.2019 складає 16 688, 33 грн (741 703,20 грн * 1,5% * 150%).

Всупереч наведених вимог законодавства про судовий збір, скаржником до апеляційної скарги доказів сплати судового збору взагалі не надано, що також підтверджується переліком додатків до апеляційної скарги, в якому докази сплати судового збору відсутні.

Звертаючись з апеляційною скаргою, скаржник заявив клопотання про розстрочення сплати судового збору, яке мотивовано тим, що станом на 03.05.2019 на рахунку позивача за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» наявні кошти лише в сумі 12 608,62 грн, тому, за твердженням апелянта, він має можливість сплатити судовий збір у визначеному законодавством розмірі лише у випадку розстрочення його сплати судом апеляційної інстанції.

Згідно зі ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

У відповідності до ч.2 цієї ж статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

За змістом положень ст.8 Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Отже, за приписами зазначеної норми, відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору може мати місце лише за наявності підстав, зазначених у ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір». Водночас, перелік наведених ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» підстав є вичерпним.

При цьому, як встановлено судом апеляційної інстанції, скаржником до клопотання про розстрочення сплати судового збору не додано належних та допустимих доказів, з якими закон пов`язує можливість розстрочення сплати судового збору. Зокрема, доказів того, що апелянт не має інших відкритих рахунків у банківських установах чи доказів відсутності іншого майна на підтвердження того, що на даний час його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законом порядку та розмірі та така сплата стала б надмірним тягарем для заявника.

Крім того, ст.129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи даний принцип, а також положення ст.5 Закону України «Про судовий збір», господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій особі, в тому числі й у питанні розстрочення сплати судового збору.

Крім того, доступ до правосуддя у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не привести судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001, зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

У рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» та від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України» зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №911/3012/17, ухвалі Верховного Суду від 12.03.2018 у справі № 925/56/16.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції зазначає, що скаржником не наведено тих виняткових обставин, з якими закон пов`язує можливість розстрочення сплати судового збору. Тому заявлене клопотання підлягає відхиленню.

Приписами ч.2 ст.260 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Отже, наявні підстави для застосування судом апеляційної інстанції ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України та залишення без руху поданої апеляційної скарги.

З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, слід запропонувати скаржнику сплатити судовий збір у встановленому відповідним законодавством розмірі (16 688, 33 грн), про що надати суду докази сплати в десятиденний термін.

Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Північний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України в задоволенні клопотання про розстрочення сплати судового збору.

2. Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.04.2019 у справі №927/37/19 залишити без руху.

3. Роз`яснити Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали особа має право усунути наведені недоліки, шляхом подання до суду відповідної заяви та доказів.

4. Попередити Військову НОМЕР_2 Національної гвардії України, що якщо апелянт не виконає вимоги даної ухвали в зазначений строк, суд апеляційної інстанції не приймає таку апеляційну скаргу до розгляду та повертає скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддяЛ.Г. Смірнова

СуддіМ.А. Руденко

Є.Ю. Пономаренко