Постанова

від 05.06.2019 по справі 913/629/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2019 р. Справа № 913/629/18

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Россолов В.В., суддя Гетьман Р.А. , суддя Тихий П.В.

а участю секретаря судового засідання Шило А.М.,

за участю:

прокурора прокуратури Харківської області - Алекаєва Ю.В., посвідчення №042342 від 29.03.2016;

представника позивача- Торбенко Є.В., довіреність №7169/01-16 від 14.12.2018;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного підприємства "Фактор 2014" (вх. №1237 Л/1-42) на рішення Господарського суду Луганської області від 11.03.2019 у справі № 913/629/18

за позовом Заступника керівника Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області, м. Лисичанськ Луганської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого виконувати функції держави у спірних правовідносинах: Лисичанської міської ради Луганської області, м. Лисичанськ Луганської області - позивач,

до відповідача Приватного підприємства "Фактор 2014", м. Лисичанськ Луганської області

про повернення безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою у сумі 237713,74 грн,-

ВСТАНОВИЛА:

Заступник керівника Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області звернувся до Господарського суду Луганської області з позовною заявою в інтересах держави в особі органу уповноваженому виконувати функції держави у спірних правовідносинах- Лисичанської міської ради Луганської області до Приватного підприємства "Фактор 2014" з вимогою про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою у сумі 237713,74 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор зазначає, що відповідач всупереч вимогам чинного земельного законодавства, здійснює використання земельної ділянки, яка розташована на території Лисичанської міської ради Луганської області, без оформлення належним чином права користування та його державної реєстрації, не сплачуючи орендну плату, у зв`язку з чим, на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України прокурором заявлено до стягнення з відповідача безпідставно збережені кошти у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою.

Прокурор стверджує, що позивачем не вживалися заходи щодо відшкодування збитків, що є підставою для звернення прокурора із позовом в інтересах позивача.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 11.03.2019 у справі №913/629/18 позов задоволено повністю; стягнуто з Приватного підприємства "Фактор 2014", вул. Сєрова, 32, м. Лисичанськ Луганської області, 93100, ідентифікаційний код 38504854, на користь Лисичанської міської ради Луганської області, вул. ім. М.Грушевського, 7, м. Лисичанськ Луганської області, 93100, ідентифікаційний код 26522196, на р/р №31410544700051, одержувач УДКСУ у м. Лисичанську Луганської області, банк: ГУ ДКСУ в Луганській області, код ЄДРПОУ 37800278, МФО 804013, код платежу 24060300 "інші надходження" до місцевого бюджету м. Лисичанська, грошові кошти у сумі 237713,74 грн; стягнуто з Приватного підприємства "Фактор 2014", вул. Сєрова, 32, м. Лисичанськ Луганської області, 93100, ідентифікаційний код 38504854, на користь Прокуратури Луганської області, м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Б.Ліщини, 27, ідентифікаційний код 02909921, на р/р 35211068000839, банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02909921, код класифікації доходів бюджету 2800, судовий збір в сумі 3565,71 грн.

Задовольняючи позовні вимоги на підставі статей 1212 - 1214 ЦК, суд виходив з того, що відповідач у період з 23.12.2016 по 01.11.2018, володіючи нерухомістю, яка розташована по вул. Сєрова, 32, м. Лисичанськ, Луганська область, використовував земельну ділянку площею 0,2209 га під вказаною нерухомістю без оформлення правовстановлюючих документів та не сплачував за таке користування плату за землю у встановленому законодавством розмірі (розмірі орендної плати), внаслідок чого відповідач збільшив вартість власного майна, а позивач втратив належне йому майно (кошти від орендної плати). Судом також зазначено, що на відміну від зобов`язань, які виникають із завдання шкоди, для відшкодування шкоди за частиною 4 статті 1212 ЦК не має значення наявність складу цивільного правопорушення, у тому числі вини, а визначальним є сам факт набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої особи.

Відповідач з вказаним рішенням суду частково не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково в сумі 17002,60 грн. В обгрунтуванні апеляційної скарги наголошує, що він за наявності існуючого договору оренди землі із МПП "Бай Лун", в період з 2014 по 2016 роки був повністю позбавлений можливості здійснити перереєстрацію прав оренди на земельну ділянку, на якій розташовані об`єкти нерухомості, що виключає його вину у неукладенні договору оренди з позивачем з моменту набуття у власність об`єктів нерухомого майна. Також зазначає, що в існуючому спорі бездоговірним користуванням є користування земельною ділянкою площею, на якій розташовані будівля та господарські споруди відповідача, а це згідно відомостей технічного паспорту, складає загальну площу земельної ділянки під будинками та господарськими спорудами в розмірі 158 м.кв. Таким чином, на думку апелянта, розмір несплаченої орендної плати складає 17002, 60 грн.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.04.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Фактор 2014" на рішення Господарського суду Луганської області від 11.03.2019 у справі №913/629/18; призначено справу до розгляду на 05.06.2019 о 10:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 132.

08.05.2019 від Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№4572), в якому остання просить апеляційну скаргу Приватного підприємства "Фактор 2014" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Луганської області від 11.03.2019 у справі №913/629/18 залишити без змін.

11.05.2019 від Лисичанської міської ради Луганської області надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№4628), в якому остання просить апеляційну скаргу Приватного підприємства "Фактор 2014" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Луганської області від 11.03.2019 у справі №913/629/18 залишити без змін.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.05.2019 задоволено клопотання Лисичанської міської ради Луганської області про її участь у режимі відеоконференції в судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №913/629/18, яке відбудеться 05.06.2019 о 10:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 131; доручено Лисичанському міському суду Луганської області (93100, м. Лисичанськ, вул. Штейгерська, 38) забезпечити проведення відеоконференції у справі №913/629/18, розгляд якої відбудеться 05.06.2019 о 10:30 годині у приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області зал ВКЗ.

05.06.2019 повторним автоматизованим розподілом справи №913/629/18, у зв`язку з відпусткою судді Склярук О.І. та судді Хачатрян В.С., сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Россолов В.В., суддя Гетьман Р.А., суддя Тихий П.В.

У судове засідання, яке відбулось 05.06.2019, з`явились прокурор прокуратури Харківської області та представник позивача.

На початку судового засідання колегія суддів встановила надходження від директора Приватного підприємства "Фактор 2014" та його представника клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№5432, №5433) з підстав необхідності новому представнику відповідачу ознайомитись з матеріалами справи та неможливості приймати участь в даному судовому засіданні з огляду на зайнятість в іншому судовому провадженні.

Згідно ч. 11 ст. 270 ГПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Разом з тим, господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу щодо відкладення розгляду справи з причин, пов`язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п. Господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні свого представника. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах.

Втім, звертаючись з відповідними клопотаннями з боку відповідача не надано документального підтвердження обставини перебування представника Приватного підприємства "Фактор 2014" в іншому судовому засіданні. Таким чином, визначені стороною причини неявки не є поважними в порядку ст. ч. 11 ст. 270 ГПК України і колегія суддів відмовляє в задоволенні клопотань Приватного підприємства "Фактор 2014" про відкладення розгляду справи (вх.№5432, №5433).

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановила, що рішення Господарського суду Луганської області від 11.03.2019 у справі №913/629/18 відповідає в повній мірі нормам матеріального та процесуального права, враховуючи таке.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Лисичанської міської ради від 24.04.2008 №593 затверджено проект землеустрою відведення земельної ділянки Малому приватному підприємству "Бай Лун" та надано в оренду строком на 10 років земельну ділянку площею 0,2209 га для розміщення та експлуатації автозаправного пункту за адресою: вул АДРЕСА_1 . Лисичанськ Луганської АДРЕСА_2 (а.с.36).

На підставі вказаного рішення, між Лисичанською міською радою, як Орендодавцем - власником, та МПП "Бай Лун", як Орендарем, було укладено Договір оренди землі від 26.05.2008 (далі - Договір), зареєстрований Лисичанським міським реєстраційним офісом Луганської регіональної філії ДП у Державному реєстрі земель Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України 26.06.2008 за № 040840600284 (Том 1, а.с.31-35).

Відповідно до п. 2 Договору, в оренду передається земельна ділянка площею 0,2209 га, у тому числі:

- під капітальну одноповерхову забудову - 0,0174 га;

- під споруди - 0,0033 га;

- під проїзди, проходи та площадки - 0,0899 га;

- під зелені насадження - 0,1103 га.

Згідно з п. 5 Договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки на період експлуатації складає - 1065469,29 грн.

У п. 8 Договору сторони погодили, що договір укладено на 10 років, починаючи з дати його державної реєстрації, Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

На підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 11.07.2014 № 24114221, виданого державним реєстратором Холодняк А.С., Приватне підприємство "Фактор 2014" (далі - відповідач) є власником нерухомого майна - автозаправного пункту, розташованого за адресою: вул. Сєрова, 32, м. АДРЕСА_3 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 10.12.2018 № 148820360 (Том 1, а.с.26,27).

Рішенням Лисичанської міської ради від 22.12.2016 № 20/297 припинено право оренди земельної ділянки МПП "Бай Лун", у зв`язку з переходом права власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: вул. Сєрова, 32, м. Лисичанськ Луганської області, до ПП "Фактор 2014" (відповідача у справі), земельна ділянка площею 0,2209 га, яка надана для розміщення та експлуатації автозаправного пункту за адресою: АДРЕСА_1 м. Лисичанськ Луганської АДРЕСА_2 , кадастровий номер НОМЕР_1 005 НОМЕР_2 . Договір оренди землі від 26.06.2008 № 040840600284 визнано таким, що втратив чинність. Вилучену земельну ділянку віднесено до земель запасу (Том 1, а.с.37).

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 30.10.2018 № НВ-4402644972018 інформація про право користування земельною ділянкою відсутня та право власності зареєстровано за Лисичанською міською радою (Том 1, а.с.39).

Відповідно до інформації Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області від 02.11.2018 №7659/9/12-32-12-03-01 ПП "Фактор 2014" не зареєстровано як платник плати за землю (земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної та/або комунальної власності). Інформація щодо сплати за землю (земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної та/або комунальної власності) за земельну ділянку площею 0,2203 га, розташованої за адресою: вул. Сєрова, 32, м. Лисичанськ Луганської області, іншими суб`єктами господарювання в ГУ ДФС у Луганській області відсутня (Том 1, а.с.47).

Згідно з інформації Лисичанської міської ради від 26.10.2018 № 1514/01-02 станом на 26.10.2018 ПП "Фактор 2014" не зверталось до неї з клопотанням щодо надання земельної ділянки за адресою: вул. Сєрова, 32, м. Лисичанськ Луганської області, в оренду (Том 1, а.с.28,29).

Водночас, Лисичанська міська рада Луганської області вказує, що вона неодноразово повідомляла відповідача про необхідність оформлення права оренди землі, що підтверджується листами від 08.12.2015 № 1204/01-02, від 27.11.2017 № 1576/01-02, від 18.07.2018 № 1028/01-02 (а.с.42-44), однак доказів надсилання чи вручення вказаних листів позивачем не надано.

В подальшому, на підставі заяви відповідача, рішенням Лисичанської міської ради від 29.11.2018 № 54/281 вирішено надати ПП "Фактор 2014" в оренду строком на 5 (п`ять) років земельну ділянку площею 0,2209 га для експлуатації автозаправного пункту за адресою: вул. Сєрова, 32, м. Лисичанськ Луганської області, кадастровий номер НОМЕР_3 : НОМЕР_4 (а.с.45,46).

Позовні вимоги мотивовано тим, що ПП "Фактор 2014", набувши право власності на об`єкт нерухомості розташований на земельній ділянці комунальної форми власності площею 0,2209 га за адресою: вул. Сєрова, 32, м. Лисичанськ Луганської області, не оформило право користування на цю земельну ділянку, однак фактично нею користується. Таким чином, прокурор вважає, що відповідач належним чином не оформив та не зареєстрував речове право на земельну ділянку 0,2209 га, не вносив плату за користування нею за період з 23.12.2016 по 01.11.2018, внаслідок чого зберіг у себе безпідставно набуте майно-грошові кошти у розмірі орендної плати.

За розрахунком позивача розмір безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,2209 га, розташованої за адресою: вул. Сєрова, 32, м. Лисичанськ Луганської області, без належних правових підстав становить 237713,74 грн за період з 23.12.2016 по 01.11.2018 (Том 1, а.с.48).

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам колегія суддів виходить із наступного.

Предметом позову у справі, яка розглядається, є вимога позивача про стягнення з відповідача як власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати згідно із статтями 1212-1214 ЦК України за фактичне користування без належних на те правових підстав, земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований.

Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується ЗК України. Так, відповідно до положень статті 120 ЗК України (у редакції, чинній на час укладення відповідачем договору купівлі-продажу нерухомого майна) при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.

При відчуженні будівель та споруд, які розташовані на орендованій земельній ділянці, право на земельну ділянку визначається згідно з договором оренди земельної ділянки.

Отже, за змістом наведених положень виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з урахуванням змісту частини 2 статті 120 ЗК України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

Як встановлено судом вище, відповідач є власником нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці комунальної форми власності площею 0,2209 га за адресою: вул. Сєрова, 32, м. Лисичанськ Луганської області.

Матеріали справи не містять доказів належного оформлення відповідачем права користування зазначеною земельною ділянкою, зокрема укладення відповідного договору оренди з Лисичанською міською радою та державної реєстрації такого права.

Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 цього Кодексу особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

За змістом положень глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Частиною 1 статті 93 ЗК України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 ЗК України).

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 ЗК України).

З огляду на викладене відповідач як фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, що мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), від 20.11.2017 у справі № 922/3412/17.

Водночас за змістом визначення, наведеного у частині 1 статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до частин 1, 3, 4, 9 статті 79-1 цього Кодексу формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Зазначені обставини, з урахуванням вимог статті 77 ГПК України, повинні бути підтверджені певними засобами доказування відповідно до земельного законодавства і не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про оренду землі" об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди (частина 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі").

Основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 ПК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 по справі № 920/739/17.

Відповідно до частини 2 статті 20 і частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Отже, позивач у даній справі має надати докази існування протягом зазначеного в позові періоду земельної ділянки як об`єкта цивільних прав у розумінні та визначенні земельного законодавства, реальної можливості передачі позивачем цієї земельної ділянки в оренду відповідно до Закону України "Про оренду землі" у зазначений період, а також обґрунтованість розрахунку стягуваної суми (збереженого відповідачем за рахунок позивача майна (коштів)), визначеної на основі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.02.2019 у справі №922/3639/17, від 06.02.2018 у справі № 923/921/17, від 13.02.2019 у справі №922/392/18, від 12.03.2019 у справі №916/2498/17, від 12.04.2019 у справі №922/981/18.

Таким чином, для вирішення даного спору встановленню підлягає розмір як площі спірної земельної ділянки, яка фактично перебуває у користуванні особи, так і її нормативно грошова оцінка, а також її сформованість як об`єкта цивільних прав, за користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти.

За твердженням позивача в користуванні Приватного підприємства "Фактор 2014" перебуває земельна ділянка площею 2209 кв.м, тобто в тому ж розмірі, що знаходилась в користуванні попереднього орендаря -МПП "Бай Лун".

Відповідач не погоджується з відповідною позицією сторони, наголошуючи в ході розгляду спору в суді першої інстанції та в апеляційній скарзі, на фактичному використанні земельної ділянки загальною площею 158 кв. м, яка знаходиться безпосередньо під спорудами.

Втім відповідна позиція Приватного підприємства "Фактор 2014" спростовується наявними в матеріалах справи доказами з огляду на таке.

З наявного в матеріалах справи Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 11.07.2014 № 24114221, виданого державним реєстратором Холодняк А.С., Приватне підприємство "Фактор 2014" є власником нерухомого майна - автозаправного пункту, розташованого за адресою: вул. Сєрова, АДРЕСА_3 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 10.12.2018 № 148820360 (Том 1, а.с.26,27).

В матеріалах справи наявний технічний паспорт на громадський будинок Автозаправна станція буд № АДРЕСА_1 , згідно схематичного плану земельної ділянки якої, її загальна площа на місцевості складає 2 209 кв м.: під будинком, гос. будівлями та спорудами- 158 кв.м, під вимощення -1004 кв.м, під двором -1047 кв.м.

Тобто, Автозаправна станція, як об`єкт нерухомості, являє собою не тільки будинок з господарчими будівлями та спорудами, а комплекс таких об`єктів з прилеглим до них спеціальним покриттям ґрунту (вимощенням) та територією двору.

Таким чином, у володінні Приватного підприємства "Фактор 2014" перебуває Автозаправна станція загальною площею на місцевості 2 209 кв. м, а відтак у відповідній площі перебуває у фактичному його використанні і земельна ділянка.

Більш того, з проханням про передачу земельної ділянки у відповідній площі зверталось саме Приватне підприємство "Фактор 2014" до позивача, за результатами якого було прийнято рішення Лисичанською міською радою від 29.11.2018 № 54/281 про надання ПП "Фактор 2014" в оренду строком на 5 (п`ять) років земельну ділянку площею 0,2209 га для експлуатації автозаправного пункту за адресою: вул. Сєрова, 32, м. Лисичанськ Луганської області, кадастровий номер 4411800000:55:005:0003.

Вказані обставини в сукупності свідчать про фактичне використання Приватним підприємством "Фактор 2014" земельної ділянки площею - 2 209 кв. м

Досліджуючи питання сформованості даної земельної ділянки як об`єкта цивільних прав, за користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти колегія суддів враховує таке.

Як було встановлено судом вище, рішенням Лисичанської міської ради від 24.04.2008 №593 затверджено проект землеустрою відведення земельної ділянки Малому приватному підприємству "Бай Лун".

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (Том 1, а.с.39-41) спірна земельна ділянка має кадастровий номер 4411800000:55:005:0003 з цільовим призначенням: роздрібна торгівля та комерційні послуги; категорія земель- землі житлової та громадської забудови; вид використання земельної ділянки - для розміщення та експлуатації автозаправного пункту: площа - 0, 2209 га, інформація про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки -проект землеустрою, щодо відведення земельної ділянки; орган, який зареєстрував земельну ділянку - Управління Держгеокадастру у м. Лисичанську Луганської області ; дата реєстрації - 26.06.2008

Вказане свідчить про сформованість земельної ділянки в порядку статті 79 ЗК України, як правової підстави для можливості нарахування позивачем орендної плати

Аналізуючи розрахунок розміру безпідставно збережених коштів не сплачених за орендну плату колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до розрахунку прокурора відповідач за користування спірною земельною ділянкою мав сплатити за період:

-з 23.12.2016 по 01.01.2016 - 2816,23 грн;

-з 01.01.2017 по 17.07.2018 - 149504,42 грн;

-з 17.07.2018 по 01.11.2018 - 85393,09 грн.

Слід зазначити, що при розрахунку безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою було взято період з 23.12.2016 по 01.11.2018, тобто з наступного дня після припинення оренди земельної ділянки попередньому власнику нерухомого майна. Відтак, обрані позивачем періоди нарахування коштів у вигляді несплаченої орендної плати чітко відповідають періоду фактичного використання Приватним підприємством "Фактор 2014" земельної ділянки за адресою: вул. Сєрова, 32, м. Лисичанськ Луганської області, кадастровий номер 4411800000:55:005:0003 після припинення оренди земельної ділянки попередньому власнику нерухомого майна.

Дослідивши його зміст колегія суддів встановила, що вказаний розрахунок розміру орендної плати за місяць проведено на підставі даних витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по АДРЕСА_4 . Сєрова, 32, м. Лисичанськ Луганської області, кадастровий номер 4411800000:55:005:0003 за 2016 рік, 2017 рік, з 01.01.2018 по 17.07.2018 рік, з 17.07.2018 року (Том 1, а.с.49-52) та рішення Лисичанської міської ради від 25.12.2014 №77/1236 "Про внесення змін в "Порядок розрахунку орендної плати за землю на території міста Лисичанськ", рішення Лисичанської міської ради від 10.07.2018 №33/445 "Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки комунальної власності м.Лисичанськ", Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489, а отже, саме визначений розмір підлягає застосуванню при розрахунку вартості безпідставно збереженого майна у розмірі орендної плати.

Так, згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданого управлінням Держгеокадастру у м. Лисичанську Луганської області 19.11.2018 № 18-12-0.29-367/164-18, у 2016 році нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 4411800000:55:005:0003, яка розташована за адресою: вул АДРЕСА_1 . Лисичанськ, АДРЕСА_3 , складає 2290531,55 грн.

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданого відділом у м. Лисичанську Головного управління Держгеокадастру у Луганській області 19.11.2018 № 18-12-0.29-366/164-18, у 2017 році нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 4411800000:55:005:0003, складає 1941961,28 грн (з використанням коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), зі значенням 2,0).

Згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданого відділом у м. Лисичанську Головного управління Держгеокадастру у Луганській області 19.11.2018 № 18-12-0.29-365/164-18, з 01.01.2018 по 17.07.2018 нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 4411800000:55:005:0003, складає 1941961,28 грн (з використанням коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), зі значенням 2,0).

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданого відділом у м. Лисичанську Головного управління Держгеокадастру у Луганській області 19.11.2018 № 18-12-0.29-365/164-18, з 17.07.2018 нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 4411800000:55:005:0003, складає 2912941,91 грн (з використанням коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), зі значенням 3,0).

Аналогічна правова позиція щодо врахування даних нормативної грошової оцінки для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, викладена в постанові Великої Палати Верховного суду по справі № 629/4628/16-ц від 23 травня 2018 року.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи відповідача щодо неправильного визначення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки з 17.07.2018, оскільки надана відповідачем копія витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 21 від 18.02.2019, не містить посилання на період дії визначеної в ній нормативної грошової оцінки землі. Є тільки дата формування витягу - 18.02.2019, що не може свідчити про період дії вказаної оцінки та не свідчить про неправильне застосування заявником нормативної грошової оцінки землі за період з 17.07.2018 по 30.10.2018 у сумі 2912941,91 грн (Кф - 3,0).

Рішенням Лисичанської міської ради від 25.12.2014 № 77/1236 "Про внесення змін в "Порядок розрахунку орендної плати за землю на території міста Лисичанськ" передбачено, що з 01.01.2015 орендна плата за користування земельною ділянкою для розміщення АЗС та АГНКС складає 5% від нормативної грошової оцінки.

Рішенням Лисичанської міської ради від 10.07.2018 № 33/445 "Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки комунальної власності м. Лисичанська" встановлено, що з 01.01.2018 розмір орендної плати за користування земельною ділянкою для розміщення АЗС та АГНКС становить 10% від нормативної грошової оцінки.

З огляду на викладене, розрахунок безпідставно одержаних грошових коштів у вигляді несплаченої орендної плати було здійснено позивачемалгоритмічно та арифметично правильно, отже, загальна сума, яку відповідач мав сплатити за користування спірною земельною ділянкою за період з 23.12.2016 по 30.10.2018 становить 237713,74 грн. Відтак, колегія суддів погоджується з позицією позивача про правомірність стягнення з Приватного підприємства "Фактор 2014" грошових коштів, як безпідставно збережених орендних платежів, за період з 23.12.2016 по 30.10.2018 у сумі 237713,74 грн. У зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Доводи відповідача з приводу неможливості перереєстрації прав оренди на земельну ділянку, на якій розташовані об`єкти нерухомості, в період з 2014 по 2016 роки з огляду на чинність у даний період договору оренди землі із МПП "Бай Лун" не спростовують правомірність позовних вимог, оскільки обрані позивачем періоди нарахування коштів у вигляді несплаченої орендної плати чітко відповідають періоду фактичного використання Приватним підприємством "Фактор 2014" земельної ділянки за адресою: вул. Сєрова, 32, м. Лисичанськ Луганської області, кадастровий номер 4411800000:55:005:0003, тобто вже після припинення договору оренди земельної ділянки позивача з Малим приватним підприємством "Бай Лун".

Безпідставними є також доводи Приватного підприємства "Фактор 2014" щодо відсутності його вини у неукладенні договору оренди з посиланням на обізнаність про можливість вичнення відповідних дій тільки у 2018 році, оскільки для відшкодування шкоди за пунктом 4 частини третьої статті 1212 ЦК України вина не має значення, важливим є сам факт неправомірного збереження майна однією особою за рахунок іншої. Вказане узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного суду, викладеної у постанові від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.

З огляду на визначене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального та процесуального права, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Харківської області від 19.02.2019 у справі № 922/224/18 слід залишити без змін.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 233, 240, 275, 277, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИЛА

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Фактор 2014" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Луганської області від 11.03.2019 у справі № 913/629/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови складено 06.06.2019.

Головуючий суддя В.В. Россолов

Суддя Р.А. Гетьман

Суддя П.В. Тихий