Рішення

від 22.05.2019 по справі 910/3136/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.05.2019Справа № 910/3136/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., за участю секретаря судового засідання Зарудньої О.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Модуль-Україна" (32300, Хмельницька обл., м. Кам`янець-Подільський, пр-т. Грушевського, буд. 1/14; ідентифікаційний код 37863825)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдінг Енерджі Груп" (01014, м. Київ, вул. Звіринецька, буд. 63; ідентифікаційний код 41974190)

про стягнення 48 881, 95 грн.

Представники сторін:

від позивача: Шумило А.О. - представник

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Модуль-Україна" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдінг Енерджі Груп" про стягнення 48 881, 95 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що він виконав умови договору № 539-2/18 від 02.11.2018 та здійснив на рахунок відповідачу передоплату в розмірі 12 096, 00 грн., однак відповідач в порушення своїх договірних зобов`язань не поставив товар, що і стало підставою для звернення до суду.

Також, позивачем внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов`язань нараховано пеню в розмір 2 274, 05 грн. та 34 511, 90 грн. збитку у вигляді оплати простою працівників цеху цинкування Товариства з обмеженою відповідальністю "Модуль-Україна".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Модуль-Україна" залишено без руху, позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліку шляхом подання до суду: достовірної інформації щодо місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдінг Енерджі Груп" згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; докази направлення (фіскальний чек та опис вкладення в цінний лист) копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

29.03.2019 до Господарського суду міста Києва надійшло повідомлення від позивача на усунення недоліків позовної заяви, до якого було додано достовірну інформацію щодо місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдінг Енерджі Груп" згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та докази направлення (фіскальний чек та опис вкладення в цінний лист) копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2019 відкрито провадження у справі № 910/3136/19, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання призначено на 15.05.2019.

15.04.2019 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про витребування доказів.

10.05.2019 до Господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення позивача у даній справі.

У судовому засіданні 15.05.2019 представник позивача просив суд не розглядати подане ним 15.04.2019 клопотання про витребування доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2019 у судовому засіданні оголошено перерву до 22.05.2019.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд про їх задоволення.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про місце, дату та час судового розгляду повідомлявся ухвалою суду.

Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи у судовому засіданні 22.05.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

02.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейдінг Енерджі Груп" (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Модуль-Україна" укладено договір поставки № 539-2/18 за умовами якого постачальник зобов`язується поставити покупцеві комплектуючі вироби, обладнання, матеріали і т.п. (далі - товар) відповідної якості, а покупець зобов`язується прийняти товар згідно з видатковими накладними, товаросупровідними документами та здійснити його оплату на умовах цього договору.

Пунктом 1.2. договору передбачено, що асортимент, кількість, ціна товару зазначені в рахунках, видаткових накладних, які є невід`ємною складовою частиною цього договору.

Згідно з розділом 2 ціна договору складається із сум вартості товарів, поставлених за всіма підписаними видатковими накладними до цього договору. Оплата товару проводиться на розрахунковий рахунок постачальника на підставі рахунків. Валюта платежу - гривня. Покупець проводить оплату у розмірі 50% вартості товару на підставі рахунку на протязі 5 робочих днів з моменту виставлення рахунку, другу частину, в розмірі 50% після отримання письмового повідомлення про готовність товару до відвантаження.

Відповідно до п. 3.1., 3.2. договору, якість та комплектність товару, що постачається, повинна відповідати технічній документації виробника (каталоги тощо). Система якості постачальника повинна відповідати вимогам стандартів ДСТУ ISO 9001:2009 (ISO 9001:2008). Постачальник має надати покупцю Сертифікат відповідності СМК вимогам ДСТУ ISO 9001:2009 (ISO 9001:2008). Разом з товаром постачальник надає покупцю Сертифікати якості на товар (або інший документ, що підтверджує якість).

Розділом 4 передбачено, що поставка товару на адресу покупця здійснюється постачальником протягом 5 календарних днів за умови повного виконання покупцем умов передбачених п. 2.3. цього договору. Постачальник зобов`язується вказати в супровідних документах служби доставки (узгодженого сторонами перевізника), дійсну вартість товару, що поставляється за цим договором. Поставка товару здійснюється на умовах СРТ м. Камянець-Подільський склад перевізника, у відповідності з Міжнародними правилами тлумачення торговельних термінів ІНКОТЕРМС 2010, якщо інше є передбачено додатковими угодами до договору. Постачальник зобов`язаний особисто оформити всі необхідні документи в узгоджені сторонами компанії-перевізника. Вартість доставки товару оплачується покупцем. Разом з товаром постачальник надає покупцю наступні документи: видаткова накладна (в ній повинно бути посилання на номер та дату цього договору, вказані дата місце складання накладної, узгоджена сторонами номенклатура товару); сертифікат якості (або інший документ, що підтверджує якість товару). Приймання товару за кількістю та якістю може здійснюватися в порядку, який передбачений інструкціями Держарбітражу СРСР Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення народного споживання по кількості від 15.06.1965 № П-6 і Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості від 25.04.1966 № П-7. Датою поставки, право власності та ризик випадкового знищення товару переходить від постачальника до покупця з моменту, коли товар був отриманий покупцем від перевізника та дата фактичного підписання покупцем видаткової накладної. Товар повинен бути спакований таким чином та на нього має бути нанесене відповідне маркування, щоб виключити псування або знищення його з причин незадовільного пакування на період поставки до прийняття товару покупцем. Вартість тари входить до вартості товару. Тара постачальнику не повертається.

За умовами п. 5.2. договору, за порушення строку поставки товару, вказаного в рахунку, постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого у строк товару за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період за який сплачується пеня.

Сплата визначених даним договором та (або) чинним законодавством України штрафних санкцій, не звільняє сторони від обов`язку виконання договору та відшкодування завданих збитків (п. 5.3. договору).

Згідно п. 6.2. одностороннє розірвання договору сторонами не допускається.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2018 у випадку, якщо жодна з сторін договору за місяць до закінчення дії терміну договору письмово не попередить іншу сторону про розірвання договору. Даний договір вважається автоматично пролонгованим на наступний календарний рік (п. 9.1., 9.3.).

Так, згідно із рахунком на оплату № 539 від 02 листопада 2018 року сторони узгодили поставку ротаційного з`єднання UNION 2 NPT RH (657-000-116) в кількості 1 шт.; вартістю 24 192, 00 грн. (із врахуванням ПДВ).

Позивач зазначає, що свої зобов`язання за договором виконав повністю, в установлений договором строк на підставі рахунку-фактури № 539 від 02 листопада 2018 року, покупцем на поточний рахунок постачальника були сплачені грошові кошти в сумі 12 096,00 грн. згідно із платіжним дорученням № 30762 від 13 листопада 310 року.

Таким чином, зобов`язання покупця по оплаті товару за договором поставки № 539-2/18 від 02.11.2018 в частині здійснення 50% передоплати виконано повністю.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач вказує, що станом на день звернення до суду із даним позовом товар, поставка, якого була узгоджена відповідно до рахунку на оплату № 539 здійснено не було, що свідчить про невиконання відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейдінг Енерджі Груп" зобов`язань обумовлених умовами договору поставки № 539-2/18. Відтак, у зв`язку з непоставкою товару у відповідача виникла заборгованість з попередньої оплати на суму 12 096,00 грн.

Також, позивачем внаслідок невиконання відповідачем договірних зобов`язань нараховано пеню в розмір 2 274, 05 грн. та 34 511, 90 грн. збитку у вигляді оплати простою працівників цеху цинкування Товариства з обмеженою відповідальністю "Модуль-Україна".

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 539-2/18 від 02.11.2018, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Отже, судом встановлено, що позивач належним чином виконав умови договору, а саме, відповідно до 2.3. договору здійснив попередню оплату за товар, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 30762 від 13.11.2018 на суму 12 096, 00 грн.

Разом з тим, будь яких доказів, щоб свідчили про виконання відповідачем зобов`язань обумовлених договором, щодо поставки товару, а саме, ротаційного з`єднання - матеріали справи не містять.

Згідно ст. 530 цього Кодексу якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, враховуючи строки оплати, встановлені п. 2.3. договору, відповідач відповідно до п. 4.1. договору зобов`язаний був поставити товар на адресу покупця протягом 5 календарних днів, тобто, у строк до 18.11.2018.

Так, статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з вимогою поставити товар, шляхом надсилання претензії № 5887 від 21.12.2018. Докази надіслання даної претензії, а саме, копії фіскального чеку та опису вкладення містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

За приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов`язання та не спростував заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору поставки № 539-2/18 від 02.11.2018 та положення ст. 525, 526, 693 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому, вимога позивача про стягнення заборгованості в сумі попередньої оплати 12 096,00 грн. підлягає задоволенню.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 2 274, 05 грн., то суд зазначає наступне.

Так, згідно п. 5.2. договору, за порушення строку поставки товару, вказаного в рахунку, постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого у строк товару за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період за який сплачується пеня

Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі спливом 6 місяців.

Таким чином, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені в період з 19.11.2018 по 21.02.2019, суд вважає його обґрунтованим та таким, що відповідає положенням договору та не суперечить нормам чинного законодавства, у зв`язку з чим вимога позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 2 274, 05 грн. підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків в сумі 34 511, 90 грн. у вигляді оплати простою працівників цеху цинкування Товариства з обмеженою відповідальністю "Модуль-Україна", то суд вказує наступне.

В якості підстав з якими позивач обумовлює настання та можливість стягнення збитків Товариство з обмеженою відповідальністю "Модуль-Україна" вказує, що ротаційне з`єднання UNION 2 NPT RH (657-000-116), поставка якого мала бути здійснена по договору поставки № 539-2/18, було призначене для виконання робіт по ремонту та заміні ротаційного з`єднання для подання води в систему охолодження демферної засувки L-пальника лінії цинкування ЦХПіП Товариства з обмеженою відповідальністю "Модуль-Україна". Як зазначає позивач, використання даної лінії цинкування належним чином неможливе без здійснення вказаних робіт основним матеріалом яких являється непоставлене по спірному договору ротаційне з`єднання UNION 2 NPT RH (657-000-116).

А отже, позивач вказує, що внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов`язань по спірному договору трудовий колектив лінії цинкування ЦХПіП Товариства з обмеженою відповідальністю "Модуль-Україна" на протязі перших двох тижнів грудня 2018 року знаходився на вимушеному простої. У відповідності до ст. 113 КзПП України за час простою Товариством з обмеженою відповідальністю "Модуль-Україна" була нарахована і сплачена працівникам лінії цинкування плата за простій в розмірі 2/3 їх тарифного окладу, що загалом складає 34 511, 90 грн.

Таким чином, на переконання позивача, грошові суми оплати простою лінії цинкування ЦХПіП за грудень 2018 року, являються прямими збитками, що були завдані Товариству з обмеженою відповідальністю "Модуль-Україна" та відповідно підлягають відшкодуванню відповідачем.

Розмір нарахованих сум збитків по простою підтверджується розрахунком, листами простою та копіями платіжних доручень про сплату заробітної плати, які були додані позивачем до позовної заяви.

Статтею 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: - втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); - доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Нормами ст. 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з приписами статті 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22, стаття 611, частина перша статті 623 Цивільного кодексу України). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Кредитор, вимагаючи відшкодування збитків, має довести три перші умови відповідальності, зокрема факт порушення боржником зобов`язання, розмір збитків, причинний зв`язок. Вина боржника у порушенні презюмується та не підлягає доведенню кредитором.

Стаття 623 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Положення ч. 2 ст. 623 Цивільного кодексу України кореспондує положенням ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Отже, якщо кредитор пред`являє вимогу про відшкодування реальної шкоди та/або упущеної вигоди, він має надати докази наявності таких збитків (платіжні або інші документи, що підтверджують витрати, документи, що підтверджують наявність упущеної вигоди тощо).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання

Таким чином, важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Таким чином, позивач повинен довести факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та заподіяними збитками. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов`язань для підприємства. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.

В той час, суд вказує, що позивачем не доведено суду відповідними засобами доказування того, що даний товар дійсно був призначений для виконання робіт саме по ремонту та заміні ротаційного з`єднання для подання води в систему охолодження демпферної засувки L-пальника лінії цинкування ЦХПіП Товариства з обмеженою відповідальністю "Модуль-Україна", як і не доведено того, що трудовий колектив лінії цинкування ЦХПіП Товариства з обмеженою відповідальністю "Модуль-Україна" на протязі перших двох тижнів грудня 2018 року знаходився на вимушеному простої саме у зв`язку з не поставкою відповідачем ротаційного з`єднання UNION 2 NPT RH (657-000-116). Також позивачем не підтверджено відповідними доказами, що використання лінії цинкування належним чином неможливе без здійснення вказаних робіт основним матеріалом яким являється непоставлене по спірному договору ротаційне з`єднання UNION 2 NPT RH (657-000-116).

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено суду причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника, в даному випадку Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдінг Енерджі Груп" та збитками потерпілої сторони - Товариства з обмеженою відповідальністю "Модуль-Україна". Також не доведено, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача, та у свою чергу збитки, які виникли у потерпілої особи є наслідком такої протиправної поведінки, також й не доведено причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та заподіяними збитками. У зв`язку з чим вимога позивача про стягнення з відповідача збитків в розмірі 34 511, 90 грн. не підлягає задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Модуль-Україна" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдінг Енерджі Груп" (01014, м. Київ, вул. Звіринецька, буд. 63; ідентифікаційний код 41974190) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Модуль-Україна" (32300, Хмельницька обл., м. Кам`янець-Подільський, пр-т. Грушевського, буд. 1/14; ідентифікаційний код 37863825) суму заборгованості з попередньої оплати в розмірі 12 096 (дванадцять тисяч дев`яносто шість) грн. грн. 00 коп., пеню в розмірі 2 274 (дві тисячі двісті сімдесят чотири) грн. 05 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 126 (сто двадцять шість) грн. 93 коп.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 03.06.2019

Суддя Баранов Д.О.