Рішення

від 17.04.2019 по справі 911/2309/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2019 р. Справа № 911/2309/18

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Белишевій А. В.

за участю представників учасників справи:

від позивача: Кухтик В. М. (адвокат - довіреність № 1-303 від 29.12.2018 р.);

від відповідача: Джумурат В. М. (адвокат - довіреність б/н від 15.11.2018 р.);

розглянувши матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства „Укртрансгаз» , м. Київ

в особі Філії „Управління магістральних газопроводів „Харківтрансгаз» Акціонерного товариства „Укртрансгаз» , м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергосервіс» , м. Боярка, Києво-Святошинський район

про стягнення 2 078 367, 27 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

АТ „Укртрансгаз» в особі Філії „Управління магістральних газопроводів „Харківтрансгаз» АТ „Укртрансгаз» звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ „Енергосервіс» про стягнення 1 485 082, 34 грн пені, 593 284, 93 грн штрафу. Крім того, позивач у своїй позовній заяві просить суд повернути 1 762, 00 грн надмірно сплаченого судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем неналежним виконанням відповідачем свого обов`язку щодо своєчасного виконання у повному обсязі робіт згідно з договором про закупівлю робіт № 16007000198 від 06.07.2016 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.10.2018 р. відкрито провадження у справі № 911/2309/18 за позовом АТ „Укртрансгаз» в особі Філії „Управління магістральних газопроводів „Харківтрансгаз» АТ „Укртрансгаз» до ТОВ „Енергосервіс» про стягнення 2 078 367, 27 грн, визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження і призначено її розгляд у підготовчому засіданні із викликом та за участю представників учасників справи на 14.11.2018 р.

12.11.2018 р. до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання б/н б/д про витребування доказів у позивача, у якому він просив суд витребувати у позивача оригінали та копії наведених доказів.

14.11.2018 р. у підготовчому засіданні за наслідками розгляду вищевказаного клопотання відповідача про витребування доказів судом було відмовлено в його задоволенні за безпідставністю і необґрунтованістю.

14.11.2018 р. за наслідками підготовчого засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 12.12.2018 р.

03.12.2018 р. до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив б/н від 29.11.2018 р. на позовну заяву, у якому він просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю, у тому числі, у зв?язку із спливом строку позовної давності.

11.12.1018 р. до канцелярії суду від позивача надійшла відповідь № 2101вих.-18-2629 від 06.12.2018 р. на відзив, що долучена судом до матеріалів справи.

12.12.2018 р. у підготовчому засіданні судом оголошено перерву до 16.01.2019 р.

16.01.2019 р. перед підготовчим засіданням до канцелярії суду від відповідача надійшли заперечення б/н від 11.01.2019 р., що долучені судом до матеріалів справи.

16.01.2019 р. у підготовчому засіданні судом оголошено перерву до 30.01.2019 р.

30.01.2019 р. перед підготовчим засіданням до канцелярії суду від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення б/н від 30.01.2019 р., що долучені судом до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.01.2019 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті із викликом та за участю представників учасників справи на 11.02.2019 р.

11.02.2019 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 05.03.2019 р.

05.03.2019 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 27.03.2019 р.

18.03.2019 р. до канцелярії суду від позивача надійшли додаткові пояснення № 2101вих.-19-648 від 15.03.2019 р., що долучені судом до матеріалів справи.

27.03.2019 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 10.04.2019 р.

10.04.2019 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 17.04.2019 р.

17.04.2019 р. у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

06.07.2016 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір про закупівлю робіт, згідно з умовами пунктів 1.1., 1.2. якого підрядник зобов?язується виконати роботи „Реконструкція котельні на компресорній станції КС-13 „Первомайська» газопроводу „Союз» (Будівельні роботи)» , а замовник - прийняти і оплатити такі роботи.

1.2. Склад та обсяги робіт, які підлягають закупівлі за даним договором визначені договірною ціною (додаток № 2), що є невід`ємною частиною договору.

Зміст і строки виконання робіт визначаються календарним планом (додаток № 1), що є невід`ємною частиною договору.

Згідно з п. 3.1. договору ціна договору становить 15 369 600, у тому числі ПДВ (20%) 2 561 600, 00 грн

Відповідно до п. 4.2. договору умови оплати: оплата здійснюється поетапно по факту виконання робіт протягом 180 календарних днів після підписання акту виконаних робіт по кожному етапу (форма КБ-2в, КБ-3) або за фактом поставки обладнання та матеріалів шляхом перерахування грошових коштів на рахунок підрядника.

Пунктами 5.1.-5.6. договору передбачено, що строк виконання робіт: з дати укладення договору до 30.06.2017 року.

5.2. Місце виконання робіт: с. Олексіївка, Первомайського району Харківської області.

5.3. Умови виконання робіт: відповідно до договірної ціни (додаток № 2), що є невід`ємною частиною договору, та вимог розділу ІІ цього договору.

5.4. Підготовчі роботи, придбання обладнання та матеріалів, необхідних для виконання умов договору про закупівлю, здійснюється підрядником та входить у вартість робіт.

5.5. За погодженням із підрядником замовник має право надати обладнання, транспорт, механізми та матеріали, необхідні для виконання робіт. Ціну договору при цьому буде зменшено.

5.6. Роботи повинні виконуватися у відповідності до узгодженого підрядником і замовником календарного плану (додаток № 1), що є невід`ємною частиною договору.

Згідно з пунктами 5.9., 5.10. передача замовнику підрядником виконаних робіт здійснюється з наданням акту виконаних робіт.

5.10. Замовник, в разі відсутності зауважень щодо виконаних робіт підрядником, протягом 30 днів зобов?язаний направити підряднику підписаний акт виконаних робіт, або повернути його з письмовими зауваженнями.

Пунктом 10.1. договору визначено строк його дії, згідно якого даний договір набирає чинності з дати його укладення і діє до 27.12.2017 р.

Одночасно із укладенням договору між позивачем та відповідачем було підписано Додаток № 1 до договору - календарний план, згідно з яким строк виконання робіт підготовчого періоду - грудень 2016 р., строк виконання основного етапу будівництва та пусконалагоджувальних робіт - червень 2017 р., договірну ціну до договору.

13.07.2016 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 1 до договору про закупівлю робіт № 16007000198 від 06.07.2016 р.

16.01.2017 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 2 до договору про закупівлю робіт № 16007000198 від 06.07.2016 р.

19.06.2017 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 3 до договору про закупівлю робіт № 16007000198 від 06.07.2016 р.

Одночасно із підписанням додаткової угоди № 3 до договору про закупівлю робіт № 16007000198 від 06.07.2016 р. між позивачем та відповідачем було підписано нову договірну ціну до договору.

05.07.2017 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 4 до договору про закупівлю робіт № 16007000198 від 06.07.2016 р., згідно з умовами пунктів 1, 2 якої сторони дійшли згоди викласти пункт 5.1. договору у наступній редакції: „Строк виконання робіт: з дати укладання договору до 01.10.2017 р.» , а пункт 10.1. договору у наступній редакції: „Договір набирає чинності з дати його укладання та діє до 30.03.2018 р.» .

Одночасно із підписанням додаткової угоди № 4 до договору про закупівлю робіт № 16007000198 від 06.07.2016 р. між позивачем та відповідачем було підписано Додаток № 1 до договору - календарний план, згідно з яким строк виконання робіт підготовчого періоду - грудень 2016 р., строк виконання основного етапу будівництва та пусконалагоджувальних робіт - вересень 2017 р.

На виконання умов договору відповідачем у період з вересня по грудень 2016 р. було передано у власність позивачу обладнання та матеріали на загальну суму 6 894 101, 05 грн, що підтверджується видатковою накладною № 55 від 21.09.2016 р. на суму 6 268 520, 84 грн, видатковою накладною № 100 від 13.12.2016 р. на суму 625 580, 21 грн, наявними у матеріалах справи.

Як було зазначено вище, позивач у своїй позовній заяві, крім інших вимог, просить суд стягнути з відповідача пеню, передбачену договором про закупівлю робіт № 16007000198 від 06.07.2016 р., за періоди прострочення відповідачем виконання обов`язку щодо своєчасного виконання у повному обсязі робіт з 01.01.2017 р. по 31.03.2018 р. всього на загальну суму 1 485 082, 34 грн у відповідності до виконаного ним розрахунку.

З приводу вказаної позовної вимоги позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Регулювання відносин, що виникають у зв`язку із виконанням робіт здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 839 цього ж кодексу передбачено, що підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

2. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.

Відповідно до ст. 846 цього ж кодексу строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обов`язок щодо своєчасного виконання у повному обсязі робіт по „Реконструкції котельні на компресорній станції КС-13 „Первомайська» газопроводу „Союз» (Будівельні роботи)» не виконав, що підтверджується відсутністю, підписаними уповноваженими представниками сторін у встановленому порядку актів виконаних робіт.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У процесі розгляду справи відповідачем у відповідності до ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували належне виконання ним свого обов`язку щодо своєчасного виконання у повному обсязі робіт (підготовчих, основних та пусконалагоджувальних) по „Реконструкції котельні на компресорній станції КС-13 „Первомайська» газопроводу „Союз» (Будівельні роботи)» згідно з договором про закупівлю робіт № 16007000198 від 06.07.2016 р.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що за порушення строків виконання робіт або виконання робіт в менших обсягах, ніж передбачено договором (крім випадків, передбачених цим договором), відмову від виконання робіт в обсягах та за ціною, що вказані в даному договорі, підрядник виплачує замовникові пеню у розмірі 0, 1 відсотка вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що при укладенні договору про закупівлю робіт № 16007000198 від 06.07.2016 р. позивач та відповідач не досягли згоди щодо визначення складу, переліку та вартості підготовчих, основних та пусконалагоджувальних робіт, та щодо встановлення у договорі положень щодо нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання окремих етапів робіт (окремо підготовчих робіт, окремо основних робіт, окремо пусконалагоджувальних робіт, тощо).

Розрахунок пені від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є невірним, так як, виходячи із положень договору про закупівлю робіт № 16007000198 від 06.07.2016 р., безпідставним є нарахування позивачем пені окремо за прострочення відповідачем виконання обов`язку щодо виконання підготовчих робіт за договором у заявлений період з 01.01.2017 р. по 30.09.2017 р.

Правильний розрахунок пені від суми основної заборгованості за договором з урахуванням заявлених позивачем періоду та основної заборгованості у заявлений період наступний:

- період заборгованості - з 09.10.2017 р. - по 31.03.2018 р., сума основної заборгованості - 6 182 870, 82 грн, кількість днів заборгованості - 174 дні, розмір пені - 0, 1 %.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір пені за кожний день простроченняСума пені за період прострочення 6182870.82 09.10.2017 - 31.03.2018 174 0.1 % 1075819.52 6 182 870, 82 грн х 0, 1 % х 174 = 1 075 819, 52 грн.

Отже, загальний розмір пені від суми основної заборгованості за договором про закупівлю робіт № 16007000198 від 06.07.2016 р. у вищевказаний період становить 1 075 819, 52 грн.

Оскільки, розмір пені від суми основної заборгованості у заявлений період з 09.10.2017 р. по 31.03.2018 р., на яку претендує позивач, є меншим ніж сума, на яку він має право, то суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача пені від суми основної заборгованості за договором у вищевказаний період у розмірі 1 059 256, 65 грн.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача штраф, передбачений договором про закупівлю робіт № 16007000198 від 06.07.2016 р., за прострочення відповідачем виконання обов`язку щодо своєчасного виконання у повному обсязі робіт понад тридцять днів всього на загальну суму 593 284, 93 грн у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з ч. 2 ст. 551 цього ж кодексу передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 7.2. договору передбачено, що за порушення строків виконання робіт або виконання робіт в менших обсягах, ніж передбачено договором (крім випадків, передбачених цим договором), відмову від виконання робіт в обсягах та за ціною, що вказані в даному договорі, підрядник виплачує замовникові пеню у розмірі 0, 1 відсотка вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Розрахунок штрафу від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача штрафу від суми основної заборгованості за договором у розмірі 593 284, 93 грн.

Як було зазначено вище, відповідач у своєму відзиві б/н від 29.11.2018 р. на позовну заяву просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову в частині стягнення штрафу та пені, у тому числі, у зв`язку із пропущенням позовної давності.

З приводу вказаної заяви відповідача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 864 цього ж кодексу передбачено, що якщо договором підряду або законом встановлений гарантійний строк і заява з приводу недоліків роботи зроблена у межах гарантійного строку, перебіг позовної давності починається від дня заявлення про недоліки.

2. Якщо відповідно до договору підряду роботу було прийнято замовником частинами, перебіг позовної давності починається від дня прийняття роботи в цілому.

Відповідно до п. 1) ч. 2 ст. 258 цього ж кодексу позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частиною 5 ст. 261 цього ж кодексу передбачено, що за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно з ст. 264 цього ж кодексу перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Відповідно до ч. 2-5 ст. 267 цього ж кодексу заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Пунктом 4.4.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 р. „Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» передбачено, що у дослідженні обставин, пов`язаних із вчиненням зобов`язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку (частина перша статті 264 ЦК України), господарському суду необхідно у кожному випадку встановлювати, коли конкретно вчинені боржником відповідні дії, маючи на увазі, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати:

визнання пред`явленої претензії;

зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору;

письмове прохання відстрочити сплату боргу;

підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір;

письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу;

часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. При цьому якщо виконання зобов`язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Вчинення боржником дій з виконання зобов`язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності, лише за умови, коли такі дії здійснено уповноваженою на це особою, яка представляє боржника у відносинах з кредитором у силу закону, на підставі установчих документів або довіреності.

Бездіяльність боржника (наприклад, неоспорювання ним безспірного списання коштів, якщо така можливість допускається за законом або договором) не свідчить про переривання перебігу позовної давності, оскільки таке переривання можливе лише шляхом вчинення дій.

Визнання боржником основного боргу, в тому числі і його сплата, саме по собі не є доказом визнання ним також і додаткових вимог кредитора (зокрема, неустойки, процентів за користування коштами), а так само й вимог щодо відшкодування збитків і, відтак, не може вважатися перериванням перебігу позовної давності за зазначеними вимогами.

Визнання боржником свого боргу після спливу позовної давності не свідчить про переривання перебігу такої давності.

Пунктом 5.1. договору (в редакції додаткової угоди № 4 від 05.07.2017 р. до договору про закупівлю робіт № 16007000198 від 06.07.2016 р.) передбачено, що строк виконання робіт: з дати укладення договору до 01.10.2017 року.

Отже, виходячи із вищевказаних положень ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України та положень п. 5.1. договору, обов`язок відповідача щодо своєчасного виконання у повному обсязі робіт за договором виник від дня укладення договору- з 06.07.2016 р., і з 01.10.2017 р. почалось прострочення виконання обов`язку відповідачем щодо своєчасного виконання у повному обсязі робіт за договором, та відповідно з 01.10.2017 р. починається у даному випадку перебіг спеціальної позовної давності по нейстойці (штрафу, пені) за зобов`язанням щодо своєчасного виконання у повному обсязі робіт згідно з договором про закупівлю робіт № 16007000198 від 06.07.2016 р.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що 02.01.2018 р. позивачем та відповідачем було проведено зарахування зустрічних однорідних вимог, у тому числі, вимог позивача про стягнення з відповідача пені, передбаченої договором про закупівлю робіт № 16007000198 від 06.07.2016 р., за періоди прострочення відповідачем виконання обов`язку щодо своєчасного виконання у повному обсязі робіт з 01.10.2017 р. по 09.10.2017 р. всього на загальну суму 55 105, 84 грн, що підтверджується претензією № 2101вих-17-1282 від 22.12.2017 р. ПАТ „Укртрансгаз» в особі Філії „Управління магістральних газопроводів „Харківтрансгаз» ПАТ „Укртрансгаз» , заявою № 0201/18 від 02.01.2018 р. ТОВ „Енергосервіс» , актом звірки розрахунків за період з 06.07.2016 р. по 17.09.2018 р., підписаним ПАТ „Укртрансгаз» в особі Філії „Управління магістральних газопроводів „Харківтрансгаз» ПАТ „Укртрансгаз» , наявними у матеріалах справи, що підтверджує про вчинення відповідачем дій, що свідчать про визнання ним обов`язків щодо своєчасного виконання у повному обсязі робіт за договором та сплати неустойки за прострочення відповідачем виконання обов`язку щодо своєчасного виконання у повному обсязі робіт за договором, а тому суд дійшов висновку, що позовна давність по пені та штрафу за прострочення відповідачем виконання обов`язку щодо своєчасного виконання у повному обсязі робіт за договором про закупівлю робіт № 16007000198 від 06.07.2016 р. перервалась та розпочала свій перебіг заново після такого зарахування зустрічних однорідних вимог.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач звернувся в господарський суд Київської області із позовною заявою № 2101вих-18-227 від 12.10.2018 р. до відповідача про стягнення 1 485 082, 34 грн пені, 593 284, 93 грн штрафу - 18.10.2018 р., а тому суд дійшов висновку, що спеціальна позовна давність по нейстойці (штрафу, пені) за зобов`язанням щодо своєчасного виконання у повному обсязі робіт згідно з договором про закупівлю робіт № 16007000198 від 06.07.2016 р. з урахуванням її переривання не спливла, і відповідно позивач в межах строків позовної давності звернувся в господарський суд із позовом до відповідача за захистом своїх прав і інтересів по стягненню неустойки.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергосервіс» (08150, вул. Маяковського, 49, м. Боярка, Києво-Святошиснький район, Київська область; ідентифікаційний код 20578571) на користь Акціонерного товариства „Укртрансгаз» (01021, Кловський узвіз, 9/1, м. Київ; ідентифікаційний код 30019801) в особі Філії „Управління магістральних газопроводів „Харківтрансгаз» Акціонерного товариства „Укртрансгаз» (61001, вул. Культури, 20-А, Дзержинський район, м. Харків, Харківська область; ідентифікаційний код 25698645) 1 059 256 (один мільйон п?ятдесят дев?ять тисяч двісті п?ятдесят шість) грн 65 (шістдесят п?ять) коп. пені, 593 284 (п?ятсот дев?яносто три тисячі двісті вісімдесят чотири) грн 93 (дев?яносто три) коп. штрафу та судові витрати 24 788 (двадцять чотири тисячі сімсот вісімдесят вісім) грн 12 (дванадцять) коп. судового збору.

3. Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.

4. Повернути Акціонерному товариству „Укртрансгаз» (01021, Кловський узвіз, 9/1, м. Київ; ідентифікаційний код 30019801) в особі Філії „Управління магістральних газопроводів „Харківтрансгаз» Акціонерного товариства „Укртрансгаз» (61001, вул. Культури, 20-А, Дзержинський район, м. Харків, Харківська область; ідентифікаційний код 25698645) з Державного бюджету України судовий збір, внесений в більшому розмірі, ніж встановлено законом, у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн 00 (нуль) коп., перерахований (сплачений) за платіжним дорученням № 32926 від 05.10.2018 р.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Київської області.

Суддя В.М.Бацуца

Повний текст рішення складено і підписано

17 травня 2019 р.