Ухвала

від 03.06.2019 по справі 913/34/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

---

УХВАЛА

03 червня 2019 року м. Харків Справа № 913/34/15

Провадження № 27/913/34/15

Господарський суд Луганської області у складі судді Лісовицького Є.А.,

за участю секретаря судового засідання Сокрути Н.М.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та Гарантія від 15.05.2019 № 50489 про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 913/34/15

за позовом Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль , м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Омега-Авто , м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 101356 грн. 21 коп.

Орган виконання рішень - Сєвєродонецький міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, м. Сєвєродонецьк Луганської області

У засіданні брали участь:

від заявника: представник не прибув;

від стягувача: представник не прибув;

від боржника: представник не прибув;

від органу виконання рішень: представник не прибув.

в с т а н о в и в:

23.05.2019 до Господарського суду Луганської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та гарантія від 15.05.2019 № 50489, в якій заявник, посилаючись на ст.ст. 52, 334 ГПК України, ст.ст. 512, 514 ЦК України, ст. 15 Закону України Про виконавче провадження , просить суд замінити стягувача у справі № 913/34/15 - Публічне акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та Гарантія .

В обґрунтування поданої заяви Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та Гарантія посилається на те, що рішенням Господарського суду Луганської області від 09.06.2015 у справі № 913/34/15 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль задоволено та стягнуто на його користь заборгованість за договором овердрафту від 30.05.2013 № 015/304007/0111190 в сумі 101356 грн. 21 коп. та судовий збір в сумі 2027 грн. 20 коп.

Як зазначає заявник, 23.08.2016 між Публічним акціонерним товариством Райффайзен Банк Аваль та Публічним акціонерним товариством Вектор Банк був укладений договір факторингу (портфельне відступлення прав вимоги), відповідно до якого право грошової вимоги за договором овердрафту від 30.05.2013 № 015/304007/0111190, укладеним між Публічним акціонерним товариством Райффайзен Банк Аваль та Товариством з обмеженою відповідальністю Омега-Авто , перейшло до Публічного акціонерного товариства Вектор Банк . Також, 23.08.2016 між Публічним акціонерним товариством Вектор Банк та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та Гарантія був укладений договір факторингу (портфельне відступлення прав вимоги), відповідно до якого право грошової вимоги за договором овердрафту від 30.05.2013 № 015/304007/0111190 перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та Гарантія .

На підставі викладеного, заявник вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та Гарантія набуло права кредитора до Товариства з обмеженою відповідальністю Омега-Авто , у зв`язку з чим звернулось до господарського суду з даною заявою з метою заміни стягувача у справі № 913/34/15 на правонаступника.

Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.05.2019 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та Гарантія передано на розгляд судді Лісовицькому Є.А.

Відповідно до ч. 3 ст. 334 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 23.05.2019 заяву прийнято та призначено до розгляду на 03.06.2019 о 10 год. 45 хв., витребувано від позивача, Публічного акціонерного товариства Вектор Банк та Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та Гарантія оригінали документів, на підставі яких виникає право вимоги за договором овердрафту від 30.05.2013 № 015/304007/0111190, для огляду у судовому засіданні та належним чином засвідчені копії для залучення до матеріалів справи.

Заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та Гарантія , а також сторони у справі № 913/34/15 правом на участь в судовому засіданні 03.06.2019 не скористались, витребувані судом документи не надали.

Згідно абз. 2 ч. 3 ст. 334 Господарського процесуального кодексу України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Оцінивши надані докази, суд дійшов висновку про відмову у задоволення заяви з огляду на наступне.

Процесуальне правонаступництво можна визначити як заміну сторони чи третьої особи у спірних або встановлених судом правовідносинах внаслідок зміни суб`єктів прав або обов`язків у матеріальних правовідносинах. Тобто, спочатку має відбутися зміна у матеріальних відносинах, щодо яких існує спір або розглянутий спір, а потім, як наслідок, здійснене процесуальне правонаступництво. Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд в постановах від 24.01.2018 у справі № 41/207, від 05.04.2018 у справі № 923/607/16.

Стаття 512 Цивільного кодексу України передбачає випадки, в яких відбувається заміна кредитора у зобов`язанні, тобто, матеріальному правовідношенні, при цьому, за змістом даної статті, правонаступництво та передання своїх прав кредитором іншій особі за правочином є окремими самостійними підставами заміни кредитора у зобов`язанні, що відрізняються як за умовами виникнення, так і їх оформленням та правовими наслідками; заміна боржника в зобов`язанні також є можливою як на підставі правочину (ст. 520 Цивільного кодексу України), так і в силу спеціальних приписів закону (ст.ст. 104-109 Цивільного кодексу України).

Приписами ст. 514 Цивільного кодексу України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За загальним визначенням, правонаступництво - це перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого. Правонаступництво може бути універсальним або частковим (сингулярним). За універсального правонаступництва до правонаступника (фізичної або юридичної особи) переходять усі права і обов`язки того суб`єкта, якому вони належали раніше. За часткового (сингулярного) правонаступництва від одного до іншого суб`єкта переходять лише окремі права і обов`язки.

Правонаступництво слід розглядати як певний юридичний механізм похідного правонабуття, за яким до правонаступника переходять суб`єктивні права та обов`язки попередника.

Разом з тим, процесуальне правонаступництво можна визначити як заміну сторони чи третьої особи у спірних або встановлених судом правовідносинах, внаслідок заміни суб`єктів права або обов`язку в матеріальних правовідносинах, тобто, спочатку має відбутися заміна у матеріальних відносинах, щодо яких розглянутий спір, а потім, як наслідок, здійснюватися процесуальне правонаступництво.

Відповідно до ст. 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Згідно ст. 334 Господарського процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Частиною 5 ст. 15 Закону України Про виконавче провадження визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Із матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду Луганської області від 09.06.2015 у справі № 913/34/15 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Омега-Авто на користь Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль заборгованість за кредитом в сумі 67940 грн. 43 коп., заборгованість за відсотками в сумі 18539 грн. 36 коп., пеня в сумі 13876 грн. 42 коп., штраф в сумі 1000 грн. 00 коп. та судовий збір в сумі 2027 грн. 20 коп., всього 103383 грн. 41 коп.

На виконання даного рішення Публічному акціонерному товариству Райффайзен Банк Аваль видано наказ від 22.06.2015 № 913/34/15.

16.02.2016 державним виконавцем Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області відкрито виконавче провадження № 50637232 з примусового виконання наказу Господарського суду Луганської області від 22.06.2015 № 913/34/15.

26.06.2018 старшим державним виконавцем Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Кольченко М.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Луганської області від 22.06.2015 №913/34/15. В постанові зазначено, що боржником рішення виконано у повному обсязі, заборгованість відсутня.

Постановою начальника Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 20.11.2018 скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 25.06.2018 № 50637232 та зобов`язано державного виконавця Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Кольченко М.В. винести постанову про відновлення виконавчого провадження № 50637232, відкритого на підставі наказу Господарського суду Луганської області від 22.06.2015 № 913/34/15.

Постановою старшого державного виконавця Кольченко М.В. 22.11.2018 винесено постанову про відновлення виконавчого провадження № 50637232.

Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та Гарантія протягом 2018-2019 років 7 разів зверталось до суду із заявами про заміну стягувача у справі № 913/34/15.

Ухвалами суду від 10.04.2018, від 17.05.2018, від 04.07.2018, від 18.02.2019 та від 28.03.2019 у задоволенні відповідних заяв відмовлено.

Крім того, ухвалами суду від 23.07.2018 та від 02.10.2018 заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та Гарантія від 16.07.2018 № 43351 та від 25.09.2018 № 44459 про заміну сторони у справі № 913/34/15 залишено без розгляду на підставі ч. 3 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, оскільки подані заяви визнані судом зловживанням процесуальними правами.

Ухвала від 02.10.2018 оскаржена Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та Гарантія до суду апеляційної інстанції.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 03.12.2018 ухвала Господарського суду Луганської області від 02.10.2018 у справі № 913/34/15 залишена без змін.

Під час восьмого розгляду заяви судом встановлено наступне.

23.08.2016 між Публічним акціонерним товариством Райффайзен Банк Аваль (надалі - Клієнт) та Публічним акціонерним товариством Вектор Банк (надалі - Фактор) укладений договір факторингу (портфельне відступлення прав вимоги), за яким право грошової вимоги за договором овердрафту від 30.05.2013 № 015/304007/0111190, укладеним між Публічним акціонерним товариством Райффайзен Банк Аваль та Товариством з обмеженою відповідальністю Омега-Авто , перейшло до Публічного акціонерного товариства Вектор Банк .

Також, 23.08.2016 між Публічним акціонерним товариством "Вектор Банк" (надалі - Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та Гарантія (надалі - Фактор) укладений договір факторингу (портфельне відступлення прав вимоги), за яким право грошової вимоги за договором овердрафту від 30.05.2013 № 015/304007/0111190 перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та Гарантія .

Договори факторингу (портфельне відступлення прав вимоги) від 23.08.2016 № б/н містять аналогічні за змістом умови.

Відповідно до п. 2.1 договорів в порядку та умовах, визначених в цих договорах, Фактор зобов`язався передати (сплатити) Клієнту загальну суму фінансування, а Клієнт зобов`язався відступити (передати) Факторові права вимоги, вказані в Реєстрі кредитних операцій до відступлення, на умовах та в обсязі, що будуть існувати станом на дату відступлення прав вимоги.

Згідно п. 2.2 договорів загальний розмір прав вимоги визначений в Реєстрі кредитних операцій до відступлення на дату укладення договору. Розмір прав вимоги, що відступається згідно умов даного договору на дату відступлення прав вимоги, фіксується в Реєстрі відступлення прав вимоги. Відступлення Фактору зазначених в Реєстрі кредитних операцій до відступлення прав вимоги відбувається в дату відступлення прав вимоги за умовами виконання Фактором умов по оплаті згідно п. 3.1 договору та з моменту підписання сторонами Реєстру відступлених прав вимоги. Сторони погодили, що Реєстр відступлених прав вимоги підписується сторонами не пізніше 5 (п`яти) робочих днів з дати підписання договору та Реєстру кредитних операцій до відступлення.

З дати відступлення прав вимоги Клієнт перестає бути стороною кредитних договорів, зазначених в Реєстрі відступлених прав вимоги, а Фактор стає виключним та єдиним кредитором за відповідними кредитними договорами та набуває всіх прав за ними. Права вимоги переходять до Фактора в повному обсязі, безвідзивно та без можливості зворотнього відступлення (п. 2.3. договору).

Фактор після дати відступлення прав вимоги має право, зокрема, розпоряджатися правами вимоги на свій власний розсуд, в тому числі здійснювати наступне відступлення прав вимоги на користь третіх осіб за будь-яку ціну (п. 2.13 договорів).

У відповідності до п. 3.1 договорів сторони зазначили, що Фактор зобов`язаний в рахунок відступлення прав вимоги за кредитними договорами протягом 3 (трьох) робочих днів з дати укладення цих договорів сплатити Клієнту загальну суму фінансування шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на банківський рахунок Клієнта.

В пункті 4.1 договорів сторони визначили, що після підписання сторонами Реєстру відступлення прав вимоги, в день такого підписання, Клієнт передає, а фактор зобов`язаний прийняти документацію, про що сторонами складається акт приймання-передачі.

Відповідно до п. 4.2 договорів сторони спільно вживають заходів щодо здійснення повідомлення позичальників про відступлення прав вимоги.

Суд звертає увагу заявника, що згідно умов договорів факторингу, дата відступлення права вимоги є дата підписання відповідного Реєстру відступлених прав вимоги та внесення загальної суми фінансування по кожному договору. Водночас, заявник не надав суду Реєстри відступлених прав вимоги за договорами факторингу, а надав лише витяг з Реєстру відступлених прав вимоги за договором факторингу, укладеним між Публічним акціонерним товариством Райффайзен Банк Аваль та Публічним акціонерним товариством Вектор Банк , в якому не міститься жодної дати.

Крім того, із доданих до матеріалів заяви витягів з Реєстру відступлених прав вимоги та Реєстру боржників вбачається, що:

- Реєстр відступлених прав вимоги до договору факторингу від 23.08.2016 б/н, укладений між Публічним акціонерним товариством Вектор Банк та Публічним акціонерним товариством Райффайзен Банк Аваль , відповідно до якого відступлені права вимоги щодо кредитного договору від 02.04.2007 № 014/11-162/5, позичальник Алтухов ОСОБА_1 ;

- Реєстр боржників до договору факторингу від 23.08.2016 б/н, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та гарантія та Публічним акціонерним товариством Вектор Банк , відповідно до якого відступлені права вимоги щодо кредитного договору від 11.03.2008 № 010/24-00/232/Г-1, позичальник фізична особа-підприємець Долотін Андрій Олександрович.

В той же час, із матеріалів справи вбачається, що 30.05.2013 між Публічним акціонерним товариством Райффайзен Банк Аваль та Товариством з обмеженою відповідальністю Омега-Авто укладено договір овердрафту від 30.05.2013 № 015/304007/0111190.

Тобто, додані заявником до матеріалів заяви витяги з Реєстру відступлених прав вимоги та Реєстру боржників до договорів факторингу від 23.08.2016 б/н щодо відступлених прав вимоги за кредитними договорами від 02.04.2007 № 014/11-162/5 та від 11.03.2008 № 010/24-00/232/Г-1 не відносяться до договорів факторингу та не є належними доказами переходу права вимоги до заявника.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами, відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Матеріально-правовою підставою звернення ТОВ Фінансова компанія Довіра та Гарантія із заявою про заміну стягувача у справі № 913/34/15 - ПАТ Райффайзен Банк Аваль на його правонаступника - ТОВ Фінансова компанія Довіра та Гарантія стало укладення між позивачем та ПАТ Вектор Банк 23.08.2016 договору факторингу - портфельного відступлення прав вимоги до відповідача (боржника) - ТОВ Омега-Авто за договором овердрафту від 30.05.2013 № 015/304007/0111190, а потім наступне укладення між ПАТ Вектор Банк та ТОВ Фінансова компанія Довіра та гарантія 23.08.2016 договору факторингу відступлення прав вимоги. Таким чином, ТОВ Фінансова компанія Довіра та гарантія вважає, що набуло права кредитора до ТОВ Омега-Авто згідно положень ст.ст. 512, 514, 520 Цивільного кодексу України, ст.ст. 52, 334 Господарського процесуального кодексу України та ст. 15 Закону України Про виконавче провадження .

В підтвердження своїх вимог заявник надав до матеріалів справи копії документів, які засвідчені підписом керівника ТОВ Фінансова компанія Довіра та гарантія Правником О.П. та печаткою товариства, зокрема:

- договору факторингу (портфельне відступлення прав вимоги) від 23.08.2016 № б/н, укладеного між ПАТ Райффайзен Банк Аваль та ПАТ Вектор Банк ;

- витягу з Реєстру відступлених прав вимоги за договором факторингу від 23.08.2016 № б/н, укладеного між ПАТ Райффайзен Банк Аваль та ПАТ Вектор Банк ;

- договору факторингу (портфельне відступлення прав вимоги) від 23.08.2016 № б/н, укладеного між ПАТ Вектор Банк та ТОВ Фінансова компанія Довіра та гарантія ;

- витягу з Реєстру боржників за договором факторингу від 23.08.2016 № б/н, укладеного між ПАТ Вектор Банк та ТОВ Фінансова компанія Довіра та гарантія ;

- платіжного доручення від 23.08.2016 № 1838994;

- акту-прийому-передачі документів від 23.08.2016.

Для всебічного розгляду заяви, Господарський суд Луганської області ухвалою від 23.05.2019 зобов`язав заявника надати суду оригінали документів, на підставі яких виникає право вимоги за договором овердрафту від 30.05.2013 № 015/304007/0111190, укладеним між Публічним акціонерним товариством Райффайзен Банк Аваль та Товариством з обмеженою відповідальністю Омега-Авто , у тому числі: договори факторингу (портфельне відступлення прав вимоги) від 23.08.2016 № б/н разом з усіма додатками; реєстри кредитних операцій до відступлення на дату укладання договорів факторингу (портфельне відступлення прав вимоги) від 23.08.2016 № б/н; реєстри відступлених прав вимоги до договорів факторингу (портфельне відступлення прав вимоги) від 23.08.2016 № б/н; реєстр боржників до договорів факторингу (портфельне відступлення прав вимоги) від 23.08.2016 № б/н; акти прийому-передачі документації за формою, наведеною у додатку № 3 до договорів факторингу (портфельне відступлення прав вимоги) від 23.08.2016 № б/н, які підтверджують передачу Клієнтом Фактору документації відповідно до умов договорів; деталізований розрахунок заборгованості за формою, наведеною у додатку № 8 до договору факторингу (портфельне відступлення прав вимоги) від 23.08.2016 № б/н, укладеного між ПАТ Вектор Банк та ТОВ Фінансова компанія Довіра та Гарантія ; докази оплати згідно п. 3.1 договору факторингу (портфельне відступлення прав вимоги) від 23.08.2016 № б/н.

Крім того, на підтвердження доводів ТОВ Фінансова компанія Довіра та Гарантія , викладених в заяві, суд зобов`язав ПАТ Вектор Банк , а також ПАТ Райффайзен Банк Аваль надати суду необхідні для розгляду даної заяви документи, перелік яких зазначено в ухвалі від 23.05.2019 у справі № 913/34/15.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Втім, вимоги суду сторонами не виконані, у зв`язку з чим, суд не може надати належної правової оцінки укладеним між ПАТ Райффайзен Банк Аваль та ПАТ Вектор Банк , а також між ПАТ Вектор Банк та ТОВ Фінансова компанія Довіра та Гарантія договорам.

Крім того, слід зазначити, що умови договору факторингу від 23.08.2016 № б/н, укладеного між ПАТ Райффазейн Банк Аваль та ПАТ Вектор Банк , а також договору факторингу від 23.08.2016 № б/н, укладеного між ПАТ Вектор Банк та ТОВ Фінансова компанія Довіра та Гарантія , не містять посилання про перехід права грошової вимоги саме за договором овердрафту від 30.05.2013 № 015/304007/0111190, укладеним між ПАТ Райффайзен Банк Аваль та ТОВ Омега-Авто .

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Заявник всупереч приписів ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не довів суду безспірний факт переходу права вимоги від ПАТ Райффайзен Банк Аваль до ПАТ Вектор Банк за договором факторингу від 23.08.2016 та від ПАТ Вектор Банк до ТОВ Фінансова компанія Довіра та Гарантія за договором факторингу від 23.08.2016.

Крім того, до заяви про заміну стягувача у даній справі ТОВ Фінансова компанія Довіра та Гарантія надало копію платіжного доручення від 23.08.2016 № 1838994, яким підтверджує виконання ТОВ Фінансова компанія Довіра та Гарантія перед ПАТ Вектор Банк умов по оплаті суми фінансування за договором факторингу від 23.08.2016 в сумі 4 444 000 грн. 00 коп.

Проте, із наданої копії платіжного доручення від 23.08.2016 № 1838994 вбачається, що факт виконання ТОВ Фінансова компанія Довіра та Гарантія умов по оплаті ПАТ Вектор Банк суми фінансування за договором факторингу від 23.08.2016 не можна вважати доведеним, оскільки номер коду ЄДРПОУ платника - ТОВ Фінансова компанія Довіра та Гарантія та номер коду ЕДРПОУ отримувача - ПАТ Вектор Банк повністю співпадають та є однаковими - 38750239, що викликає у суду ґрунтовні сумніви у справжності проведення банківської операції за цим документом.

Здійсненою судом перевіркою встановлено, що згідно наявних у справі документів, унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи - 38750239, який значиться в графах кодів платника та отримувача коштів у платіжному дорученні від 23.08.2016 № 1838994, присвоєно та належить ТОВ Фінансова компанія Довіра та Гарантія .

Поряд із цим, порядок здійснення безготівкових розрахунків регулюється Цивільним кодексом України, законом і банківськими правилами (ч. 4 ст. 1088 Цивільного кодексу України).

Таким спеціальним законом у сфері безготівкових розрахунків є Закон України від 05.04.2001 № 2346-III Про платіжні системи та переказ коштів в Україні . Він визначає загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, а також встановлює відповідальність суб`єктів переказу.

Платіжне доручення - це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунку на рахунок отримувача (п. 1.30 ст. 1 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні ).

За платіжним дорученням банк зобов`язується переказати з рахунку платника певну грошову суму на рахунок отримувача у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту (ст. 1089 Цивільного кодексу України).

Порядок розрахунків платіжними дорученнями і вимоги щодо їх заповнення встановлені главою 3 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яка затверджена постановою Правління Національного Банку України від 21.01.2004 № 22.

За вимогами п. 32.3 ст. 32 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні банки зобов`язані виконувати доручення клієнтів, що містяться в документах на переказ, відповідно до реквізитів цих документів та з урахуванням положень, встановлених п. 22.6 ст. 22 цього Закону.

Згідно п. 22.6 ст. 22 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні обслуговуючий платника банк у розрахунковому документі зобов`язаний перевірити, зокрема, відповідність номера рахунка платника та коду юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України і приймати цей документ лише в разі їх збігу. Крім цього, обслуговуючий платника банк перевіряє повноту, цілісність і достовірність цього розрахункового документа в порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України.

Обслуговуючий отримувача банк у розрахунковому документі зобов`язаний перевірити, зокрема, відповідність номера рахунка отримувача та коду юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України і зараховувати кошти на рахунок отримувача лише в разі їх збігу. У противному разі банк, що обслуговує отримувача, має право затримати суму переказу на строк до чотирьох робочих днів. У разі неможливості встановлення належного отримувача банк, що обслуговує отримувача, зобов`язаний повернути кошти, переказані за цим документом, банку, що обслуговує платника, із зазначенням причини їх повернення.

Згідно ч. 2 ст. 1090 Цивільного кодексу України банк не має права робити виправлення у платіжному дорученні клієнта, якщо інше не встановлене законом або банківськими правилами.

Враховуючи зазначені положення та вимоги закону, суд дійшов висновку, що надана заявником до справи копія платіжного доручення від 23.08.2016 № 1838994 не може вважатись належним доказом в підтвердження факту перерахування ТОВ Фінансова компанія Довіра та Гарантія суми фінансування за договором факторингу від 23.08.2016 на користь ПАТ Вектор Банк , оскільки зазначені в цьому платіжному документі у відповідних графах коди ЄДРПОУ платника коштів (ТОВ Фінансова компанія Довіра та Гарантія ) та отримувача коштів (ПАТ Вектор Банк ) є однаковими - 38750239, що викликає у суду обґрунтовані сумніви щодо прийняття взагалі цього документу до виконання банком платника коштів - ПАТ Альфа-банк .

Жодних інших документів (відповідних банківських виписок тощо), які б достеменно підтверджували здійснення платіжних операцій згідно платіжного доручення від 23.08.2016 № 1838994, ТОВ Фінансова компанія Довіра та Гарантія в обґрунтування заяви про заміну стягувача не надані та у справі відсутні.

За таких обставин, суд вважає, що заявником не підтверджені необхідні підстави для заміни стягувача у даній справі, оскільки не доведено факт переходу права вимоги від ПАТ Райффайзен Банк Аваль до ПАТ Вектор Банк , а отже, відповідно, від ПАТ Вектор Банк до ТОВ Фінансова компанія Довіра та Гарантія .

За таких обставин, у задоволенні заяви ТОВ Фінансова компанія Довіра та Гарантія слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 52, 234, 235, 334 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та Гарантія від 15.05.2019 № 50489 про заміну стягувача у справі № 913/34/15 - Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та Гарантія відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у строк, передбачений ст. 256 ГПК України, та порядку, визначеному п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Ухвалу підписано - 06.06.2019.

Суддя Є.А. Лісовицький