Господарський суд Рівненської області
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" травня 2019 р. м. Рівне Справа № 918/662/18
Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В., при секретарі Ярощук О.П., розглянувши в спрощеному позовному провадженні справу
до відповідача Зарічненської селищної ради (34000, Рівненська обл., смт. Зарічне, вул. Фестивальна, 22, код ЄДРПОУ 04385632)
про стягнення в сумі 131 812, 93 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Пузирко О.О..Демчук П.О.;
від відповідача: Полюхович Р.М.;
судовий експерт ППФ "Експерт-Рівне" - Фурсович М.О.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОЛІССЯБУДСЕРВІС-ПОО" (далі по тексту Позивач, ТОВ ""ПОЛІССЯБУДСЕРВІС-ПОО") звернулося в Господарський суд Рівненської області з позовом до Зарічненської селищної ради (далі по тексту Відповідач, Селищна рада, Рада) в якій просить стягнути з останньої заборгованість в сумі 117 235, 65 грн. за договором підряду, штраф за затримку приймання виконаних робіт в розмірі 586,18 грн., 3% річних в сумі 1 098, 46 грн. та 12 892, 64 грн. пені.
В обгрунтування позовних вимог Позивач посилається на те, що ним, на підставі Договору підряду №16-6-2 від 05.07.2016р., за замовленням Відповідача, були здійснені роботи по капітальному ремонту дорожнього покриття по вулиці Уляни Соколовської в смт. Зарічне Рівненської області. На виконання умов Договору платіжним дорученням № 5 від
08.07.2016 року Замовником на рахунок Підрядника у відповідності до пункту 8.1.1. Договору підряду було перераховано аванс в сумі 105 131,00 грн. Після отримання авансу Підрядник приступив до виконання робіт. Роботи виконувались в липні-грудні 2016 року. 25 серпня 2016 року Підрядником було подано Замовнику до оплати Акт приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2 за серпень 2016 року, довідку про вартість виконаних будівельних робіт за серпень 2016 року та підсумкову відомість витрачених ресурсів за серпень 2016 року. На підставі зазначених документів Замовником були прийняті роботи за серпень 2016 року на суму 224 178,15 грн., в тому числі раніше переказаний аванс в сумі 105 131,00 грн. Платіжним дорученням № 13 від 26.08.2016 року за виконані БМР по об`єкту за серпень 2016 року переказано Замовником на рахунок Підрядника 119 047,15 грн..
31 травня 2018 року позивач направив через відділення поштового зв`язку Зарічне ЦПЗ № 6 лист голові Зарічненської сільської ради № 8 від 30.05.2018 року, акт прийому-передачі виконаних робіт (послуг) за вересень 2016 року по здійсненню авторського нагляду за об`єктом Капітальний ремонт вулиці Уляни Соколовської в смт. Зарічне Рівненської області , акт № 2 приймання виконаних робіт за вересень 2016 року по об`єкту Капітальний ремонт вулиці Уляни Соколовської в смт. Зарічне Рівненської області , довідку про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3) за вересень 2016 року, підсумкову відомість ресурсів до акту виконаних робіт № 2 за вересень 2016 року, розрахунок загально виробничих витрат до акту виконаних робіт № 2 за вересень 2016 року. Позивач стверджує, що відповідач не заперечуючи факту отримання вказаних документів листом № 445 від 08 червня 2018 року відмовив в оплаті виконаних робіт, посилаючись на надумані підстави та вимагаючи документів, які не передбачені в договорі підряду на будівельні роботи.
12.11.2018 року до суду від Відповідача надійшов письмовий відзив на позов, в якому останній проти позову заперечує, вважає, що він є необгрунтований, безпідставний та передчасний, а позивачем не доведено неналежного виконання договірних зобов`язань та наявності факту безпідставного ухилення від підписання актів виконаних робіт Зарічненською селищною радою. Відповідач стверджує, що саме підрядник належним чином не виконує взятих на себе договірних зобов`язань, а замовник жодним чином не відмовляється та безпідставно не ухиляється від прийняття у встановленому Договором та законом порядку виконаних в повному обсязі, якісно та у відповідності до проектно-кошторисної документації, будівельних робіт.
10.11.2018 року до суду від Відповідача надійшло клопотання №829 від 08.11.2018 року, в якому останній просить суд призначити у справі судову будівельно-технічну експертизу виконаних будівельних робіт по капітальному ремонту вулиці Уляни Соколовської в смт. Зарічне Рівненської області. На вирішення експертизи просить поставити наступні питання:
1) Чи виконані будівельні роботи по капітальному ремонту вулиці Уляни Соколовської в смт Зарічне Рівненської області відповідно до вимог проектно-кошторисної документації та в повному обсязі?
2) Чи виконані будівельні роботи по капітальному ремонту вулиці Уляни Соколовської в смт. Зарічне Рівненської області відповідно до вимог державних будівельних норм і правил?
3) Чи усунуті підрядником, виявлені особою, що здійснює технічний нагляд за будівельними роботами на об`єкті будівництва, недоліки виконаних будівельних робіт, а саме: поперечний та поздовжній профіль дороги не відповідають проектно-кошторисній документації; верхній шар проїжджої частини виконаний з кам`яних висівок (в проектно-кошторисній документації на поперечному С-30) та окремими місцями зруйнований; узбіччя не чином (не сплановані та не втрамбовані), а місцями відсутні взагалі.
Крім того, Відповідач в поданому клопотанні просить доручити проведення експертизи Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (79024, Львівська обл., м. Львів, вул. Липинського, буд. 54).
13.11.2018 року до суду від представника Позивача надійшло клопотання від 12.11.2018 року про призначення судової будівельно-технічної експертизи, в якому останній просить суд призначити у справі судову будівельно-технічну експертизу виконаних будівельних робіт по капітальному ремонту вулиці Уляни Соколовської в смт. Зарічне Рівненської області. На вирішення експертизи просить поставити наступні питання:
1. Чи відповідають фактичні об`єми та вартість виконаних будівельних робіт по об`єкту Капітальний ремонт вулиці Уляни Соколовської в смт. Зарічне Рівненської області даним проектно-кошторисної документації та даним акту виконаних робіт № 1 за серпень 2016 року від 25.08.2016 року та акт № 2 виконаних робіт за вересень 2016 року.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 13 листопада 2018 року призначено у справі №918/662/18 судову експертизу, проведення якої доручено Приватному підприємству-фірмі "Експерт- Рівне" (33000, м. Рівне, пр-т Миру, 15). На розгляд судової експертизи поставлено наступні питання:
- Чи виконані Товариством з обмеженою відповідальністю "ПОЛІССЯБУДСЕРВІС-ПОО" будівельні роботи по капітальному ремонту вулиці Уляни Соколовської в смт. Зарічне Рівненської області за Договором підряду №16-6-2 від 05.07.2016р. відповідно до вимог проектно- кошторисної документації та в повному обсязі?
- Чи виконані вищевказані будівельні роботи по капітальному ремонту вулиці Уляни Соколовської в смт Зарічне Рівненської області відповідно до вимог державних будівельних норм і правил?
- Чи відповідають фактичні об`єми та вартість виконаних будівельних робіт по об`єкту Капітальний ремонт вулиці Уляни Соколовської в смт. Зарічне Рівненської області даним проектно-кошторисної документації та даним акту виконаних робіт № 1 за серпень 2016 року від 25.08.2016 року та акт № 2 виконаних робіт за вересень 2016 року.
Провадження у справі № 918/662/18 зупинено до отримання висновку експерта та повернення матеріалів справи до господарського суду Рівненської області.
03.04.2019 р. до Господарського суду Рівненської області від Приватного підприємства-фірми "Експерт- Рівне" повернулись матеріали справи № 918/662/18 та Висновок експерта № 190208/1-ФМ від 29.03.2019 року.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 04 квітня 2019 року поновлено провадження у справі № 918/662/18. Ухвалено здійснювати розгляд справи у спрощеному позовному провадженні.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав наведених у відзиві.
Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, судового експерта, з`ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, безпосередньо дослідивши докази у справі, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню. При цьому господарський суд керувався наступним.
Товариство з обмеженою відповідальністю ПОЛІССЯБУДСЕРВІС-ПОО зареєстроване 19.05.2010 року, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців вчинено запис № 1 595 102 0000 000309.
Товариство здійснює господарську діяльність згідно Статуту, в тому числі виконує проектування та будівництво доріг. Для здійснення господарської діяльності Державною архітектурно-будівельною інспекцією України товариству видана ліцензія серії АЄ № 273895 про право виконання будівельних робіт згідно переліку. Ліцензія дійсна до 23 серпня 2018 року.
09 червня 2016 року Зарічненська селищна рада як Замовник та Товариство з обмеженою відповідальністю ПОЛІССЯБУДСЕРВІС - ПОО як Підрядник уклали договір підряду № 16-3-1 по розробці проектно-кошторисної документації на капітальний ремонт вулиці Уляни Соколовської в смт. Зарічне Рівненської області. Вказані роботи були виконані Підрядником та оплачені Замовником про що свідчить акт № 1 прийому-передачі виконаних робіт (послуг) по виготовленню проектно-кошторисної документації на Капітальний ремонт вулиці Уляни Соколовської в смт. Зарічне Рівненської області від 10 червня 2016 року, платіжне доручення № 1 від 10 червня 2016 року на суму 8 162,00 грн. про переказ коштів за виконанні проектні роботи.
05 липня 2016 року між Зарічненською селищною радою (Замовник) та ТзОВ ПОЛІССЯБУДСЕРВІС - ПОО (Підрядник) відповідно до раніше розробленої проектно-кошторисної документації було укладено Договір підряду №16-6-2 на виконання капітального ремонту дорожнього покриття по вулиці Уляни Соколовської в смт. Зарічне Рівненської області. Вартість робіт визначена п. 7.1. Договору підряду, погоджена між Замовником та Підрядником та склала 350437,50 грн., що відображено у документі "Договірна ціна", який підписаний обома сторонами.
Статтею 8 укладеного між сторонами Договору підряду визначено порядок розрахунків за виконані роботи. Зокрема, пунктом 8.1.-8.2. передбачено, що "розрахунки за виконані Підрядником роботи проводяться в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок останнього. Замовник протягом 10 календарних днів з дня оформлення (підписання) Сторонами Договору та погоджувальної документації перераховує Підряднику аванс у розмірі 30 відсотків від суми вказаної в пункті 7.1. цього Договору згідно Постанови КМУ № 117 від 23 квітня 2014 року. Підрядник зобов`язується використати одержаний аванс на придбання необхідних для виконання робіт матеріалів. Замовник має право контролювати використання наданих сум авансу. Виконані роботи оплачуються Замовником за фактично виконаний об`єм робіт в десятиденний строк після підписання наданих сум авансу. Підставою для здійснення розрахунків є підписані Сторонами Акти приймання виконаних підрядних робіт, які складаються Підрядником і подаються для підписання Замовнику".
На виконання умов Договору платіжним дорученням № 5 від 08.07.2016 року Замовником на рахунок Підрядника, згідно пункту 8.1.1. Договору підряду, було перераховано аванс в сумі 105131,00 грн.. Після отримання авансу Підрядник розпочав виконання робіт.
25 серпня 2016 року Підрядником було подано Замовнику Акт приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2 за серпень 2016 року, довідку про вартість виконаних будівельних робіт за серпень 2016 року та підсумкову відомість витрачених ресурсів за серпень 2016 року.
На підставі зазначених документів Замовником були прийняті роботи за серпень 2016 року на суму 224 178,15 грн., в тому числі враховано раніше переказаний аванс в сумі 105 131,00 грн. Про прийняття робіт відповідачем свідчить підпис уповноваженої особи та відбиток його печатки на вказаних документах.
Платіжним дорученням № 13 від 26.08.2016 року за виконані БМР по об`єкту за серпень 2016 року переказано Замовником на рахунок Підрядника 119 047,15 грн..
Як вказує позивач та не заперечує відповідач, під час виконання будівельних робіт на об`єкті проїзд не було заблоковано, дорога фактично експлуатувалась.
Позивач стверджує, що на початку листопада 2017 року ним було надано до Зарічненської селищної ради для прийняття робіт акт виконаних робіт на підпис. Однак доказів цього суду не надано.
Разом з тим, 05.07.2016 р. між Зарічненською селищною радою та фізичною особою-підприємцем Цицюрою Ігорем Павловичем укладено Договір на виконання робіт з технічного нагляду за виконанням робіт по реалізації проекту "Капітальний ремонт вулиці Уляни Соколовської в смт.Зарічне Рівненської області".
Зарічненська селищна рада звернулася до ФОП Цицюри І.П. з листом № 1242 від 11 листопада 2016 року про надання інформації про хід виконання капітального ремонту об`єкта, відповідність виконаних робіт вимогам затвердженої проектно-кошторисної документації, державним стандартам, будівельним нормам і правилам, технічним умовам та іншим нормативним документам, відповідність обсягів та якості виконаних робіт проектно-кошторисній документації, виконання Підрядником вказівок і приписів, виданих за результатами технічного нагляду тощо.
Відповідно до Технічного звіту по капітальному ремонту вулиці Уляни Соколовської в смт. Зарічне Рівненської області від 12 листопада 2016 року, складеного ОСОБА_1 Ігорем ОСОБА_2 , при огляді та перевірці виконаних ТзОВ ПОЛІССЯБУДСЕРВІС - ПОО робіт на об`єкті було виявлено низку зауважень щодо обсягу, якості та невідповідності проектно-кошторисній документації виконаних робіт, зокрема: 1) поперечний та поздовжній профіль дороги не відповідають проектно-кошторисній документації (ПКД); 2) верхній шар проїжджої частини виконаний з кам`яних висівок (в ПКД на поперечному профілі вказана суміш С-30) та окремими місцями зруйнований; 3) узбіччя не облаштовані належним чином (не сплановані та не втрамбовані), а місцями відсутні взагалі.
Листом № 1251 від 14.11.2016 року відповідач звернувся до позивача та просив у 5-ти денний термін забезпечити усунення недоліків, які вказані у технічному звіті, що складений інспектором з технічного нагляду ОСОБА_3 П..
У подальшому листом № 14 від 22.11.2016 року позивач повідомив Замовника про усунення недоліків та просив прискорити підписання акту виконаних робіт.
Однак, Замовник неналежним чином відреагував на вказаний лист Підрядника від 22.11.2016 року, акти виконаних робіт не підписав без поважних причин та оплати не здійснив. Натомість, посилаючись на безпідставні претензії від місцевих жителів щодо компенсації їх витрат на відмостку дороги, що відбувалася за їх рахунок до капітального ремонту, ініціював ряд перевірок контролюючими та правоохоронними органами. Ці перевірки фактично не встановили недовиконання або не виконання робіт по об`ємах та вартості, а лише вимагали надання додаткових документів, які не обумовлені законодавством та не могли вплинути на відтермінування розрахунків.
Відтак, станом на 01 грудня 2016 року Замовником безпідставно не оплачені роботи по зазначеному об`єкту на суму 117 235,85 грн.
В грудні 2017 року підрядник звернувся до господарського суду Рівненської області про стягнення 174 889,19 грн., в тому числі суму основного боргу в розмірі 1 17 235,65 грн., пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань в сумі 30 959,68 грн., штраф за затримку приймання виконаних робіт у розмірі 586,18 грн., 3% річних від суми основного боргу за прострочений період у розмірі 3 507,00 грн., інфляційні втрати в розмірі 22600,68 грн., судові витрати, а саме судовий збір - 2 623,33 грн., оплати послуг адвоката в сумі 5 000,00 грн., а всього 182 512,52 грн. за виконані будівельно-монтажні роботи. Рішенням господарського суду Рівненської області від 20 лютого 2018 року позов було задоволено (справа № 918/862/17).
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 29 травня 2018 року було скасовано рішення господарського суду Рівненської області від 20 лютого 2018 року. Підставою для скасування рішення стали встановлені апеляційною інстанцією обставини, що позивач не довів факт отримання Зарічненською селищною радою акту виконання підрядних робіт за вересень 2016 року та довідки про вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2016 року, а також те, що в матеріалах справи відсутні належні, допустимі, достовірні та достатні докази на підтвердження факту відправлення чи вручення позивачем відповідачу вказаних документів.
Після набрання рішенням суду законної сили, 31 травня 2018 року позивач направив через відділення поштового зв`язку Зарічне ЦПЗ № 6 лист голові Зарічненської сільської ради № 8 від 30.05.2018 року, акт прийому- передачі виконаних робіт (послуг) за вересень 2016 року по здійсненню авторського нагляду за об`єктом Капітальний ремонт вулиці Уляни Соколовської в смт. Зарічне Рівненської області , акт № 2 приймання виконаних робіт за вересень 2016 року по об`єкту Капітальний ремонт вулиці Уляни Соколовської в смт. Зарічне Рівненської області , довідку про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3) за вересень 2016 року, підсумкову відомість ресурсів до акту виконаних робіт № 2 за вересень 2016 року, розрахунок загальновиробничих витрат до акту виконаних робіт № 2 за вересень 2016 року.
Не заперечуючи факту отримання вказаних документів відповідач листом № 445 від 08 червня 2018 року відмовив в оплаті виконаних робіт, посилаючись на надумані підстави та вимагаючи документів, які не передбачені в договорі підряду на будівельні роботи.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, - зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. (ст.526 ЦК України).
За умовами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Тобто вказана норма передбачає як безпосереднє встановлення у зобов`язанні строку (терміну) його виконання, так і визначення цього строку вказівкою на певну подію, яка неминуче має настати. В іншому ж випадку кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Частиною 1 статті 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу (ст.843 цього Кодексу).
Стаття 846 згаданого Кодексу визначає, що Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
За статтею 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника.
З наведених правових норм вбачається, що договір підряду є оплатним, і обов`язку підрядника виконати певну роботу відповідає обов`язок замовника цю роботу прийняти та оплатити.
За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір №16-6-2 від 05.07.2016 р. є договором будівельного підряду.
За договором будівельного підряду згідно зі ст. 875 ЦК України підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Матеріалами справи підтверджується, що Підрядником у вересні 2016 року здійснювалися роботи на виконання умов укладеного між сторонами Договору підряду. При цьому позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням прийняти виконані роботи та підписати акт виконаних робіт за вересень 2016 р. Натомість Замовник (відповідач) відмовляється прийняти виконані Підрядником (позивачем) роботи, посилаючись на те, що останній не усунув виявлені недоліки, не завершив виконання робіт.
Отже вбачається, що фактично між сторонами виник спір з приводу недоліків виконаної роботи.
Згідно ч.4 ст. 853 ЦК України у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.
Разом з тим, у матеріалах справи наявний Висновок експерта №190208/1_ФМ від 29.03.2019 року судової будівельно-технічної експертизи по даній справі з приводу виконання робіт за Договором підряду №16-6-2 від 05.07.2016 р., укладеному між сторонами справи.
Зокрема за результатами проведеної експертизи експертом зроблені наступні висновки:
- Товариством з обмеженою відповідальністю "П0ЛІССЯБУДСЕРВІС-П00" виконані будівельні роботи по капітальному ремонту вулиці Уляни Соколовської в смт. Зарічне Рівненської області за Договором підряду №16-6-2 від 05.07.2016 р. відповідно до вимог проектно-кошторисної документації, однак не в повному обсязі (в актах приймання виконаних робіт відсутня робота, яка наведена в локальному кошторисі - "Ущільнення грунту причіпними кулачковими котками масою 8 т за перший прохід по одному сліду при товщині шару 20 см" ;
- Фактичні об`єми та вартість виконаних будівельних робіт по об`єкту "Капітальний ремонт вулиці Уляни Соколовської в смт. Зарічне Рівненської області відповідають даним проектно-кошторисної документації та даним акту виконаних робіт №1 за серпень 2016 року від 25.08.2016 року та акту №2 виконаних робіт за вересень 2016 року.
Натомість представники сторін підтвердили той факт, що під час виконання будівельних робіт на об`єкті проїзд не було заблоковано, дорога фактично експлуатувалась, у тому числі і важкогабаритним транспортом.
Відповідно до частини четвертої статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.
У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.
Як на доказ наявності недоліків у виконаних позивачем роботах відповідач покликається на технічний звіт, складений ФОП Цицюрою ОСОБА_4 . від 12.11.2016 р.
Суд звертає увагу, що відповідно до ст.1 Закону України "Про архітектурну діяльність" об`єкти архітектурної діяльності (об`єкти архітектури) - це будинки і споруди житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, їх комплекси, об`єкти благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально-декоративного мистецтва, території (частини територій) адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів.
Наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 23.09.2003 р. №154 затверджено "Порядок проведення ремонту та утримання об`єктів благоустрою населених пунктів". За умовами підпункту "г" підпункту 1.2.1. пункту 1.2. Порядку до об`єктів благоустрою населених пунктів належать, зокрема, території загального користування: вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки, майданчики для паркування транспортних засобів.
До капітального ремонту об`єктів благоустрою населених пунктів належать роботи, що спрямовані на відновлення та підвищення їх експлуатаційних характеристик, у тому числі з обов`язковим урахуванням потреб осіб з інвалідністю та інших мало мобільних груп населення, збільшення міцності та несучої здатності конструктивних елементів, а також збільшення габаритів об`єктів і окремих їх частин у межах норм (п. 1.4. Порядку).
Згідно п.5.1. Порядку авторський та технічний нагляд за капітальним ремонтом об`єктів благоустрою, які відповідно до законодавства є об`єктами будівництва, здійснюється відповідно до Закону України "Про архітектурну діяльність" та постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року N 903 "Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об`єкта архітектури ".
Постановою КМ України від 11.07.2007 р. № 903 "Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об`єкта архітектури" затверджено Порядок здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта архітектури. У п.7 Порядку вказано, що у разі виявлення відхилень від проектних рішень, допущених під час будівництва об`єкта, та відмови підрядника їх усунути особа, що здійснює технічний нагляд, повідомляє про це замовнику (забудовнику) і відповідній інспекції державного архітектурно-будівельного контролю для вжиття заходів відповідно до законодавства.
Разом з тим, технічний звіт замовнику подається на підставі перевірки, порядок якої передбачено підпунктом 1 пункту 5 Порядку здійснення технічного нагляду. Зокрема, особи, що здійснюють технічний нагляд проводять перевірку: наявності документів, які підтверджують якісні характеристики конструкцій, виробів, матеріалів та обладнання, що використовують під час будівництва об`єкта - технічного паспорта, сертифіката, документів, що відображають результати лабораторних випробувань тощо; відповідності виконаних будівельно-монтажних робіт, конструкцій, виробів, матеріалів та обладнання проектним рішенням, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічних умов та інших нормативних документів; відповідності обсягів та якості виконаних будівельно-монтажних робіт проектно-кошторисній документації; виконання підрядником вказівок і приписів, виданих за результатами технічного нагляду, державного архітектурно-будівельного контролю та державного нагляду. Крім того, обов`язком особи, яка здійснює технічний нагляд є (пп. 2-4 Порядку): вести облік обсягів прийнятих і оплачених будівельно-монтажних робіт, а також будівельно-монтажних робіт з недоліками; проводити разом з підрядником огляд та оцінку результатів виконаних робіт, у тому числі прихованих, і конструктивних елементів; повідомляти підряднику про невідповідність виробів, матеріалів та обладнання вимогам нормативних документів.
Таким чином, зі змісту п.п. 2-4 п.5. Порядку вбачається, що зазначені заходи проводяться за участю підрядника.
При цьому, у матеріалах справи відсутні відомості про те, що підрядник брав участь у огляді та оцінці результатів виконаних робіт під час складання відповідальною особою згаданого вище технічного звіту.
Підпунктом 5 пункту 5 цього Порядку передбачено, що особи, які здійснюють технічний нагляд за результатами проведення перевірок і заходів, передбачених Порядком у разі виявлення недоліків чи порушень при виконанні будівельних робіт оформляють акти робіт, виконаних з недоліками.
Докази оформлення таких актів ні позивачем, ні відповідачем суду не надано.
Враховуючи викладене вище суд не приймає до уваги в якості доказів наявності недоліків у виконаних позивачем роботах технічний звіт, виконаний 12.11.2016 р. ФОП Цицюрою І.П., оскільки при його оформленні не було дотримано вимог, викладених у Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта архітектури.
Отже, суд приходить до висновку, що Зарічненською селищною радою не оформлено належним чином виявлення недоліків робіт, на які відповідач посилається як на підставу відмови у прийнятті робіт та підписання актів виконаних робіт. Крім того, відповідач не скористався наданим йому ч.4 ст. 853 ЦК України правом на проведення експертизи у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин.
Відтак, замовник - Зарічненська селищна рада в порушення вимог статей 853, 882 ЦК України безпідставно відмовляється від прийняття робіт, виконаних позивачем на суму 117235,65 грн., не оформивши при цьому належним чином виявлення недоліків робіт, і отже він не звільняється від обов`язку оплатити роботи, виконані за договором підряду.
Враховуючи усе викладене у сукупності, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 117 235, 65 грн. боргу за виконані підрядні роботи є законною, обгрунтованою наведеними вище правовими нормами, не спростованою наявними у справі письмовими доказами, відтак такою, що підлягає задоволенню.
Із наявних у матеріалах справи листів, якими сторони обмінювалися у процесі переписки з приводу прийняття відповідачем виконаних у вересні 2016 року робіт та їх оплати вбачається, що позивач неодноразово надавав для підписання Зарічненській селищній раді акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2016 року. При цьому представник відповідача не надав належних та допустимих доказів того, що селищною радою не отримано такий акт. Крім того, як уже зазначалося вище, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт. У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.
Крім того суд зазначає, що статтею 852 Цивільного кодексу України передбачено якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Відповідно до статті 858 цього ж Кодексу якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:
1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;
2) пропорційного зменшення ціни роботи;
3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.
Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.
Тобто цивільним законодавством України передбачені права замовника у разі порушення підрядником договору підряду та відповідальність підрядника за неналежну якість роботи. При цьому таке законодавство не звільняє замовника робіт від оплати їх вартості в разі виконання робіт підрядником у відповідності до умов договору підряду та кошторисної документації.
Безпідставним також є посилання Відповідача на те, що Позивач у Акті передачі-прийняття виконаних робіт зазначив, що роботи виконані у вересні 2016 року, однак сам Акт направив замовнику 31 травня 2018 року, так як Договором підряду №16-6-2 від 05.07.2016 року не передбачено строки виконання робіт підрядником, а п. 10.1 передбачено, що договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по цьому договору. Крім того Відповідач не був позбавлений права вказати в Акті передачі-прийняття виконаних робіт дату фактичного його підписання.
Пунктом 8.2. Договору підряду №16-6-2 від 05.07.2016 р. передбачено, що підставою для здійснення розрахунку є підписані Сторонами Акти приймання виконаних робіт, які складаються підрядником і подаються для підписання Замовнику. Замовник за участю Підрядника чи самостійно перевіряє обґрунтованість поданих йому актів і зобов`язаний їх підписати і передати Підряднику протягом трьох календарних днів. Якщо Замовник не підпише без відповідного обґрунтування акт прийняття виконаних робіт протягом зазначеного вище терміну чи не розрахується за прийняті до оплати роботи у встановлений строк, то такий акт вважається таким, що є погодженим і підписаним Замовником, починаючи з дня, коли цей Акт згідно умов Договору вважається погодженим та підписаним.
Одночасно суд звертає увагу, що вказані положення Договору підряду лише регулюють порядок розрахунків за виконані роботи та дають можливість позивачу визначити строк, з якого останній має право починати нарахування санкцій за порушення грошового зобов`язання відповідачем.
При цьому наведені обставини не спростовують того факту, що відповідачем станом на час розгляду даного спору не прийняті виконані Підрядником роботи, та вказане порушення умов Договору підряду щодо неприйняття Замовником робіт є таким, що триває у часі.
Оскільки судом встановлено, що Відповідачем не оформлено належним чином виявлення недоліків робіт, то, відповідно, відмова від підписання Акта є необгрунтованою. Відтак, ураховуючи умови п.8.2. Договору вважається, що акт виконаних робіт на суму 117 235,65 грн. є погодженим Замовником з 08.06.2018 року, так як Акт отримано Замовником 05.06.2018 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 99).
Оскільки відповідач добровільно не оплатив виконані будівельні роботи, тому з 05.12.2016 р. у Підрядника виникає право нарахування 3% річних, інфляційних втрат та неустойки за прострочення виконання Замовником грошового зобов`язання.
Крім вимог, наведених вище, Позивач просить стягнути з Відповідача штраф за затримку приймання виконаних робіт в розмірі 586,18 грн., 3% річних в сумі 1 098, 46 грн. та 12 892, 64 грн. пені.
Щодо позовних вимог про стягнення 12892,64 грн. - пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за період з 08.06.2018 р. по 30.09.2018 р. суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності. Дія цього Закону не поширюється на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством України, а також на відносини, що стосуються відповідальності суб`єктів переказу грошей через платіжні системи.
Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
За умовами ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
У відповідності до пункту 9.7 Договору підряду у випадку порушення Замовником взятих на себе грошових зобов`язань, останній сплачує Підряднику пеню в розмірі 0,5 % за період прострочення, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної одлікової ставки НБУ.
Приймаючи до уваги обмеження граничного розміру суми пені, викладені в п. 9.7. Договору підряду розміром подвійної облікової ставки НБУ за увесь період прострочки, що узгоджується із ч. 6 ст. 232 ГК України - суму пені слід розрахувати виходячи із подвійної облікової ставки НБУ за кожен день за увесь період прострочки (114 днів).
Відтак, пеня за період з 08.06.2018 р. по 30.09.2018 р. у розмірі 12892,64 грн., заявлена позивачем до стягнення, є обгрунтованою та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача 586, 18 грн. штрафу у розмірі 0,5% від вартості виконаних робіт за затримку приймання таких робіт, передбаченого п.9.8. Договору підряду від 05.07.2016 р. суд зазначає наступне.
Згідно п.9.8. Договору підряду від 05.07.2016 р. при затримці приймання виконаних робіт з вини Замовника останній сплачує Підряднику штраф у розмірі 0,5 відсотка від вартості виконаних робіт згідно поданого акту.
У даному випадку має місце порушення Замовником негрошового зобов`язання (затримка приймання виконаних робіт). Положення статті 266, частини другої статті 258 ЦК про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду у межах строку позовної давності за основною вимогою, не застосовується до господарських санкцій за порушення негрошових зобов`язань.
Судом встановлено, що із доказів наявних у справі вбачається, що виконані позивачем роботи за вересень 2016 року, станом на час розгляду даної справи - відповідачем не прийняті. Вказане також підтвердили у судовому засіданні представники позивача та відповідача. Відтак, порушення умов Договору підряду щодо неприйняття Замовником виконаних Підрядником робіт є таким, що триває у часі.
Судом перевірено розрахунок даної санкції, що здійснений позивачем, та визнано його правильним (117 235,65 грн. Х 0,5% = 586,18 грн.).
Тому позов у частині стягнення з відповідача 586,18 грн. штрафу підлягає задоволенню.
Згідно статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що Відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов`язання в частині оплати вартості виконаних Позивачем будівельних робіт по капітальному ремонту дорожнього покриття по вулиці Уляни Соколовської в смт. Зарічне Рівненської області. Відтак вимога Позивача про сплату суми боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми є правомірною.
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3% судом встановлено, що останній є арифметично вірним, а відтак нарахування з 08.06. по 30.09.3018 року 3% річних в сумі 1 098, 46 грн. є обгрунтованим.
У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).
Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, враховуючи усе викладене вище у сукупності, суд прийшов до висновку що позов ТзОВ "Поліссябудсервіс-ПОО" підлягає задоволенню, в частині стягнення із Зарічненської селищної ради - 117 235,65 грн. основного боргу за виконані підрядні роботи, 1098,46 грн. 3% річних та 12 892, 64 грн. пені за період з 08.06.2018 р. по 30.09.2018 р., 586,18 грн. штрафу. При цьому доводи Зарічненської селищної ради, що викладені у відзиві та запереченні на відповідь на відзив про те, що є всі підстави для відмови позивачу у позові повністю, не знайшли свого підтвердження при дослідженні судом доказів та встановленні обставин справи, а відтак не заслуговують на увагу.
На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на Відповідача.
Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд-
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Зарічненської селищної ради (34000, Рівненська обл., смт. Зарічне, вул. Фестивальна, 22, код ЄДРПОУ 04385632) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІССЯБУДСЕРВІС-ПОО" (34000, Рівненська обл., смт. Зарічне, вул. Партизанська, 1, код ЄДРПОУ 37036823) суму основного боргу в розмірі 117 235,65 грн., 12 892, 64 грн. пені, 586,18 грн. штрафу, 1098,46 грн. 3% річних та 1 977,20 грн. витрат по сплаті судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішення законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 06 червня 2019 року.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.
Суддя Марач В.В.
Суд | Господарський суд Рівненської області |
Дата ухвалення рішення | 27.05.2019 |
Оприлюднено | 06.06.2019 |
Номер документу | 82220728 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Рівненської області
Марач В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні