Рішення

від 28.05.2019 по справі 200/3705/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2019 р. Справа№200/3705/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Абдукадирової К.Е., секретаря судового засідання Шташаліс О.О.

від представників сторін:

від позивача Пасюра Ю.В., особисто

від відповідача не з`явився,

від третьої особине з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Донецького обласного військового комісаріату (87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Громової, 67),

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Маріупольське об`єднане Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27-а)

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

12 березня 2019 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Маріупольське об`єднане Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Зокрема, з урахуванням уточнень до позовної заяви, позивач просить:

- визнати незаконними протиправними, дискримінаційними дії Донецького обласного військового комісаріату щодо відмови у розгляді та задоволенні Комісією з визначення даних про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 року заяви ОСОБА_1 від 28 серпня 2018 року про перерахунок грошового забезпечення за період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 02 липня 1987 року по 04 жовтня 1987 року у військовій частині НОМЕР_1 на посаді заступника командира роти, військове звання на момент ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС - старший лейтенант, виходячи із відомостей, зазначених у первинному документі про грошове забезпечення (заробітну плату) та премії в розмірі 200 карбованців відповідно до архівної довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України за вих. № 179/1/8669 від 8 вересня 2016 року з додатком - фотокопією картки на виплату грошового забезпечення, а саме переведення 8-ми годинного робочого дня в 6-ти годинний, здійснення розрахунку за один день перебування в зоні відчуження за всі дні календарного місяця, а не за норму робочих днів по календарю у даному місяці при 6-ти годинному робочому дні, зазначення сум грошового забезпечення, які зазначені в первинних документах про виплату мені заробітної плати за роботу по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС - щомісячної премії за липень у розмірі 35 карбованців 12 копійок, за серпень 1987 року у розмірі 141 карбованець 39 копійок, за вересень 1987 року у розмірі 156 карбованців 40 копійок, за жовтень 1987 року- у розмірі 20 карбованців 37 копійок, включення нарахованої та виплаченої мені в грудні 1987 року премії у розмірі 200 карбованців, включення зазначених в первинному документі сум додаткової оплати за роботу у вихідні помісячно ( за липень -7 карбованців 42 копійки, за серпень-29 карбованців 68 копійок, за вересень -30 карбованців 67 копійок, за жовтень - 7 карбованців 42 копійки), включення в перерахунок нарахованих і отриманих добових за роботу у зоні відчуження в 1,2,3 зонах небезпеки у розмірі 3 карбованці 50 копійок за кожний день роботи за ці дні відповідно до постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР,Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 7 травня 1986 року № 524-156 «Про умови оплати праці і матеріального забезпечення працівників підприємств і організацій зони Чорнобильської атомної електростанції», постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС «Про умови оплати праці і матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і попередженням забруднення навколишнього середовища», постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207-7 «Про умови оплати праці і матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і попередженням забруднення навколишнього середовища», розпорядження Ради Міністрів СРСР від 17 травня 1986 року № 964 «Про виділення Міненерго СРСР додаткового фонду заробітної плати», розпорядження Ради Міністрів СРСР «Про оплату праці військовослужбовців - учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС «№ 1031-рс від 23 травня 1986 року, постанови Державного комітету праці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 7 травня 1986 року № 153/10-43, роз`яснення Державного комітету праці і Секретаріату ВЦРПС від 16 січня 1969 року № 1/2, роз`яснення Державного комітету праці і Секретаріату ВЦРПС від 27 грудня 1972 року № 383/35 згідно з пунктами 1,3,6,7 « Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1210 від 23 листопада 2011 року «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та наказу Міністерства соціальної політики України № 536 від 3 вересня 2012 року «Про затвердження форми Довідки про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках».

- визнати незаконною, протиправною та дискримінаційною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 у відмові проведення засідання Комісії з визначення даних про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 року у встановлений пунктом 9 Типового положення про комісії з визначення даних про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів № 685 від 16 липня 2012 року, місячний строк щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 28 серпня 2018 року і прийняття рішення по суті заяви та зі складанням протоколу засідання комісії відповідно до чинного законодавства України;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 липня 2012 року №685 «Про комісії з визначення даних про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках» повторно розглянути заяву від 28 серпня 2018 року та провести належний перерахунок грошового забезпечення за період роботи ( служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 02 липня 1987 року по 04 жовтня 1987 року у військовій частині НОМЕР_1 на посаді заступника командира роти, військове звання на момент ліквідації наслідків авари на ЧАЕС - старший лейтенант, виходячи із відомостей, зазначених у первинному документі про грошове забезпечення (заробітну плату) та премії в розмірі 200 карбованців відповідно до архівної довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України за вих. № 179/1/8669 від 8 вересня 2016 року з додатком - фотокопією картки на виплату грошового забезпечення, а саме переведення 8-ми годинного робочого дня в 6-ти годинний, здійснення розрахунку за один день перебування в зоні відчуження за всі дні календарного місяця, а не за норму робочих днів по календарю у даному місяці при 6-ти годинному робочому дні, зазначення сум грошового забезпечення, які зазначені в первинних документах про виплату мені заробітної плати за роботу по ліквідації наслідків авари на ЧАЕС щомісячної премії за липень у розмірі 35 карбованців 12 копійок, за серпень 1987 року у розмірі 141 карбованець 39 копійок, за вересень 1987 року у розмірі 156 карбованців 40 копійок, за жовтень 1987 року - у розмірі 20 карбованців 37 копійок, включення нарахованої та виплаченої мені в грудні 1987 року премії у розмірі 200 карбованців, включення зазначених в первинному документі сум додаткової оплати за роботу у вихідні помісячно (за липень -7 карбованців 42 копійки, за серпень-29 карбованців 68 копійок, за вересень-30 карбованців 67 копійок, за жовтень - 7 карбованців 42 копійки), включення в перерахунок нарахованих і отриманих добових за роботу у зоні відчуження в 1,2,3 зонах небезпеки у розмірі 3 карбованці 50 копійок за кожний день роботи за ці дні та видати довідку про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках , форму якої встановлену пунктом 1 наказу Міністерства соціальної політики України № 536 від 3 вересня 2012 року «Про затвердження форми Довідки про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках» згідно з пунктами 1,3,6,7 «Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1210 від 23 листопада 2011 року « Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та наказу Міністерства соціальної політики України № 536 від 3 вересня 2012 року «Про затвердження форми Довідки про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках»;

- визнати незаконною та недійсною довідку Донецького обласного військового комісаріату про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986 -1990 роках за N 160/1 від 07 вересня 2018 року;

- визнати незаконною, протиправною та дискримінаційною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягала у ненаданні ОСОБА_1 , як ліквідатору аварії на ЧАЕС категорії 1, особі з інвалідністю 2 групи внаслідок війни, письмової відповіді на заяву від 28 серпня 2018 року у строки та в порядку, передбаченими ст. 40 Конституції України, статтями 15,18,20 Закону України «Про звернення громадян», Указом Президента України від 7 лютого 2008 року №109/2008 «Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування»;

- визнати незаконною, протиправною, дискримінаційною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у ненаданні ОСОБА_1 , як ліквідатору аварії на ЧАЕС категорії 1, особі з інвалідністю 2 групи внаслідок війни письмової відповіді на заяву від 14 листопада 2018 року у термін 7 днів у строки та в порядку, який встановлений ст. 40 Конституції України, ст. 15,18,20 Закону України «Про звернення громадян», Указом Президента України від 7 лютого 2008 року №109/2008 «Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування»;

- визнати протиправною і незаконною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 по забезпеченню належного контролю за роботою Комісії Донецького обласного військового комісаріату з визначення даних про заробітну плату(грошове забезпечення), одержану особою за роботу ( службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках;

- визнати протиправною і незаконною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 по забезпеченню належного постійного контролю за організацією роботи посадових осіб зі зверненнями громадян, по усуненню проявів безпідставної відмови в задоволенні звернень та фактів упередженості, халатності, формалізму при розгляді звернень відповідно до статті 20 Закону України « Про звернення громадян», положень Указу Президента України від 7 лютого 2008 року № 109/2008 «Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування».

Ухвалою суду від 14 березня 2019 року позовну заяву залишено без руху. 04 квітня 2019 року позивач усунув недоліки позовної заяви.

08 квітня 2019 року відкрито провадження у справі та підготовче засідання призначено на 22 квітня 2019 року, яке в подальшому відкладено на 14 травня 2019 року. В цей же день підготовче провадження закрито та розгляд справи по суті призначено на 29 травня 2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 28 серпня 2018 року він звернувся із заявою до Комісії Донецького обласного військового комісаріату з визначення даних про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках про проведення перерахунку грошового забезпечення за періоди роботі по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильскій АЕС з 02 липня 1986 року по 04 жовтня 1987 року.

25 вересня 2018 року позивачем в Донецькому обласному військовому комісаріаті отримана довідка про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках за вих. № 160/1 від 07 вересня 2018 року, надана відповідачем за заявою позивача від 14 листопада 2018 року.

Вважає, що вищезазначена довідка не відповідає законодавству України так як не було належним чином проведено у відповідності з діючими у 1987 році нормативними актами СРСР і У PCP перерахунок грошового забезпечення позивача за період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 02 липня 1987 року по 04 жовтня 1987 року у військовій частині НОМЕР_1 на посаді заступника командира роти, військове звання на момент ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС - старший лейтенант, виходячи із відомостей, зазначених у первинному документі про грошове забезпечення ( заробітну плату) та премії в розмірі 200 карбованців відповідно до архівної довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України за вих. № 179/1/8669 від 8 вересня 2016 року з додатком - фотокопією картки на виплату грошового забезпечення, а саме не було проведено переведення 8-ми годинного робочого дня в 6-ти годинний, здійснено розрахунок за один день перебування в зоні відчуження за всі дні календарного місяця, а не за норму робочих днів по календарю у даному місяці при 6-ти годинному робочому дні, не вказано сум грошового забезпечення, які зазначені в первинних документах про виплату мені заробітної плати за роботу по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС - щомісячної премії за липень у розмірі 35 карбованців 12 копійок, за серпень 1987 року у розмірі 141 карбованець 39 копійок, за вересень 1987 року у розмірі 156 карбованців 40 копійок, за жовтень 1987 року - у розмірі 20 карбованців 37 копійок, не вказано нараховану та виплачену позивачу в грудні 1987 року премію у розмірі 200 карбованців, не вказано зазначену в первинному документі додаткову оплату за роботу у вихідні помісячно (за липень - 7 карбованців 42 копійки, за серпень-29 карбованців 68 копійок,, за вересень - 30 карбованців 67 копійок, за жовтень - 7 карбованців 42 копійки), не вказано виплату позивачу добових за роботу у зоні відчуження в 1,2,3 зонах небезпеки у розмірі 3 карбованці 50 копійок за кожний день роботи за ці дні, а також те, що суми заробітної плати, які зазначені в довідці про заробітну плату, значно менші ніж в копії відомості на оплату праці, що надавалась Галузевим державним архівом Міністерства оборони України.

Вказує, що Голова комісії з визначення даних про заробітну плату (грошове забезпечення) за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках Донецького обласного військового комісаріату за вих. №09/1294 від 20 грудня 2018 року направив позивачу листа, в якому повідомив про те, що для розгляду заяви від 28 серпня 2018 року не було необхідності в проведенні засідання комісії, оскільки позивачу була видана довідка від 07 вересня 2018 року із внесенням змін відповідно до заяви позивача. Засідання комісії відбулося раніше, згідно рішення якої, позивачу була видана первинна довідка про грошове забезпечення від 06 липня 2018 року № 127/1.

Вважає, що відповідач всупереч чинному законодавству не розглянув заяву від 28 серпня 2018 року по її суті, надав довідку за вих. № 160/1 від 07 вересня 2018 року яка не відповідає законодавству та містить відомості, що не відповідали даним про заробітну плату за роботу позивача по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, чим порушив права та законні інтереси позивача. Просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач надав відзив в якому зазначив, що не порушував права позивача, оскільки діяв в межах своїх повноважень з дотриманням вимог чинного законодавства, керуючись Типовим положенням про комісії з визначення даних про заробітну плату в зоні відчуження в 1986-1990 роках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2012 № 886.

Вказує, що розрахунок грошового забезпечення позивача здійснювався на підставі копії послужного списку особової справи позивача, архівної довідки від 08.09.2016р. № 179/1/8669 та інших документів. Зазначає, що з фотокопії картки на виплату грошового забезпечення форми № 12 ВСО не можливо визначити суми конкретних виплат, крім того, остання не кім не підписана, а тому відповідно до рішення Орджонікідзовського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 02.02.2018 року № 265/1941/17 не вважається довідкою про заробітну плату. Розміри премій до розрахунку не включені, оскільки документально не підтверджено, що позивачу виплачувалась премія. Просив суд відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи, проти позову заперечив, вказав, що невід`ємною складовою підстав та порядку перерахунку пенсії є беззаперечне підтвердження відомостей, що містяться в довідці, відповідними первинними документами бухгалтерського обліку про тривалість робочого дня та місце її виконання. Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України від 28 лютого 1991 р. № 796-XII «Про статус і соціальний захист гро- мадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» військовозобов`язаним, вільнонайманим, призваним та направленим для ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, а також тим, які несуть службу на території радіаційного забруднення, оплата праці провадиться відповідно до статті 39 цього Закону за всі календарні дні роботи на підставі довідки, яка надається військовою частиною. Також просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві. Просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача просив розглянути справу за його відсутності та відмовити у задоволенні рішення.

Представник третьої особи до суду не прибув про причини неявки суд не повідомив, письмових пояснень по суті спору не надав.

Заслухавши пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є громадянином України, паспорт серії НОМЕР_2 , ІПН НОМЕР_3 , має статус особи, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофі 1 категорії, посвідчення серії НОМЕР_4 .

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 16 березня 2017 року позивач звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя про визнання дій відповідача неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії.

Зокрема, позивач вважав, що відповідач незаконно і протиправно відмовив йому в призначенні пенсії по інвалідності на підставі ч.1 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі відшкодування фактичних збитків, всупереч тому, що ним в повному обсязі були надані всі необхідні документи для призначення пенсії в розмірі відшкодування фактичних збитків і тим самим відповідач протиправно порушив його право на соціальний захист та належне пенсійне забезпечення, закріплене і гарантоване Конституцією України та Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

02 лютого 2018 року Орджонікідзевським районним судом м. Маріуполя Донецької області винесено рішення по справі № 265/1941/17, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено (а.с. 111-120).

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2018 року вказане вище рішення залишено без змін, а апеляційна скарга без задоволення (а.с. 121-127).

Як вбачається зі змісту рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області 21 листопада 2016 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м.Маріуполя Донецької області про призначення пенсії по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків з урахуванням відомостей про грошове забезпечення (заробітну плату) та премії відповідно до додатку до архівної довідки Галузевого Державного архіву Міністерства оборони України за № 179/1/8689 від 08 вересня 2016 року - фотокопії картки на виплату його грошового забезпечення за серпень 1987 року і премії 200 карбованців на підставі ч.1 ст.54, ст.ст.57, 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» згідно з «Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23 листопада 2011 року.

Серед додатків до заяви, ОСОБА_1 вказав архівну довідку Галузевого Державного архіву Міністерства оборони України №179/1/8689 від 08.09.2016 року з додатком - фотокопією картки на виплату його грошового забезпечення на 2 аркушах (а.с. 109-110).

Відповідно до протоколу №5138 від 30.11.2016 року, прийнятого відповідачем за результатами розгляду його заяви від 21.11.2016 року, йому була призначена пенсія по інвалідності на підставі ч.1 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як інваліду 2 групи в мінімальному розмірі.

На 5 сторінці послужному списку позивача із особової справи зазначено про те, що з 02.07.1987 року по 04.10.1987 року на протязі 95 днів ОСОБА_1 виконував службові обов`язки по ліквідації наслідків аварії в 30-ти кілометровій зоні Чорнобильської АЕС.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 02.07.1987 року (по стройовій частині) старшого лейтенанта ОСОБА_1 , який прибув у військову частину для виконання службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 02.07.1987 року було зараховано до списків особового складу частини, на всі види забезпечення та вважати таким, що приступив до несення обов`язків заступника командира роти. Має право на пільги відповідно до постанови Кабінету Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05.06.1986 року №665-195.

Відповідно до архівної довідки Галузевого Державного архіву Міністерства оборони України за №179/1/8689 від 08.09.2016 р. по архівних документах військової частини НОМЕР_1 встановлено, що він приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у період з 02.07.1987 року (наказ № 401) по 04.10.1987 року (наказ № 608). Дні в`їзду в зону (на об`єкти, населені пункти): зона №0: серпень -14, 15, 16, 17, 18, 19, 24, 25, 26; вересень -11, 12, 13, 23, 24, 28, 29, 30. Територія військової частини : серпень - 4, 28. Територія РБЗ: серпень - 23, 27, 29, 30, 31. Район 3 і 4 енергоблоків: серпень - 1, 2, 3, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 20, 21, 22; Липень - 20, 21, 22, 23, 24, 23, 24, 25, 26. Зона №1: вересень -1, 8, 15, жовтень - 4 (один) день. Зона №2: вересень - 2, 3, 5, 6, 7, 9, 10, 14, 19, 20, 25, 26, 27, жовтень -1, 3. Зона №3: вересень - 4, 18, 21, 22, 16, 17; жовтень - 2 (один) день.

При розгляді справи судом визначено, що у зв`язку з тим, що неможливо встановити загальні суми, архів вислав на адресу ОСОБА_1 фотокопію картки на виплату грошового забезпечення.

Вказаним рішенням суду встановлено, що в правому верхньому краю картки позивача на виплату грошового забезпечення зазначено, що ця картка форми 12ВСО і ця форма затверджена за 29/1169-1955 року. По формі і відомостям, що містяться в картці на виплату його грошового забезпечення ця картка є особовим рахунком, в якому зазначена інформація про нараховані і сплачені йому суми грошового забезпечення за весь час участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 02.07.1987 року по 04.10.1987 року і ця картка є первинним документом, однак вона безпідставно не була прийнята для призначення і обчислення пенсії.

В фотокопії картки на виплату грошового забезпечення зазначена наступна інформація: військове звання - старший лейтенант ОСОБА_1 з 02.07.1987 року, № наказу - №401, посада - заступник командира роти, посадовий оклад - 135 карбованців, військове звання - 130 карбованців, вислуга років - 13 карбованців 25 коп., всього 278 крб. 25 коп. Також з неї вбачається, конкретні нарахування за липень, серпень, вересень, жовтень 1987 року. Водночас, у вказаній довідці визначено, що не можливо встановити остаточні суми грошового забезпечення ОСОБА_1 . Крім того, в фотокопії картки на виплату йому грошового забезпечення відображено нарахування премії - 200 крб. і до видачі на руки - 200 крб. 06 коп. (а.с. 110).

Судом першої інстанції, в межах розгляду справи № 265/1941/17, зроблені висновки, які підтримані апеляційною інстанцією про те, що ОСОБА_1 звертаючись до Управління ПФУ із заявою про призначення йому пенсії по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків з урахуванням відомостей про грошове забезпечення (заробітну плату) та премії, не надав органу Пенсійного фонду України довідку про розмір заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, оскільки у самій довідці галузевого архіву чітко зазначено, що підсумкові суми виплат визначити неможливо. При цьому, суд не вважає, що фотокопія картки на виплату грошового забезпечення позивачу, яка додається до довідки Галузевого Державного архіву Міністерства оборони України за №179/1/8689 від 08.09.2016 р. є довідкою про відповідну заробітну плату, оскільки вказана картка ніким не підписана та є не зрозумілим, ким саме вона складена. (а.с. 111-120). Також у рішенні суду визначено, що доказів того, що ОСОБА_1 подавав до Управління ПФУ довідку про заробітну плату (грошове забезпечення), яка була видана відповідною комісією Донецького обласного військового комісаріату з визначення даних про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986 -1990 роках, суду не надано.

Зазначені обставини встановлені судовим рішенням та у розумінні ч.4 статті 78 КАС України доказуванню не підлягають.

В межах справи, що розглядається судом встановлено наступне.

06 серпня 2018 року позивач звернувся до Маріупольського ОУПФУ Донецької області із заявою про перерахунок пенсії.

27 серпня 2018 року за номером № 3969/34-2/07 Маріупольским об`єднаним Управлінням Пенсійного фонду України Донецької області винесено рішення № 5265 про відмову в перерахунку пенсії (а.с. 51).

В обгрунтування підстав відмови зазначено, що розрахунок сум заробітної плати не відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». За таких обставин відмовити ОСОБА_1 в перерахунку пенсії згідно довідки про заробіток відповідно до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

27 вересня 2018 року за № 15582-13-12.1 Департаментом соціального захисту населення Маріупольської міської ради на адресу позивача направлено лист, відповідно до якого розглянуто звернення позивача від 17 вересня 2018 року та зазначено наступне:

Маріупольським об`єднаним Управлінням Пенсійного фонду України Донецької області, з 21 листопада 2016 року позивачу призначено пенсію по інвалідності 2 групи в розмірі фактичних збитки відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Загальний стаж складає 37 років 02 місяця 07 днів (у тому числі за списком №1 - 00 років 07 місяців 03 дні (ліквідатор ЧК)).

Пенсію призначено у мінімальному розмірі без урахування заробітку, у зв`язку з відсутністю в пенсійній справі довідки про заробітну плату для розрахунку пенсії.

З 21 листопада 2016 року загальний розмір пенсії позивача склав 2881грн 50 коп. З 28 липня 2017 року позивачу подовжено виплату пенсії як особі з інвалідністю 2 групи в розмірі фактичних збитків, змінено ступінь втрати професійної працездатності з 65% на 80% - довічно). На даний час загальний розмір пенсії складає 3702,60 грн., а саме:

2323,20 - мінімальний розмір пенсії для учасників ліквідації наслідків аварії не ЧАЕС ( особам з інвалідністю 2 групи - 160 % прожиткового мінімуму для осіб, як втратили працездатність);

580,80 - підвищення особам з інвалідністю війни 2 групи ( 40% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність);

50,00 - щомісячна цільова грошова допомога на прожиття особам з інвалідністю війні - 2 групи;

748,60 - державна адресна допомога особам з інвалідністю війни.

06 серпня 2018 року позивач звернувся до Маріупольського об`єднаного УПФУ з заявою про перерахунок пенсії відповідно довідки Міністерства оборони України обласного військового комісаріату про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках № 127/1 від 06.07.2018 з урахуванням архівної довідки галузевого державного архіву Міністерства оборони України.

Також листом, Департаменту зазначено, що при перевірці матеріалів пенсійної справи встановлено, що відомості, які містяться в довідці про заробіток не відповідають відомостям архівної довідки, наданою галузевим державним архівом МО України, а саме:

дні в`їзду в зону відчуження, які зазначені в довідці про заробіток, не співпадають з даними вищевказаної архівної довідки;

складові заробітної плати, які зазначені в довідці про заробітну плату, різняться з даними, зазначеними в копії відомості на оплату праці, що надавалась галузевим державним архівом МО України.

Крім того, в довідці МО України обласного військового комісаріату про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках № 127/1 від 06.07.2018 року, не вказано підставу її видачі що не відповідає вимогам п.2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління ГІФУ 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846. (а.с. 52-54).

28 серпня 2018 року позивач звернувся до Комісії Донецького обласного військового комісаріату з визначення даних про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986 -1990 роках із заявою про проведення перерахунку грошового забезпечення за період з 02 липня 1987 року по 04 жовтня 1987 року (а.с. 46-50).

14 листопада 2018 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою, в якій просив: направити на його адресу в термін 7 календарних днів інформацію про повне найменування юридичної особи - ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі комісії з визначення даних про заробітну плату ( грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках, місцезнаходження, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти; направити в термін 7 календарних днів нижчезазначені копії документів, пов`язаних з розглядом заяви від 28 серпня 2018 року, а саме :копію протоколу засідання комісії про розгляд заяви від 28 серпня 2018 року та про прийняте рішення; копію наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 про створення комісії з визначення даних про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках ;

копію наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 про положення про комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 з визначення даних про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу ( службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках та про персональний склад; копії довідки за вих. № 160/1 від 7 вересня 2018 року з розпискою в її отриманні та запереченнями по цій довідці при її отриманні 18 вересня 2018 року. (а.с. 74-77).

13 грудня 2018 року позивач повторно звернувся до відповідача із вимогами повідомити про результати розгляду його заяви від 14 листопада 2018 року (а.с. 78).

Відповідач, листом від 14 грудня 2018 року повідомив позивача про те, що його звернення від 14 листопада 2018 року прийнято 21 листопада 2018 року та перебуває в процесі розгляду (а.с. 79).

20 грудня 2018 року за № 09/1294 відповідач на адресу ОСОБА_1 направив відповідь на звернення позивача від 14 листопада 2018 року (а.с. 80).

Зі змісту вказаного листа вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_4 позивачу надані копії наступних документів: витяг із наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.01.2018 р. № 14; довідки Донецького ОВК (вих.№ 160/1 від 07.09.2018) із запереченням на зворотній сторінці. Також відповідач повідомив, що для розгляду заяви позивача від 28.08.2018 року не було необхідності, оскільки вже була видана довідка про заробітну плату (грошове забезпечення) одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках № 160/1 від 07.09.2018 року (а.с. 69-72) із внесенням змін відповідно до заяви позивача.

Також повідомлено позивача про те, що засідання комісії відбулося раніше, згідно рішення якої була видана первинна довідка про грошове забезпечення від 06.07.2018 № 127/1 (а.с. 61-62).

В матеріалах справи наявний лист Головного управління оборонного та мобілізаційного планування Генерального штабу Збройних Сил України від 23.11.2017 року №322/1/6048, в якому зазначено, що військова частина НОМЕР_1 була переформована у військову частину НОМЕР_5 . В подальшому, військова частина НОМЕР_5 була розформована, а інформація про правонаступника розформованої частини відсутня (а.с. 128).

В матеріалах справи також наявні документи, які підтверджують встановлення позивачу інвалідності пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с. 132-142).

Суд відзначає, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Таким чином, спірним питанням у цієї справи є:

- визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у розгляді заяви позивача від 28 серпня 2018 року про перерахунок грошового забезпечення;

- визнання протиправними дій щодо відмови у проведенні засідання комісії з визначення даних про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986 -1990 роках щодо розгляду заяви від 28 серпня 2018 року;

- зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 28 серпня 2018 року про перерахунок грошового забезпечення;

- визнання незаконною довідки відповідача про грошове забезпечення від 07 вересня 2018 року № 160/1;

- визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненадання позивачу відповіді за результатами розгляду заяви від 28 серпня 2018 року про перерахунок грошового забезпечення;

- визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненадання позивачу відповіді за результатами розгляду заяви від 14 листопада 2018 року про перерахунок грошового забезпечення;

- визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо відсутності належного контролю за роботою Комісії з визначення даних про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986 -1990 роках.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк (ст.. 40 Конституції України).

Статтею 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Статтею 13 Конвенції визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України від 02.10.1996р. № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі Закон № 393/96), Указом Президента від 07.02.2008р. № 109/2008 «Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування» (Указ 109/2008), постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 2012 р. N 685 «Про комісії з визначення даних про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках» (далі Постанова № 685).

Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягала у ненаданні ОСОБА_1 , як ліквідатору аварії на ЧАЕС категорії 1, особі з інвалідністю 2 групи внаслідок війни, письмової відповіді на заяву від 28 серпня 2018 року у строки та в порядку, передбаченими ст. 40 Конституції України, статтями 15,18,20 Закону України «Про звернення громадян», Указом Президента України від 7 лютого 2008 року №109/2008 «Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування» та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28 серпня 2018 року про перерахунок грошового забезпечення за період роботи ( служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 02 липня 1987 року по 04 жовтня 1987 року у військовій частині НОМЕР_1 на посаді заступника командира роти, суд зазначає наступне.

Відповідно до преамбули Закону № 393/96 цей Закон регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Статтею 41 Закону № 393/96 визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно із статтею 7 звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду. Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.

Статтею 15 Закону № 393/96 встановлено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Заяви (клопотання) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій особисто.

Частиною 3 визначеної статті передбачено, що відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення (ч. 4 статті 15 Закону № 393/96).

Відповідно до статті 18 Закону № 393/96 громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право:

особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;

знайомитися з матеріалами перевірки;

подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу;

бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;

користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;

одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;

висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги;

вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.

Статтею 19 Закону № 393/96 визначено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані, зокрема:

об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;

забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень;

письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;

у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення.

Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

На обгрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну. Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку. (ст. 20 Закону № 393/96).

Як вже зазначалось судом та підтверджено матеріалами справи відповідач не надав ОСОБА_1 вмотивованої відповіді на його заяву від 28 серпня 2018 року.

Водночас, 20 грудня 2018 року за № 09/1294 відповідач на адресу ОСОБА_1 направив відповідь на звернення позивача від 14 листопада 2019 року (а.с. 80).

Зі змісту вказаного листа вбачається, що Донецьким обласним військовим комісаріатом позивача повідомлено про те, що для розгляду заяви позивача від 28.08.2018 року не було необхідності, оскільки вже була видана довідка про заробітну плату (грошове забезпечення) одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках № 160/1 від 07.09.2018 року (а.с. 69-72) із внесенням змін відповідно до заяви позивача. Також повідомлено позивача про те, що засідання комісії відбулося раніше, згідно рішення якої була видана первинна довідка про грошове забезпечення від 06.07.2018 № 127/1 (а.с. 61-62).

За таких обставин, враховуючи положення статей 15, 18-20 Закону України «Про звернення громадян», статті 40 Конституції України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову в частині визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягала у ненаданні ОСОБА_1 , як ліквідатору аварії на ЧАЕС категорії 1, особі з інвалідністю 2 групи внаслідок війни, письмової відповіді на заяву від 28 серпня 2018 року у строки та в порядку, передбаченими ст. 40 Конституції України, статтями 15,18,20 Закону України «Про звернення громадян», Указом Президента України від 7 лютого 2008 року №109/2008 «Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування» та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути заяву ОСОБА_1 від 28 серпня 2018 року про перерахунок грошового забезпечення за період роботи ( служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 02 липня 1987 року по 04 жовтня 1987 року у військовій частині НОМЕР_1 на посаді заступника командира роти.

Щодо позовної вимоги позивача щодо визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у ненаданні ОСОБА_1 , як ліквідатору аварії на ЧАЕС категорії 1, особі з інвалідністю 2 групи внаслідок війни письмової відповіді на заяву від 14 листопада 2018 року у термін 7 днів у строки та в порядку, який встановлений ст. 40 Конституції України, ст. 15,18,20 Закону України «Про звернення громадян», Указом Президента України від 7 лютого 2008 року №109/2008 «Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування», суд зазначає наступне.

Як вже зазначалось судом раніше та вбачається з матеріалів справи, 20 грудня 2018 року за № 09/1294 відповідач на адресу ОСОБА_1 направив відповідь на звернення позивача від 14 листопада 2019 року (а.с. 80).

Зі змісту вказаного листа вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_4 позивачу надані копії наступних документів: витяг із наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.01.2018 № 14; довідки Донецького ОВК (вих.№ 160/1 від 07.09.2018) із запереченням на зворотній сторінці. Також відповідач повідомив, що для розгляду заяви позивача від 28.08.2018 року не було необхідності, оскільки вже була видана довідка про заробітну плату (грошове забезпечення) одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках № 160/1 від 07.09.2018 року (а.с. 69-72) із внесенням змін відповідно до заяви позивача.

Також повідомлено позивача про те, що засідання комісії відбулося раніше, згідно рішення якої була видана первинна довідка про грошове забезпечення від 06.07.2018 № 127/1 (а.с. 61-62).

Оскільки матеріалами справи підтверджений факт надання позивачу відповіді на його заяву від 14 листопада 2018 року, суд вважає цю вимогу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Щодо вимог позивача про визнання незаконними дій Донецького обласного військового комісаріату щодо відмови у розгляді та задоволенні Комісією з визначення даних про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 року заяви ОСОБА_1 від 28 серпня 2018 року про перерахунок грошового забезпечення за період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 02 липня 1987 року по 04 жовтня 1987 року у військовій частині НОМЕР_1 на посаді заступника командира роти та визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 у відмові проведення засідання Комісії з визначення даних про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 року, суд також не вбачає правових підстав для їх задоволення.

Судом встановлено, що відповідач не приймав жодного рішення про відмову ОСОБА_1 у розгляді його заяви від 28 серпня 2018 року та про відмову у проведенні засідання Комісії з визначення даних про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 року. Водночас, судом встановлена протиправна бездіяльність відповідача стосовно не надання відповіді щодо розгляду заяви від 28 серпня 2018 року та судом, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині та зобов`язання розглянути вказану заяву.

Щодо позовних вимог про визнання незаконною довідки Донецького обласного військового комісаріату про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986 -1990 роках за N 160/1 від 07 вересня 2018 року, суд зазначає наступне.

Діяльність Комісії з визначення даних про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках (далі - Комісія) регулюється Типовим Положенням «Про комісії з визначення даних про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках», яке затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 2012 р. N 685 «Про комісії з визначення даних про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках» (далі Постанова № 685)

Пунктом 1 Постанови № 685 передбачено, що розгляд письмових заяв громадян України з числа інвалідів внаслідок каліцтва або захворювання (категорія 1) та осіб, які втратили годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, про видачу довідки про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, здійснюється комісіями при міністерстві, СБУ (далі - центральні комісії) і комісіями при військовому комісаріаті Автономної Республіки Крим, обласних військових комісаріатах, військовому комісаріаті мм. Києва і Севастополя, територіальних органах міністерства та регіональних органах СБУ (далі - регіональні комісії).

Центральна і регіональна комісії мають статус допоміжного органу і у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України, а також цим Типовим положенням (п.2).

Під час прийняття рішення про достатність підстав для видачі довідки про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, центральна і регіональна комісії керуються законодавчими, іншими нормативно-правовими актами та документами СРСР та УРСР, що діяли на дату їх складення.

Пунктом 5 визначено, що засідання центральної і регіональної комісії проводиться не менше ніж один раз на місяць.

Рішення центральної і регіональної комісії є правоможним, якщо у засіданні бере участь не менше двох третин її складу. Передача повноважень членами центральної і регіональної комісії іншим особам не допускається (п. 6).

Рішення приймається центральною і регіональною комісією, якщо за нього проголосувала більшість присутніх на її засіданні членів комісії.

Регіональна комісія розглядає письмові заяви громадян України з числа інвалідів внаслідок каліцтва або захворювання (категорія 1) і осіб, які втратили годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - заявник), про видачу довідки про заробітну плату (грошове забезпечення) за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, - у разі коли військову частину, інше військове формування, орган та підрозділ внутрішніх справ або цивільного захисту, підприємство, установу, організацію системи міністерства та СБУ ліквідовано без правонаступника (п.8).

За результатами опрацювання поданих заявником документів регіональна комісія у місячний строк з дати реєстрації заяви приймає рішення про достатність підстав для видачі довідки про заробітну плату (грошове забезпечення). Рішення регіональної комісії оформлюється протоколом, який підписується її головою та присутніми на засіданні членами (п. 9).

Форма довідки про заробітну плату (грошове забезпечення) встановлюється Мінсоцполітики.

Довідка про заробітну плату (грошове забезпечення) видається протягом п`яти робочих днів після підписання протоколу засідання комісії територіальним органом міністерства або регіональним органом СБУ та відповідним військовим комісаріатом, при яких утворено регіональну комісію, завіряється печаткою і є підставою для розгляду органами Пенсійного фонду України питання проведення перерахунку пенсії (п.10).

У разі незгоди з рішенням регіональної комісії заявник може подати такій комісії заяву із запереченням щодо прийнятого рішення з вимогою передати документи на розгляд центральній комісії. Заявник разом із такою заявою може подати, крім документів, зазначених у пункті 8 цього Типового положення, інші документи, що не були подані раніше (п. 12).

Як вбачається з листа Міністерства соціальної політики України від 12 квітня 2013 року № 4014/0/14-13/20 розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986 року №964-рс голові Урядової комісії було надано право виплачувати працівникам одноразову винагороду за виконання особливо важливих і відповідальних робіт в залежності від небезпеки їх проведення в розмірі до 1000 карбованців.

Також, цим розпорядженням було встановлено, то у тих випадках, коли працівник отримав гранично допустиму дозу радіації і в зв`язку з цим не допускається для подальшої роботи в зазначених зонах небезпеки, йому виплачуся вся одноразова винагорода у розмірі п`ятикратної місячної тарифної ставки (посадового окладу), а особам офіцерського складу військових частин, офіцерського та начальницького складу органів КДБ СРСР і внутрішніх справ - трьох місячних окладів грошового утримання за посадою га військовим чи спеціальним званням, прапорщикам, мічманам і військовослужбовцям надстрокової служби, особам молодшого начальницького і рядового складу органів КДБ СРСР і внутрішніх справ - 500 крб., військовослужбовцям строкової служби і військовим будівельникам 300 карбованців.

До середнього заробітку для нарахування пенсії включаються всі елементи грошовою забезпечення за умови, що вони не носять разового характеру, тобто одноразова винагорода до середнього заробітку для обчислення пенсії не включається.

Судом не встановлено, а позивачем не доведено, що при розгляді та видачі позивачу довідки про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986 -1990 роках за № 160/1 від 07 вересня 2018 року Комісією допущені порушення законодавства та встановленого порядку їх видачі.

Водночас, виходячи з аналізу положень пункту 12 Постанови № 685 у разі незгоди з рішенням регіональної комісії заявник може подати такій комісії заяву із запереченням щодо прийнятого рішення з вимогою передати документи на розгляд центральній комісії. Заявник разом із такою заявою може подати, крім документів, зазначених у пункті 8 цього Типового положення, інші документи, що не були подані раніше.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 по забезпеченню належного контролю за роботою Комісії Донецького обласного військового комісаріату з визначення даних про заробітну плату(грошове забезпечення), одержану особою за роботу ( службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках суд вважає цю вимогу позивача такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03 червня 2013 року № 389 «Про затвердження Положення про військові комісаріати», відповідно до якого Військові комісаріати є місцевими органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації в особливий період людських і транспортних ресурсів на відповідній території.

Військові комісаріати утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві, інших містах, районах, районах у містах.

Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи, крім районних, міських, районних у містах, можуть утворюватися: об`єднані районні військові комісаріати для обслуговування кількох районів чи районів у містах обласного значення або районів і міст районного значення чи кількох районів у містах обласного значення та району (районів); об`єднані міські військові комісаріати для обслуговування одночасно м. Севастополя та району або міста обласного значення та району (районів).

Військові комісаріати утворюються, реорганізуються та ліквідуються Міноборони за поданням начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил.

Військові комісаріати у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Міноборони, наказами і директивами Міністра оборони та наказами і директивами начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил, іншими правовими актами, а також цим Положенням.

Покладення на військові комісаріати завдань, не передбачених законодавством, не допускається.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 2012 р. N 685 «Про комісії з визначення даних про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках» затверджено Типове положення про комісії з визначення даних про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках.

Відповідно до пункту 1 Постанови № 685 розгляд письмових заяв громадян України з числа інвалідів внаслідок каліцтва або захворювання (категорія 1) та осіб, які втратили годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, про видачу довідки про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках, здійснюється комісіями при міністерстві, СБУ (далі - центральні комісії) і комісіями при військовому комісаріаті Автономної Республіки Крим, обласних військових комісаріатах, військовому комісаріаті мм. Києва і Севастополя, територіальних органах міністерства та регіональних органах СБУ (далі - регіональні комісії).

Центральна і регіональна комісії мають статус допоміжного органу і у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України, а також цим Типовим положенням.

З наведеного вбачається, що відповідач не повинен здійснювати контроль за роботою Комісії з визначення даних про заробітну плату(грошове забезпечення), одержану особою за роботу ( службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках, оскільки це не передбачено положенням про Донецький обласний військовий комісаріат.

З огляду не те, що судом визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягала у ненаданні ОСОБА_1 , як ліквідатору аварії на ЧАЕС категорії 1, особі з інвалідністю 2 групи внаслідок війни, письмової відповіді на заяву від 28 серпня 2018 року у строки та в порядку, передбаченими ст. 40 Конституції України, статтями 15,18,20 Закону України «Про звернення громадян», Указом Президента України від 7 лютого 2008 року №109/2008 «Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування» та зобов`язано Донецький обласний військовий комісаріат розглянути заяву ОСОБА_1 від 28 серпня 2018 року про перерахунок грошового забезпечення за період роботи ( служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 02 липня 1987 року по 04 жовтня 1987 року у військовій частині № НОМЕР_1 на посаді заступника командира роти, суд вважає належним саме такий спосіб захисту порушених прав позивача. А відтак, у задоволені позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 по забезпеченню належного постійного контролю за організацією роботи посадових осіб із зверненнями громадян, слід відмовити.

За таких обставин та з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог позивача частково.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Донецького обласного військового комісаріату (87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Громової, 67) за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Маріупольське об`єднане Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27-а) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягала у ненаданні ОСОБА_1 , як ліквідатору аварії на ЧАЕС категорії 1, особі з інвалідністю 2 групи внаслідок війни, письмової відповіді на заяву від 28 серпня 2018 року у строки та в порядку, передбаченими ст. 40 Конституції України, статтями 15,18,20 Закону України «Про звернення громадян», Указом Президента України від 7 лютого 2008 року №109/2008 «Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування».

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 від 28 серпня 2018 року про перерахунок грошового забезпечення за період роботи ( служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 02 липня 1987 року по 04 жовтня 1987 року у військовій частині НОМЕР_1 на посаді заступника командира роти.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Вступна та резолютивна частини рішення ухвалені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 29 травня 2019 року. Повний текст судового рішення складено та підписано 05 червня 2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Абдукадирова К.Е.