Ухвала

від 06.06.2019 по справі 160/5179/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

06 червня 2019 року Справа 160/5179/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ніколайчук С.В., дослідивши матеріали позовної заяви Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області (49006, м. Дніпро, вул. Філософська, буд.39а; код ЄДРПОУ 40359593) до товариства з обмеженою відповідальністю "ДАК" (49000, м. Дніпро, вул. Мільмана, буд. 110; код ЄДРПОУ 32139910) про стягнення до державного бюджету штрафу за порушення законодавства про рекламу,-

ВСТАНОВИВ:

05 червня 2019 року Головне управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ДАК" до державного бюджету (код платежу 21081100, п/р: 31118106004005, ГУ ДКСУ Соборного району м. Дніпро Дніпропетровської області. МФО 899998, код ЄДРПОУ: 37989269 ) штраф за порушення законодавства про рекламу у розмірі 4 250,00 грн.

Разом з позовною завою представником позивача було подано клопотання про відстрочення сплати судового збору. В обгрунтування даного клопотання зазначено, що Головне управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області є територіальним органом Держпродспоживслужби, про що вказано у Положенні про Головне управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, затвердженого наказом Держпродспоживслужби від 27.07.2017 № 620, тобто є бюджетною установою, що фінансується з державного бюджету України й проводить всі розрахунки через територіальні органи Державної казначейської служби України. Як наслідок, порядок здійснення Головним управлінням платежів, в тому числі й по оплаті судового збору, регламентовано, включає певні, додаткові етапи погодження та опрацювання, що потребує порівняно більшого часу та позбавлене оперативності, порівняно з розрахунками господарюючих суб`єктів, суб`єктів не бюджетної сфери через комерційні банківські установи.

Також позивач просить відтермінувати оплату судового збору не у зв`язку зі скрутним фінансовим становищем, обмеженим фінансуванням бюджетної установи чи з відсутністю такого фінансування, а через особливості проведення бюджетних розрахунків, що зумовлює особливості майнового стану позивача.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що даний позов подано з порушенням вимог закону.

До позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (ч.3 ст.161 КАС УКраїни).

Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (ст. 1 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VІ).

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ).

За подання до адміністративного суду суб`єктом владних повноважень позову майнового характеру встановлюється ставка судового збору, що становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч.3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ).

Згідно з статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» з 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1921 грн.

Судом встановлено, що предметом позову є одна вимога майнового характеру на суму 4250,00 грн. Тобто, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1921,00 грн.

Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації № R (81) 7 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя, ухваленій 14 травня 1981 року: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Питання судових витрат урегульовано главою 8 розділу І Кодексу адміністративного судочинства України та Законом України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ "Про судовий збір".

Відповідно до ч.1, 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.

Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк (ч.1 ст.133 КАС України).

Такі положення Кодексу адміністративного судочинства України кореспондуються з положенням ч.1 ст.8 Закону України Закон України «Про судовий збір» , де зазначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 03.11.2016 року по справі № К/800/18502/16, а саме: «Аналіз наведених норм права свідчить про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою, зокрема, для звільнення від сплати судового збору. Таким чином, при визначенні майнового стану сторони, яка просить звільнити її від сплати судового збору, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування цієї обставини та ухвалює рішення на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин.

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення сплати судового збору за подання даного позову до суду, суд виходить із того, що з урахуванням правової позиції, викладеної у постанові Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 23.01.2015р. №2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011року №3674-УІ «Про судовий збір» , а також у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016р. №2, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Надаючи оцінку наявним у справі доказам скрутного майнового становища позивача, суд вважає, що відсутні обставини, які б підтверджували скрутний майновий стан позивача, оскільки позивач є суб`єктом владних повноважень, який не доводить жодним чином свої обгрунтування необхідності відстрочити сплату судового збору, тобто не надає докази відсутності коштів і неможливості сплати судового збору, а також не зазначає до якої дати необхідно відстрочити сплату судового збору.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає можливості задоволити клопотання представника позивача про відстрочення сплати судового збору та залишає позовну заяву без руху, надаючи час для усунення недоліків.

Судовий збір має компенсаційну функцію, яка полягає в забезпеченні часткової компенсації витрат держави на утримання судів, та є складовою доступу до правосуддя, тому, в даному випадку, брати до уваги доводи, які не підтверджуються жодними доказами, є недоцільним та таким, що порушить баланс прав сторін.

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч. 1 ст. 169 КАС України).

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, оскільки дана позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області (49006, м. Дніпро, вул. Філософська, буд.39а; код ЄДРПОУ 40359593) до товариства з обмеженою відповідальністю "ДАК" (49000, м. Дніпро, вул. Мільмана, буд. 110; код ЄДРПОУ 32139910) про стягнення до державного бюджету штрафу за порушення законодавства про рекламу - залишити без руху.

Встановити позивачу строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме надати до суду:

- документ, що підтверджує сплату судового збору в сумі 1921,00 грн. за наступними банківськими реквізитами: отримувач УК у Чечелівському районі міста Дніпра; Код ЄДРПОУ (отримувача): 37989253; Рахунок: 34316206084014 за кодом бюджетної класифікації доходів: 22030101; Банк: Казначейство України (ЕАП) МФО: 899998, або надати до суду докази відсутності коштів і неможливості сплати судового збору з зазначенням дати до якої необхідно відстрочити сплату судового збору.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог статтей 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук