Рішення

від 04.06.2019 по справі 200/5625/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2019 р. Справа№200/5625/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ушенка С.В.,

при секретарі судового засідання - Гуменному М.А.,

за участю

представника позивача - Ярової С.Е. (за довіреністю),

представника відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (ЄДРПОУ 39406028; 87526, Донецька область, м.Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114) до Лівобережного відділу державної виконавчої служби м. Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (ЄДРПОУ 34908763; 87516, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Московська, 7) про визнання дій протиправними, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Лівобережного відділу державної виконавчої служби м. Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання протиправними дій щодо повернення без прийняття до виконання виконавчого документу - вимоги про сплату недоїмки від 10.01.2019 № Ю-1810-46, виданої ГУ ДФС у Донецькій області, про стягнення з ПП Вуглепласт суми боргу з єдиного внеску у розмірі 1043906,05 грн. та від 10.01.2019 №Ю-4896-23, виданої ГУ ДФС у Донецькій області, про стягнення з ТОВ Донпромтрейд суми боргу з єдиного внеску у розмірі 44768,55 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.04.2019 позивачем отримано повідомлення відповідача про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 10.04.2019 разом з супровідним листом від 10.04.2019 № 58856230/9, яким повернуто без прийняття до виконання вимогу про сплату боргу та повідомлення державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 10.04.2019 разом з супровідним листом від 10.04.2019 № 58856437/20, яким повернуто без прийняття до виконання вимогу про сплату боргу, у зв`язку з тим, що виконавчі документи не відповідають вимогам Закону України Про виконавче провадження .

Позивач не погоджується з діями відповідача та просить визнати їх протиправними.

Представник відповідача через відділ діловодства та документообігу суду надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що ним винесено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання на підставі п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження , оскільки виконавчі документи не відповідали приписам ст. 4 зазначеного Закону.

Крім того, відповідач зазначив, що позивачем пропущено строк звернення до суду.

Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26.04.2019 вказану заяву залишено без руху та заявнику надано строк 10 днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

У встановлений судом строк позивачем усунуті недоліки позовної заяви.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27.05.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеному у позовній заяві, і просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

У відповідності до приписів ст. 205 КАС України перешкоди щодо розгляду справи за відсутності представника відповідача відсутні.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Головним управлінням Державної фіскальної служби у Донецькій області на примусове виконання до Лівобережного відділу державної виконавчої служби м.Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області направлено вимоги про сплату недоїмки від 10.01.2019 № Ю-1810-46, видану ГУ ДФС у Донецькій області, про стягнення з ПП Вуглепласт (код за ЄДРПОУ 37294564) суми боргу з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 1 043 906, 05 грн. та № Ю-4896-23, видану Головним управлінням Державної фіскальної служби у Донецькій області, про стягнення з ТОВ ДОНПРОМТРЕЙД (код за ЄДРПОУ 34705821) суми боргу з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 44 768, 55 грн.

11.04.2019 Головним управлінням Державної фіскальної служби у Донецькій області отримано повідомлення державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 10.04.2019 разом з супровідним листом від 10.04.2019 № 58856230/9, яким повернуто без прийняття до виконання вказану вимогу про сплату боргу та повідомлення державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 10.04.2019 разом з супровідним листом від 10.04.2019 № 58856437/20, яким повернуто без прийняття до виконання вказану вимогу про сплату боргу.

Вказані вище повідомлення про повернення, прийняті відповідачем на підставі п.6 ч.4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження та повернуті стягувачу без прийняття до виконання, так як виконавчі документи не відповідають вимогам, передбаченим ст. 4 Закону України Про виконавче провадження .

В повідомленні Лівобережного відділу державної виконавчої служби м.Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про повернення вимоги про сплату недоїмки від 10.01.2019 № Ю-1810-46, виданої ГУ ДФС у Донецькій області, про стягнення з ПП Вуглепласт (код за ЄДРПОУ 37294564) суми боргу з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 1 043 906, 05 грн. без прийняття до виконання відповідачем зазначено, що підставою для повернення вказаного виконавчого документа є його невідповідність приписам п. 7 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження .

Яким саме вимогам не відповідає виконавчий документ - вимога про сплату недоїмки від 10.02.2019 № Ю-4896-23, видана Головним управлінням Державної фіскальної служби у Донецькій області, про стягнення з ТОВ ДОНПРОМТРЕЙД (код за ЄДРПОУ 34705821) суми боргу з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 44 768, 55 грн., відповідачем не зазначено.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що на момент пред`явлення виконавчих документів № Ю-4896/23 від 10.01.2019 № Ю-1810-46 від 10.01.2019 для примусового виконання до органу ДВС строк пред`явлення був не зазначений, а також у виконавчих документах відсутній ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб стягувача Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області.

Крім того, відповідач звертає увагу на те, що стягувачем в даному випадку є Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, а примусове стягнення недоїмки зазначено на користь Маріупольської ОДПІ Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, проте позивачем не надані документи на підтвердження повноважень Маріупольської ОДПІ Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області як стягувача.

Згідно ч. 1 ст. 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 287 КАС України, позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 5 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження", рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

11.04.2019 позивачем отримано повідомлення відповідача про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання.

18.04.2019 позивач направив позовну заяву до суду, що підтверджується датою відправлення, яка зазначена на конверті, оригінал якого наявний в матеріалах справи.

З врахуванням викладеного, суд вважає, що позивачем дотримано строк звернення до суду та розглядає спір по суті.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 3 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною 1 статті 287 КАС України, визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України Про виконавче провадження від 02.06.2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII).

Відповідно до ст. 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 18 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим законом.

Статтею 4 Закону № 1404-VIII визначено вимоги до виконавчого документу, а саме, у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

Відповідно до пункту 6 частини четвертої статті 4 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо, зокрема, виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

Законом № 1404-VIII визначено вичерпний перелік вимог до виконавчого документа, які є обов`язковими для органу, який його видав, а також, визначено вичерпний перелік підстав, за яких виконавчий документ повертається стягувачу.

Формування вимоги про сплату недоїмки передбачено ст. 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування №2464.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону № 2464, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Згідно з ч. 5 ст. 25 ЗУ № 2464, вимога органу доходів і зборів про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.

Як вбачається з п. 1 ст. 4 Закону № 1404 у виконавчому документі зазначаються назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала.

Тобто, орган який видав (сформував) вимоги про сплату недоїмки, в даному випадку є Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області.

Відповідно п. 3 ст. 4 Закону № 1404, у виконавчому документі зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи.

В даному випадку стягувачем є Маріупольська ОДПІ Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області.

Таким чином, в даному випадку Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області є органом який видав виконавчий документ, а Маріупольська ОДПІ Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області є стягувачем за виконавчим документом, а отже суд не приймає до уваги твердження відповідача в частині відсутності документів на підтвердження повноважень Маріупольської ОДПІ Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області як стягувача.

Крім того, суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що на момент пред`явлення виконавчих документів № Ю-4896/23 від 10.01.2019 № Ю-1810-46 від 10.01.2019 для примусового виконання до органу ДВС строк пред`явлення був не зазначений, оскільки у п. 5 вимог № Ю-4896/23 від 10.01.2019 та № Ю-1810-46 від 10.01.2019 зазначено, що датою набрання ними чинності є 05.03.2019, а у п. 4 цих вимог зазначені порядок і строк їх пред`явлення до виконання, що також підтверджується копіями вимог, які надав до суду відповідач.

Суд зазначає, що за змістом ч. 1 та 2 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження , виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у рішенні від 27 грудня 2018 року по справі № 469/1357/16-ц дійшов висновку, що відсутність у виконавчому листі відомостей про дату народження боржника не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відсутність у виконавчому документі ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб стягувача Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У зв`язку з тим, що у повідомленні про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття його до виконання взагалі не зазначено положень Закону України, що стали підставою для повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття його до виконання, відповідач не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

У зв`язку з тим, що позивачем не заявлено клопотання про стягнення судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, питання розподілу судових витрат не вирішується.

Керуючись ст.ст. 9, 77, 133, 139, 242, 244-250, 255, 262, 295, 297, 371, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (ЄДРПОУ 39406028; 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114) до Лівобережного відділу державної виконавчої служби м. Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (ЄДРПОУ 34908763; 87516, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Московська, 7) про визнання дій протиправними - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії Лівобережного відділу державної виконавчої служби м.Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (ЄДРПОУ 34908763; 87516, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Московська, 7) щодо повернення без прийняття до виконання виконавчого документу - вимоги про сплату недоїмки від 10.01.2019 № Ю-1810-46, виданої ГУ ДФС у Донецькій області, про стягнення з ПП Вуглепласт суми боргу з єдиного внеску у розмірі 1043906,05 грн. та від 10.01.2019 № Ю-4896-23, виданої ГУ ДФС у Донецькій області, про стягнення з ТОВ Донпромтрейд суми боргу з єдиного внеску у розмірі 44768,55 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 04 червня 2019 року.

Суддя Ушенко С.В.