Постанова
від 13.08.2019 по справі 200/5625/19-а
ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2019 року справа №200/5625/19-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача Ястребової Л.В., суддів Компанієць І.Д., Казначеєва Е.Г., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Лівобережного відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 червня 2019 року у справі №200/5625/19-а (головуючий І інстанції Ушенко С.В., складено в повному обсязі 04.06.2019 року у м. Слов`янськ Донецької області) за позовом Головного управління ДФС у Донецькій області до Лівобережного відділу державної виконавчої служби м. Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання протиправними дії, -

УСТАНОВИВ:

Позивач просив визнати протиправними дії Лівобережного відділу державної виконавчої служби м. Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про повернення виконавчого документу без прийняття до виконання вимоги про сплату недоїмки від 10.01.2019 № Ю-1810-46, видану ГУ ДФС у Донецькій області про стягнення з ПП Вуглепласт суми боргу з єдиного внеску у розмірі 1043906,05 грн., №Ю-4896-23, видану ГУ ДФС у Донецькій області про стягнення з ТОВ Донпромтрейд суми боргу з єдиного внеску у розмірі 44768,55 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що посилання відповідача на невідповідність виконавчого документа вимогам ст. 4 Закону України Про виконавче провадження є безпідставним, оскільки зазначення у вимозі про сплату недоїмки з єдиного внеску реквізитів ОДПІ для зарахування стягнутих коштів не відноситься до визначених вказаною статтею вимог до виконавчого документа та підстав для повернення виконавчого документа без виконання.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04 червня 2019 року адміністративний позов Головного управління ДФС у Донецькій області задоволено у повному обсязі. Визнано протиправними дії Лівобережного відділу державної виконавчої служби м. Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області щодо повернення без прийняття до виконання виконавчого документу - вимоги про сплату недоїмки від 10.01.2019 № Ю-1810-46, виданої ГУ ДФС у Донецькій області, про стягнення з ПП Вуглепласт суми боргу з єдиного внеску у розмірі 1043906,05 грн. та від 10.01.2019 №Ю-4896-23, виданої ГУ ДФС у Донецькій області, про стягнення з ТОВ Донпромтрейд суми боргу з єдиного внеску у розмірі 44768,55 грн.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилається на неповне з`ясування обставин у справі, порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обгрунтування апеляційної скарги посилається на Закон України Про виконавче провадження та зазначає, що в заявах про примусове стягнення недоїмки зазначено реквізити для перерахування стягнутих з боржника коштів, де одержувачем є Маріупольська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, одночасно з тим стягувачем виступає Головне управління ДФС у Донецькій області, що суперечить нормам Закону Про виконавче провадження . Наголошує на тому, що судом не взято до уваги те, що у виконавчих документах відсутній ідентифікаційний код юридичної особи у Єдиному державному реєстрів юридичних осіб стягувача ГУ ДФС у Донецькій області. Крім того, вважає, що позивачем пропущено строк для звернення до суду та відсутні поважні та обґрунтовані підстави щодо поновлення пропущеного строку. Також звертає увагу суду, що після усунення недоліків, які були зазначені в повідомленнях про повернення виконавчих документів стягувачу без прийняття до виконання вимог про сплату недоїмки від 10.01.2019 № Ю-4896/23у та № Ю-1810-46у, державним виконавцем були відкриті виконавчі провадження, тому розгляд позовної заяви вважає недоцільним.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, встановив наступне.

Матеріали справи свідчать, що 10.01.2019 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області сформована вимога № Ю-4896-23у про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Донпромтрейд заборгованості з єдиного внеску в сумі 44768,55 грн., у тому числі недоїмка 25291,39 грн., штраф 5010,68 грн., пеня 14466,48 грн. та вимога № Ю-1810-46у про стягнення з Приватного підприємства Вуглепласт заборгованості з єдиного внеску в сумі 1043906,05 грн., в тому числі недоїмка 739347,00 грн., штраф 220975,60 грн., пеня 83583,45 грн.

Одержувачем зазначено Маріупольську ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області із зазначенням реквізитів: код одержувача 39883670; банк: ГУ ДКСУ у Донецькій області; МФО 834016; призначення платежу:*; 140; 37294564 ; Погашення заборгованості з ЄВС;;; (а.с. 9, 11).

Головним управлінням Державної фіскальної служби у Донецькій області зазначені вимоги направлені на примусове виконання до Лівобережного відділу державної виконавчої служби м. Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.

11.04.2019 Головним управлінням Державної фіскальної служби у Донецькій області отримано повідомлення державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, яким повернуто вимоги № Ю-4896/23у та № 1810-46у. Підставою повернення вимоги № Ю-4896/23у зазначено невідповідність виконавчого документу п.6 ч.4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження . В повідомленні Лівобережного відділу державної виконавчої служби м. Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про повернення вимоги про сплату недоїмки від 10.01.2019 № Ю-1810-46у, зазначено, що підставою для повернення вказаного виконавчого документа є його невідповідність приписам п. 7 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження (а.с. 8, 10).

Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України Про виконавче провадження від 02.06.2016 року №1404-VІІІ (далі Закон № 1404).

Згідно ст. 1 зазначеного Закону виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 1404 у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання.

За змістом ч. 4 ст. 4 цього Закону виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо, зокрема: п.6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

Формування вимоги про сплату недоїмки передбачено ст. 25 Закону України Про збір та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 № 2464-VІ (далі Закон 2464).

Відповідно до ч.4 ст.25 Закону №2464, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Згідно з ч .5 ст. 25 Закону вимога органу доходів і зборів про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.

Як зазначалося, пунктами 1 та 3 Закону № 1404 визначено,що у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по-батькові та посада посадової особи, яка його видала; п. 3 повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по-батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи.

Відповідно до ч. 2 п. 1 розділу ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04.05.2018 № 469), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953, сплата єдиного внеску здійснюється за місцем обліку такого платника.

Як встановлено судом, платники податків ТОВ Донпромтрейд та ПП Вуглепласт перебувають на обліку в Маріупольській ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, отже, в даному випадку, орган який видав (сформував) вимогу про сплату недоїмки є ГУ ДФС у Донецькій області, а стягувачем за виконавчим документом є Маріупольська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області.

Головне управління ДФС у Донецькій області (далі - ГУ ДФС) є територіальним органом Державної фіскальної служби України. Державні податкові інспекції утворені у складі управлінь Головного управління ДФС у Донецькій області та складають єдину систему у реалізації державної податкової політики.

Отже, суд першої інстанції вірно зазначив, що Головне управління ДФС у Донецькій області є органом який видав виконавчий документ, а стягувачем є Маріупольська ОДПІ, де боржники перебувають на обліку. Всі належні реквізити стягувача наявні у виконавчому документу, в тому числі ідентифікаційний код.

Посилання відповідача на пропущення строків звернення до суду є безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду, зокрема, у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів (п. 1 ч. 2 ст. 287 КАСУ).

Обчислення процесуального строку визначено ст. 120 Кодексу адміністративного судочинства.

Так, частиною 9 цієї статті встановлено, що строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Відповідно до штемпелю на поштовому конверті позовна заява здана на пошту 18.04.2019, отже строк звернення до суду не пропущений.

Судом також не приймаються до уваги доводи апелянта про відкриття виконавчих проваджень за зазначеними вимогами, оскільки суд першої інстанції розглянув справу за наявними в ній матеріалами, та дані обставини не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись статтями 272, 287, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Лівобережного відділу державної виконавчої служби м. Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 червня 2019 року у справі № 200/5625/19-а - залишити без змін.

Повний текст складено 13 серпня 2019 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України .

Головуючий суддя Л.В. Ястребова

Судді І.Д. Компанієць

Е.Г. Казначеєв

Дата ухвалення рішення13.08.2019
Оприлюднено15.08.2019

Судовий реєстр по справі —200/5625/19-а

Постанова від 13.08.2019

Адміністративне

Перший апеляційний адміністративний суд

Ястребова Любов Вікторівна

Ухвала від 06.08.2019

Адміністративне

Перший апеляційний адміністративний суд

Ястребова Любов Вікторівна

Ухвала від 06.08.2019

Адміністративне

Перший апеляційний адміністративний суд

Ястребова Любов Вікторівна

Ухвала від 15.07.2019

Адміністративне

Перший апеляційний адміністративний суд

Ястребова Любов Вікторівна

Ухвала від 20.06.2019

Адміністративне

Донецький окружний адміністративний суд

Ушенко С.В.

Ухвала від 18.06.2019

Адміністративне

Донецький окружний адміністративний суд

Ушенко С.В.

Рішення від 04.06.2019

Адміністративне

Донецький окружний адміністративний суд

Ушенко С.В.

Ухвала від 27.05.2019

Адміністративне

Донецький окружний адміністративний суд

Ушенко С.В.

Ухвала від 26.04.2019

Адміністративне

Донецький окружний адміністративний суд

Ушенко С.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні