Рішення

від 06.06.2019 по справі 420/1121/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/1121/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,

за участю секретаря судового засідання Закуріної А.М.,

за участю

від позивача: Глиняна Г.В. - за довіреністю

від відповідача: Козеровська А.О. - за довіреністю

від третьої особи Хроненко Д.І. - за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю Кріссистемс (код ЄДРПОУ 40892716, місцезнаходження: 65005, м. Одеса, вул. Мельницька, 28) до Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, місцезнаходження: 665044, м. Одеса, вул. Семінарська,5), за участю третьої особи, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача Національне антикорупційне бюро України (код ЄДРПОУ 39751280, вул. Василя Сурикова, 3, м. Київ, 03035) про визнання протиправним та скасування наказу №1218 від 19.02.2019 року,

ВСТАНОВИВ:

До суду 25 лютого 2019 року надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю Кріссистемс до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу №1218 від 19.02.2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваний наказ №1218 від 19 лютого 2019 року є таким, що не відповідає нормам Податкового кодексу України, оскільки в якості підстав для проведення перевірки в ньому зазначено п. 2 ч. 7 ст. 346 Митного кодексу України, а саме: ненадання пояснень та документального підтвердження на обов`язковий письмовий запит органу доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня отримання такого запиту.

Однак, на думку позивача, оспорюваний наказ не містить чітких підстав проведення позапланової виїзної перевірки, оскільки отриманий позивачем запит не відповідає приписам пп. 73.3. ст. 73 Податкового кодексу України, а саме: у запиті не зазначені конкретні підстави його надсилання, не вказано, які саме факти свідчать про порушення платником податків законодавства з питань державної митної справи.

Позивач зазначає, що відповідно до абз. 7 п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, у разі коли запит складено з порушенням вимог, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит. До того ж, позивач звертає увагу на те, що копії митних декларацій разом з документами вже надавались при митному оформленні та містяться в інформаційних базах територіальних органів ДФС.

Також позивач зазначив, що посилання у спірному наказі на доповідну записку заступника начальника управління аудиту відповідача як на підставу для проведення перевірки свідчить про необґрунтованість та безпідставність цього наказу, оскільки доповідна записка за своєю суттю є документом внутрішнього використання та здебільшого має на меті спонукання керівництва до прийняття конкретного рішення, але ніяк не є підставою для перевірки.

Ухвалою від 27 лютого 2019 року прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження.

У встановлений судом строк, відповідач надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти задоволення позову заперечував та просив відмовити в задоволенні позову повністю, зазначивши, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами та іншими нормативними актами, а тому складений наказ щодо проведення документальної позапланової перевірки підприємства є правомірним.

Так, на адресу Головного управління ДФС в Одеській області надійшов лист Державної фіскальної служби України від 14.01.2019 року про доручення вжити відповідні контрольно-перевірочні заходи у порядку, визначеному ст.ст. 345-354 Митного кодексу України на предмет правильності визначення митної вартості імпортованих товарів.

Відповідач зазначив, що відповідно до ч. 5 ст. 334 Митного кодексу України, Головним управлінням ДФС в Одеській області складено та направлено на адресу позивача лист-запит щодо надання інформації та копій документів від 15.01.2019 року. Однак, у відповідь на даний запит було повідомлено контролюючий орган про відмову в наданні документів із посиланням на нібито невідповідність надісланого запиту вимогам п. 73.3. ст. 73 Податкового кодексу України. Але, на думку відповідача, посилання позивача на вказану норму Податкового кодексу України є помилковим, оскільки запит був направлений відповідно до вимог Митного кодексу України.

Позивачем, в свою чергу, надано відповідь на відзив, відповідно до якого просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

До суду 25 березня 2019 року від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач наполягав на відмові у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою від 18 квітня 2019 року продовжено строк підготовчого провадження у справі №420/1121/19 на 30 днів, до 25 травня 2019 року.

Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання 07 травня 2019 року задоволено клопотання Національне антикорупційне бюро України та залучено його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

До суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Національного антикорупційного бюро України надійшли пояснення щодо позову, відповідно до яких зазначено, що внаслідок ненадання запитуваної інформації та документального підтвердження з боку позивача, у ГУ ДФС в Одеській області виникло право на проведення позапланової перевірки згідно з нормами Митного кодексу України.

Представник позивача подав суду заперечення на пояснення третьої особи, в якому додатково зазначив, що єдиною нормативною підставою для проведення спірної перевірки є п. 2 ч. 7 ст. 346 Митного кодексу України, яка не поширюється на перевірки, що проводяться відповідно до кримінального процесуального закону (ч. 10 ст. 346 МК України) та просив задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою, що занесена до протоколу підготовчого засідання від 17 травня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 28 травня 2019 року.

На відкритому судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача на відкритому судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволені позовних вимог повністю з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особі на відкритому судовому засіданні підтримав позицію відповідача та просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, заслухавши пояснення представників учасників справи у вступному слові, судом у справі встановлені такі факти та обставини.

Так, матеріалами справи підтверджено, що 12.10.2016 року внесений запис до ЄДР про проведення державної реєстрації ТОВ КРІССИСТЕМС за № 1 355 102 0000 008517, що підтверджено детальною інформацією про юридичну особу (а.с.30-33).

Відповідно до Статуту ТОВ КРІССИСТЕМС , предметом діяльності ТОВ КРІССИСТЕМС є торгівельна діяльність, в тому числі, діяльність у галузі торгівлі (а.с.12-29).

Згідно з інформацією про юридичну особу, види діяльності ТОВ КРІССИСТЕМС : код КВЕД 46.19 діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.90 неспеціалізована оптова торгівля (основний).

Суд встановив, що на адресу ГУ ДФС в Одеській області надійшов лист ДФС України від 14.01.2019 року вих. 1101/7/99-99-14-04-02-17 (а.с. 51), відповідно до якого, з метою повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законодавства справляються при переміщенні товарів через митний кордон України доручено вжити відповідні контрольно-перевірочні заходи у порядку, визначеному статтями 345-354 МК України на предмет правильності визначення митної вартості імпортованих товарів зазначеними суб`єктами ЗЕД.

ГУ ДФС в Одеській області направило запит на адресу ТОВ КРІССИСТЕМС від 15.01.2019 року вих. 595/10/15-32-14-10-07, відповідно до якого, керуючись положеннями п. 5 ст. 334 МК України, з метою перевірки відомостей стосовно товарів, імпортованих ТОВ КРІССИСТЕМС та у зв`язку з виявленням фактів, що свідчать про можливе порушення митного законодавства України при ввезенні товарів на митну територію України, запропоновано позивачу надати до ГУ ДФС в Одеській області належним чином засвідчені копії митних декларацій та документів, що стали підставою для митного оформлення товару ввезеного в режимі імпорту на митну територію України, в тому числі: зовнішньоекономічні договори (контракт), специфікації, додатки до них, які стосуються поставки вказаних товарів та інші товаротранспортні та комерційні документи; документи, які підтверджують вартість товару, що заявлена у митних деклараціях; договір на страхування вантажів, що імпортувались; договори на перевезення вантажів; платіжні, банківські та бухгалтерські документи, що підтверджують факт оплати поставки імпортованих товарів;статутні документи (а.с.59).

ТОВ КРІССИСТЕМС направило на адресу ГУ ДФС в Одеській області відповідь на запит про надання інформації та копій документів від 05 лютого 2019 року вих. 5/02п, який надійшов на адресу ГУ ДФС в Одеській області 08.02.2019 року про те, що запит ГУ ДФС в Одеській області №595/10/15-32-14-10-07 від 15.01.2019 року не містить конкретної підстави для надсилання запиту, ні інформацію, що свідчить про виявлені контролюючим органом факти порушень та у зв`язку з тим, що отриманий запит не відповідає вимогам чинних нормативно-правових актів, ТОВ КРІССИСТЕМС звільняється від обов`язку для надання інформації та копій документів на вказаний запит.

Від відділу митного аудиту управління аудиту ГУ ДФС в Одеській області на адресу начальника ГУДФС в Одеській області надійшла доповідна записка від 12.02.2019 року з проханням призначити документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ КРІССИСТЕМС дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 346 МК України (а.с.55).

Матеріалами справи підтверджено, що 19 лютого 2019 року ГУДФС в Одеській області було прийнято наказ №1218 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ КРІССИСТЕМС , відповідно до вимог п. 2 ч. 7 ст. 346 Митного кодексу України своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при переміщені через митний кордон України товарів ТОВ КРІССИСТЕМС за митними деклараціям за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року, з 25 лютого 2019 року тривалістю 30 робочих днів (а.с.48).

У зв`язку з відмовою в допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи на підставі наказу №1218 від 25.02.2019 року, ГУ ДФС в Одеській області було складено акт відмови в допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи №183/15-32-14-10-11/40892716 від 25 лютого 2019 року (а.с.50).

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю, з огляду на таке.

Зміст спірних правовідносин полягає у правомірності винесення ГУ ДФС в Одеській області наказу № 1218 від 19.02.2019 року Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки відносно позивача.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України та Митним кодексом України.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 336 МК України, митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 345 МК України, документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, проводяться органами доходів і зборів з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України.

Пунктом 1 частини 3 цієї статті кодексу встановлено, що органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 346 МК України, документальною позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка підприємства, яка не передбачена планами роботи органу доходів і зборів і може проводитися, якщо виявлено факти або отримано документальну інформацію, які свідчать про порушення підприємством вимог законодавства з питань державної митної справи, якщо підприємство не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит органу доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня отримання такого запиту.

Відповідно до ч. 5 ст. 334 МК України, з метою здійснення митного контролю після випуску товарів органи доходів і зборів мають право направляти письмові запити та отримувати документи або їх засвідчені копії, інформацію (у тому числі в електронній формі), що стосуються переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, випуску товарів та їх використання на митній території України або за її межами.

Таке саме право передбачено приписами Податкового кодексу України, а саме: відповідно до п. 20.1.14. ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право у разі виявлення порушення вимог податкового чи іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, надсилати платникам податків письмові запити щодо надання засвідчених належним чином копій документів.

Таким чином, з приведеного аналізу положень Податкового та Митного кодексу України вбачається, що ГУ ДФС в Одеській області наділене законодавством повноваженнями щодо здійснення митного контролю шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи та надсилання запитів платнику податків з порушеного питання.

Також відповідно до ч. 4 ст. 334 МК України, правоохоронні органи, фінансові установи та інші контролюючі органи України відповідно до законодавства на письмові запити органів доходів і зборів або з власної ініціативи інформують органи доходів і зборів про наявні відомості, необхідні для здійснення митного контролю.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України Про Національне антикорупційне бюро України , Національне антикорупційне бюро України є державним правоохоронним органом, на який покладається попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних правопорушень, віднесених до його підслідності, а також запобігання вчиненню нових.

Згідно з ст. 19-2 Закону України Про Національне антикорупційне бюро України , Національне бюро взаємодіє з Національним банком України, Фондом державного майна України, Антимонопольним комітетом України, Національним агентством з питань запобігання корупції, органами Державної прикордонної служби, органами державної податкової і митної служби, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі - спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань фінансового моніторингу), та іншими державними органами.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 19-2 цього Закону, Національний банк України, Антимонопольний комітет України, Фонд державного майна України, орган державного фінансового контролю в Україні, Національне агентство з питань запобігання корупції, а також інші державні органи, що здійснюють державний контроль за дотриманням фізичними та юридичними особами законодавства України, з метою запобігання та протидії кримінальним правопорушенням, віднесеним до підслідності Національного бюро, зобов`язані: 2) за зверненням Національного бюро проводити у межах своєї компетенції ревізії, перевірки та інші дії щодо контролю за дотриманням законодавства України фізичними та юридичними особами.

Так, суд встановив, що адресу ГУ ДФС в Одеській області надійшов лист ДФС України від 14.01.2019 року вих. 1101/7/99-99-14-04-02-17, з якого вбачається, що ДФС України отримана інформація від НАБУ, з якої встановлено, що в рамках здійснених досудових розслідувань Національним антикорупційним бюро України у кримінальних провадженнях від 11.10.2017 року №52017000000000682 та від 09.07.2018 року №520180000000679 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 КК України отримані матеріали, які вказують на неправильність декларування митної вартості імпортованих товарів, зокрема і підприємством ТОВ КРІССИСТЕМС .

На виконання норми ч. 5 ст. 334 МК України, ГУ ДФС в Одеській області складено та направлено на адресу ТОВ КРІССИСТЕМС лист-запит щодо надання інформації та копій документів від 15.01.2019 року №596/10/15-32-14-10-07, відповідно до якого, керуючись положеннями п. 5 ст. 334 МК України, з метою перевірки відомостей стосовно товарів, імпортованих ТОВ КРІССИСТЕМС та у зв`язку з виявленням фактів, що свідчать про можливе порушення митного законодавства України при ввезенні товарів на митну територію України, запропоновано позивачу надати до ГУ ДФС в Одеській області належним чином засвідчені копії митних декларацій та документів, що стали підставою для митного оформлення товару ввезеного в режимі імпорту на митну територію України, в тому числі: зовнішньоекономічні договори (контракт), специфікації, додатки до них, які стосуються поставки вказаних товарів та інші товаротранспортні та комерційні документи; документи, які підтверджують вартість товару, що заявлена у митних деклараціях; договірна страхування вантажів, що імпортувались; договори на перевезення вантажів; платіжні, банківські та бухгалтерські документи, що підтверджують факт оплати поставки імпортованих товарів; статутні документи (а.с.59).

З огляду на вище приведені норми права, а саме: ч. 4 ст. 334 МК України та ст. 19-2 Закону України Про Національне антикорупційне бюро України , суд доходить висновку, що отримання даної інформації є підставою для надіслання контролюючим органом відповідного запиту платнику податків.

Суд встановив, що у відповідь на даний запит ТОВ КРІССИСТЕМС листом №5/02п від 05.02.2019 року повідомило про те, що лист ГУ ДФС в Одеській області не містить конкретної підстави для надсилання запиту, ні інформацію, що свідчить про виявлені контролюючим органом факти порушень та у зв`язку з тим, що отриманий запит не відповідає вимогам чинних нормативно-правових актів, п. 73.3. ст. 73 Податкового кодексу України, а тому ТОВ КРІССИСТЕМС звільняється від обов`язку надання інформації та копій документів на вказаний запит, відповідно до абз. 7 п. 73.3. ст. 73 Податкового кодексу України.

Такі доводи позивача відхиляються судом, оскільки із встановлених вище судом обставин вбачається, що запит був надісланий відповідно до п. 5 ст. 334 МК України.

У свою чергу, приписи МК України не містять вимоги відповідності запитів, надісланих контролюючим органом відповідно до п. 5 ст. 334 МК України вимогам п. 73.3. ст. 73 ПК України.

Посилання позивача на те, що в запиті не зазначені конкретні підстави для його надсилання, не зазначено, які саме факти свідчать про порушення платником податків законодавства з питань державної митної справи, відхиляються судом, оскільки із запиту зрозуміло, які підстави для надіслання запиту. У свою чергу, зазначення безпосередньо фактів про порушення платником податків законодавства з питань державної митної справи, не входить до вимог, які мають міститись у запиті, оскільки, як раз для перевірки такої інформації і був надісланий запит.

Таким чином, суд вважає, що вимоги щодо складання запитів на отримання інформації разом із документальним підтвердженням суб`єктами господарювання митного законодавства, дотримано відповідачем при надсиланні запиту 15.01.2019 року №595/10/15-32-14-10-07.

Відповідно до ч. 7 ст. 346 МК України, документальною позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка підприємства, яка не передбачена планами роботи органу доходів і зборів і може проводитися за наявності хоча б однієї з таких обставин: виявлено факти або отримано документальну інформацію, які свідчать про порушення підприємством вимог законодавства з питань державної митної справи, якщо підприємство не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит органу доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня отримання такого запиту.

Враховуючи не надання ТОВ КРІССИСТЕМС пояснень та документів згідно з запиту ГУДФС в Одеській області , заступником начальника ГУ ДФС в Одеській області складено доповідну записку від 12.02.2019року №101/11/15-32-14-10-05 щодо необхідностіпризначеннядокументальноїпозапланової виїзної перевіркипідприємства з дотриманням вимог законодавства України з питань державної митної справи за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 346 МК України.

Наказом ДФС України від 31.07.2014 №22 затверджено Методичні рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків".

Відповідно до п.1.22 цього Наказу, що при організації проведення документальної позапланової (крім перевірок, визначених у підпункті 1.2.3 цього пункту) або фактичної перевірки обґрунтовані пропозиції щодо необхідності її проведення оформлюються доповідною запискою (висновком) за підписом керівника відповідного структурного підрозділу, який має інформацію, що може слугувати підставою для проведення документальної позапланової або фактичної перевірки відповідно до чинного законодавства.

Доповідна записка (висновок) надається на розгляд керівника (його заступника або уповноваженої особи) органу ДФС, який приймає рішення про доцільність проведення такої перевірки та визначає підрозділ, який буде здійснювати (очолювати) цю перевірку, відповідати за її організацію, у тому числі направлення повідомлення до Інформаційно-аналітичної групи, координацію дій залучених до перевірки працівників інших структурних підрозділів та органів ДФС, а також реалізацію матеріалів перевірки.

Таким чином, суд вважає, що посилання позивача як на підставу проведення перевірки на доповідну записку не відповідають обставинам справи, оскільки підставою для проведення перевірки зазначеної в наказі від 19 лютого 2019 року є п. 2 ч. 7 ст. 346 МК України.

Посилання в наказі на доповідну записку не свідчить про протиправність оскаржуваного наказу.

Також відхиляються судом аргументи позивача, що єдиною нормативною підставою для проведення спірної перевірки є п. 2 ч. 7 ст. 346 Митного кодексу України, яка не поширюється на перевірки, що проводяться відповідно до кримінального процесуального закону (ч. 10 ст. 346 МК України), з огляду на таке.

Відповідно до ч. 10 ст. 346 МК України, встановлені цією статтею строки, підстави та порядок проведення документальних виїзних перевірок підприємств не поширюються на перевірки, зокрема, що проводяться відповідно до кримінального процесуального закону або у процесі провадження в адміністративній справі про порушення митних правил стосовно посадової особи цього підприємства.

Однак, матеріалами справи підтверджено, що перевірка була призначена на підставі п. 2 ч. 7 ст. 346 МК України, у зв`язку з не наданням інформації на запит контролюючого органу, а не в межах кримінального провадження.

Посилання позивача на те, що у відповідача була наявна вся інформація щодо здійснення митного оформлення товару, відхиляються судом, оскільки суду не надані належні та допустимі докази на підтвердження цих обставин.

Враховуючи вищевикладені встановлені та з`ясовані обставини, а також наявність підстав для направлення запиту про надання інформації, відповідність такого запиту вимогам чинного законодавства та невиконання цього запиту з боку позивача, суд вважає, що відповідачем правомірно прийнято наказ про проведення перевірки, а тому відсутні правові підстави для визнання його протиправним та скасування наказу та задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи встановлені у судовому засіданні факти та обставини, суд дійшов висновку, що відповідач, заперечуючи проти позову довів, з посиланням на відповідні докази правомірність оскаржуваного наказу, в зв`язку чим позовні вимоги не належать задоволенню в повному обсязі.

У зв`язку з тим, що у задоволенні позовних вимог позивачу відмовлено в повному обсязі, керуючись приписами ст. 139 КАС України, судовий збір не повертається позивачу, та за відсутності понесених судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, такі судові витрати не належать стягненню з позивача на користь суб`єкта владних повноважень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,293,295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю Кріссистемс (код ЄДРПОУ 40892716, місцезнаходження: 65005, м. Одеса, вул. Мельницька, 28) до Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, місцезнаходження: 665044, м. Одеса, вул. Семінарська,5), за участю третьої особи, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача Національне антикорупційне бюро України (код ЄДРПОУ 39751280, вул. Василя Сурикова, 3, м. Київ, 03035) про визнання протиправним та скасування наказу №1218 від 19.02.2019 року, - відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5. п.15. ч. 1 Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 06 червня 2019 року.

Cуддя Л.Р. Юхтенко

.