Рішення

від 16.10.2018 по справі 753/16314/17

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/16314/17

провадження № 2/753/1491/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2018 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ДАНИЛЕНКО В.В.

при секретарі ПАСЬКО І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ЗГОДА-96 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 26 170,35 грн., 3% річних у розмірі 1222,17 грн., інфляційне збільшення боргу у розмірі 10329,06 грн. та 1600 грн. судового збору.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач належним чином виконав перед відповідачем, який є власником квартири АДРЕСА_1 своє зобов`язання щодо забезпечення останнього усім комплексом житлово-комунальних послуг, проте відповідач будучи споживачем вказаних послуг неналежним чином здійснює їх оплату.

В судовому засіданні представник позивача Попеску М.В. позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі застосувавши строки позовної давності.

Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

З матеріалів справи вбачається, що Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Згода-96 , як балансоутримувач, забезпечує надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території, опаленню, постачання гарячої та холодної води та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 .

Як встановлено в судовому засіданні та не спростовувалось сторонами, відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 .

Правовідносини із споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України Про житлово-комунальні послуги , відповідно до ст. 4 якого законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст. 14 Закону України Про житлово-комунальні послуги передбачено розподіл житлово-комунальних послуг за порядком затвердження цін і тарифів на них.

Відповідно до частини 7 статті 18 Закону України Про місцеві державні адміністрації , місцева державна адміністрація регулює ціни та тарифи за виконання робіт та надання житлово-комунальних послуг підприємствами, а також визначає і встановлює норми їх споживання, здійснює контроль за їх додержанням.

Відповідно до ст. 19 Закону України Про житлово-комунальні послуги відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Порядок оплати за житлово-комунальні послуги визначений у статті 32 Закону України Про житлово-комунальні послуги , якою передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити отримані ними житлово-комунальні послуги. Відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов`язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг.

Відповідно до положення ст.ст. 319, 322 Цивільного кодексу України, власність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, в розрізі даного спору зобов`язання відповідача оплатити послуги з утримання будинку та прибудинкової території виникає внаслідок встановлених цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону, які затверджено органом місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 20, 21 Закону України Про житлово-комунальні послуги , споживач має право: одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг; на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством. Виконавець зобов`язаний: 1) забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; 6) розглядати у визначений законодавством термін претензії та скарги споживачів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості.

Відповідно до ст. 32 Закону України Про житлово - комунальні послуги , розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством.

Судом встановлено, що за період з червня 2013 року по червень 2016 року відповідач заборгував позивачу по сплаті за фактично отриманих житлово-комунальних послуг на суму 26170,35 грн., заборгованість нарахована щодо квартири АДРЕСА_1 , належній відповідачу, та підтверджується представленим підприємством позивача розрахунком заборгованості (а.с. 12).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин, позивачем правомірно пред`явлено вимоги до відповідача про стягнення заборгованості за комунальні послуги.

Вирішуючи питання про розмір стягнення заборгованості за надані житлово - комунальні послуги, суд враховує заяву відповідача про застосування строку позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта ст. 256 ЦК України).

Відповідно до ст.. 261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

При цьому перебіг позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними подіями (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст.. 261 ЦК України).

Зі змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в судовому порядку. Правила переривання перебігу позовної давності суд застосовує незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, може з урахуванням конкретних обставин справи належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу. При цьому якщо виконання зобов`язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

В такому разі слід дослідити призначення платежів, квитанції на сплату житлово-комунальних послуг та історію таких оплат і в разі вчинення боржником оплати чергового платежу, встановити чи не свідчить така дія про визнання лише певної частини боргу, що не може бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу. Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у Постанові за № 6-43цс17 від 22 березня 2017 року.

З огляду на викладене, зважаючи, що позивач звернувся з даним позовом до суду 06.06.2018 року (дата реєстрації позовної заяви в канцелярії суду), суд з урахуванням заяви

відповідача про застосування строку позовної давності, вважає вимоги позивача про стягнення заборгованості за оплату житлово - комунальних послуг за період з червня 2013 року по вересень 2013 року на загальну суму 2790,41 грн., такими, що пред`явлені зі спливом строку позовної давності, установленої нормами статті 257 ЦК України.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 712 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги; одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Системний аналіз положень ст. ст. 2, 9, 10, 189, 190 ЖК Української PCP дає підстави для висновку про те, що правовідносини, пов`язані з несвоєчасною оплатою житлово-комунальних послуг, за своєю правовою природою не є житловими.

З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, в якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Отже, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Закріплена в пункті 10 частини третьої статті 20 Закону України "Про житлово- комунальні послуги" правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

За відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг покладається на боржника відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року у справі №6-59цс13.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в межах даного спору ОСББ Згода-96 правомірно пред`явлено вимоги до ОСОБА_1 про стягнення нарахованого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми заборгованості, однак, зважаючи на ту обставину, що позивач звернувся до суду поза межами строку позовної давності щодо частини вказаних вище платежів, а саме за період з червня 2013 року по вересень 2013 року, суд присуджує стягнути з відповідача на користь позивача нарахованого 3 % річних розмірі 1 221,32 грн., інфляційне збільшені боргу у розмірі 10 329,06 грн. в межах строку позовної давності.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір , судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

В порядку ст. 141 ЦПК України, ураховуючи часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір у розмірі 1600 грн. за ставкою станом на 01 січня 2018 року, що відповідає положенню ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст.ст. 76-81, 89, 141, 178, 258, 259, 263-265, 268, 273, 275, 279, 280, 281, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 253, 256, 257, 262, 322, 526, 625 ЦК України, Законом України Про житлово-комунальні послуги , суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ЗГОДА-96 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ЗГОДА-96 (код ЄДРПОУ 24587895, м. Київ, проспект Григоренка, буд. 36) суму заборгованості за житлово-комунальні послуги розмірі 23 379 (двадцять три тисячі триста сімдесят дев`ять) гривень 94 коп., 3 % річних розмірі 1 221 (одна тисяча двісті двадцять одна) гривня 32 коп., інфляційне збільшені боргу у розмірі 10 329 (десять тисяч триста двадцять дев`ять) гривень 06 копійок та 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. судового збору.

В решті позову - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було проголошено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня отримання копії рішення.

СУДДЯ: ДАНИЛЕНКО В.В.