Рішення

від 16.04.2019 по справі 760/18006/18

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження №2/760/8038/19

Справа №760/31816/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/ заочне /

16 квітня 2019 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Шереметьєвої Л.А.

за участю секретаря - Гак Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія Інго Україна до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом і просить стягнути з відповідача 3 118, 29 гр. страхового відшкодування.

Посилається в позові на те, що 27 січня 2017 року між ТОВ Ділео Фарма та ПАТ АСК Інго Україна був укладений договір страхування автотранспорту № 250541122.17, за яким застраховано транспортний засіб Skoda Fabia , д.н.з. НОМЕР_1 .

26 квітня 2017 року в м. Києві по вул. Платона Майбороди, 21 мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля Skoda Fabia , д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , та автомобіля Nissan , д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням відповідача.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 07 липня 2017 року винною у дорожньо-транспортній пригоді визнано відповідачку.

Представник потерпілої особи в ДТП звернувся до ПрАТ АСК Інго України з заявою про виплату страхового відшкодування.

Оскільки даний випадок є страховим за договором страхування № 250541122.17, заява була прийнята та були здійсненні дії по встановленню всіх обставин події, визначенню розміру збитку та виплаті страхового відшкодування.

На підставі зібраних документів у справі, враховуючи умови договору страхування, ПрАТ АСК Інго України здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 3 118, 29 гр., що підтверджується платіжним дорученням про його виплату.

Виходячи з цього, просить задовольнити позов.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, просить розглядати справу в його відсутності.

Проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про час розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суд до відома не поставила.

Судова повістка, що направлялися на її адресу за зареєстрованим місцем проживання, повернулася до суду без вручення з відмітками поштового відділення про повернення в зв`язку з закінченням встановленого терміну зберігання.

Відповідно до п.п. 91, 99, 101 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 270 від 05 березня 2009 року інформація про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу надсилається адресату у вигляді смс-повідомлення за номером мобільного телефону, зазначеним на поштовому відправленні, поштовому переказі, а у разі відсутності номера мобільного телефону - шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки бланку повідомлення встановленого зразка.

Рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним.

У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

У разі, коли адресата неможливо повідомити про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу за номером телефону, зазначеним відправником у поштовій адресі, до його абонентської поштової скриньки вкладається повідомлення про надходження такого поштового відправлення, поштового переказу.

Відповідно до ч.ч. 3, 9 ст. 130 ЦПК України якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії.

У разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.

Крім того, Верховний Суд у постанові № 922/1714/18 від 17 квітня 2019 року, яка, з точки зору ч.4 ст.263 ЦПК України, має враховуватися судом, зазначив, що дії відповідача, направлені на неотримання судової кореспонденції, яка направлялася йому судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання, є свідомими,спрямовані на затягування розгляду справи та свідчать про зловживання процесуальними правами, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи.

Виходячи з цього, порядку повідомлення адресата про надходження судової повістки, неявка адресата за її отриманням у поштовому відділенні є відмовою від її отримання, а тому повідомлення відповідача про час розгляду справи суд вважає належним.

Ухвалою від 15 лютого 2019 року у справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно зі ст. 178 ЦПК України відповідачу був наданий строк для надання відзиву на позовну заяву.

Станом на день ухвалення рішення у справі відповідач своїм правом не скористався, відзив на позову заяву не подав.

Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Виходячи з цього, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ст. 980 кодексу предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, в тому числі, з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).

Відповідно до ст. 9 Закону України Про страхування страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договором майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Згідно ст. 4 Закону страхування транспортного засобу належить до майнового страхування.

За змістом п. 3 ст. 20 Закону при настанні страхового випадку страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Судом встановлено, що 27 січня 2017 року між ТОВ Ділео Фарма та ПАТ АСК Інго Україна був укладений договір страхування автотранспорту № 250541122.17, за яким застраховано транспортний засіб Skoda Fabia , д.н.з. НОМЕР_1 .

26 квітня 2017 року в м. Києві по вул. Платона Майбороди, 21 мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля Skoda Fabia , д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , та автомобіля Nissan , д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням відповідача.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 07 липня 2017 року відповідача визнано у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Платіжним дорученням№4576 від 10 травня 2017 року позивачем було виплачено 3 118, 29 гр. страхування потерпілій у ДТП особі - ТОВ`ДЖІЛЕО ФАРМА .

/ а.с.6 - 17 /

Відповідно до ч. ч. 4,6 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

В пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року Про судове рішення у цивільній справі роз`яснено, що відповідно до частини четвертої статті 61 ЦПК при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов`язкові для суду лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Тому, розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування. Інші прийняті в рамках кримінальної справи чи справи про адміністративне правопорушення постанови оцінюються судом згідно з положеннями статті 212 ЦПК.

Такими чином, вина відповідача в дорожньо-транспортній пригоді доказуванню не підлягає.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким же чином врегульовано дане питання і в статті 27 Закону України Про страхування .

Згідно з пунктом 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01 березня 2013року Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття регрес та суброгація . Наприклад, у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов`язанні (заміна активного суб`єкта) зі збереженням самого зобов`язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов`язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається.

При цьому регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, статтею 1191 ЦК), а також статтею 38 Закону № 1961-IV, а для суброгації відповідно до статті 993 ЦК і статті 27 Закону України Про страхування встановлено особливий правовий режим.

Враховуючи викладене вище, дату дорожньо-транспортної пригоди,

виплату позивачем страхового відшкодування власнику пошкодженого транспортного засобу внаслідок ДТП за умовами укладеного договору добровільного страхування, яка мала місце з вини відповідача, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачена ним сума судового збору при зверненні до суду.

Виходячи з цього суд приходить до висновку про стягнення з відповідачки на користь позивача 1 762, 00 гр. судового збору.

Керуючись ст.ст. 15,16 ЦК України, ст. 993 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273, 274-279, 280 -284 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ІІН: невідомий / на користь Приватного акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія Інго Україна /адреса: 01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 33, код ЄДРПОУ: 35333145 / 3 118, 29 гр. страхового відшкодування та 1 762, 00 гр. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Л .А. Шереметьєва