Вирок

від 06.06.2019 по справі 466/7128/17

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/7128/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2019 року Шевченківський районний суд м.Львова у складі:

головуючої судді ЛУЦІВ- ОСОБА_1

секретар ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

потерпілої ОСОБА_6

представника потерпілої ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Колиндяни, Чортківського району, Тернопільської області, заступника директора ТзОВ Левіль, одруженого, раніше не судженого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_8 , 10.08.2017 року приблизно о 12 год. 30 хв., керуючи автомобілем марки «ЗАЗ» реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухаючись ним у м. Львові по вул. Східній у міжбудинковому дворі, будинку № 40 та № 42, порушив вимоги чинних Р.1 п.1.5: Р.2 п.2.3 (б, д) та Р.10 п. 10.1 п.10.9, Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 зі змінами та доповненнями відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 136 від 06.03.2013, не переконавшись перед початком руху та під час руху заднім ходом, що це не створить небезпеки чи перешкод іншим учасникам дорожнього руху здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_9 , спричинивши останній тілесні ушкодження: закритий перелом хірургічної шийки правої плечової кістки, рана в правій надбрівній ділянці, садна зовнішньої поверхні правого ліктьового суглобу, передньої поверхні правого колінного суглобу, передньо-внутрішньої поверхні лівого колінного суглобу, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 371/17 від 19.09.2017 відносяться до тілесного ушкодження середньої тяжкості по ознаці тривалого розладу здоров`я.

В судовомузасіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою винуу скоєнніінкримінованого злочинуне визнав. ОСОБА_8 пояснив, що в той день 10.08.2017р. він сів у припаркований в подвір`ї будинку АДРЕСА_2 службовий автомобіль «ЗАЗ» р.н. НОМЕР_1 , включив запалювання, завів машину, закурив. Перед початком руху, подивився по сторонах, бачив людей які стояли збоку, зокрема візуально знайому потерпілу ОСОБА_9 . Заднім ходом рухався повільно, звертав більше уваги на дітей, які бігали збоку. В момент руху заднім ходом почув крики, зупинився. Вийшовши з автомобіля побачив, що потерпіла ОСОБА_9 впала, біля неї стояв чоловік та кричав чого вона полізла під автомобіль. ОСОБА_8 почав надавати потерпілій першу допомогу: посадив її, приніс води, обтер мокрим рушником, попросив людей викликати карету швидкої допомоги. Потерпіла мала розбиті коліна. В подальшому з розпорядження директора поїхав з місяця події, а коли повернувся через 40 хв. на місці пригоди вже був наряд поліції, потерпілу забрала карета швидкої медичної допомоги. Вважає, що доказів його винуватості у скоєному немає, зокрема про те, що керований ним автомобіль вдарив або штовхнув потерпілу. Вважає, що потерпіла, яка пересувалася за допомогою милиці, могла сама впасти перечепившись або перелякавшись автомобіля. Просив його виправдати. Цивільний позов не визнав.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини, його винуватість у скоєнні інкримінованого злочину повністю і об`єктивно доводиться зібраними на досудовому слідстві і дослідженими судом доказами.

Допитана всудовому засіданнів якостіпотерпілої ОСОБА_9 дала показання про те, що з обвинуваченим не знайома. Щодо подій 10.08.2017 року пояснила, що в той час знаходилась в подвір`ї будинку на АДРЕСА_2 . Автомобіль стояв в дворі будинку, водій вийшов, сів за кермо та почав здавати назад і здійснив наїзд на неї, вона впала і почала плакати. Самостійно підвестися не могла. Пояснила, що звуку удару не було, автомобіль штовхнув її, збивши з ніг. Вважає, що водій міг її бачити і попередити наїзд. Пояснила, що внаслідок дій обвинуваченого їй було заподіяно фізичні та психологічні (моральні) страждання, так як на даний час обмежена в русі. Після ДТП у неї паралізована нога, вона не може ходити, по квартирі пересувається виключно зі сторонньою допомогою. Розмір шкоди оцінює у 18000 грн. Цивільний позов підтримала, просила цей позов задовольнити.

Потерпіла ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою суду до участі у справі в якості потерпілої залучена сестра ОСОБА_10 . В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_9 повністю підтримала попередні пояснення ОСОБА_9 та заявлені нею позовні вимоги.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №371/17 від 19.09.2017 у ОСОБА_9 виявлено тілесні ушкодження: закритий перелом «хірургічної» шийки правої плечової кістки, рана в правій надбрівній ділянці, садна зовнішньої поверхні правого ліктьового суглобу, передньої поверхні правого колінного суглобу, передньо-внутрішньої поверхні лівого колінного суглобу. Ушкодження у ОСОБА_9 є наслідком контактів з тупими предметами, могли бути причинені 10.08.2017р. при падінні на правий ліктьовий суглоб, що привело до утворення садна та перелому шийки правої плечової кістки та на обидва колінних суглоба, що привело до утворення саден. Не виключно, що падінню на праву передню поверхню тіла сприяв удар або поштовх виступаючими частинами автомобіля об задню поверхню тіла. У зв`язку з давністю травми, відсутністю ушкоджень на задніх поверхнях тіла на момент огляду потерпілої, категорично визначити за яких обставин отримана травма тіла, немає можливості. Вирішення питання про обставини, за яких були причинені тілесні ушкодження повинно проводитись з врахуванням матеріалів справи. Закритий перелом шийки правої плечової кістки відноситься до тілесного ушкодження середньої тяжкості по ознаці тривалого розладу здоров`я; рана, садна - до легкого тілесного ушкодження.

Місце ДТП оглянуто 10.08.2017р. і за результатами складено протокол і схему ДТП.

За результатами судової інженернотранспортної експертизи №1/1066 від 12.09.2017р. встановлено що на момент огляду робоча гальмівна система та система рульового управління автомобіля «ЗАЗ-110307» р.н. НОМЕР_1 знаходяться у працездатному стані та можуть виконувати функції, передбачені конструкцією.

Згідно висновку судової інженернотранспортної експертизи №1/1067від 14.09.2017р.наїзд автомобіля «ЗАЗ-110307» р.н. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_8 на пішохода ОСОБА_9 відбувся у міжбудинковому заїзді по вул.Східна між будинками №40 та №42.

За висновком судової інженернотранспортної експертизи №1/1280від 27.09.2017р.вказує,що технічнаможливість уводія автомобілямарки «ЗАЗ-110307» р.н. НОМЕР_1 уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_9 визначалась виконанням ним технічних вимог п.п.10.1 та 10.9 ПДР України, для дотримання яких у нього не було перешкод. Дії водія ОСОБА_8 не відповідали технічним вимогам п.п.10.1 та 10.9 ПДР України, а невідповідність дій водія згаданим вимогам перебуває у прямому причинно-наслідковому зв`язку із настанням пригоди.

Суд не приймає до уваги заперечення обвинуваченого щодо відсутності доказів його винуватості у скоєнні злочину, доказів зіткнення з потерпілою, про що, на його думку, свідчить відсутність звуку удару, відсутності у потерпілої тілесних ушкоджень від зіткнення з самим автомобілем. Суд вважає, що ці твердження спростовуються дослідженими доказами. Судмедекспертом не виключено, що падінню потерпілої на праву передню поверхню тіла сприяв поштовх виступаючими частинами автомобіля об задню поверхню тіла. Отже, для падіння потерпілої та отримання нею зафіксованих тілесних ушкоджень було достатньо незначного поштовху виступаючими частинами автомобіля.

Оцінюючи зібрані та досліджені докази з точки зору їх достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_8 у скоєнні інкримінованого йому злочину повністю і об`єктивно доведена, його дії органом досудового розслідування правильно кваліфіковані за ч.1 ст.286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій ОСОБА_9 середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винуватого, який до кримінальної відповідальності притягається вперше, за місцем проживання характеризується позитивно, має постійне місце праці, де характеризується позитивно, на обліку в психіатра та нарколога не перебуває, одружений.

Обставинами, що пом`якшують покарання на досудовому слідстві вказані: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Однак в ході судового розгляду обвинувачений вину заперечив, не розкаявся у скоєному. Обставини, що обтяжують покарання не встановлено.

Суд враховує, що відповідно до ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Згідно ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

Суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання в межах санкції ч.1 ст.286 КК України у виді штрафу без позбавлення права керувати транспортними засобами.

При вирішеннізаявлених потерпілимицивільних позовівсуд керуєтьсяст.127 КПК України,за якою шкода,завдана кримінальнимправопорушенням абоіншим суспільнонебезпечним діянням,може бутистягнута судовимрішенням зарезультатами розглядуцивільного позовув кримінальномупровадженні.

Представник цивільного відповідача у судовому засіданні проти цивільного позову заперечила, вказала, що ОСОБА_8 до ТзОВ «Левіль» не звертався. У разі визнання винуватості ОСОБА_8 ТзОВ «Левіль» готове відшкодувати моральну шкоду потерпілій в розмірі 5000грн. В подальшом, у у зв`язку зі смертю потерпілої ОСОБА_9 , представником цивільного відповідача подано клопотання про закриття провадження у справі в частині відшкодування моральної шкоди, оскільки такі правовідносини до допускають правонаступництва.

Згідно ч.1 ст.1166ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За ч.1 ст.1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Суд вважає, що вимоги позивача про стягнення 331,02грн. матеріальних витрат, понесених у зв`язку з лікуванням потерпілої є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про відшкодування моральної шкоди, така задоволенню не підлягає. За п.1 ч.1 ст.1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; якими є права на відшкодування понесеної особою моральної шкоди.

З обвинуваченого підлягають стягненню в доход держави 2 721,4 грн. судових витрат за проведення експертиз у цьому кримінальному провадженні.

Запобіжний захід до ОСОБА_8 не застосовувався.

Речовий доказ по справі автомобіль повернути ОСОБА_8 .

Керуючись ст.ст.370,374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_8 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Запобіжний захід ОСОБА_8 не обирався.

Цивільний позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Левіль» ( м.Львів, вул.Ткацька,31, ЄДРПОУ 20787410) на користь потерпілої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у відшкодування завданої внаслідок злочину матеріальної шкоди 331,02грн., в доход держави 1921грн. судового збору.

У задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди відмовити.

Стягнути із засудженого ОСОБА_8 вдоход держави2721,4грн. витрат за проведення експертиз.

Речовий доказ - автомобіль марки «ЗАЗ-110307» р.н. НОМЕР_1 повернути ОСОБА_8 .

Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м.Львова протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок складено в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Копію вироку негайно вручити засудженому та прокурору.

Суддя ОСОБА_11 -Шумська