Постанова

від 05.06.2019 по справі 133/305/17

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 133/305/17

Провадження № 22-ц/801/1241/2019

Категорія: 47

Головуючий у суді 1-ї інстанції Сєчко В. Л.

Доповідач:Рибчинський В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2019 рокуСправа № 133/305/17м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати

у цивільних справах:

судді-доповідача: Рибчинського В.П.,

суддів: Голоти Л.О., Денишенко Т.О.,

за участю секретаря судового засідання Топольської В.О., представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кузьмінського Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 08 квітня 2019 року у цивільній справі за позовом ФОП ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Вінницької обласної державної адміністрації, Козятинської районної державної адміністрації про встановлення сервітуту,

в с т а н о в и в:

У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , Вінницької обласної державної адміністрації, Козятинської районної державної адміністрації про встановлення сервітуту, мотивуючи свої вимоги тим, що він - ФОП ОСОБА_1 , згідно договору купівлі - продажу від 20.10.2014 року є власником земельної ділянки, що розташована по АДРЕСА_1 кадастровий номер НОМЕР_1 , цільове призначення для здійснення підприємницької діяльності шляхом використання автомобільного вантажного транспорту. Для виїзду з території земельної ділянки №1 існує два наявних шляхи по вул. Осипенка та по вул. Сєдова .

Проте 10.08.2016 року рішенням №325 Козятинської міської ради Вінницької області було встановлено дорожній знак 3.21 Виїзд заборонено по вул. Осипенко, а тому він вимушений використовувати проїзд через вул. Сєдова, яка проходить через земельну ділянку, що розташована за адресою АДРЕСА_2, кадастровий номер НОМЕР_2 - земельна ділянка №2.

На даний час йому чиняться перешкоди через виїзд по земельній ділянці по вул. Осипенка, шляхом встановлення шлагбаума та перегородження проїзду. Розпорядженням Вінницької обласної державної адміністрації від 17.04.2014 року Про припинення дії договору оренди землі та надання земельної ділянки в оренду було надано ОСОБА_2 в оренду терміном на 10 років земельну ділянку площею 1,5967 га із кадастровим номером НОМЕР_2 , розташовану на території Сокілецької сільської ради Козятинського району, за межами населеного пункту.

При зверненні до Козятинської РДА, Вінницької обласної державної адміністрації, ОСОБА_2 з проханням погодити проект сервітуту ,він отримав відповідь Козятинської РДА про те, що земельна ділянка №2 перебуває в оренді та умови оренди невідомі, Вінницько оласна державна адміністрація рекомендувала звернутись до користувача земельної ділянки - ОСОБА_2 , а ОСОБА_2 відповіді на його звернення не надала.

ФОП ОСОБА_1 для здійснення підприємницької діяльності та можливості доступу до земельної ділянки в„– 1 необхідний проїзд через земельну ділянку №2. На даний час не існує іншого способу задовольнити його потреби ніж шляхом встановлення сервітуту земельної ділянки, оскільки сторонами не було досягнуто згоди щодо проекту договору сервітуту.

Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 08 квітня 2019 року в задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 відмовити.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, ФОП ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

На апеляційну скаргу відзивів не надходило.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ч. 1-3, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам судове рішення відповідає.

Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована Козятинською районною державною адміністрацією Вінницької області 19.02.2004 за № 21540170000000529, взята на податковий облік, вид діяльності: діяльність автомобільного вантажного транспорту; роздрібна торгівля з лотків та на ринках; роздрібна торгівля в спеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту (а.с.7).

Відповідно до договору купівлі - продажу від 20.10.2014 року, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ФОП ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею 0,5 га. по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, кадастровий номер НОМЕР_1 (а.с.8-11). Для виїзду з території даної земельної ділянки існує два наявних шляхи по вул. Осипенка та по вул. Сєдова .

На підставі довіреності ОСОБА_1 розпоряджається вантажним автомобілем RENAULT Magnum, 2000 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 .

На підставі розпорядження Вінницької обласної державної адміністрації №164 від 17.05.2014 та №387 від 21.07.2014 Козятинська РДА уклала 20.11.2014 з ОСОБА_2 договір оренди земельної ділянки загальною площею 1,5967 га за рахунок земель промисловості, які розташовані за межами населеного пункту на території Сокілецької сільської ради для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємства переробної, машинобудівної та іншої промисловості, кадастровий номер НОМЕР_2 (а.с.62-71).

10.08.2016 року рішенням № 325 Козятинської міської ради Вінницької області було встановлено дорожній знак 3.3 Рух вантажних автомобілів заборонено по вул. Осипенко в м. Козятині (а.с.17).

Позивачем ставиться вимога про встановлення земельного сервітуту для встановлення проїзду на транспортному засобі через земельну ділянку для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості площею 1,5967 га, кадастровий номер НОМЕР_2 , що розташовується за адресою: АДРЕСА_1, та знаходиться в оренді ОСОБА_2 згідно договору оренди землі від 20.11.2014 року, з земельної ділянки для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування площею 0,5000 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , що розташовується за адресою: АДРЕСА_1 та належить на правах приватної власності ФОП ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 20.10.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Кривцовим Д.В., реєстровий № 282.

Відповідно до договору дарування будівель та споруд від 17.09.2018 року ОСОБА_2 передала безоплатно у власність ОСОБА_3 , який прийняв в дарунок будівлі та споруди, що знаходяться по АДРЕСА_1 (а.с.172).

Висновком експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи № ОС-305 складеного 31.08.2018 встановлено, що встановлення земельного сервітуту для проїзду на транспортному засобі через земельну ділянку для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості площею 1,5967 га, кадастровий номер НОМЕР_2 , що розташовується за адресою: АДРЕСА_1, є можливим та влаштування іншого виїзду для зазначеного вантажного транспорту з земельної ділянки для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, площею 0,5 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , що розташовується за адресою: АДРЕСА_1 та належить на правах приватної власності ФОП ОСОБА_1 є неможливим (а.с.113-146) .

Висновок експерта базується на тому, що 10.08.2016 рішенням №325 Козятинської міської ради Вінницької області було встановлено дорожній знак 3.3 Рух вантажних автомобілів заборонено по вул. Осипенко в м. Козятині. Даний факт перешкоджає позивачу в повні мірі користуватися належною йому земельною ділянкою. Експертом встановлені можливі варіанти встановлення сервітуту.

Згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Аналогічне положення міститься й у статті 321 ЦК України.

Статтею 98 ЗК України визначено, що право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

Згідно із положеннями статей 91, 96 ЗК України власники земельних ділянок та землекористувачі зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.

Земельний сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду (стаття 100 ЗК України).

Відповідно до положень статті 401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій особі, конкретно визначеній особі (особистий сервітут). Потреба встановлення сервітуту виникає у тих випадках, коли власник майна не може задовольнити свої потреби будь-яким іншим способом.

Згідно зі статтею 402 ЦК України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

Статтею 404 ЦК України визначено, що право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту.

У пункті 22-2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ роз`яснено, що види земельних сервітутів, які можуть бути встановлені рішенням суду, визначені статтею 99 ЗК України і цей перелік не є вичерпним. Встановлюючи земельний сервітут на певний строк чи без зазначення строку (постійний), суд має враховувати, що метою сервітуту є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки для ефективного її використання; умовою встановлення є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб, і в рішенні суд має чітко визначити обсяг прав особи, що звертається відносно обмеженого користування чужим майном.

Отже, закон вимагає від позивача надання суду доказів того, що нормальне використання своєї власності неможливо без обтяження сервітутом чужої земельної ділянки. При цьому слід довести, що задоволення потреб позивача неможливо здійснити яким-небудь іншим способом.

Крім того, земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлюється.

Доводи апеляційної скарги щодо доведеності ряду обставин з наявністю яких законодавство України пов`язує можливість встановлення земельного сервітуту, висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають.

Посилання заявника не неврахування судом висновку експерта, який вказує на можливість зробити проїзд через земельну ділянку ОСОБА_2 , відхиляються апеляційним судом, оскільки позивач не надав доказів неможливості проїзду до його земельної ділянки з інших сторін.

Зокрема ОСОБА_1 зазначив, що у зв`язку із встановленням дорожнього знаку 3.3. Рух вантажних автомобілів заборонено він позбавлений можливості повноцінно користуватись земельною ділянкою площею 0,5 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та належить йому на праві приватної власності.

Разом з тим, положеннями розділу 33 Правил дорожнього руху , затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, передбачено, що дорожній знак 3.3 "Рух вантажних автомобілів заборонено" забороняє рух вантажних автомобілів і составів транспортних засобів з дозволеною максимальною масою понад 3,5 т (якщо на знакові не зазначена маса) або з такою, що перевищує зазначену на знакові, а також тракторів, самохідних машин і механізмів. Проте дія зазначеного дорожнього знаку не поширюється на транспортні засоби, що обслуговують громадян чи належать громадянам, які проживають або працюють у цій зоні, а також на транспортні засоби, що обслуговують підприємства, які розташовані у позначеній зоні. У таких випадках транспортні засоби повинні в`їжджати до позначеної зони і виїжджати з неї на найближчому перехресті до місця призначення.

Згідно із частиною першою статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Право власності не є абсолютним, може бути обмеженим, але таке обмеження має бути здійснено на підставі закону та з урахуванням прецедентної практики Європейського суду з прав людини.

Оскільки для встановлення земельного сервітуту закон вимагає від позивача надання суду доказів того, що нормальне використання своєї власності неможливо без обтяження сервітутом чужої земельної ділянки, а позивач не довів, що задоволення його потреб неможливо здійснити іншим способом, ніж встановлення земельного сервітуту, а також не довів, що його встановлення у спосіб, який просив позивач, є найменш обтяжливим для відповідача, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

За таких одставин, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, рішення суду ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення .

Рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 08 квітня 2019 року залишити без змін .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 05 червня 2019 року.

Суддя-доповідач: В.П. Рибчинський

Судді: Л.О. Голота

Т.О. Денишенко