Рішення

від 07.06.2019 по справі 910/3489/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2019Справа №910/3489/19

Господарський суд міста Києва в складі головуючого судді Блажівської О.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу №910/3489/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Житлово-будівельна компанія МРІЯ

до Акціонерного товариства Київенерго

про стягнення 52 021,56 грн,-

Без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Житлово-будівельна компанія МРІЯ 20 березня 2019 року звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Акціонерного товариства Київенерго про стягнення 52 021,56 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що у зв`язку з припиненням Договору №820269 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 07.03.2013 року, сума передоплати вартості теплової енергії у розмірі 52 021,56 грн, яка залишилась невикористаною, підлягає поверненню Товариству з обмеженою відповідальністю Житлово-будівельна компанія МРІЯ .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2019 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків у сім днів з дня вручення цієї ухвали.

01.04.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю Житлово-будівельна компанія МРІЯ надійшли докази усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та заперечень на відповідь на відзив, встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив.

24.04.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Станом на 07.06.2019 від сторін не надійшли заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

07 березня 2013 року між Публічним Акціонерним Товариством КИЇВЕНЕРГО , в особі в.о. директора Структурного відокремленого підрозділу Енергозбут Київенерго ПАТ КИЇВЕНЕРГО (далі - Відповідач/Енергопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЖИТЛОВО- БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ МРІЯ , (надалі по тексту Абонент) було укладено Договір №820269 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору Відповідач зобов`язується постачати Позивачеві теплову енергію у гарячій воді на потреби: опалення та вентиляції - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання в кількості та обсягах згідно з Додатком №1 до договору (п.п.1.1., 2.2.1.), а Позивач зобов`язується прийняти і своєчасно оплатити спожиту теплову енергію на умовах, визначених у Договорі.

В свою чергу, з огляду на положення п.2.3.1 Договору абонент зобов`язується дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначенні у додатку 1 не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Відповідно до п.8.1. Договору цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2013.

П.8.2. Договору передбачено, що договір припиняє свою дію в випадках: закінчення строку на який він був укладений; взаємної згоди сторін про його припинення; прийняття рішення Господарським судом; передбачених п.6.4.1. Договору; ліквідації сторін.

Згідно із п.8.3. Договору припинення дії Договору не звільняє абонента від обов`язку повної сплати спожитої теплової енергії. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Порядок розрахунків сторони погодили Додатком №4 до Договору, яким передбачено, що Абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує Енергопостачальній організації вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або ж оформлює Договір про заставу майна, згідно Закону України Про заставу , як засіб гарантії спожитої теплової енергії (п.2 Додатку №4 до Договору). Абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у районі теплозбуту №4 облікову картку фактичного споживання теплової енергії за звітній період; акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду; акт виконаних робіт (п. 5 Додатку № 4 до Договору).

На виконання умов Договору позивачем було перераховано суму грошових коштів на рахунок відповідача у розмірі 87 180,78 (вісімдесят сім тисяч сто вісімдесят грн. 78 коп.) з призначенням платежу - оплата за теплову енергію інших споживачів, згідно Договору №820269 від 07.03.2013 р., в т. ч. ПДВ, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 244 від 26 березня 2018 року.

У зв`язку з припиненням Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу міста Києва від 27.09.2001 та керуючись ст.652 Цивільного кодексу України сторони уклали додаткову угоду про розірвання з 30.04.2018 Договору №820269 від 07.03.2013. З вказаної дати припиняються зобов`язання енергопостачальної організації перед абонентом щодо здійснення постачання теплової енергії, а грошові зобов`язання абонента, що виникли за договором та залишаються невиконаними на дату підписання цієї угоди, підлягають виконанню.

Згідно з п.2 додаткової угоди ця додаткова угода набирає чинності з дати її підписання сторонами.

Разом з тим, 30.06.2018 представником Товариства з обмеженою відповідальністю Житлово-будівельна компанія Мрія та представником Публічного акціонерного товариства Київенерго складено, підписано та скріплено печатками обох сторін акт звіряння розрахунків за теплову енергію, відповідно до якого, станом на 01.07.2018, залишок на рахунку позивача складає 52 021,56 грн.

Таким чином, сума передплати Товариством з обмеженою відповідальністю Житлово-будівельна компанія Мрія за теплову енергію становить 52 021,56.

Позивач звертався до відповідача з листом вих. № 83 з вимогою повернути кошти в розмірі 52 021 (п`ятдесят дві тисячі двадцять одна) грн. 56 коп. за постачання теплової енергії у гарячій воді, що сплачені у відповідності до Договору №820269 від 07.03.2013 року у зв`язку з розірванням Договору.

09 вересня 2018 року Відповідачеві було направлено Лист (вих. № 100 від 09.09.2018 р.) з проханням надати письмову відповідь стосовно повернення авансового платежу за постачання теплової енергії у гарячій воді у відповідності до Договору № 820269 від 07.03.2013 року.

Листом №02/3644 від 14.09.2018 року Комунальним концерном Центр комунального сервісу Позивачеві було надано відповідь про передачу вищезазначеного листа на розгляд керівнику департаменту продажу СВП КЕК ПАТ Київенерго .

17 грудня 2018 року на адресу Відповідача було подано Вимогу щодо повернення авансового платежу, про отримання якої є відмітка про вхідну реєстрацію (вх. № 0118126 від 17.12.2018).

Станом на момент подання позову та розгляду справи відповідачем так і не було надано відповіді на Вимогу, а надлишково сплачені грошові кошти за Договором не були повернуті, що є порушенням та невиконанням умов підписаного Договору та Додаткової угоди до Договору.

Разом з цим, відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що:

- Договір на теплопостачання №820269 не містить жодного пункту, який би зобов`язував ПАТ Київенерго здійснювати оплату коштів позивачу;

- відповідно до п.1 додаткової угоди виконанню підлягають грошові зобов`язання позивача перед відповідачем щодо оплати отриманої теплової енергії. Даний пункт додаткової угоди стосується відповідача лише в частині припинення постачання;

- акт звірки взаєморозрахунків не є зведеним обліковим документом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст.626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст.627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є не обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов`язання; у разі поєднання управненої та зобов`язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов`язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною другою статті 653 Цивільного кодексу України визначено, що у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.4 ст. 653 ЦК України).

Разом з тим, ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ч. 2, 3 ст.1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що згідно акту звіряння розрахунків за теплову енергію від 30.04.2018, який був підписаний уповноваженими представниками позивача та відповідача, переплата (сальдо, сума попередньої оплати) Товариства з обмеженою відповідальністю Житлово-будівельна компанія МРІЯ станом на 01.07.2018 за договором №820269 від 07.03.2013 складає 52 021,56 грн..

Відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадка - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємства та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг, оскільки не є первинним бухгалтерським документом .

Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

Аналогічна позиція викладена у Постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №910/1389/18.

Оскільки акт звіряння розрахунків за теплову енергію від 30.06.2018 складено, підписано та скріплено печатками представником Товариства з обмеженою відповідальністю Житлово-будівельна компанія Мрія та представником Публічного акціонерного товариства Київенерго , вказане свідчить про визнання відповідачем суми передоплати в розмірі 52 021,56 грн.

Разом з тим, оскільки з 01.05.2018 ПАТ Київенерго припинило діяльність у сфері теплопостачання для юридичних та побутових клієнтів м. Києва, тим самим припинило дію пропозиції (оферти) із надання послуг у сфері теплопостачання, а отже оскільки ПАТ Київенерго позбавлено права на провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам м. Києва та можливості в подальшому виконувати покладені на нього обов`язки згідно Договору № 820269 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 07.03.2013 року, враховуючи, приписи ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України передоплата у розмірі 52 021,56 грн підлягає поверненню.

Таким чином, вищенаведені докази спростовують твердження відповідача, зазначені у відзиві.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи, що правовідносини сторін за Договором припинилися, а також те, що відповідачем не надано доказів виконання умов Договору на вказану суму передплати вартості теплової енергії та не спростовано належними доказами наявність вказаної попередньої оплати вартості теплової енергії, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 52 021,56 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КИЇВЕНЕРГО (85612, Донецька обл., Мар`їнський район, місто Курахове, ВУЛИЦЯ ЕНЕРГЕТИКІВ, будинок 34, код ЄДРПОУ 00131305) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Житлово-будівельна компанія МРІЯ (03680, м.Київ, пр-т. Перемоги, 51-А, код ЄДРПОУ 37025502) грошові кошти у розмірі 52 021 (п`ятдесят дві тисячі двадцять одна) грн 56 коп.

3. Стягнути з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КИЇВЕНЕРГО (85612, Донецька обл., Мар`їнський район, місто Курахове, ВУЛИЦЯ ЕНЕРГЕТИКІВ, будинок 34, код ЄДРПОУ 00131305) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Житлово-будівельна компанія МРІЯ (03680, м.Київ, пр-т. Перемоги, 51-А, код ЄДРПОУ 37025502) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп.

4. Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.Є. Блажівська