Рішення

від 07.06.2019 по справі 910/2804/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.06.2019Справа № 910/2804/19 За позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м.Києва"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄРЕВАН"

про стягнення 33 437,80 грн.

Суддя Усатенко І.В.

ОБСТВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району міста Києва" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄРЕВАН" про стягнення 33437,80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не своєчасно вносить оплату за послуги з утримання будинку та прибудинкової території, в зв"язку з чим позивач просить стягнути з нього заборгованість у розмірі 30490,92 грн та штрафні санкції.

Ухвалою суду від 11.03.2019 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

22.03.2019 від позивача через канцелярію суду надійшов супровідний лист на виконання ухвали від 11.03.2019 про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2019 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надано відповідачу строк на подання відзиву - протягом 15 днів з дати вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі.

25.04.2019 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує та просить відмовити у його задоволенні та клопотання про розгляд справи з проведенням судового засідання та викликом представників сторін. Клопотання відповідача обґрунтовано тим, що на його думку для всебічного і обґрунтованого рішення, дану справу необхідно розглядати в судовому засіданні з викликом сторін.

Ухвалою суду від 08.05.2019 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Єреван про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін було відмовлено.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

16.07.2007 року відповідно до договору купівлі - продажу нежилих приміщень №477 Фонд приватизації комунального майна Солом`янського району м. Києва (продавець) передав у власність Товариству з обмеженою відповідальністю Єреван (покупець) нежилі приміщення з №1 по №20 (групи приміщень №84) загальною площею 297,60 квадратних метра, по вул. Єреванська, 9 у м. Києві. Відповідно до договору право власності (користування, володіння та розпорядження) на об`єкт приватизації переходить до покупця з моменту сплати повної вартості придбаного об`єкта приватизації та державної реєстрації цього договору. Згідно з п. 1.6. вказані нежилі приміщення було продано за 783699,60 грн. При цьому сума податку на додану вартість за придбаний об`єкт приватизації становить 130616,60 грн. Договір був зареєстрований 27.08.2007 за № 7637.

Відповідно до п. 2.1., 2.2. договору покупець зобов`язаний сплатити 783699,60 грн. в тому числі податок на додану вартість 130616,60 грн. за об`єкт приватизації протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення цього договору. Термін оплати може бути продовжено за згодою продавця ще на 30 календарних днів за умови сплати покупцем не менш як 50% відсотків ціни продажу об`єкта. Розрахунки за об`єкт приватизації здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування всієї суми зі свого рахунку на рахунок продавця. Плата за об`єкт приватизації здійснюється покупцем шляхом безготівкового перерахування всієї суми зі свого рахунку на рахунок продавця. Плата за об`єкт приватизації вноситься на підставі цього договору.

Згідно з пунктами 3.1., 3.2. договору передача об`єкта приватизації здійснюється продавцем покупцю в 3 - денний термін після сплати повної вартості придбаного об`єкта приватизації. Передача об`єкта приватизації продавцем і прийняття об`єкта приватизації покупцем засвідчується актом прийому - передачі, який підписується сторонами.

Відповідно до п. 4.1., 4.2. договору кожна сторона зобов`язується виконувати обов`язки, покладені на неї цим договором, та сприяти іншій стороні у виконанні її обов`язків. Сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов цього договору.

Пунктами 5.1.5., 5.1.6. договору передбачено, що покупець зобов`язаний забезпечити вільний доступ представникам експлуатуючих організацій для ремонту та експлуатації існуючих інженерних мереж та їх обладнання, що знаходяться в межах об`єкту приватизації, або доступ до яких можливий через територію об`єкта приватизації. Покупець зобов`язаний укласти прямі угоди з енергопостачальними організаціями м. Києва щодо енергопостачання об`єкта приватизації відповідно до чинного законодавства України і нормативно - правових актів.

З вищезазначеного вбачається, що відповідач є власником нежитлових приміщень з №1 по №20 (групи приміщень №84) загальною площею 297,60 квадратних метра, по вул. Єреванська, 9 у м. Києві. Вказана обставина крім того стороною не заперечується.

Згідно ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

22.02.2018 року Комунальне підприємство Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва (підприємство, позивач), в особі директора Радика Володимира Івановича та Товариство з обмеженою відповідальністю Єреван (відповідач, власник) в особі ОСОБА_1 уклали договір № 306/901 про надання послуг по утриманню будинку та прибудинкової території. Відповідно до умов договору Підприємство забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будинку пропорційно до займаного власником приміщення площею, яка становить 297,6 кв.м. та знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Єреванська, 9, а також утримання прибудинкової території, а власник бере участь у витратах підприємства на виконання вказаних робіт, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих підприємством за договором. Приміщення використовується під кафе, 29 місць, цоколь, вхід окремий. Даний договір було укладено сторонами на підставі Закону України Про житлово - комунальні послуги , Закону України Про відповідальність суб`єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкової території , Правил утримання жилих будинків та прибудинкової територій затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 № 76 (п. 1.1, 1.2 договору).

Відповідно до п. 2.1. договору власник сплачує підприємству вартість фактично отриманих послуг.

Пунктом 2.2.1. договору передбачено, що власник користується послугами : утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, вартість за які в період з 01.05.2015 по 31.06.2017 встановлено у розмірі 2,15 грн. за 1 кв.м. ( без ПДВ), відповідно до розрахунку 2,15 * 297,6 (площа приміщення займаного власником) = 639,84 грн. за місяць (без ПДВ), ПДВ - 20% = 127,97 грн., 639,84 + 127,97 = 767,81 грн. з урахуванням ПДВ.

Відповідно до цього ж пункту (2.2.1.) утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, з 01.07.2017 встановлено у розмірі 3,11 грн. за 1 кв.м. ( без ПДВ), відповідно до розрахунку 3,11 * 297,6 (площа приміщення займаного власником) = 925,54 грн. за місяць (без ПДВ), ПДВ - 20% = 185,11 грн., 925,54 + 185,11 = 1110,65 грн. з урахуванням ПДВ.

Згідно з п. 2.2. , 2.3. договору тарифи на послуги передбачені даним договором можуть бути змінені за рішенням відповідних державних органів і застосовуватися при розрахунках по цьому договору без додаткового погодження з власником. Власник, незалежно від результатів господарської діяльності, зобов`язується сплачувати вартість наданих послуг на підставі рахунків - фактур до 1 числа місяця наступного за звітним у безготівковій формі на розрахунковий рахунок підприємства.

Пунктами 3.1., 3.2. договору передбачено, що підприємство зобов`язане своєчасно надавати послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які передбачені договором. Підприємство має право безперешкодно входити в приміщення представникам, підприємства або працівникам організацій, що обслуговують приміщення, для проведення огляду конструкцій та технічного обладнання приміщення і усунення неполадок.

Відповідно до п. 4.1. - 4.8. договору власник має право на отримання послуг передбачених даним договором в повному обсязі та належної якості. Власник має право одержувати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік послуг їх вартість та порядок надання тощо. Власник зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі здійснювати оплату за послуги передбачені даним договором. Власник несе відповідальність за збереження і якісну експлуатацію мереж, санітарно - технічних приладів, запірної і водорозбірної арматури, які знаходяться в приміщенні та зобов`язаний передати до диспетчерської служби підприємства ключі від приміщень, де знаходяться електрощитові, теплопункти, бойлерні, водоміри. Власник зобов`язаний не перешкоджати входженню в приміщення представникам підприємства або працівникам організацій, що обслуговують приміщення, для проведення огляду конструкцій та технічного обладнання приміщення і усунення неполадок. У випадках аварії інженерних мереж власник зобов`язаний забезпечити своєчасне інформування підприємства та доступ робітників аварійних служб підприємства в приміщення, для ліквідації аварії в будь який час доби. Власник не має права переобладнувати інженерні мережі, установлювати додаткові крани та опалювальні прилади або зменшувати їх кількість, а також відмовитись від користування комунальним послугами без погодження з підприємством та відповідною організацією, яка ж виконавцем послуги.

Відповідно до п. 4.10 договору власник зобов`язаний дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово - комунального господарства.

Пункт 4.11. договору передбачає, що власник зобов`язаний в разі приватизації об`єкта оренді в 10- денний термін надати підприємству копію нотаріально - посвідченого договору купівлі - продажу об`єкта оренди та акта приймання - передачі.

Відповідно до п. 5.1. - 5.4. договору у разі прострочення оплати за даним договором власник сплачує підприємству пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу. Оплата власником пені не звільняє останнього від оплати несплаченого рахунку в повному розмірі. Спірні питання по цьому договору розглядаються у встановленому законодавством України порядку. Підприємство має право стягнути з власника заборгованість та інші збитки, заподіяні ним невиконанням своїх зобов`язань за цим договором, шляхом звернення стягнення на його кошти та майно в порядку, визначеному законодавством України.

Відповідно до п. 6.2. - 6.3. договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2018 року. Сторони домовились, що відповідно до частини 3, статті 631 Цивільного кодексу України, послуги за даним договором надавались з 01.05.2015 року. У разі коли за місяць до закінчення дії договору однією із сторін не заявлено у письмовій формі про розірвання договору або необхідність його перегляду, цей договір вважається щороку продовженим на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Усі зміни та доповнення до цього договору оформляються в письмовій формі і вступають в силу з моменту підписання їх сторонами.

До матеріалів справи позивачем, в якості доказу правомірного розрахунку тарифу за утримання будинків, споруд та прибудинкових територій в період з 01.05.2015 по 31.06.2017, а також з 01.07.2017 по 31.06.2018, додано розпорядження про встановлення тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та внесення змін до деяких розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради ( Київської міської державної адміністрації) виконавчого органу Київської міської ради від 30.04.2015 № 442, та від 06.06.2017 №668.

Відповідно до згаданого вище розпорядження №442 від 30.04.2015 та переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території та їх вартість (додаток до розпорядження) за адресою будинку : вул. Єреванська, 9 ( S= 297,6 м.кв.) ТОВ Єреван . Тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (в т.ч. ПДВ та прибуток) визначено в розмірі 2,57638 грн. за метр квадратний.

Відповідно до розпорядження №668 від 06.06.2017 та переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території та їх вартість (додаток до розпорядження) за адресою будинку : вул. Єреванська, 9 ( S= 297,6 м.кв.) ТОВ Єреван . Тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (в т.ч. ПДВ та прибуток) визначено в розмірі 3,73 грн. за метр квадратний.

До матеріалів справи також додано розрахунок заборгованості про надання послуг по утриманню будинків та прибудинкових території по договору №306/901 від 22.02.2018 року за адресою Єреванська, 9 укладеного між КП Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва та ТОВ Єреван . Даний розрахунок проводилось в період з 01.05.2015 по 31.12.2018 року, та відображає заборгованість станом на 01.01.2019 р. Відповідно до розрахунку борг ТОВ Єреван перед КП Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва за не оплату послуг по утриманню будинків та прибудинкових територій станом на 01.01.2019 року складає 30490,92 грн. Крім того, позивачем були нараховані штрафні санкції у вигляді 3% річних на суму 679,82 грн, інфляційні нарахування у розмірі 2186,99 грн., пеня за подвійною ставкою НБУ 80,07 грн. Загальний розмір заборгованості відповідно до розрахунку визначений у розмірі 33437,80 грн.

За своїм змістом та правовою природою укладений сторонами договір є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм статті 901 Цивільного кодексу.

Відповідно до ст.ст. 1, 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" порядок надання житлово-комунальних послуг має відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ст. 905 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Наданими позивачем доказами підтверджується факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем, за наслідком не оплати наданих позивачем послуг по утриманню будинків та прибудинкових територій, у загальному розмірі 30490,92 грн. Крім того позивач використав своє право передбачене п. 5.1. договору,а також статті 625 Цивільного кодексу України та нарахував штрафні санкції у вигляді 3% річних на суму 679,82 грн., інфляційних нарахувань на суму 2186,99 грн., та пеню за подвійною ставкою НБУ у розмірі 80,07 грн. Загальний розмір заборгованості з урахуванням штрафних санкцій визначено у розмірі 33437,80 грн.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2.3. договору передбачено що, відповідач мав вносити плату за надання послуг кожного місяця на підставі рахунків - фактур до 1 числа місяця, наступного за звітним у безготівковій формі на розрахунковий рахунок позивача.

Позивачем не долучено до матеріалів справи рахунки-фактури на оплату комунальних послуг, проте, суд зазначає, що договором передбачено вартість послуг, які надаються позивачем згідно умов договору, а тому відповідач був обізнаний щодо суми, яка має сплачуватись ним за договором щомісяця до першого числа місяця, наступного за звітним.

У договорі чітко вказаний строк оплати, і на підставі ст. 530 ЦК України відповідач зобов`язаний був оплачувати послуги кожного місяця до 1 числа наступного за світним місяця у розмірі, визначеному договором.

Пункт договору, щодо розповсюдження його дії на правовідносини, які мали місце до його укладення не суперечить чинному законодавству і відповідає ст. 631 ЦК України, а тому позивачем обґрунтовано нараховано плату за надані у період з 01.05.2015 по 01.03.2018 послуги.

Відповідач посилається на ту обставину, що ним було у повному обсязі оплачено вартість послуг не зважаючи на те, що йому не виставлялись рахунку. Однак до матеріалів справи відповідачем не долучено жодних доказів, в підтвердження оплати послуг.

Натомість позивачем у розрахунку позовних вимог вказано про оплату відповідачем послуг у загальному розмірі 7728,12 грн, будь-яких належних та допустимих доказів того, що послуги були оплачені відповідачем у більшому розмірі сторонами суду не надано.

Враховуючи наведене вище, приймаючи до уваги, що відповідачем не спростовано факту порушення взятих на себе договором зобов`язань, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості підлягають задоволенню у повному обсязі на суму 30490,92 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Позивач просить стягнути з відповідача пеню, втрати від інфляції та 3% річних.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до п. 5.1. договору у разі прострочення оплати за даним договором власник сплачує підприємству пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

З огляду на вищезазначене з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі 80,07 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив розрахунок позивача за період з 01.04.2018 по 01.12.2018 та вважає його обгрунтованим, а суму 3% річних у розмірі 679,82 грн., інфляційних нарахувань на суму 2186,99 грн. такими, що підлягають стягненню з відповідача.

Щодо заперечень відповідача з приводу того, що позивачем не надано доказів того, що послуги ним надавались і що відповідач самостійно обслуговує прибудинкову територію, суд зазначає, що відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу в підтвердження вищезазначеного.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (в чинній на момент виникнення правовідносин редакції) у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Представник виконавця повинен з`явитися на виклик споживача не пізніше строку, визначеного договором. Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі. Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій. Спори щодо задоволення претензій споживачів вирішуються в суді. Споживач має право на досудове вирішення спору шляхом задоволення пред`явленої претензії. У разі встановлення за результатами аналізу факту погіршення нормованих показників якості води, витрати споживача, які він здійснив при оплаті вартості проведення аналізу води, підлягають компенсації за рахунок виконавця/виробника.

Отже відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що послуги не надавались позивачем чи виконувались самостійно відповідачем.

Щодо необхідності ремонту трубопроводів, про яку зазначено в листах та акті, долучених до матеріалів справи, то сам відповідач вказує, що трубопроводи були замінені позивачем, хоча і не надає відповідних доказів.

Суд відзначає, що відповідач не заперечує проти розміру щомісячної оплати, яка розрахована позивачем.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами, за визначенням частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України. Згідно зі ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідач в спростування, заявлених позивачем обставин не надав жодних доказів погашення заборгованості з оплати послуг по утриманню будинку та прибудинкової території на суму 30490,92 грн. Також не надано відповідачем доказів зі сплати штрафних санкцій у вигляді 3% річних на суму 679,82 грн., інфляційних нарахувань на суму 2186,99 грн., та пеню за подвійною ставкою НБУ у розмірі 80,07 грн. Загальний розмір заборгованості з урахуванням штрафних санкцій визначено у розмірі 33437,80 грн.

З вищезазначеного вбачається, що позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст. 74, 76, 77, 123, 129, 237, 238, 239, 240, 241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Єреван" (03087, м. Київ, вул. Єреванська, будинок 9, код ЄДРПОУ 19019746) на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва" (03186, м. Київ, вул. Соціалістична, будинок 6, код ЄДРПОУ 35756919) заборгованість з оплати послуг з утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 30490 (тридцять тисяч чотириста дев`яносто) грн.. 92 коп., штрафні санкції у вигляді 3% річних у розмірі 679 (шістсот сімдесят дев`ять) грн.. 82 коп., інфляційні нарахування у розмірі 2186 (дві тисячі сто вісімдесят шість ) грн. 99 коп., пеню у розмірі 80 (вісімдесят) грн.. 07 коп. та 1921,00 (одна тисячу дев`ятсот двадцять одну гривню) грн.. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя І.В.Усатенко