Рішення

від 30.05.2019 по справі 910/9158/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.05.2019Справа № 910/9158/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г. за участю секретаря судового засідання Дьогтяр О.О., розглянув матеріали господарської справи

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю Кіпер Агро Сервіс доприватного акціонерного товариства Страхова компанія Страховий капітал простягнення 100 000,00 грн.

Представники учасників справи:

від позивача - Андрієнко С.В., адвокат за ордером КВ №409876 від 03.01.2019;

від відповідача - не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Кіпер Агро Сервіс (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства Страхова компанія Страховий капітал (надалі - відповідач) про стягнення 100 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), яка мала місце 05.08.2017, автомобіль марки DAF FTXF 105.460, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить позивачу, отримав механічні пошкодження чином, позивачу були завдані збитки. Оскільки цивільно-правова відповідальність особи, винної у ДТП, була застрахована відповідачем - ПАТ СК Страховий Капітал , позивач звернувся до останнього з вимогою про відшкодування завданої шкоди, проте отримав відмову, яку вважає неправомірною.

У зв`язку з цим, позивач звернувся до суду з даним позовом та просив стягнути з відповідача страхове відшкодування в сумі 100 000,00 грн., розмір якого обмежений розміром відповідальності відповідача, встановленим у полісі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2018 відкрито провадження у справі № 910/9158/18 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи по суті на 16.08.2018.

06.08.2018 до загального відділу діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні з підстав неможливості встановити розмір заподіяної шкоди, оскільки автомобіль марки DAF FTXF 105.460, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 на момент його огляду було частково відремонтовано.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2018 справу № 910/9158/18 призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 28.08.2018.

16.08.2018 до загального відділу діловодства суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якої проти тверджень відповідача, викладених у відзиві, позивач заперечує, вказуючи на те, що в результаті отриманих під час ДТП механічних пошкоджень автомобіль з технічних причин самостійно рухатися не міг, а оскільки автомобіль за вказівкою працівників патрульної поліції мав бути евакуйованим з місця ДТП, позивач був вимушений відновити можливість буксирування транспортного засобу. За твердженнями позивача, будь-яких інших відновлювальних робіт з моменту буксирування транспортного засобу з місця ДТП до моменту його огляду експертом (07.09.2017) на ньому не проводилось.

Крім цього, 16.08.2018 позивачем подано клопотання про допит свідків та призначення у справі автотоварознавчої експертизи, яке обґрунтоване необхідністю встановлення розміру майнової шкоди, завданої власнику автомобіля марки DAF FTXF 105.460, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 внаслідок його пошкодження під час ДТП.

22.08.2018 до загального відділу діловодства суду відповідачем подано письмові пояснення, в яких останній зазначив, що вважає недоцільним проведення експертизи, проте у випадку її призначення судом наполягав на проведенні експертного дослідження Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз. Проти задоволення клопотання про виклик свідків заперечував з огляду на те, що така процесуальна дія передбачена Господарським процесуальним кодексом України виключно у тих випадках, коли показання свідків, викладені у їх письмових заявах, суперечать іншим наявним у матеріалах справи доказам або викликають у суду сумніви щодо їх змісту, у той час, як в межах даної справи свідками відповідні письмові заяви не подавались, відповідно підстави стверджувати про суперечливість їх показань та необхідність їх виклику до судового засідання відсутні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2018 призначено по справі № 910/9158/18 судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Витрати, пов`язані з проведенням експертизи покладено на позивача - товариство з обмеженою відповідальністю Кіпер Агро Сервіс . Провадження у справі зупинено до закінчення проведення судової експертизи та отримання висновку.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, приватне акціонерне товариство Страхова компанія Страховий Капітал звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржувану ухвалу суду та передати справу №910/9158/18 на розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2018 апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства Страхова компанія Страховий Капітал залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.08.2018 по справі № 910/9158/18 без змін.

Відповідно до супровідного листа № 910/9158/18 від 12.12.2018, у зв`язку з призначенням судової експертизи, матеріали справи № 910/9158/18 направлені до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

10.01.2019 до Господарського суду міста Києва надійшов лист Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 29654/18-54 від 04.01.2019, в якому з посилаюнням на п. 1.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз і експертних досліджень , затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 (за змінами та доповненнями), просив погодити термін проведення судової експертизи у справі № 910/9158/18 понад два місяця, а також клопотанням експерта про надання матеріалів, необхідних для проведення автотоварознавчої експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2019 поновлено провадження по справі № 910/9158/18; погоджено термін проведення автотоварознавчої експертизи у справі № 910/9158/18, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, у строк, що перевищує два місяця; задоволено клопотання судового експерта Єрмоленка О.О. № 29654/18-54 про надання матеріалів, необхідних для проведення автотоварознавчої експертизи; провадження у справі № 910/9158/18 зупинено до проведення експертизи та отримання висновку експерта.

Відповідно до супровідного листа № 910/9158/18 від 07.02.2019 матеріали справи № 910/9158/18 направлені до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

11.04.2019 до Господарського суду міста Києва від КНДІСЕ надійшли висновок судової автотоварознавчої експертизи № 29654/18-54 від 29.03.2019 та справа № 910/9158/18.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2019 поновлено провадження по справі № 910/9158/18 та призначено підготовче засідання на 14.05.2019.

У судовому засіданні 14.05.2019, виходячи з того, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд, відповідно до ч. 4 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 30.05.2019.

30.05.2018 до загального відділу діловодства суду від позивача надійшли письмові пояснення по справі (вступне слово), відповідно до змісту яких позовні вимоги підтримано повністю з підстав, викладених у позовній заяві.

У судовому засіданні 30.05.2019 представник позивача надав усні пояснення по справі, зокрема представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач явку свого представника в судове засідання 30.05.2019 не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про місце, дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103016522760.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на наведені приписи господарського процесуального закону, приймаючи до уваги відсутність будь-яких повідомлень представника відповідача про причини його неявки в судове засідання 30.05.2019, суд вирішив розглянути дану справу за відсутності такого учасника справи.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 30.05.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На виконання вимог статті 222 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів кримінального провадження № 12017160000000693 вбачається, що 05.08.2017 близько 12 год. 30 хв. на 416 км + 690 м автодороги Київ-Одеса відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки DAF FTXF 105.460, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом Mega MNW , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належать товариству з обмеженою відповідальністю Кіпер Агро Сервіс , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля Peugeot 307 , державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2

Так, водій ОСОБА_2 керуючи технічно справним автомобілем Peugeot 307 , державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , перевищивши максимально допустиму швидкість та не врахувавши дорожню обстановку, здійснила виїзд на смугу зустрічного руху де допустила зіткнення з автопотягом у складі автомобіля марки DAF FTXF 105.460, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом Mega MNW , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , чим порушила вимоги п.п. 12.6 г) та 12.9 б) ПДР України.

В результаті зіткнення вищевказаних автомобілів, вантажний автомобіль марки DAF FTXF 105.460, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження, а водій автомобіля Peugeot 307 , державний реєстраційний номер НОМЕР_3 та її малолітня дитина отримали тілесні ушкодження, від яких загинули на місці пригоди.

Постановою Прокуратури Одеської області від 22.11.2017 було достовірно встановлено, що своїми діями, які виразилися в порушені правил безпеки дорожнього руху, ОСОБА_2 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України. Даною постановою кримінальне провадження № 12017160000000693 було закрито на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку зі смертю підозрюваного.

Як зазначає позивач, під час кримінального провадження йому стало відомо, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Peugeot 307 , державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , на момент настання дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у відповідача, згідно з Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/1525281, який був діючим на момент ДТП - 05.08.2017.

Вказаним договором (поліс серії № АК/1525281), згідно інформації, наданої Моторним (транспортним) страховим бюро України на запит суду, передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну (страхова сума) становить 100 000,00 грн., франшиза - 500,00 грн.

31.08.2017 товариство з обмеженою відповідальністю Кіпер Агро Сервіс звернулося до відповідача з повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку та з заявою на виплату страхового відшкодування.

Відповідно до попередньої калькуляції № 1701138 від 07.08.2017 вартість відновлювального ремонту пошкодженого у ДТП транспортного засобу марки DAF FTXF 105.460, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 349 540,01 грн.

Листом № 239 від 07.11.2017 відповідач, з посиланням на п. 1.3 ст. 37 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування, вказуючи на неможливість проведення оцінки отриманого збитку, оскільки транспортний засіб було частково відремонтовано.

Оскільки вимога позивача про виплату страхового відшкодування залишена відповідачем без задоволення, позивач звернувся із даним позовом до суду, в межах якого просить суд тягнути з відповідача 100 000,00 грн. страхового відшкодування.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За статтею 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Згідно зі статтею 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

З огляду на зазначені положення Цивільного кодексу України факт завдання шкоди майну потерпілого джерелом підвищеної небезпеки, якщо ця особа (потерпілий) не перебуває в договірних правовідносинах з особою, яка завдала шкоди, та/або якщо завдання такого роду шкоди не пов`язане з виконанням цими особами обов`язків за договором, породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов`язання.

Воно виникає з факту завдання шкоди й припиняється належним виконанням у момент відшкодування потерпілому шкоди в повному обсязі особою, яка її завдала. Сторонами деліктного зобов`язання класично виступають потерпілий (кредитор) і особа, яка завдала шкоди (боржник).

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).

Разом з тим правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

Так, відповідно до статті 999 Цивільного кодексу України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають з обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов`язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - Закон).

Метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону).

Згідно зі статтею 6 Закону страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

За змістом статей 9, 22- 31, 35, 36 Закону настання страхового випадку (дорожньо-транспортна пригода) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на його отримання, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинне відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

З огляду на зазначене сторонами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач звертався до відповідача із заявою про здійснення виплати страхового відшкодування, як до страховика, який застрахував цивільно-правову відповідальність винної у ДТП особи.

Завдання потерпілому (позивачу) внаслідок ДТП шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов`язання, в якому право потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується з відповідним обов`язком боржника (особи, яка завдала шкоди).

Разом з тим зазначені зобов`язання не виключають одне одного. Деліктне зобов`язання - первісне, основне зобов`язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, внаслідок якої завдано шкоди, буде кваліфікована як страховий випадок.

Згідно з частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З системного аналізу викладеного слідує, що приписи Закону передбачають обов`язок потерпілої особи, який полягає не лише у зверненні до страховика винуватця, в даному випадку приватного акціонерного товариства Страхова компанія Страховий капітал , а й в доведенні оціненої шкоди.

Так, 16.08.2018 позивачем подано клопотання про призначення у справі автотоварознавчої експертизи, яке обґрунтоване необхідністю встановлення розміру майнової шкоди завданої власнику автомобіля марки DAF FTXF 105.460, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок його пошкодження під час ДТП.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.08.2018 з метою встановлення правомірності заявлених позовних вимог, всебічного, повного та об`єктивного розгляду спору й вирішення питань, що потребують спеціальних знань, суд дійшов висновку про задоволення клопотання позивача та призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

На вирішення експерта поставлено питання:

- яка вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу - DAF, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок його пошкодження при дорожньо-транспортній пригоді, яка мала місце 05.08.2017 на автодорозі Київ-Одеса на 416 км +960 м (Іванівський район Одеської області) за участю вказаного транспортного засобу, а також транспортного засобу - автомобіля марки Peugeot, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 ?

Згідно з висновком експерта КНДІСЕ №29654/18-54 від 29.03.2019 про оцінку матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки DAF FTXF 105.460, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , коефіціент фізичного зносу (Ез) пошкодженого транспортного засобу становить 0,66, а вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля DAF FTXF 105.460 з урахуванням цього коефіцієнту склала 121 764,19 грн.

Вказаний вище висновок експерта суд приймає як належний доказ в розумінні ст.ст. 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України, як такий, що узгоджується з фактичними обставинами, встановленими у справі, та іншими доказами у їх сукупності. При цьому сторони, проти встановленої експертом вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки DAF FTXF 105.460, заперечень не надали.

Таким чином, враховуючи встановлену судом вартість відновлювального ремонту, визначені полісом № АК/1525281 розміри лімітів відповідальності та франшизи, відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 100 000,00 грн.

За таких обставин позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Кіпер Агро Сервіс підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору та вартості судової експертизи, сплаченої відповідачем у сумі 5 720,00 грн., відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Кіпер Агро Сервіс задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства Страхова компанія Страховий капітал (01032, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 33-Б, приміщення 36; ідентифікаційний код 32206908) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Кіпер Агро Сервіс (66531, Одеська область, Любашівський район, с. Арчепитівка, вул. Квіткова, 5; ідентифікаційний код 41345677) суму страхового відшкодування у розмірі 100 000 (сто тисяч) грн. 00 коп., судовий збір у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп., витрати на проведення експертизи в сумі 5 720 (п`ять тисяч сімсот двадцять) грн. 00 коп.

3. Видати наказ позивачу після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 06.06.2019.

Суддя О.Г. Удалова