Рішення

від 04.06.2019 по справі 160/3075/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2019 року Справа № 160/3075/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ількова В.В.,

при секретарі: Мартіросян Г.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу № 160/3075/19 за адміністративним позовом Приватного підприємства «Лендфорт Дніпро» до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

І. ПРОЦЕДУРА

1. 05.04.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Аграрна фірма Весна» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому позивач, з урахуванням уточнень, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.03.2019 року № 0007761421 на суму 572182,00 гривень та штрафна (фінансова) санкція 286091,00 гривень;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.03.2019 року № 0007791421 на суму 288931,00 гривень;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.03.2019 року № 0007751421 на суму 5680,00 гривень.

2. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.04.2019 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна фірма Весна" було залишено без руху, з підстав передбачених ст.ст. 160, 161 КАС України.

3. 15.04.2019 року позивачем в строк визначений в ухвалі суду від 10.04.2019 року, усунуті недоліки позовної заяви.

4. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.04.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 160/3075/19, призначено її розгляд за правилами загального позовного провадження, з призначенням підготовчого судового засідання на 08.05.2019 року.

5. Ухвалою суду від 16.04.2019 року у відповідача також було витребувано належним чином завірені копії таких документів:

- податкові повідомлення-рішення № 0007791421, № 0007761421, № 0007751421 від 15.03.2018 року;

- наказ про проведення позапланової виїзної документальної перевірки № 138-п від 10.01.2019 року;

- акт перевірки № 6090/04-36-14-21/39674699 від 13.02.2019 року;

- заперечення товариств на акт перевірки від 27.02.2019 року;

- відповідь на заперечення товариства до акту від 13.02.2019 № 6090/04-36-14-21/39674699.

6. 08.05.2019 року до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позов по справі № 160/3075/19.

7. 08.05.2019 року по справі оголошено перерву у підготовчому засіданні, наступне підготовче судове засідання призначено на 20.05.2019 року.

8. 20.05.2019 року витребувано у відповідача додаткові докази по справі, а саме:

- інформацію (відомості) щодо перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна фірма Весна" стосовно списання міндобрив, які підтверджують (не підтверджують) проведення таких дій та збільшення врожайності сільгоспкультур.

9. Також, додатково витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна фірма Весна" належним чином засвідчених копії таких документів:

- наявну інформацію щодо внесення відповідних добрив, із зазначенням коли саме товариством було здійснено використання цих добрив;

- інформацію стосовно того коли та ким саме було внесено відповідні міндобрива;

- та інформацію (відомості) щодо доцільності використання міндобрива за період, що перевівся контролюючим органом.

10. 20.05.2019 року по справі оголошено перерву у підготовчому засіданні, наступне судове засідання призначено на 04.06.2019 року.

11. 31.05.2019 року на виконання вимог ухвали суду від 20.05.2019 року відповідачем були долучені витребувані судом докази по справі.

12. 04.06.2019 року позивачем були подані письмові пояснення по справі, а також витребувані додатково судом докази.

13. Ухвалою суду від 04.06.2019 року здійснено заміну позивача у справі №160/3075/19 з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрна фірма Весна» на Приватне підприємство "Лендфорт Дніпро" (код ЄДРПОУ 39672576). Розгляд справи здійснено спочатку.

14. 04.06.2019 року закрито підготовче провадження, призначено судове засідання для розгляду справи № 160/3075/19 по суті на 04.06.2019 року.

15. У судове засідання, призначене на 04.06.2019 року, сторони не прибули. Представник позивача надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

16. Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

17. 04.06.2019 року фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.

18. Суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

19. Частиною четвертою статті 243 КАС встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

20. З 17.01.2019 року по 06.02.2019 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ АГРАРНА ФІРМА ВЕСНА з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 року по день перевірки та з питань дотримання законодавства щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 року по час проведення перевірки.

21. За результатами перевірки було складено Акт № 6090/04-36-14-21/39674699 від 13.02.2019 року у висновках, якого за результатом розгляду заперечень встановлено порушення ТОВ АГРАРНА ФІРМА ВЕСНА :

- п. 189.1 ст. 189, абзацу г п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (в редакції, що діяла на момент вчинення правопорушення), в результаті чого:

- занижено податок на додану вартість в загальній сумі 572 182 грн., в тому числі за жовтень 2017 року - 247 137 грн., грудень 2018 року - 183 294 грн., січень 2019 року - 141 751 гривень;

- завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за січень 2019 року в загальній сумі 5 680 гривень;

- п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ АФ ВЕСНА не складено і не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведені податкові накладні на суму ПДВ по добривам, які використані не у господарській діяльності;

- пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16, розділу І Податкового кодексу України, пп. 266.7.5 п.266.7 ст. 266 Податкового кодексу України - платником ТОВ АФ ВЕСНА несвоєчасно надано податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік.

22. 15 березня 2019 року на підставі Акту перевірки 6090/04-36-14-21/39674699 від 13.02.2019 року Відповідачем прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення:

- форми Р № 0007761421, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість, у розмірі 572 182 гривні, нараховано штрафні санкції в розмірі 286 091 гривень;

- форми ПН № 0007791421, яким застосовано штраф на підставі ст. 120 ПК України на загальну суму 288 931 гривень;

- форми В4 № 0007751421, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 5 680,00 гривень.

23. На думку позивача, вищевказані ППР є протиправними, оскільки прийняті відповідачем неправомірно, безпідставно, у зв`язку із чим останні підлягають скасуванню.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

24. ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ АГРАРНА ФІРМА ВЕСНА (код ЄДРПОУ 39674699) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по теперішній час, та з питання дотримання законодавства щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 року по теперішній час, за результатами якої складено акт від 13.02.2019 № 6090/04-36-14-21/39674699.

25. Під час здійснення перевірки, відповідачем було встановлено та відображено в акті, що згідно форми №29-сг Звіт про площі та ватові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду на 1 грудня 2017 року та згідно довідок підприємства про щорічний сівообіг культур соняшник у 2017 році ТОВ АФ ВЕСНА посіяло та зібрало на площі 1163,36 га. На підставі наданих до перевірки Актів витрати насіння і садивного матеріалу (форма №ВЗСГ-4) встановлено, що підприємством посіяно соняшник в 2017 році на окремих полях, згідно довідки підприємства про сівообіг культур (з відповідними номерами - 12 ВС, 13 ВС, 16 НОМЕР_1 , 19 НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , 44-46 НОМЕР_1 , 50-51 НОМЕР_1 ) - на загальну площу 1298,97 га. При цьому, позивачем 28.07.2017 року списано добриво змішане сухе марки №К 33:1:1 та Добриво азотно-фосфорно-кальційне Діамофоска 10:26:26 під соняшник на поля, на яких в 2017 році соняшник не вирощувався (поля 1ВС, 10ВС, 11 НОМЕР_1 , 14 НОМЕР_1 , 15 НОМЕР_1 , 17 НОМЕР_1 , 20 НОМЕР_4 , 26 НОМЕР_1 , 27 НОМЕР_1 , НОМЕР_5 НОМЕР_1 , ЗЗВС НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , 6 НОМЕР_1 -8 ВС). На вищевказаних полях (1 ВС, 10 НОМЕР_1 , 11 НОМЕР_1 , 14 НОМЕР_1 , 15 НОМЕР_1 , 17 НОМЕР_1 , 20 НОМЕР_4 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_5 НОМЕР_1 , ЗЗВС НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_10 НОМЕР_11 ) вирощувалась озима пшениця, збір якої у відповідності до реєстрів приймання зерна з поля та відомостей руху зерна та іншої продукції за день (сф№80) ТОВ Агрофірма Весна здійснено у період з 29.06.2017 року по 24.07.2017 року. Згідно форми №29-сг Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду на 1 грудня 2017 року озиму пшеницю у 2017 році ТОВ АФ ВЕСНА зібрало на площі 1369,92 га. На підставі наданих до перевірки Актів витрати насіння і садивного матеріалу (форма №ВЗСГ-4) встановлено, що на полях, на які в липні 2017 року внесено мінеральні добрива, ТОВ АФ ВЕСНА в квітні-травні 2018 року посіяно соняшник (тобто через 9 місяців з моменту внесення добрив) на загальну площу 1291, 49 га. На підставі наданих до перевірки Актів про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин (форма №ВЗСГ-3) встановлено, що ТОВ АФ ВЕСНА у 2018 році одночасно з посівом соняшнику внесло мінеральні добрива (нітроамофоска (16:16:16)) на поля на загальну площу 1279, 79 га. Отже, у квітні-травні 2018 року на поля, на які у липні минулого року було списано вищезазначені добрива, одночасно з внесенням насіння соняшнику на площу 1279,79 га підприємством знову вноситься азотовмісне добриво, а саме Нітроамофоска (16: ІНФОРМАЦІЯ_1 :16). Тобто, підприємством підтверджується той факт, що минулорічне внесення добрив призвело до втрати поживних речовин, які необхідні рослинам для нормального розвитку. Зазначили про те, що позивачем не надано документів стосовно аналізу ґрунтів або будь-яких інших досліджень, які б свідчили про нагальну потребу внесення азотовмісних добрив в непритаманний для цього час, незважаючи на втрату азоту, який становить основну частину складу добрива. Підприємством згідно акту про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив від 14.06.2017 року було внесено на поля комплексне мікродобриво Браман мультикомплекс під озиму пшеницю, збір якої згідно реєстрів приймання зерна з поля та відомостей руху зерна та іншої продукції за день (сф№80) на підприємстві було розпочато 29.06.2017 року, тобто через 15 днів після удобрення. Згідно технологічної карти комплексної системи захисту зернових колосових культур розвиток таких культур має 11 фаз: 1 - з моменту посіву до появлення сході 1-11), 2 - 2-3 листка (12-13), 3 - Початок кущення (21), 4 - середина кущення (25),5 - кінець кущення (29), 6 - вихід в трубку (30), 7 - перше міжвузля (31), 8 - друге міжвузля (32), 9 - прапорцевий листок (37), 10 - початок цвітіння (61-69), 11 - молочна - повна стиглість (71-91). При цьому, у відповідності до агрохімічних характеристик щодо використання та технологічної карти комплексної системи захисту зернових колосових культур внесення комплексного мікродобрива БРАМАН мультикомплекс для компенсації нестачі поживних елементів та підвищення стійкості рослин до хвороб повинно здійснюватися в період починаючи з фази початок кущення (21) по фазу початок цвітіння (61-69), а внесення стимулятора росту МУВЕР для збільшення ефективності використання ЗЗР, підвищення імунітету, посухостійкості та врожайності - в період починаючи з фази 2-3 листки (12-13) по фазу початок цвітіння (61-69). Фаза молочна - повна стиглість (71-91) не передбачає застосування будь-яких добрив та стимуляторів росту, адже рослини на цьому етапі росту переходять у стадію достигання і стають несприятливими до впливу позакоренево внесених поживних речовин, що свідчить про недоречність застосування стимуляторів росту на посівах озимої пшениці в період, коли вона знаходиться у фазу достигання, фактично перед початком збору врожаю. Вказані добрива та стимулятор росту були придбані та оприбутковані на складі ТОВ АФ ВЕСНА , що відображено бухгалтерською проводкою - Дт бух.рах 208 Матеріали сільськогосподарського призначення , 644 ПДВ - Кт.бух.рах. 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками . Суми ПДВ включалися підприємством до складу податкового кредиту в періодах придбання добрив. Списання добрив у виробництво по бухгалтерському обліку відображено бухгалтерською проводкою Дт рахунку 231 Рослинництво Кт рахунку 208 Матеріали сільськогосподарського призначення . На кінець перевіряємого періоду на залишках вищевказані добрива відсутні.

26. З урахуванням вищевикладеного, перевіркою встановлено, що підприємством безпідставно документально оформлено списання на рослинництво добрив, які згідно агрохімічних характеристик зазначеного виду добрив та технологічної карти комплексної системи захисту зернових культур при несвоєчасному внесенні втрачають свої властивості і не можуть призвести до отримання очікуваних результатів від їх використання, в першому випадку через втрату добривом корисних речовин під впливом природних факторів, в другому - через не сприйняття рослинами корисних речовин на певному етапі свого розвитку. З урахуванням вищевикладеного, наявність актів на списання міндобрив не підтверджує необхідність проведення таких дій, їх ділову мету, економічну доцільність, а саме збільшення врожайності сільгоспкультур. Таким чином, неможливо визнати таке списання добрив як те, що пов`язане з господарською діяльністю ТОВ АФ ВЕСНА .

27. Також, зазначили про те, що в ході перевірки за даними Єдиного реєстру податкових накладних було встановлено, що ТОВ АФ ВЕСНА в липні 2018 року включило до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 125 000,00 грн. по зареєстрованим постачальником ТОВ УПІ-Магістраль (код ЄДРПОУ 36240675) податковим накладним з номенклатурою Транспортно-експедиторське обслуговування за маршрутом ст. Комарівці (Комаровецьке ХПП філія ПП ТПК "Віком") - ст.Одеса-Порт (експ) з вантажем кукурудза 3-го класу . При цьому, згідно наданих до перевірки підприємством регістрів бухгалтерського обліку, первинних документів, фінансової та статистичної звітності не встановлено здійснення ТОВ АФ ВЕСНА діяльності з виробництва або придбання та реалізації кукурудзи. Під час проведення перевірки Постачальник - ТОВ "УПІ-Магістраль" склав та зареєстрував (виписав 31.01.2019 року, року а зареєстрував 05.02.2019 року) розрахунки коригування про зміну номенклатури. При цьому, таке коригування не знайшло відображення в податковій звітності ТОВ АФ ВЕСНА . Останню податкову декларацію ТОВ АФ ВЕСНА надало за січень 2019 року (вх.№ 9011486108 від 04.02.2019 року). Таким чином, на порушення п. 189.1 ст.189, абзацу г п. 198.5 ст.198 Податкового кодексу України ТОВ АФ ВЕСНА занижено податкові зобов`язання з ПДВ за липень 2018 року по отриманій послузі, яка не має відношення до власної господарської діяльності на суму ПДВ 125 000,00 гривень.

28. З урахуванням вищезазначеного, відповідачем було встановлено, порушення товариством податкового законодавства, а саме, в результаті чого були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

29. ТОВ АФ Весна є юридичною особою, основним видом діяльності якого є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, а також допоміжна діяльність у рослинництві; виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості; оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами.

30. Отже, основним видом діяльності підприємства є діяльність у сфері сільського господарства, в тому числі виробництво продукції рослинництва.

31. Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, на підставі наказу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 10.01.2019 року № 138-п, головним державним ревізором-інспектором відділу аудиту платників Нікопольського управління аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області, посадовими особами Головного управління ДФС у Дніпропетровській області була проведена позапланова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю АГРАРНА ФІРМА ВЕСНА з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 року по теперішній час, та з питань дотримання законодавства щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 року по момент здійснення перевірки.

32. За результатами перевірки складено акт № 6090/04-36-14-21/39674699 від 13.02.2019 року.

33. Перевіркою встановлені порушення товариством законодавства, зокрема:

- п. 189.1 ст. 189, абзацу г п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (в редакції, що діяла на момент вчинення правопорушення), в результаті чого:

- занижено податок на додану вартість в загальній сумі 697 182,00 грн., в тому числі за жовтень 2017 року - 247 137 грн., грудень 2018 року - 308 294 грн., січень 2019 року - 141 751 гривень;

- завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за січень 2019 року в загальній сумі 5 680 гривень (рядок 21 декларації);

- п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ АФ ВЕСНА не складено і не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведені податкові накладні за товарами/послугами, які починають використовуватися в операціях, звільнення від оподаткування ПДВ. Відповідальність платника передбачена п.120-1.2 ст. 120-1 Податкового Кодексу України;

- р. ІІІ Наказу Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року № 4, зареєстровано в Мінюсті № 111/26556 від 30.01.2015 року Про затвердження форми податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, абз. б п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України в частині подання до Нікопольської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку (форма № 1-ДФ) з недостовірними відомостями: за ІІ квартал 2017 року (від 08.08.2017 року № 9156736780);

- пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16, розділу І Податкового кодексу України, пп. 266.7.5 п.266.7 ст. 266 Податкового кодексу України - платником ТОВ АФ ВЕСНА несвоєчасно надано податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік. Відповідальність платника передбачена абз. 2 п.120.1 ст. 120 глави 11 розділу ІІ Податкового кодексу України.

34. Так, в обґрунтування вище вказаних висновків, відповідач зазначає, про те, що перевіркою було встановлено, що підприємством безпідставно документально оформлено списання на рослинництво добрив, які згідно агрохімічних характеристик зазначеного виду добрив та технологічної карти комплексної системи захисту зернових культур при несвоєчасному внесенні втрачають свої властивості і не можуть призвести до отримання очікуваних результатів від їх використання, через втрату добривом корисних речовин під впливом природних факторів, та через не сприйняття рослинами корисних речовин на певному етапі свого розвитку, а отже неможливо визнати таке списання добрив, як те, що пов`язано з господарською діяльності товариства.

35. Зазначили про те, що наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

36. У ході адміністративного оскарження висновків акту перевірки ТОВ АФ Весна подали заперечення на акт перевірки №6090/04-36-14/21/39674699 від 13.02.2019 року, в якому просили переглянути висновки, встановлені в акті перевірки.

37. Рішенням ГУ ДФС у Дніпропетровській області про результати розгляду заперечення позивача від 27.02.2019 року № 36 на акт від 13.02.2019 року № 6090/04-36-14-21/39674699, висновки, викладені в акті було залишено без змін.

38. На підставі висновків Акту перевірки №6090/04-36-14/21/39674699 від 13.02.2019 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 15.03.2019 року, а саме:

- ППР форми Р № 0007761421, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість, у розмірі 572 182 гривні, нараховано штрафні санкції в розмірі 286 091 гривень;

- ППР форми ПН № 0007791421, яким застосовано штраф на підставі ст. 120 ПК України на загальну суму 288 931 гривень;

- ППР форми В4 № 0007751421, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 5 680,00 гривень.

39. Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями від 15.03.2019 року № 0007761421, № 0007791421, № 0007751421 ТОВ ФС Весна звернувся з цим позовом до суду.

40. Отже, правомірність та скасування винесених ГУ ДФС у Дніпропетровській області податкових повідомлень-рішень від 15.03.2019 року № 0007761421, № 0007791421, № 0007751421 є предметом оскарження у цій адміністративній справі.

41. Судом встановлено, що 27.05.2019 року пройшла державна реєстрація припинення ТОВ «Аграрна фірма «Весна» в результаті реорганізації шляхом приєднання до ПП «Лендфорт Дніпро» , у зв`язку із чим ПП «Лендфорт Дніпро» стало правонаступником всіх прав та обов`язків ТОВ «Аграрна фірма «Весна» .

42. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.06.2019 року здійснено заміну позивача у справі №160/3075/19 з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрна фірма Весна» на Приватне підприємство «Лендфорт Дніпро» (код ЄДРПОУ 39672576).

V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

43. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України №2755-VI (надалі - ПК України). Зокрема ПК України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (абз. 1 п. 1.1 ст.1 ПК України).

44. Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

45. Пунктом 44.1 ст.44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

46. За змістом п.135.2 ст.135, п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування та доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат та отримання ним доходів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

47. Пункт 138.1 ст.138 ПК України визначає витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, які складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності. У п.138.1.1 цієї ж статті визначено, що такі витрати включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати, які беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 ст.140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

48. Підпунктом 139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України передбачено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

49. Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

50. Згідно з п. 198.3 ст. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

51. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

52. Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

53. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

54. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку;

55. Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

56. Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

57. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

58. Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

59. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

60. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

61. Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

62. У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

63. Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією.

64. Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

65. Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару. Як свідчать матеріали справи, зауважень до податкових накладних у контролюючого органу не було.

66. Суд зазначає, що, відповідно до ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

67. Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-ХІV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а статтею 3 зазначеного Закону передбачено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

68. Відповідно до положень частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

69. Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

70. Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

71. З огляду на викладене, господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

72. Відповідний правовий висновок викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 27.06.2017 року у справі 808/1062/14 (номер рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень 67721381).

73. При цьому будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

74. Відповідно до вимог статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми. Таким чином, господарська операція, яка не відбулась, не може бути об`єктом оподаткування.

75. При цьому, як відомості, що містяться у податкових накладних, так і дані первинних документів, що складаються при здійсненні господарської операції та подаються платником до контролюючого органу, мають відповідати установленим вимогам та містить достовірну інформацію про обставини, з якими законодавство пов`язує реалізацію права платника на податкову вигоду.

76. Також, слід зазначити про те, що необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також в пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

77. Відповідно до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону та п.2.4 Положення, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

78. Згідно з п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

79. Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок. Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

80. Згідно із ст. 1 Закону № 996-ХІV, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

81. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції - дії або події, що спричинили реальні зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, тобто майновому стані платника податків.

VІ. ОЦІНКА СУДУ

82. Судом встановлено, що основним видом діяльності ТОВ Аграрна фірма Весна , а у подальшому ПП Лендфорт Дніпро» є діяльність у сфері сільського господарства, в тому числі виробництво продукції рослинництва.

83. ТОВ АГРАРНА ФІРМА ВЕСНА згідно плану сівообігу в 2017 році на полях: 1ВС, 10 НОМЕР_1 , 11 НОМЕР_1 , 14 НОМЕР_1 , 15 НОМЕР_1 , 17 НОМЕР_1 , 20 НОМЕР_4 , 26 НОМЕР_1 , 27 НОМЕР_1 , ЗВС, ЗЗВС - НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_10 НОМЕР_1 - НОМЕР_12 вирощувало озиму пшеницю, збір якої було здійснено у період з 29.06.2017 року по 24.07.2017 року.

84. На зазначених вище полях в 2018 році було заплановано здійснити сіяння соняшника.

85. Так, з метою розкладання рослинних залишків в ґрунті, придушення патогенної мікрофлори і оздоровлення грунту та збагачення його корисними речовинами під майбутній врожай соняшнику, позивачем після проведення в червні-липні 2017 року робіт по збиранню врожаю пшениці одразу було розпочато внесення на зазначені вище поля азотних добрив NРК 33:1:1(селітра) та діамофоска NРК 10:26:26.

86. У квітні-травні 2018 року на вищезазначених полях, під час посіву соняшнику, товариством було внесено добрива, а саме Нітроамофоска 16:16:16.

87. Позивачем після проведення в червні-липні 2017 року робіт по збиранню врожаю пшениці одразу було розпочато внесення на зазначені вище поля таких добрив як аміачна селітра, діамофоска та амофос.

88. У червні 2017 року з метою накопичення білка, збільшення кількості та маси зерен в колосі, підвищенню якості культури, на озиму пшеницю були внесені хелатні добрива Браман мультикомплекс.

89. Також, у червні 2018 року товариством з метою накопичення білка, збільшення кількості та маси зерен в колосі, підвищенню якості культури, на озиму пшеницю були внесені хелатні добрива МУВЕР, що підтверджується актами про використання добрив та засобів захисту рослин.

90. Судом встановлено, що під час здійснення перевірки контролюючий орган дійшов висновку про безпідставне документальне оформлення списання на рослинництво добрив, які згідно агрохімічних характеристик зазначеного виду добрив та технологічної карти комплексної системи захисту зернових культур при несвоєчасному внесенні втрачають свої властивості і не можуть призвести до отримання очікуваних результатів від їх використання, а наявність актів на списання міндобрив не підтверджує необхідність проведення таких дій, їх ділову мету, економічну доцільність, а саме збільшення врожайності сільгоспкультур. Крім того зазначили про те, що неможливо визнати таке списання добрив як те, що пов`язане з господарською діяльністю ТОВ АФ ВЕСНА , проте, з такими висновками контролюючого органу не можна погодитися зважаючи на таке.

91. З матеріалів справи вбачається, що вищезазначені добрива були придбані на підставі договорів, з оформленням необхідних первинних документів, про що також не заперечується відповідачем. Суми ПДВ, сплачені в ціні придбаних добрив, які були включені Позивачем до податкового кредиту відповідних періодів.

92. Судом встановлено, та не заперечувалось відповідачем, що до перевірки були надані первинні документи, що підтверджують рух, та використання придбаних добрив, в тому числі акти про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин, а саме позивачем були надані копії актів про використання добрив та засобів захисту рослин за 14.06.2017 року, за 28.07.2017 року, за 30.08.2017 року, за 04.06.2018 року, за 31.07.2018 року, за 31.08.2018 року, за 31.10.2018 року, за 30.11.2018 рік, що також оборотно-сальдової відомості по рахункам 208 Матеріали сільськогосподарського призначення за червень 2017 року, за липень 2017 року, за серпень 2017 року, за червень 2018 року, за липень 2018 року, за серпень 2018 року, за жовтень 2018 року, за листопад 2018 року, облікові листи трактористів-машиністів.

93. Надані товариством первинні бухгалтерські документи по формі та за змістом відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та Положення.

94. Інших доказів, що спростовують вищевикладене відповідачем до суду не надано.

95. Щодо доцільності використання зазначених в Акті перевірки міндобрив та засобів захисту рослин, у періоді, що перевірявся, слід зазначити про таке.

96. Мінеральні добрива - джерело різних поживних елементів для рослин і властивостей ґрунту, в першу чергу азоту, фосфору і калію. Мінеральні добрива - це з`єднання неорганічного походження, до складу яких включені всі поживні компоненти життєвої необхідні для рослин. Їх відмітна властивість полягає в тому, що вони можуть містити хімічні речовини вузького спрямування.

97. Всі мінеральні елементи беруть участь у складних перетвореннях органічних речовин, що утворюються в процесі фотосинтезу. Рослини для утворення своїх органів -стебел, листя, квіток, плодів, бульб - використовують мінеральні поживні елементи в різних співвідношеннях.

98. Судом встановлено про те, шо добриво азотне NРК 33.1.1(селітра) та діамофоска NРК 16,16,16 вносилися позивачем для деструкції стерні та забезпечення ефективної роботи мікроорганізмів у той проміжок часу коли імовірність опадів є найвищою, про що також не заперечує позивач.

99. Деструкція стерні - це розкладання рослинних залишків в ґрунті, придушення патогенної мікрофлори і оздоровлення ґрунту, що сприяє захисту від різних захворювань сільськогосподарських культур.

100. Представник позивача в судовому засідання пояснив про те, що для того щоб стерня перетворилася на органічне добриво, поживні рештки повинні бути мінералізовані та перетворені в доступні форми. Цей процес проходить за рахунок роботи ґрунтових бактерій. Але в свою чергу, бактерія для побудови свого тіла, розвитку та розмноження потребує - азоту. Тому, коли позивач залишає поживні рештки на полях, за недостатку азоту, мікроорганізми беруть азот з ґрунту. Відтак, рослинам не вистачає азоту і рослини виходять з ґрунту пригніченими. Для попередження нестатку азоту щоб надати розвиватися мікроорганізмам необхідно на 1 т пожнивних решток внести 5 кг азоту (в формі амонію) та 4 кг фосфору. Внесений азот в діючій речовині з осені нікуди не зникають з грунту. Все що вноситься з осені буде працювати весною. Якщо забезпечити відповідний комплекс впливів, буде запущено біоценоз корисного співжиття мікроорганізмів, які будуть вести до мінералізації, та створить весною оптимальний мікроклімат для найкращого проростання рослин. Дія відповідних прийомів буде пролонгована і на майбутнє, рослини будуть краще розвиватися, на основі мікробіологічних процесів покращиться процес розпаду пестицидів. Ці агроприйоми ефективні при наявності вологи в ґрунті. При відсутності вологи азот просто вивітриться. При відсутності вологи рекомендовано використовувати замість карбаміду - селітру. Комплексне мінеральне добриво Нітроамофоска внесене локально для підвищення розвитку кореневої системи на ранніх етапах та підвищення засвоєння вологи та добрив накоплених восени. Локальне внутрішньоґрунтове внесення - внесення добрив з розміщенням їх у ґрунті осередками різних форм і розмірів (суцільними або окремими стрічками і проміжками, екраном, гніздами тощо), орієнтованими відносно рослин або поверхні ґрунту. Локальне внесення добрив дає змогу збільшити врожайність культур, ц/га: зернових - на 2-5; соняшнику, сої - на 2-3. За такого способу внесення добрив зменшується забруднення навколишнього природного середовища. Ефективність цього способу значною мірою залежить від таких умов: рівня родючості ґрунтів, їх гранулометричного складу, вологозабезпеченості, біологічних особливостей культур, форм, видів і норм добрив, параметрів розміщення їх у ґрунті тощо. Основною особливістю локального внесення добрив є утворення в орному шарі ґрунту зони з високим вмістом рухомих форм елементів живлення. Висока концентрація солей у невеликому об`ємі ґрунту впливає на ступінь закріплення елементів живлення ґрунтом і їх втрати. Ступінь закріплення фосфору за локального внесення порівняно з розкидним способом нижча, що подовжує термін знаходження фосфору в доступній для рослин формі. Наявність у ґрунті осередків високої концентрації N-NH4+ пригнічує процес нітрифікації, тобто знижує втрати азоту з ґрунту у вигляді нітратів. Калій за локального їх внесення менше піддається необмінній фіксації. Ґрунт навколо стрічки добрив дуже насичується, різко змінюється концентрація ґрунтового розчину, підвищується осмотичний тиск. За таких умов припиняється життєдіяльність мікроорганізмів, менше зв`язується елементів живлення, уповільнюється процес нітрифікації. Азот, фосфор і калій по-різному переміщуються зі стрічки добрив. Найактивніше рухається нітратний азот, значно менше - амонійний азот і калій, дуже слабко - фосфор. Внесення добрив у зону живлення рослин посилює розвиток кореневої системи, утворюється більша кількість вузлових коренів. Тому рослини краще забезпечуються елементами живлення, й отже, зростає їх урожайність. Локальне внесення добрив порівняно з розкидним значно підвищує ступінь їх використання: азоту - на 10-15 %, фосфору - на 5-10, кальцію - на 10-12%, що створює передумови для зниження норми їх внесення на 25-30 %.

101. Щодо строків прийому та способі внесення добрив позивач пояснив, що останній прагне вирішити такі завдання: створити умови максимальної доступності для рослин поживних речовин, забезпечити рослини оптимальним живленням упродовж вегетації, зокрема в критичні періоди, тобто у періоди найбільшої потреби в добривах; скоротити втрати елементів живлення від вимивання, зменшити хімічне необмінне їх поглинання і перехід у недоступні для рослин форми. Також, потрібно враховувати біологічні особливості культур, насамперед формування їх кореневих систем, розподіл вологи по профілю ґрунту - за надлишку вологи добрива можуть вимиватися, а за нестачі зволоження і пересихання погано використовуються рослинами. Технології внесення мають забезпечувати розміщення добрив у зоні розвитку кореневої системи і мінімальну фіксацію їх ґрунтом. Добрива потрібно вносити в стабільно зволожуваний шар ґрунту, що забезпечить їх добру доступність упродовж вегетації. Слід також враховувати, що елементи живлення можуть вимиватися й переміщуватися внаслідок дифузії. Вимиваються переважно азотні добрива у формі нітратів. Цей процес характерний для ранньої весни і пізньої осені, тому важливо правильно обрати час внесення азотних добрив з метою його наближення до періоду найінтенсивнішого засвоєння азоту рослинами. На зв`язних ґрунтах за осіннього внесення закріплення фосфору і калію майже однакове. Проте, на кислих ґрунтах чим раніше будуть внесені важкорозчинні фосфорні добрива, тим більше утвориться доступних форм фосфору. При цьому суперфосфат гранульований, навпаки, щоб зменшити закріплення фосфору ґрунтом, ліпше вносити ближче до сівби або під час неї. Гранулювання зменшує площу контакту добрив з ґрунтом і тим самим фіксацію фосфору, але задовго до сівби гранули розчиняються і закріплення фосфору збільшується.

102.Також, позивач пояснив про те, що Браман мультікомпекс та Мувер були використані, як хелатні добрива та антистресанти, а також направлені на підвищення, і стимуляції озимої пшениці до накопичення білку і підвищення клейковини. Живлення рослин через листя - чудовий спосіб, що дозволяє збільшувати рівень і підвищувати якість врожаю. При цьому, вказані добрива особливо ефективно працюють в екстремальних умовах, підгодівля ними рослин здатна запобігати загибель посівів, яка може відбуватися в зв`язку з досить поганими погодними умовами. Саме мікродобрива для зернових сприяють поліпшенню врожаю, листя чудово вбирають вологу, особливо в жарку погоду. Розчини поживних речовин, зокрема хелатні розчини, відносять до допоміжних добрив, але вони показують дуже високу ефективність. Мікроелементи особливо необхідні для злакових культур. Найбільша засвоюваність характерна для кальцію, калію і магнію, а найповільніші в засвоєннітречовини - фосфор і сірка. При внесенні цих речовин в культуру в хелатному вигляді добриво діє в кілька десятків разів ефективніше. Зокрема, хелатні мікродобрива для зернових збільшують швидкість розвитку зелені, швидкість росту, стійкість до посухи, поліпшується переносимість різноманітних захворювань. При використанні хелатів для зернових прискорюються процеси фотосинтезу, нітрати переходять в амінокислоти, а також їх компоненти, які легко засвоюються рослиною. Внесення хелатних добрив для зернових саме в період дозрівання зерна сприяють накопиченню білка, збільшенню кількості та маси зерен в колосі, підвищенню якості зернових культур. Якщо рослини починають з якихось причин в`янути, використання мікродобрив дозволяє врятувати ці рослини. При зів`яненні зернових внесення кореневих добрив вже не рятує якість рослини, а скоріше погіршує його становище.

103. Отже, з урахуванням вищевикладеного, позивач зазначив, що використання зазначених в Акті перевірки міндобрив, саме у зазначені періоди є цілком обґрунтованим та доцільним.

104. На підтвердження цієї позиції позивач надав до суду експертний висновок Інституту мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України, з якого вбачається, що агрономічна служба приватного підприємства Лендфорт Дніпро досить раціонально і науково обґрунтовано підійшла до вирішення питання деструкції решток соломи, зокрема стерні пшениці. Внесення на поля азотних добрив NРК 31:1:1 (селітра) сприяло активізації целюлозоруйнуючих мікроорганізмів. Зазначені мікроорганізми використовують внесений азот, акумулюють його у своїх клітинах, інтенсивно розмножуються і прискорюють деструкцію стерні. При відмиранні клітин мікроорганізмів, уже органічна форма азоту повільно мінералізується і використовується рослинами, чи іншими мікроорганізмами. Таким чином, внесені мінеральні азотні добрива не втрачають свої властивості, не вимиваються і не призводять до їх втрат. Без внесення азотних добрив, целюлозоруйнуючі мікроорганізми використовують вуглець рослинних решток (стерні), але для забезпечення своєї життєздатності, виконання покладених на них функцій їм потрібен азот, який вони використовують з низькомолекулярної фракції гумусу, тобто знижують запаси гумусу в ґрунті і призводять до втрати його родючості. Внесення азотних добрив після збирання врожаю пшениці є економічно, екологічно і біологічно виправданим. Запас вуглецю в ґрунті є функцією рослинних залишків, коренів та інших органічних матеріалів і швидкістю їх розкладу. Рослинні залишки характеризуються багатостороннім прямим і непрямим впливом на біологічні, фізичні й хімічні властивості ґрунту, його повітряний, температурний і поживний режими. Управління рослинними залишками за ресурсозбережувального землеробства має великий вплив на секвестрацію вуглецю. Тому використання у якості деструкторів рослинних залишків мікробних препаратів дозволяє не тільки прискорити процес їх розкладу, але і підвищити біологічну активність ґрунту, що дозволяє наступним культурам сівозміни максимально використовувати поживні речовини. Кліматичні зміни, зокрема посуха не дозволяють ефективно використовувати мікробні деструктори органічної речовини, рослинних залишків. Проте, ця думка хибна, адже при внесенні мікробних деструкторів і навіть при відсутності достатньої кількості вологи вони у ґрунті не активні, але при перших зволоженнях вони інтенсивно розмножуються і виконують свої функції з розкладу органічних решток і перетворення їх на органічне добриво. Тим більше, що весняне внесення спеціалістами господарства нітроамофоски (16:16:16) на поля під наступну енерговитрату культуру соняшник, сприяє активізації мікрофлори фунту, в тому числі і целюлозоруйнуючої, підвищує біологічну активність ґрунту і в подальшому будуть брати участь у розкладі рослинних решток соняшника. Отже, з урахуванням вищевикладеного, експерт дійшов висновку про те, шо технології, що використовуються агрономічною службою господарства Лендфорт Дніпро є економічно доцільними, науково - і екологічно обґрунтованими й можуть бути рекомендовані для використання у аграрному секторі держави.

105. Отже, зважаючи на викладене, є недоведеними твердження відповідача про безпідставне документально оформлене списання на рослинництво добрив, які згідно агрохімічних характеристик зазначеного виду добрив та технологічної карти комплексної системи захисту зернових культур при несвоєчасному внесенні втрачають свої властивості і не можуть призвести до отримання очікуваних результатів від їх використання, через втрату добривом корисних речовин під впливом природних факторів, та через не сприйняття рослинами корисних речовин на певному етапі свого розвитку, а отже неможливо визнати таке списання добрив, як те, що пов`язано з господарською діяльності товариства.

106. Інших доказів на спростування вищевказаного відповідачем надано не було.

107. Відтак, з урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку про доведеність використання позивачем рослинних добрив, які документально оформлені, та які використані позивачем в межах господарської діяльності підприємства.

108. Отже, відповідач дійшов передчасного висновку про те, що позивачем порушені норми податкового законодавства, а саме: п.189.1 ст.189, абзацу г п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, а отже позивачем не було занижено сум податку на додану вартість.

109. Щодо доводів відповідача про те, що позивачем занижено податкові зобов`язання з ПДВ за липень 2018 по отриманій послузі, яка не має відношення до власної господарської діяльності на суму ПДВ 125 000,00 грн., слід зазначити про таке.

110. У ході перевірки за даними Єдиного реєстру податкових накладних було встановлено, що ТОВ АФ ВЕСНА в липні 2018 року включило до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 125 000,00 грн. по зареєстрованим постачальником ТОВ УПІ-Магістраль (код ЄДРПОУ 36240675) податковим накладним з номенклатурою Транспортно-експедиторське обслуговування за маршрутом ст. Комарівці (Комаровецьке ХПП філія ПП ТПК "Віком") - ст.Одеса-Порт (експ) з вантажем кукурудза 3-го класу , при цьому, згідно наданих до перевірки підприємством регістрів бухгалтерського обліку, первинних документів, фінансової та статистичної звітності не встановлено здійснення ТОВ АФ ВЕСНА діяльності з виробництва або придбання та реалізації кукурудзи.

111. Отже, підставою для висновку про заниження податкових зобов`язань з ПДВ за липень 2018 року стало те, що позивачем у липні 2018 року неправомірно включино до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 125 000,00 грн. по зареєстрованим постачальником ТОВ УПІ -Магістраль (код за ЄДРПОУ 36240675) податковим накладним з номенклатурою Транспортно-експедиторське обслуговування за маршрутом ст. Комарівці (Комаровецьке ХПП філія ПП ТПК Віком )-ст. Одеса-Порт (експ) з вантажем кукурудза 3-го класу.

112. Відповідно до наданих до перевірки первинних документів ТОВ УПІ -Магістраль дійсно надавало вказані транспортно-експедиторські послуги по перевезенню сільськогосподарської продукції. Зазначені документи дають можливість ідентифікувати операцію, підтвердити її зміст та відповідно період.

113. Так, судом встановлено, що ТОВ УПІ-Магістраль було складено та зареєстровано розрахунок коригування лише про зміну номенклатури, зазначеної в податковій накладній, тобто, помилка в податковій накладній була лише в номенклатурі товару, а отже не заважала підтвердити зміст операції, період, сторони та суму сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг.

114. Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позивачем у липні 2018 року обґрунтовано було включено до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 125 000,00 грн. по зареєстрованим постачальником ТОВ УПІ -Магістраль (код за ЄДРПОУ 36240675) податковим накладним.

115. Щодо не відображення у податкових розрахунках сум доходу виплаченого на користь платника податку за ознакою 105 (дохід від продажу рухомого майна) за II квартал 2017 року, слід зазначити про таке.

116. Відповідно до абз. б п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані:

б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

117. Згідно п. 173.3 ст. 173 Податкового кодексу у разі якщо стороною договору купівлі-продажу об`єкта рухомого майна є юридична особа чи фізична особа - підприємець, така особа вважається податковим агентом платника податку та зобов`язана виконати всі визначені цим розділом функції податкового агента. При цьому податковий агент утримує податок за ставками, визначеними відповідно до пунктів 173.1 або 173.2 цієї статті з урахуванням інформації про черговість продажу рухомого майна, зазначеної платником податку у договорі купівлі-продажу чи в окремій заяві.

118. У разі продажу (обміну) об`єкта рухомого майна за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента чи фізичної особи - підприємця або укладення та оформлення договорів відчуження транспортних засобів у присутності посадових осіб органів, які здійснюють реєстрацію (перереєстрацію) транспортних засобів, такий посередник або відповідний орган виконує функції податкового агента стосовно подання до контролюючого органу інформації про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку, а платник податку під час укладання договору зобов`язаний самостійно сплатити до бюджету податок з доходу від операцій з продажу (обміну) об`єктів рухомого майна.

119. Враховуючи те, що придбання у фізичної особи транспортного засобу в червні 2017 року відбувалось у присутності посадових осіб органів, які здійснюють реєстрацію (перереєстрацію) транспортних засобів, саме ці органи у вказаній операції повинні були виконати функції податкового агента. Тобто, позивач, відповідно до вищевказаних положень закону не мав обов`язку подавати податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу по зазначеній в Акті перевірки операції.

120. Щодо застосування штрафних санкцій слід зазначити про таке.

121. Судом встановлено, що підставою для застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених положеннями ст. 201 ПК України, стали висновки контролюючого, про відсутності складання та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст.201 ПК України податкових накладних на суму ПДВ 577 862 грн., у зв`язку з чим згідно положень ст. 120-1ПК України контролюючим органом застосовано штраф в розмірі 50% у сумі 288 931,00 гривень.

122. Проте, вивчивши матеріали справи, перевіривши подані учасниками справи докази, суд дійшов висновку про відсутність порушення позивачем норм податкового законодавства, а також безпідставного нарахування податкових зобов`язань в загальній сумі 577 862,00 грн., у зв`язку із чим відсутні правові підстави для застосування до позивача, штрафних санкцій, передбачених положеннями п. 120-1.2 ст. 120 Податкового кодексу України.

123. Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, суд дійшов висновку про те, що контролюючим органом не було доведено належними та допустимими доказами про порушення позивачем норм податкового законодавства, висновки складені в акті перевірки №6090/04-36-14/21/39674699 від 13.02.2019 року є необґрунтованими та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, у зв`язку із чим прийняті податкові повідомлення-рішення від 15.03.2019 року № 0007761421, №0007791421, № 0007751421, які прийняті на підставі цього акту перевірки, є протиправними та підлягають скасуванню.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

124. Відповідно до пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

125. Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

126. Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

127. Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

128. Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

129. Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

130. Згідно зі ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

131. Відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його рішення, а також не довів суду правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 15.03.2019 року №0007761421, № 0007791421, № 0007751421.

132. З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову, у зв`язку із чим позовні вимоги Приватного підприємства «Лендфорт Дніпро» до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, підлягають задоволенню та визнанню протиправним та скасуванню податкове повідомлення-рішення від 15.03.2019 року № 0007761421 на суму 572182,00 гривень та штрафна (фінансова) санкція 286091,00 гривень; визнанню протиправним та скасуванню податкове повідомлення-рішення від 15.03.2019 року № 0007791421 на суму 288931,00 гривень, а також визнанню протиправним та скасуванню податкове повідомлення-рішення від 15.03.2019 року №0007751421 на суму 5680,00 гривень.

133. Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, у зв`язку із чим присуджує на користь позивача суму судового збору, сплаченого за подання цього позову у розмірі 17 293,26 гривень.

134. Керуючись статтями 205, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

135. Адміністративний позов Приватного підприємства «Лендфорт Дніпро» до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

136. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.03.2019 року № 0007761421 на суму 572182,00 гривень та штрафна (фінансова) санкція 286091,00 гривень, яке прийнято Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області.

137. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.03.2019 року № 0007791421 на суму 288931,00 гривень, яке прийнято Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області.

138. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.03.2019 року № 0007751421 на суму 5680,00 гривень, яке прийнято Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області.

139. Стягнути на користь Приватне підприємство «Лендфорт Дніпро» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області судовий збір у розмірі 17 293,26 гривень.

140. Позивач: Приватне підприємство «Лендфорт Дніпро» (53245, Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Веселе, вул. Центральна, 21, код ЄДРПОУ 39672576).

141. Відповідач: Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 39394856).

142. Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

143. Повне рішення складено 04.06.2019 року.

Суддя В.В Ільков