Справа № 420/310/19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 червня 2019 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Соколенко О.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Ананьївської районної ради до Управління Державної казначейської служби України в Ананьївському районі Одеської області про визнання протиправними дій,-
ВСТАНОВИВ:
21 січня 2019 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Ананьївської районної ради (далі - позивач, рада) до Управління Державної казначейської служби України в Ананьївському районі Одеської області (далі - відповідач, Управління казначейства), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Управління Державної казначейської служби України в Ананьївському районі Одеської області щодо безспірного списання грошових коштів на виконання рішення Балтського районного суду Одеської області від 20.01.2017 р. по справі № 491/345/16 - ц в частині стягнення з Ананьївської районної ради на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди в розмірі втраченого заробітку за час незаконного звільнення з роботи у сумі 545157,12 грн., моральної шкоди в сумі 100000 грн., судових витрат в сумі 1498,00 грн., а також до держбюджету судового збору в сумі 9699,83 грн.; виконавчого листа № 491/1496/14-ц про стягнення з Ананьївської районної ради на користь ОСОБА_1 шкоди в розмірі втраченого заробітку за час незаконного відсторонення від роботи в сумі 25211,62 грн., моральної шкоди в сумі 10000 грн., судові витрати в сумі 959 грн.; виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду по справі № 815/6521/17 від 14.12.2018 року про стягнення з Ананьївської районної ради на користь ОСОБА_1 витрат у розмірі 5082,22 грн. та зобов`язати утриматися від зазначених дій до дати набрання чинності рішенням про внесення змін до рішення про місцевий бюджет або виділення коштів з резервного фонду місцевого бюджету на зазначену мету;
- зобов`язати Управління Державної казначейської служби України в Ананьївському районі Одеської області відкласти безспірне списання грошових коштів на виконання рішення Балтського районного суду Одеської області від 20.01.2017 р. по справі № 491/345/16 - ц, виконавчого листа Балтського районного суду Одеської області по справі № 491/1496/14-ц від 19.09.2017 року, виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду по справі № 815/6521/17 від 14.12.2018 року до дати набрання чинності рішенням про внесення змін до рішення про місцевий бюджет або виділення коштів з резервного фонду місцевого бюджету на зазначену мету, здійснити повернення виконавчих документів стягувачу відповідно до п. 10 ч. 9 Порядку, повідомити Балтський районний суд Одеської області про наявність обставин, які перешкоджають виконанню вищезазначених судових рішень.
Водночас, разом з позовною заявою 21 січня 2019 року за вх. № 2161/19 через канцелярію суду позивачем подана заява про забезпечення позову, в якій Ананьївська районна рада просила суд зупинити стягнення (безспірне списання грошових коштів) на підставі виконавчих листів, у задоволенні якої судом відмовлено, про що постановлено відповідну ухвалу суду від 23.01.2019 року.
Ухвалою суду від 25.01.2019 року, судом на підставі положень ч.1 ст.169 КАС України позовну заяву залишено без руху, та позивачу наданий десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
06 лютого 2019 року за вх. №4334/19 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, зокрема, разом із:
- уточненням (зменшенням) позовних вимог Ананьївської районної ради до Управління Державної казначейської служби України в Ананьївському районі Одеської області, в якій позивач просить суд: Визнати протиправними дії Управління державної казначейської служби в Ананьївському районі Одеської області щодо безспірного списання грошових коштів на виконання рішення Балтського районного суду Одеської області від 20.01.2017 р. по справі № 491/345/16-ц в частині стягнення з Ананьївської районної ради на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди в розмірі втраченого заробітку за час незаконного звільнення з роботи у сумі 545157,12 грн., моральної шкоди в сумі 100000 грн., судових витрат в сумі 1498,00 грн., а також до держбюджету судового збору в сумі 9699,83 грн. (т.1 а.с.57-59).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у зв`язку з неодноразовим надходженням листів до Ананьївської районної ради від Управління державного казначейства України в Ананьївському районі Одеської області щодо виконання судових рішень по справам №491/345/16-ц, №491/1596/14-ц, №815/6521/17 про стягнення коштів (вимоги № 01-39/134, № 01-39/135, 01-39/136 від 18.12.2018 року), позивач вважає, що вчинення відповідачем дій, направлених на безспірне списання грошових коштів на виконання зазначених судових рішень поза межами затвердженої бюджетної програми та без наявності відкритих асигнувань для цих цілей, порушує права позивача що веде до блокування його функціонування як державної установи та органу місцевого самоврядування.
Посилаючись на п.п.10 п.9, п.26,п.29,п.43, п.44, п.45 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №845 від 03.08.2011 року, позивач вказує, що на виконання даних приписів Порядку, а також, у зв`язку з отриманням письмових запитів Казначейства, позивачем підготовлено проект рішення Ананьївської районної ради від 28 листопада 2018 року про виконання рішення Балтського районного суду Одеської області від 20.01.2017 року в частині відшкодування ОСОБА_1 компенсації, яким визначено районній державній адміністрації при формуванні районного бюджету на 2019 рік передбачити зазначені у вказаному судовому рішенні грошові кошти. Проте, зазначене рішення районною радою не прийнято.
Між тим, рішенням Ананьївської районної ради № 310-VII від 19 грудня 2018 року затверджено витрати на утримання Ананьївської районної ради та її виконавчого апарату у 2019 року, яким не передбачено грошові кошти на виконання судових рішень. Натомість, рішенням ради передбачено видатки на оплату праці робітникам апарату Ананьївської районної ради, оплату послуг, оплату водопостачання та водовідведення, оплату електроенергії та природного газу, та інше. З посиланням на ст. 55 Бюджетного кодексу України позивач вказує, що ці витрати вважаються захищеними видатками бюджету, обсяг яких не може змінюватись.
Позивач наголошує на тому, що стягувані за вищевказаним судовим рішенням грошові кошти є матеріальною та моральною шкодою, правова природа якої відрізняється від оплати праці працівників державних установ.
Як зазначає позивач, ОСОБА_1 не являється на даний час, та ніколи не була працівником Ананьївської районної ради, а тому ця заборгованість не є заборгованістю по заробітній платі ради перед її працівниками, у зв`язку з чим така не включена до затвердженого обсягу місцевого бюджету. Це підтверджується тим, що рішенням Балтського районного суду Одеської області від 20.01.2017 р. по справі № 491/345/16-ц зазначену особу поновлено на роботі на посаді начальника Ананьївського районного бюро технічної інвентаризації з 24 червня 2011 року по 12 вересня 2013 року та з 03 грудня 2013 року.
Також, позивач зазначає, що списання грошових коштів на цілі, які не відповідають заходам, передбаченим бюджетною програмою, за відсутності відкритих цільових асигнувань та спеціального розрахункового рахунку в порушення положень вищенаведеного Порядку може призвести до зменшення обсягу захищених видатків Ананьївської районної ради, що прямо заборонено ст.55 Бюджетного кодексу України.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 11.02.2019 року судом прийнято до розгляду позовну заяву Ананьївської районної ради (в редакції уточненої позовної заяви за вх.№ 4334/19), відкрито провадження у справі № 420/310/19 за даною позовною заявою, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання по справі на 05.03.2019 року о 12.00 год., та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
05 березня 2019 року за вх. № ЕП/1684/19 засобами електронної пошти та за вх.8080/19 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з додатками згідно переліку, наведеному у ньому, в тому числі, із доказами направлення їх копій на електронну адресу позивача (т.1 а.с.84-105,115-136), в якому Управління Державної казначейської служби України в Ананьївському районі Одеської області зазначає, що не погоджується із позовними вимогами, з наступних підстав.
Посилаючись на приписи ст.129 Конституції України, абз.1 ст.18 Цивільного процесуального кодексу України, ч.2 ст.6 Закону України Про виконавче провадження , Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №845 від 03.08.2011 року, відповідач зазначає, що 02.06.2017 року до Управління казначейства надійшов виконавчий лист Балтського районного суду Одеської області від 20.01.2017 року по справі № 491/345/16-ц, 08.06.2017 року надійшов виконавчий лист Балтського районного суду Одеської області від 01.06.2017 р. по справі № 491/345/16-ц та 23.08.2017 надійшов виконавчий лист Балтського районного суду Одеської області від 23.08.2017 року по справі № 491/345/16-ц.
Відповідач зазначає, що 28.08.2017 року Управління казначейства повідомило позивача про стягнення коштів на суму 646655,12 грн. як вжиття заходів щодо виконання судового рішення, а 08.09.2017 року Управлінням надіслано позивачу вимогу про вжиття заходів щодо виконання судового рішення.
В свою чергу, у відповідь на вимогу від 08.09.2017 року позивач зазначив, що виконання судових рішень є неможливим через відсутність коштів на рахунках позивача (боржника).
Відповідач зазначає, що ним протягом 2017-2018 років вживалися заходи, направлені на безспірне списання коштів з рахунків Ананьївської районної ради, однак, у зв`язку із відсутністю коштів на рахунках ради, Управління казначейства було позбавлено можливості здійснити безспірне списання коштів за вказаним виконавчим документом.
31 січня 2019 року Управлінням казначейства здійснено безспірне списання коштів у розмірі 646655,12 грн. з рахунку Ананьївської районної ради. При цьому, відповідач зауважує на тому, що ним не здійснювалося заходів стосовно безспірного списання коштів, на які посилається позивач в позовній заяві в частині стягнення судового збору в сумі 9699,83 грн.
Також, відповідач стверджує, що в даному випадку не підлягають застосуванню положення пп.10 п.9 Порядку №845.
Окрім цього, з посиланням на п.13 Порядку, у відзиві зазначається, що станом на 31.01.2019 року (день здійснення безспірного списання коштів), в Управлінні казначейства були відсутні підстави для зупинення чи відкладення безспірного списання коштів за виконавчим листом Балтського районного суду Одеської області від 19.09.2017 року по справі №491/345/16-ц.
Разом з цим, відповідач вказує на безпідставність посилання позивача на застосування п.41-46 Порядку при здійсненні заходів, направлених на виконання виконавчого листа Балтського районного суду Одеської області від 19.09.2017 року по справі №491/345/16-ц, оскільки безспірне списання за вказаним виконавчим документом здійснюється з рахунків боржника в порядку, встановленому пп.24-32,34 Порядку.
Враховуючи вищевикладене, та повноту і законність дій Управління казначейства, направлених на виконання виконавчого листа Балтського районного суду Одеської області від 19.09.2017 року по справі №491/345/16-ц, відповідач вважає, що вимоги позивача щодо визнання протиправними дій щодо безспірного списання грошових коштів не підлягають задоволенню.
У підготовчому засіданні 05.03.2019 року судом залучено до матеріалів справи відзив відповідача з додатками, що надійшов засобами електронної пошти, про що постановлено відповідну ухвалу суду на місці, яка занесена до протоколу судового засідання.
Також, ухвалою суду від 05.03.2019 року, яка прийнята на місці та занесена до протоколу судового засідання, судом оголошено перерву у підготовчому засіданні до 02.04.2019 року о 10:30 год. у зв`язку із встановленням строків для подання заяв по суті справи.
У підготовчому засіданні 02.04.2019 року судом залучено до матеріалів справи відзив з додатками, що надійшов через канцелярію суду.
Ухвалою суду від 02.04.2019 року судом продовжено шістдесятиденний строк підготовчого провадження у справі № 420/310/19 на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 22.04.2019 року о 12:00 год.
19 квітня 2019 року через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив разом із додатками до неї (т.1 а.с.148-158).
Ухвалою суду від 22.04.2019 року, яка прийнята на місці та занесена до протоколу судового засідання, судом залучено до матеріалів справи вищевказану відповідь на відзив із додатками до неї, однак відповідь на відзив не прийнята судом до розгляду як заява по суті справи, зважаючи на те, що її подано поза межами встановленого судом строку для її подання, та представником позивача не наведено жодних підстав щодо пропуску такого строку.
Письмовою ухвалою суду від 22.04.2019 року закрито підготовче провадження в адміністративній справі за позовною заявою Ананьївської районної ради до Управління Державної казначейської служби України в Ананьївському районі Одеської області про визнання протиправними дій та призначено справу №420/310/19 до судового розгляду по суті на 07.05.2019 року о 10:00 год.
23 квітня 2019 року за вх. № ЕП/3078/19 від представника позивача засобами електронної пошти надійшли додаткові письмові пояснення у справі, в яких, окрім доводів, що наведені у позовній заяві, представником зазначено, що на звернення позивача від 23.01.2019 року щодо надання роз`яснень в частині заборони безспірного списання коштів, 05.02.2019 року до Ананьївської районної ради надійшов електронний лист ДКС України від 04.02.2019 року №5-11-07/2297, яким підтверджена заборона безспірного списання коштів із КЕКВ 211, який належить до захищених видатків.
Окрім того, у поясненнях зазначається, що ухвалою Верховного суду від 08.02.2019 року у справі № 491/345/16-ц зупинено виконання рішення Балтського районного суду Одеської області від 20 січня 2017 року в частинні стягнення з Ананьївської районної ради Одеської області на користь ОСОБА_1 відшкодування майнової шкоди у сумі 545157,12 грн.; відшкодування моральної шкоди у сумі 100000,00 грн.; судових витрат у сумі 1498,00 грн.; судового збору у сумі 9699,83 грн., до закінчення касаційного провадження.
Судове засідання, призначене на 07.05.2019 року судом відкладено на 21.05.2019 року у зв`язку із неявкою представників позивача.
У судовому засіданні 21.05.2019 року судом залучено до матеріалів справи додаткові письмові пояснення позивача, заслухано вступне слово представника позивача. Відповідач у судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.
Ухвалою суду від 21.05.2019 року, яка прийнята на місці та занесена до протоколу судового засідання, судом оголошено перерву до 30 травня 2019 року о 14 год. 00 хв.
У судове засідання 30.05.2019 року сторони не з`явились, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, що підтверджується матеріалами справи.
30.05.2019 року засобами електронної пошти від представника позивача за вх. №3999/19 надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника позивача, в також зазначається, що представник повністю підтримує позовні вимоги.
Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи, не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно з ч.3 ст.194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Таким чином, зважаючи на клопотання представника позивача про розгляд справи без його участі, з урахуванням належного сповіщення відповідача про розгляд справи, враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, а також відсутність перешкод для розгляду справи за відсутності учасників процесу, судом ухвалено рішення про розгляд даної адміністративної справи в порядку письмового провадження відповідно до ч.9 ст.205 КАС України за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч.2 ст.193 КАС України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
Згідно з ч.1 ст.120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Розгляд справи по суті судом розпочато 07.05.2019 року.
Зважаючи на викладене, враховуючи наведені приписи КАС України, суд розглядав дану справу у межах строку, визначеного для її розгляду ч.2 ст.193 КАС України, з урахуванням приписів ч.1 ст.120 КАС України, із прийняттям рішення 06.06.2019 року (на 30-й день з дня початку розгляду справи по суті).
Вивчивши матеріали справи, заслухавши вступне слово представника позивача, ознайомившись із заявами учасників справи по суті справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються ці заяви, та перевіривши їх доказами, суд встановив наступні обставини.
Предметом розгляду у даній справі, після уточнення позивачем позовних вимог, є тільки правомірність дій Управління державної казначейської служби в Ананьївському районі Одеської області щодо безспірного списання грошових коштів на виконання рішення Балтського районного суду Одеської області від 20.01.2017 року по справі № 491/345/16-ц в частині стягнення з Ананьївської районної ради на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди в розмірі втраченого заробітку за час незаконного звільнення з роботи у сумі 545157,12 грн., моральної шкоди в сумі 100000 грн., судових витрат в сумі 1498,00 грн., а також до держбюджету судового збору в сумі 9699,83 грн.
Як вбачається з матеріалів справи рішенням Балтського районного суду Одеської області від 20.01.2017 року по справі №491/345/16-ц за позовною заявою ОСОБА_1 до Ананьївської районної ради Одеської області про визнання незаконними та скасування рішень, розпорядження, контракту, записів в трудовій книжці, поновлення на роботі з інших підстав, стягнення матеріальної та моральної шкоди, задоволено частково позовні вимоги та, зокрема, стягнуто з Ананьївської районної ради Одеської області на користь ОСОБА_1 :
- матеріальну шкоду в розмірі втраченого заробітку за час незаконного звільнення з роботи у сумі 545157,12 грн., за вирахуванням обов`язкових до сплати податків та платежів;
- моральну шкоду в сумі 100000 грн.;
- вартість проїзду (судові витрати) її та її законного представника для участі у судових засіданнях Балтського районного суду Одеської області та в зворотному напрямку в сумі 1498 грн.;
- судовий збір в сумі 9699,83 грн. (т.1 а.с.13-18).
Таким чином, загальна сума коштів, що підлягає стягненню з Ананьївської районної ради складає 656354,95 грн.: (545157,12 грн. + 100000 грн. + 1498 грн. + 9699,83 грн.).
В свою чергу, 19.09.2017 року Балтським районним судом Одеської області видано виконавчий лист про стягнення з Ананьївської районної ради відповідних сум, зазначених у вищевказаному рішенні від 20.01.2017 року, але без суми судового збору у розмірі 9699,83 грн., з урахуванням внесення виправлень до рішення суду від 20.01.2017 року по справі №491/345/16-ц в частині виключення слів Одеської області у назві Ананьївської районної ради та зазначення ідентифікаційного коду боржника (т.1 а.с.100-103,132-135).
Таким чином, за виконавчим листом від 19.09.2017 року загальна сума, що підлягає стягненню з Ананьївської районної ради складає 646655,12 грн. (545157,12 грн. + 100000 грн. + 1498 грн.)
Як зазначає відповідач, вказаний виконавчий лист від 19.09.2017 року, з урахуванням виправлень, надійшов до Управління казначейства від стягувача 19.09.2017 року, та після цього Управлінням казначейства у відповідності до вимог пп.2 п.4 Порядку №845 від 03.08.2011 року вживалися протягом 2017-2018 років заходи, в тому числі, щодо виконання вказаного виконавчого документу, направлені на безспірне списання коштів з рахунків Ананьївської районної ради.
Зокрема, Управління ДКС України в Ананьївському районі Одеської області направило до Ананьївської районної ради вимогу № 01-39/134 від 18.12.2018 року про виконання виконавчого листа Балтського районного суду Одеської області по справі № 491/345/16-ц від 19.09.2017 року в частині стягнення з Ананьївської районної ради на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди в розмірі втраченого заробітку за час незаконного звільнення з роботи у сумі 545157,12 грн., моральної шкоди в сумі 100000 грн., судових витрат в сумі 1498,00 грн., із зазначенням про вжиття заходів щодо виконання безспірного списання коштів на користь ОСОБА_1 та про надання інформації про виконання рішення в термін не пізніше 5 робочих днів (т.1 а.с.33). Підтвердженням отриманням позивачем даної вимоги є вхідний штамп ради (№1828 від 19.12.2018 року).
Ананьївська районна рада своїм листом від 03.01.2019 року №1007 повідомила Управління казначейства, зокрема, що на виконання вимог п.10 ч.9, ч.26, ч.29, п.43,п.44, п.45 Порядку №845 від 03.08.2011 року, а також у зв`язку з отриманням письмових запитів Управління казначейства, підготовлено проект рішення Ананьївської районної ради від 28.11.2018 року про виконання рішення Балтського районного суду Одеської області від 20.01.2017 року по справі № 491/345/16-ц в частині відшкодування ОСОБА_1 компенсації,
яким районній державній адміністрації пропонується при формуванні районного бюджету на 2019 рік передбачити зазначені у вказаному судовому рішенні грошові кошти, проте, зазначене рішення Ананьївською районною радою не прийнято через відсутність необхідної кількості депутатських голосів для його прийняття (т.1 а.с.60-63).
Між тим, у вказаній заяві зазначається, що рішенням Ананьївської районної ради № 310-УІІ від 19 грудня 2018 року затверджено витрати на утримання Ананьївської районної ради та її виконавчого апарату у 2019 році згідно додатку, яким не передбачено грошові кошти на виконання судових рішень, в тому числі, вищезазначеного. Натомість, цим рішенням передбачено видатки на оплату праці посадовим особам та працівникам виконавчого апарату Ананьївської районної ради, оплату послуг, оплату водопостачання та водовідведення, оплату електроенергії та природного газу, капітальний ремонт, тощо, і саме ці витрати згідно ст.55 Бюджетного кодексу України вважаються захищеними видатками бюджету, обсяг яких не може змінюватись.
Позивач у своїй заяві також зазначив, що стягувані за вищевказаним судовим рішенням грошові кошти є матеріальною та моральною шкодою, правова природа якої відрізняється від оплати праці працівників державних установ. При цьому, ОСОБА_1 не є працівником Ананьївської районної ради.
Таким чином, стягувані за цим судовим рішенням грошові кошти, на думку позивача, не відносяться до передбаченого ст.55 Бюджетного Кодексу України переліку, тому не являються захищеними видатками бюджету, а отже не підлягають безспірному списанню згідно п. 25 Порядку№845 від 03.08.2011 року.
Копії рішень Ананьївської районної ради, на які остання посилалась у своїй заяві, також надані до суду (т.1 а.с.30-32).
В свою чергу, 18.01.2019 року за №02-19/7 Управління казначейства направило позивачу вимогу, в якій зокрема, визначено, що за виконавчим листом №491/345/16-ц - матеріальна шкода в розмірі втраченого заробітку за час незаконного звільнення з роботи за вирахуванням обов`язкових до сплати податків та платежів складає 545157,12 грн. (КЕКВ 2111), моральна шкода - 100000,00 грн. (КЕКВ 2800), вартість проїзду (судові витрати) 1498,00 грн. (КЕКВ 2800), із зазначенням про необхідність вжиття радою заходів щодо виконання безспірного списання коштів на користь ОСОБА_1 та про надання інформації про виконання рішення про стягнення в термін не пізніше 5 робочих днів (т.1 а.с.65-66). Вказана вимога отримана позивачем 21.01.2019 року за вх.№1861 (т.1 а.с.65).
З матеріалів справи судом встановлено, що після отримання вказаної вимоги Ананьївська районна рада звернулась із листом від 23.01.2019 року №1030 до Управління казначейства, в якому зокрема, зазначила, що у вимозі від 18.01.2019 року №02-19/7 визначені коди економічної класифікації видатків, з яких буде проводитись безспірне списання коштів з Ананьївської районної ради на користь ОСОБА_1 , в тому числі, по виконавчому листу Балтського районного суду Одеської області, серед яких в порушення ст.55 Бюджетного кодексу України, абз.2 п.25, абз.2 п.28 та абз.6 п.31 Порядку №845, визначено КЕКВ 2111, який належить до захищених видатків (т.1 а.с.67).
Повідомленням про безспірне списання коштів з рахунка боржника від 31.01.2019 року №02-19/11 (т.1 а.с.70), згідно пп.1 п.34 Порядку №845 від 03.08.2011 року, на виконання, в тому числі, виконавчого листа Балтського районного суду Одеської області від 19.09.2017 року №491/345/16-ц, повідомлено Ананьївську районну раду про проведення безспірного списання коштів з рахунку в загальній сумі 687907,96 грн. (за трьома виконавчими листами), з яких за №491/345/16-ц:
- КЕКВ 2111 на суму 545157,12 грн. - матеріальна шкода в розмірі втраченого заробітку за час незаконного звільнення з роботи з вирахуванням обов`язкових до сплати податків та платежів;
- КЕКВ 2800 на суму 100000 грн. - моральна шкода; 1498 грн. - вартість проїзду (судові витрати).
Вказане повідомлення надійшло до позивача 04.02.2019 за вх.1869/2019.
З урахуванням отримання даного повідомлення, позивач 06.02.2019 року звернувся до суду із заявою про уточнення (зменшення) позовних вимог про визнання протиправними дій Управління державної казначейської служби в Ананьївському районі Одеської області щодо безспірного списання грошових коштів на виконання рішення Балтського районного суду Одеської області від 20.01.2017 року по справі № 491/345/16-ц в частині стягнення з Ананьївської районної ради на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди в розмірі втраченого заробітку за час незаконного звільнення з роботи у сумі 545157,12 грн., моральної шкоди в сумі 100000 грн., судових витрат в сумі 1498,00 грн., а також до держбюджету судового збору в сумі 9699,83 грн.
Вирішуючи дану справу та надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами врегульовано, зокрема, але не виключно, Бюджетним кодексом України, Законом України Про виконавче провадження , Постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 р. N 845, якою затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, Постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 р. N 215 , якою затверджено Положення про Державну казначейську службу України.
Згідно з ч.1 та ч.2 Цивільного процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно зі ст.1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 2 статті 6 Закону України Про виконавче провадження визначено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845 (далі - Порядок №845).
Відповідно до п.15 Порядку №845 дії органів Казначейства з виконання виконавчих документів можуть бути оскаржені до Казначейства або суду.
Згідно з п.2 Порядку №845, безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.
Відповідно до п.3 Порядку №845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Порядок безспірного списання коштів з рахунків боржника визначений п.23-п.34 Порядку №845.
Зокрема, відповідно до п.28 Порядку №845, орган Казначейства не пізніше двох робочих днів з наступного робочого дня після надходження виконавчого документа на підставі документів, поданих стягувачем, визначає коди класифікації видатків бюджету і рахунки, з яких проводиться безспірне списання коштів.
З дня визначення кодів класифікації видатків бюджету та рахунків орган Казначейства повідомляє боржнику або бюджетній установі, що здійснює централізоване обслуговування боржника, про здійснення безспірного списання коштів з рахунків боржника та не проводить платежі, крім платежів, які визначені у пункті 25 цього Порядку.
У повідомленні зазначаються строк подання боржником або бюджетною установою, що здійснює централізоване обслуговування боржника, інформації, пов`язаної з виконанням рішення про стягнення коштів, який не може перевищувати п`яти робочих днів з дати надходження повідомлення, та відомості про непроведення органом Казначейства платежів за платіжними дорученнями боржника або бюджетної установи, що здійснює централізоване обслуговування боржника.
Визначені коди класифікації видатків бюджету та/або рахунки, за якими проводиться безспірне списання коштів, можуть бути змінені органом Казначейства за обґрунтованою заявою боржника.
Як вже встановлено судом, відповідачем на адресу позивача направлено відповідне повідомлення про списання коштів з рахунків позивача за кодами: КЕКВ 2111, КЕКВ 2800, однак позивачем не надано обґрунтованої заяви про зміну визначених Казначейством кодів класифікації видатків бюджету та/або рахунки, за якими проводиться безспірне списання коштів.
Згідно з п.31 Порядку №845 у разі коли за визначеними органом Казначейства кодами класифікації видатків бюджету, за якими здійснюється безспірне списання коштів, відсутні відкриті асигнування (кошти на рахунках) або до кінця бюджетного періоду їх недостатньо для виконання судового рішення, орган Казначейства надсилає боржнику або бюджетній установі, що здійснює централізоване обслуговування боржника, вимогу щодо необхідності вжиття заходів для встановлення таких асигнувань або здійснення інших дій, спрямованих на виконання судового рішення.
У вимозі від 18.01.2019 року, яка була направлена позивачу, зазначалось про списання коштів з рахунків позивача за кодами: КЕКВ 2111, КЕКВ 2800.
При цьому, щодо посилань позивача на те, що листом Державної казначейської служби України від 04.02.2019 року №5-11-07/2297 підтверджена заборона безспірного списання коштів з КЕКВ 2111, який належить до захищених видатків, суд зазначає, що дані посилання позивача не відповідають дійсності, оскільки у вказаному листі Державної казначейської служби України, зокрема, зазначається, що відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 12.02.2012 року №333 Про затвердження інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків та інструкції щодо застосування класифікації кредитування бюджету , заробітну плату віднесено до КЕКВ 2111, а відшкодування моральних збитків та майнової шкоди юридичним та фізичним особам за рішенням суду та судові витрати віднесені до КЕКВ 2800, та на виконання вимог положення п.28 Порядку №845, Управлінням визначено коди класифікації видатків бюджету, а саме: КЕКВ 2111, КЕКВ 2800. Таким чином, у листі вказано, що у випадку подання обґрунтованої заяви Ананьївською районною радою, органом Казначейства розглянеться питання щодо зміни визначеного коду класифікації видатків бюджету КЕКВ 2111, за яким може бути проведено безспірне списання коштів з рахунків боржника.
Отже, посилання позивача ґрунтується на власному невірному трактуванні позивачем змісту даного листа, та жодним чином не спростовують правильність визначення органом Казначейства визначеного коду класифікації видатків бюджету.
Водночас, щодо посилання позивача на необхідність застосування п.41-п.46 Порядку №845 при здійсненні заходів, направлених на виконання виконавчого листа Балтського районного суду Одеської області від 20.01.2017 року по справі № 491/345/16-ц, суд вважає, що такі доводи є необґрунтованими та безпідставними, з огляду на наступне.
У листі Державної казначейської служби України від 04.02.2019 року №5-11-07/229 (т.1 а.с.71-73), на який посилається позивач, в тому числі зазначається, що боржником за виконавчим листом Балтського районного суду Одеської області від 20.01.2017 року по справі № 491/345/16-ц визначено Ананьївську районну раду, а тому виконання судових рішень здійснюється відповідно до п.24-32,34 Порядку №845.
Водночас, суд зазначає, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду у справі №815/5463/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної казначейської служби України в Ананьївському районі Одеської області, начальника Управління державної казначейської служби України в Ананьївському районі Одеської області Бежана Федора Георгійовича, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Ананьївська районна рада, про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії, встановлення заборони займатися діяльністю та стягнення моральної шкоди встановлено наступне: …З урахування викладеного вище, апеляційний суд приходить до висновку, що можливість здійснювати заходи визначені п.п. 41-46 Порядку № 845, на які посилається позивач, виникає у Управління казначейства лише за наявності відповідного рішення суду про стягнення коштів з місцевого бюджету для відшкодування моральної та матеріальної шкоди та дотримання вимог встановлених п. 6 названого Порядку.
Проте, у виконавчих листах Балтського районного суду Одеської області від 19 вересня 2017 року по справах № 491/345/16-ц № 491/1496/14-ц, боржником визначено Ананьївську районну раду, а тому безспірне списання грошових коштів має бути здійснено саме з Ананьївської районної ради та за відповідним кодом, а не з місцевого бюджету як передбачено приписами п. п. 41-46 Порядку № 845.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що Управлінням казначейства здійснено усі необхідні дії передбачені Порядком № 845, які направлені на списання коштів в безспірному порядку з Ананьївської районної ради стягнуті Балтським районним судом Одеської області від 04 червня 2015 року по справі № 491/1496/14-ц та від 20 січня 2017 року по справі № 491/345/16-ц на користь ОСОБА_1 …. .
Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, обставини, встановлені рішенням суду в адміністративній справі №815/5463/17 не підлягають доказуванню при розгляді даної справи, зокрема, щодо відповідного коду, з якого має бути здійснено безспірне списання грошових коштів, та щодо незастосування до цих відносин приписів п.п. 41-46 Порядку № 845.
Щодо надання до суду копії ухвали Верховного Суду від 08.02.2019 у справі №491/345/16-ц про зупинення виконання рішення Балтського районного суду Одеської області від 20.01.2017 року в частині стягнення коштів з Ананьївської районної ради, то суд зазначає, що в даному випадку, на спірні правовідносини не розповсюджується дія п.13 Порядку № 845, оскільки безспірне списання коштів відбулось 31.01.2019 року.
Таким чином, суд погоджується із твердженнями відповідача, що станом на 31.01.2019 року, у останнього не було підстав для зупинення виконання безспірного списання коштів з Ананьївської районної ради.
Щодо протиправності дій відповідача в частині безспірного списання грошових коштів на виконання рішення Балтського районного суду Одеської області від 20.01.2017 р. по справі № 491/345/16-ц в частині стягнення з Ананьївської районної ради на користь ОСОБА_1 судового збору в сумі 9699,83 грн., суд зазначає, що така вимога є безпідставною, оскільки безспірне списання цієї суми з рахунків позивача не відбувалось взагалі, що підтверджується матеріалами справи.
Таким чином, враховуючи вищевикладене та аналізуючи зміст вищенаведених норм законодавства у взаємозв`язку із обставинами справи, суд зазначає, що дії відповідача -Управління державної казначейської служби в Ананьївському районі Одеської області щодо безспірного списання грошових коштів на виконання рішення Балтського районного суду Одеської області від 20.01.2017 р. по справі № 491/345/16-ц в частині стягнення з Ананьївської районної ради на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди в розмірі втраченого заробітку за час незаконного звільнення з роботи у сумі 545157,12 грн., моральної шкоди в сумі 100000 грн., судових витрат в сумі 1498,00 грн. здійснені у спосіб, у межах повноважень та на виконання закону, у зв`язку із чим є правомірними.
Решта доводів позивача висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Відповідач як суб`єкт владних повноважень надав до суду достатні та належні докази, та навів обґрунтовані доводи, що підтверджують правомірність його дій у спірних правовідносинах, та свідчать про відсутність з боку відповідача порушень прав позивача.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Ананьївської районної ради у повному обсязі, у зв`язку із чим відсутні підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 2,9,72,76,77,78,90,120,139,193,205,241-246,255,295 КАС України, суд,-
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовної заяви Ананьївської районної ради (код ЄДРПОУ 24540238, адреса: вул. Незалежності,51, м. Ананьїв, Одеська область, 66400) до Управління Державної казначейської служби України в Ананьївському районі Одеської області (код ЄДРПОУ 37880348, вул. Єврейська,56, м. Ананьїв, Одеська область,66400) про визнання протиправними дії Управління Державної казначейської служби України в Ананьївському районі Одеської області щодо безспірного списання грошових коштів на виконання рішення Балтського районного суду Одеської області від 20.01.2017 року по справі № 491/345/16-ц в частині стягнення з Ананьївської районної ради на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди в розмірі втраченого заробітку за час незаконного звільнення з роботи в сумі 545157,12 грн., моральної шкоди в сумі 100000 грн., судових витрат в сумі 1498 грн., а також до держбюджету судового збору в сумі 9699,83 грн. - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.М. Соколенко
.
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.06.2019 |
Оприлюднено | 09.06.2019 |
Номер документу | 82257429 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Соколенко О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні