Постанова

від 05.06.2019 по справі 154/2996/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2019 рокуЛьвів№ 857/3637/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Іщук Л. П.,

суддів - Обрізка І. М., Хобор Р. Б.,

за участі секретаря судового засідання - Кітраль Х. І.,

представника скаржника - Тістечка Ю. Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС на рішення Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 27 лютого 2019 року, ухвалене головуючим суддею Лященком О. В. у м. Володимир-Волинському, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про скасування постанови про порушення митних правил,

В С Т А Н О В И В:

02 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Волинської митниці ДФС, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову в справі про порушення митних правил від 24 жовтня 2018 року № 4570/20500/18, винесену в.о. начальника Волинської митниці ДФС Шелігацьким Є. С., а провадження в справі закрити.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що його безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності як директора Товариства з обмеженою відповідальністю КОММ (далі - ТзОВ КОММ ) та накладено адміністративне стягнення, оскільки в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України. Крім цього, вказав на пропуск відповідачем строку притягнення його до адміністративної відповідальності.

Рішенням Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 27 лютого 2019 року позов задоволено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Волинська митниця ДФС подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що позивача правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки ТзОВ КОММ не дотримано вимог митного режиму переробки на митній території України, а саме, здійснено виконання окремих операцій з переробки товарів іншим підприємством без дозволу митниці, тобто підприємством використано товари, стосовно яких надано пільги по сплаті митних платежів в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, що свідчить про склад правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України. Зазначає також, що вчинене позивачем митне правопорушення є триваючим, відтак, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності в межах строку, встановленого Митним кодексом України, а саме, у 6 місяців з дня виявлення.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, покликаючись на викладені в ній доводи.

Позивач в судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового засідання, що відповідно до частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи за його відсутності.

Заслухавши доповідь головуючого судді, представника відповідача, проаналізувавши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 є директором ТзОВ КОММ .

Головним управлінням ДФС у Волинській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку стану дотримання ТзОВ КОММ вимог законодавства України з питань державної митної справи за період з 01 березня 2015 року по 31 грудня 2017 року, за результатами якої складено акт перевірки від 09 липня 2018 року №10900/03-20-14-08/35184196.

Вказаний акт перевірки містить висновок про порушення позивачем вимог частини першої статті 147, частини третьої статті 150 Митного кодексу України в частині дотримання вимог митного режиму переробки на митній території України щодо виконання окремих операцій з переробки товарів іншим підприємством без дозволу митниці, що призвело до заниження податкових зобов`язань за митними деклараціями від 19 березня 2015 року № 205100000/2015/915, від 17 квітня 2015 року № 205100000/2015/1288, від 30 квітня 2015 року № 205100000/2015/1435, від 25 травня 2015 року № 205100000/2015/1661, від 16 червня 2015 року № 205100000/2015/1848, від 30 червня 2015 року № 205100000/2015/1962, від 16 вересня 2015 року № 205100000/2015/2605, від 07 жовтня 2015 року № 205100000/2015/2744, від 21 жовтня 2015 року № 205100000/2015/2842, від 29 жовтня 2015 року № 205100000/2015/2900, від 22 січня 2016 року № 205100000/2016/62, від 07 квітня 2016 року № 205100004/2016/184, від 19 квітня 2016 року № 205100004/2016/246, від 18 травня 2018 року UA205120/2018/001143 на загальну суму 1 244 527,02 грн, в т.ч. ввізного мита - 318984,94 грн, додаткового імпортного збору -132 910,39 грн, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів - 792 634,69 грн.

Такі висновки обґрунтовані тим, що під час митного оформлення в режимі ІМ51 ТзОВ КОММ отримано пільгу 517 товари, що поміщуються в митний режим переробки на митній території , із застосуванням якої оформлено 52 митні декларації. Зазначено, що вказану пільгу безпідставно поширено на товари, що проходили переробку на митній території України на підставі контрактів про співпрацю від 02 січня 2014 року № 1/U/2014 та від 07 листопада 2016 року № 1/U/2016, укладених між ТзОВ КОММ як виконавцем та Виробничо-торгівельним підприємством КОММ ВАТ Мажена Мартиховец як замовником, оскільки операції з обробки частини ввезених для переробки товарів, а саме: Частини одягу: викроєні деталі піджаків для чоловіків модель Vestus здійснювались із залученням стороннього підприємства - ТзОВ Новотекс .

24 липня 2018 року Головне управління ДФС у Волинській області листом № 4137/7/03-20-14-08-10 надіслало згаданий вище акт перевірки на адресу Волинської митниці ДФС.

22 серпня 2018 року головним державним інспектором відділу оперативного реагування управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Волинської митниці ДФС Мурзіним В. В. складено протокол про порушення митних правил № 4570/20500/18, в якому зазначено, що ОСОБА_1 , як директор ТзОВ КОММ , використав товари, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

На підставі вказаного протоколу 24 жовтня 2018 року в.о. начальника Волинської митниці ДФС Шелігацьким Є. С. винесено постанову, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, і накладено стягнення у вигляді 300% несплаченої суми митних платежів, що становить 3 733 581,06 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався тим, що наявність в діях позивача складу правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, не встановлено, оскільки відповідачем не доведено, що товари, щодо яких надано пільги по сплаті митних платежів, використані позивачем в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими їх надано.

Суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 485 Митного кодексу України передбачена адміністративна відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Зі змісту даної норми випливає, що склад порушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України обумовлює наявність в діях особи особливої мети - ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру, або використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, та вини у формі прямого умислу.

Відповідно до статті 486 Митного кодексу України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Згідно із статтею 489 Митного кодексу України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як встановлено з матеріалів справи, в період з 01 березня 2015 року по 31 грудня 2017 року під час митного оформлення в режимі ІМ51 ТзОВ КОММ були отримані пільги 517 - товари, що поміщуються в митний режим переробки на митній території із застосуванням яких здійснено оформлення 52 МД.

Необхідно зазначити, що відповідно до пункту 25 частини першої статті 4 Митного кодексу України митний режим - комплекс взаємопов`язаних правових норм, що відповідно до заявленої мети переміщення товарів через митний кордон України визначають митну процедуру щодо цих товарів, їх правовий статус, умови оподаткування і обумовлюють їх використання після митного оформлення.

Відповідно до частини першої статті 70 Митного кодексу України з метою застосування законодавства України з питань державної митної справи запроваджуються такі митні режими: 1) імпорт (випуск для вільного обігу); 2) реімпорт; 3) експорт (остаточне вивезення); 4) реекспорт; 5) транзит; 6) тимчасове ввезення; 7) тимчасове вивезення; 8) митний склад; 9) вільна митна зона; 10) безмитна торгівля; 11) переробка на митній території; 12) переробка за межами митної території; 13) знищення або руйнування; 14) відмова на користь держави.

При цьому, статтею 71 Митного кодексу України встановлено, що декларант має право обрати митний режим, у який він бажає помістити товари, з дотриманням умов такого режиму та у порядку, що визначені цим Кодексом. Поміщення товарів у митний режим здійснюється шляхом їх декларування та виконання митних формальностей, передбачених цим Кодексом. Митний режим, у який поміщено товари, може бути змінено на інший, обраний декларантом відповідно до частини першої цієї статті, за умови дотримання заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, встановлених відповідно до закону для товарів, що поміщуються у такий інший митний режим.

Згідно з статтею 147 Митного кодексу України переробка на митній території - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари піддаються у встановленому законодавством порядку переробці без застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, за умови подальшого реекспорту продуктів переробки.

Відповідно до частини першої статті 148 Митного кодексу України поміщення товарів у митний режим переробки на митній території здійснюється з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами. Заходи гарантування додержання митного режиму переробки на митній території застосовуються до товарів, визначених Кабінетом Міністрів України відповідно до пункту 1 частини третьої цієї статті.

Частиною першою статті 149 Митного кодексу України передбачено, що поміщення товарів у митний режим переробки на митній території допускається з письмового дозволу органу доходів і зборів за заявою власника цих товарів або уповноваженої ним особи.

Згідно з частиною першою статті 151 Митного кодексу України строк переробки товарів на митній території України встановлюється органом доходів і зборів у кожному випадку під час видачі дозволу підприємству, виходячи з тривалості процесу переробки товарів та розпорядження продуктами їх переробки. Зазначений строк обчислюється, починаючи з дня завершення митного оформлення органом доходів і зборів іноземних товарів для переробки. За заявою підприємства, якому видано дозвіл на переробку товарів, з причин, підтверджених документально, строк переробки товарів на митній території України продовжується зазначеним органом, але загальний строк переробки не може перевищувати 365 днів.

Як встановлено з матеріалів справи, з письмового дозволу Волинської митниці ДФС ТзОВ КОММ поміщувались іноземні товари в режим переробки на митній території України з умовним повним звільненням від оподаткування на виконання контрактів, укладених з Виробничо - торгівельним підприємством КОММ ВАТ Мажена Мартиховец (м. Люблін, Польща).

Що стосується покликання відповідача на порушення ТзОВ КОММ згаданого вище митного режиму оскільки, товари було використано в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано пільги щодо сплати митних платежів, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про їх безпідставність, так як відповідачем не доведено факту залучення ТзОВ КОММ третіх осіб до переробки товарів на митній території України.

Всупереч вимогам статті 489 Митного кодексу України, відповідачем не встановлено в яких саме цілях використовувався товар, стосовно якого надано пільги щодо сплати митних платежів.

Більше того, суд враховує, що відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта. Лише згадувані, але такі, що не одержали оцінку суду, обставини не можуть розглядатися як встановлені судом і не набувають властивості преюдиціальності. Тобто, преюдиціальні факти слід відрізняти від оцінки іншим судом певних обставин.

Преюдиційні факти не потребують повторного чи додаткового дослідження. Факт преюдиції розцінюється суддею як безспірний, встановлений компетентним органом і як такий, що спрощує оцінку даних.

Так, рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2019 року у справі № 140/2386/18, що набрало законної сили 29 травня 2019 року, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення про донарахування ТзОВ КОММ податкових зобов`язань за такими платежами: мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності, додатковий імпортний збір та податок на додану вартість, у зв`язку із згаданими вище порушеннями ТзОВ КОММ умов митного режиму переробки на митній території України товарів.

При вирішенні справи № 140/2386/18 судом досліджувались обставини виконання ТзОВ КОММ договірних зобов`язань перед Виробничо - торгівельним підприємством КОММ ВАТ Мажена Мартиховец (м. Люблін, Польща) і зроблено висновок, що ТзОВ КОММ здійснено виконання таких самостійно, без залучення іншого стороннього суб`єкта господарювання, а тому і не допущено порушень вимог порядку митного режиму переробки на митній території України та цільового використання відповідних товарів.

Апеляційний суд зазначає, що встановлені у справі № 140/2386/18 обставини мають преюдиційне значення при вирішенні даної справи, відтак, свідчать про недоведеність митним органом порушення ТзОВ КОММ заборон чи обмежень щодо переробки товарів на митній території України, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів.

З урахуванням наведеного, суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність в діях позивача ознак порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, а також про невідповідність висновків, що містяться в оскаржуваній постанові про порушення митних правил, фактичним обставинам справи, що є підставою для її скасування та закриття справи про адміністративне правопорушення.

Покликання апелянта на відсутність повноважень суду першої інстанції щодо закриття провадження у справі про порушення митних правил є безпідставними, оскільки відповідно до частини третьої статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд (якщо не закінчився строк притягнення до адміністративної відповідальності) або закрити справу про адміністративне правопорушення (у випадках, передбачених законом).

За наведених обставин, суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись статтями 286, 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС залишити без задоволення.

Рішення Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 27 лютого 2019 року у справі № 154/2996/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Л. П. Іщук судді І. М. Обрізко Р. Б. Хобор Повне судове рішення складено 07 червня 2019 року.