Рішення

від 04.06.2019 по справі 570/6053/18

РІВНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 570/6053/18

Номер провадження 2/570/517/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2019 року

Рівненський районний суд Рівненської області в особі:

судді Красовського О.О.

з участю: секретаря судових засідань Дзюбишиної І.Ю.

представників сторін - адвокатів Ільїна В.А., Штогрін В.С.

позивачки ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне (в порядку спрощеного позовного провадження) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Квасилівського професійного ліцею про визнання незаконним та скасування наказу від 05.12.2018 р. № 134-к, компенсацію моральної шкоди , -

в с т а н о в и в :

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що наказом №134-К від 05.12.2018 р. їй була оголошена догана за службову недбалість при виконанні посадових обов`язків. Позивачка вважає даний наказ незаконним, виходячи з наступного. Позивачка працює на посаді вихователя в Квасилівському професійному ліцеї. Вона сумлінно відноситься до виконання своїх трудових обов`язків. Вся документація ведеться відповідно до норм та посадових інструкцій. Але директор ліцею за результатами перевірки певних документів прийшов до висновку про те, що вони оформлені з порушеннями. Позивачка зазначає, що в осопрюваному наказі не конкретизовано, за які саме дії їй оголошено догану. Цей наказ є результатом упередженого ставлення керівника установи до позивачки. В результаті видачі неправомірного наказу позивачці була заподіяна ще й моральна шкода, яка визначено сумою 30000 грн. За наведеного позивачка просить суд ухвалити рішення, яким визнати незаконним та скасувати №134-К від 05.12.2018 р. з подальшим відновленням всіх виплат, які отримувала позивачка; та стягнути з позивача на користь відповідачки 30 000 грн. - компенсацію за заподіяну моральну шкоду.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала та пояснила суду про обставини, що описані вище. Додала, що після проведеної перевірки вона написала пояснення. Дійсно, серед анкетних даних у журналі не було відомостей про учнів другого та третього курсів, оскільки позивачка вирішила, що пріорітетнішими є відомості про учнів першого курсу. Щодо обгрунтування заявленого розміру моральної шкоди, то зазначає, що після перевірки у неї піднявся тиск, вона себе погано почувала, змушена була звертатися за медичною допомогою, і в подальшому пройти обстеження. Тому вважає заявлений розмір моральної шкоди справедливим та обґрунтованим.

Представник відповідача позов не визнала. Був поданий відзив. Вважають позов недоведеним. Так, догана вихователю учнівського гуртожитку Квасилівського професійного ліцею Делейчук І.М. була оголошена за виявлені порушення в частині неналежного виконання п.3.11, 3.19 та 3.20 посадової інструкції. Разом з тим, у журналі анкетних даних проживаючих учнів в учнівському гуртожитку відсутні дані учнів другого і третього курсів та для показової правильної кількості в журналі внесена інформація про учнів, які закінчили повний курс навчання у закладі ще 4 та 5 років тому, що вводить в оману адміністрацію ліцею. Більше того, журнал реєстрації усіх необхідних інструкцій також відсутній.Також, всупереч вимогам п.3.1 та 3.2 посадової інструкції, у планах виховної роботи з учнями, які проживають в учнівському гуртожитку за листопад та грудень місяць відсутня детальна інформація щодо роботи вихователя протягом дня (8 год.). В порушення вимог п.3.1, 3.2, 3.4 посадової інструкції вихователя учнівського гуртожитку відсутній і план виховної роботи вихователя на день. Позивачкою не оспорюється наявність зауважень щодо ведення журналу анкетних даних учнів (в частині відсутності карток з фото учнів 2-го та 3-го курсів), який був зазначений в наказі №92-з від 05.12.2018 р. Усі вищевикладені порушення позивачкою її посадових обов`язків, трудової дисципліни, а також факти самоправства, які не оспорюються нею, суперечать нормам чинного законодавства України та являються беззаперечними підставами для притягнення останньої до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, що й було оформлено оспорюваним наказом №134-к від 05.12.2018 р. За наведеного вважають, що немає підстав для скасування цього наказу. Оскільки оспорюваний наказ №134-к від 05.12.2018 р. винесений в межах чинного законодавства України за правопорушення, яке дійсно мало місце, то підстави для відшкодування моральної шкоди роботодавцем відсутні. За наведеного просять суд відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов не підлягає до задоволення.

Як встановлено в судовому засіданні, позивачка працює на посаді вихователя в Квасилівському професійному ліцеї управління освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрації.

Виконання посадових обов`язків вихователя (код КП №3340) формується згідно наказу Міністерства освіти і науки України №665 від 01 червня 2013 року Про затвердження кваліфікаційних характеристик та посадової інструкції вихователя учнівського гуртожитку Квасилівського професійного ліцею та Положення про організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу в установах і закладах освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 26.12.2017р. №1669, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 січня 2018р. за №100/31552.

Так, директор ліцею видав наказ № 92-з від 05.12.2018 р. Про надання документації . Цим наказом до позивачки ОСОБА_1 була поставлена вимога щодо надання необхідної документації, обов`язки щодо створення та формування якої покладено на останню як посадовою інструкцією, так і нормами чинного законодавства.

На виконання зазначеного наказу позивачкою була надана не вся документація, про яку було зазначено в наказі № 92-з від 05.12.2018 р.

Також подана на перевірку документація містила недоліки, про що визнала й сама позивачка.

Догана позивачці була оголошена за виявлені порушення в частині неналежного виконання п.3.11, 3.19 та 3.20 посадової інструкції, а саме:

-відсутній журнал реєстрації (він повинен бути пронумерований, прошнурований, скріплений печаткою закладу) проведення учням інструктажу з техніки безпеки під час проведення виховних заходів з обов`язковою реєстрацією учнів та їх власним підписом;

-відсутній журнал реєстрації (він повинен бути пронумерований, прошнурований, скріплений печаткою закладу) проведення цільових інструктажів з обов`язковою реєстрацією учнів та їх власним підписом, що свідчить про відсутність проведення учням інструктажів і правил проживання в учнівському гуртожитку, охорону праці, правил дорожнього руху, поведінку в побуті, громадських місцях, на воді та ін.

Відповідно до наданої копії Переліку документації для вихователів учнівського гуртожитку з превентивного виховання, який був отриманий ОСОБА_1 для роботи 13.03.2018 р., остання зобов`язувалась сформувати вищевказаний журнал реєстрації проведення цільових інструктажів до вересня 2018 року включно, чого зроблено також не було.

Разом з тим, у журналі анкетних даних проживаючих учнів в учнівському гуртожитку (він повинен бути пронумерований, прошнурований, скріплений печаткою закладу ) відсутні дані про учнів другого і третього курсів, натомість містив інформацію про учнів, які закінчили повний курс навчання у закладі кілька років тому.

Також, всупереч вимогам п.3.1 та 3.2 посадової інструкції, у планах виховної роботи з учнями, які проживають в учнівському гуртожитку за листопад та грудень місяць була відсутня детальна інформація щодо роботи вихователя протягом дня .

В порушення вимог п.3.1, 3.2, 3.4 посадової інструкції вихователя учнівського гуртожитку був відсутній план виховної роботи вихователя на день.

Вищевикладені порушення позивачкою вимог посадової інструкції вихователя свідчать про те, що журнали (журнал обліку проведених заходів у гуртожитку; журнал обліку індивідуальної роботи з учнями; журнал обліку проживаючих учнів у гуртожитку, які потребують підвищеної педагогічної уваги; журнал контролю самопідготовки учнів, які проживають в учнівському гуртожитку; журнал обліку дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування; журнал обліку дітей з багатодітних і малозабезпечених сімей та дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, дітей, чиї батьки брали чи беруть участь в АТО) оформлені неналежним чином, та в жодному з них неможливо відслідкувати роботу вихователя з учнем.

За виявленим фактом ОСОБА_1 була надана пояснююча, зі змісту якої вбачається, що відсутність анкетних даних учнів другого та третього курсу в журналі обумовлена самостійним рішенням ОСОБА_1 про те, що важливішими є дані для роботи з учнями 1-го курсу.

Усі вищезазначені порушення ОСОБА_1 її посадових обов`язків, які не оспорюються нею, суперечать нормам чинного законодавства України та являються беззаперечними підставами для притягнення останньої до дисциплінарної відповідальності, що й було оформлено оспорюваним наказом №134-к від 05.12.2018 р.

Відповідно до ст.139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Згідно до ст.140 КЗпП України трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохоченням за сумлінну працю. У трудових колективах створюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов`язки. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.

Відповідно до ч.6 розділу ІV Положення про організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу в установах і закладах освіти , затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України №1669 від 26.12.2017 р. вихователь :

1) є відповідальним за збереження життя і здоров`я здобувачів освіти під час освітнього процесу;

2) забезпечує проведення освітнього процесу, що регламентується законодавчими та нормативно-правовими актами з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності;

3) організовує вивчення здобувачами освіти правил і норм з охорони праці, безпеки життєдіяльності;

4) проводить інструктажі із здобувачами освіти: з охорони праці - під час проведення трудового навчання і виробничої практики відповідно до Типового положення; з безпеки життєдіяльності - під час проведення навчальних занять, позакласних, позашкільних заходів: вступний на початку навчального року - з реєстрацією вступного інструктажу з безпеки життєдіяльності здобувачів освіти в журналі обліку навчальних занять (додаток 1) на сторінці класного керівника, куратора групи; первинний, позаплановий, цільовий інструктажі - з реєстрацією в журналі реєстрації первинного, позапланового, цільового інструктажів здобувачів освіти з безпеки життєдіяльності (додаток 2); первинний інструктаж перед початком заняття (нової теми, лабораторної, практичної роботи тощо) - з реєстрацією в журналах обліку навчальних занять і виробничого навчання на сторінці предмета в рядку про зміст уроку, лекції, практичної роботи тощо;

5) здійснює контроль за виконанням здобувачами освіти правил (інструкцій) з безпеки;

6) проводить профілактичну роботу щодо запобігання травматизму серед здобувачів освіти під час освітнього процесу;

7) проводить профілактичну роботу серед здобувачів освіти щодо вимог особистої безпеки у побуті (дії у надзвичайних ситуаціях, дорожній рух, участь у масових заходах, перебування в громадських місцях, на об`єктах мережі торгівлі тощо);

8) при настанні під час освітнього процесу нещасного випадку вживає заходів, передбачених Положенням про порядок розслідування нещасних випадків.

Згідно до ч.1 розділу VІІІ Положення про організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу в установах і закладах освіти , затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України №1669 від 26.12.2017 р. інструктажі з безпеки життєдіяльності проводяться із здобувачами освіти. Інструктажі містять питання охорони здоров`я, пожежної, радіаційної безпеки, цивільного захисту, безпеки дорожнього руху, реагування на надзвичайні ситуації, безпеки побуту тощо. Учні, які інструктуються, розписуються в журналі, починаючи з 9 класу.

Частиною 2 та 3 розділу VІІІ Положення передбачено, що перед початком навчальних занять один раз на рік, а також при зарахуванні або оформленні до закладу освіти здобувача освіти проводиться вступний інструктаж з безпеки життєдіяльності службами охорони праці, безпеки життєдіяльності. Запис про вступний інструктаж робиться на окремій сторінці журналу обліку навчальних занять.

Відповідно до ч.7 та ч.8 розділу VІІІ Положення цільовий інструктаж з безпеки життєдіяльності проводиться із здобувачами освіти у разі організації позанавчальних заходів (олімпіади, турніри з предметів, екскурсії, туристичні походи, спортивні змагання тощо), під час проведення громадських, позанавчальних робіт (прибирання територій, приміщень, проведення науково-дослідних робіт на навчально-дослідній ділянці тощо). Реєстрація первинного, позапланового, цільового інструктажів з безпеки життєдіяльності проводиться в журналі реєстрації первинного, позапланового, цільового інструктажів здобувачів освіти з безпеки життєдіяльності, що зберігається в кожному кабінеті, лабораторії, майстерні, спортзалі тощо.

Посадова інструкція - це документ, який регламентує організаційно-правовий статус працівників і визначає їх конкретні завдання та обов`язки, права, повноваження, відповідальність, знання та кваліфікацію, які необхідні для забезпечення ефективної роботи працівників.

Оскільки на перевірку не була подана вся документація; а частина з поданої документації містила недоліки, то у керівництва навчального закладу були підстави для притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності.

Щодо законності оскаржуваного наказу №134-к від 05.12.2018 р. суд додатково звертає увагу на наступне.

Під вчиненням дисциплінарного проступку мається на увазі невиконання чи неналежне виконання працівником з його вини обов`язків, покладених на нього законодавством, колективним договором, трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

У відповідності до ст.147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни може застосовуватися такий вид стягнення як догана.

Догана являється заходом дисциплінарного впливу морально-психологічного характеру, що містить негативну оцінку конкретних дій працівника і виконує оцінювальний, попереджувальний і мотиваційний вплив на нього.

Підставою застосування догани є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком.

Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов`язків, закріплених нормами трудового права, як-от: КЗпП України, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця.

Статтею 148 КЗпП України передбачено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Відповідно до ст.149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Дані норми були дотримані відповідачем.

До застосування дисциплінарного стягнення позивачка надала письмові пояснення.

Стягнення було оголошено в наказі і повідомлено працівникові під розписку.

Отже, позивачка не довела суду, що наказ №134-к від 05.12.2018 р. був прийнятий з порушенням норм чинного законодавства.

Тому немає підстав для задоволення заявленого позову в частині визнання протиправним та скасування оспорюваного наказу та поновлення виплат до заробітної плати.

За положеннями статті 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відшкодування моральної шкоди, як вид відповідальності роботодавця за заподіяну працівникові моральну шкоду, передбачає наявність умов і підстав її настання, яких на практиці налічується чотири.

Перша умова - вина роботодавця, яка є обов`язковою ознакою.

Друга умова - факт порушення роботодавцем законних трудових прав працівника.

Заподіяння моральної шкоди - це наявність факту порушення трудових прав працівника, що призводить до негативних змін у його житті внаслідок усвідомлення факту їх порушення та викликає у нього душевні, психічні або фізичні страждання.

Моральна шкода вважається заподіяною, якщо особа і заподіювач такої шкоди перебувають у трудових правовідносинах або на них поширюється дія трудового законодавства; вона виникла внаслідок порушення трудових прав із боку роботодавця; працівник зазнає моральних втрат у вигляді моральних страждань, тобто негативних змін, що відбуваються в його свідомості внаслідок усвідомлення факту порушення його трудових прав, і ці негативні зміни призвели до втрати нормальних життєвих зв`язків, а також вимагають від працівника додаткових зусиль для організації свого життя.

Третя умова - протиправність дій роботодавця.

Так, на роботодавця покладається активний (вчинення певних дій, передбачених чинним трудовим законодавством) і пасивний обов`язок (не порушувати трудові права працівників).

Протиправність діяння заподіювача моральної шкоди (роботодавця) полягає в невиконанні ним своїх обов`язків щодо забезпечення законних трудових прав працівника, а також у порушенні ним законних трудових прав працівника, якщо це порушення призводить до душевних, психічних або фізичних страждань останнього.

Крім того, трудове законодавство містить норми, які надають учасникам трудових правовідносин можливість врегулювати свої відносини шляхом укладення трудового договору. А тому протиправною можна вважати поведінку роботодавця, пов`язану з невиконанням ним юридичних обов`язків, передбачених трудовим законодавством чи умовами трудового договору.

Четверта умова - причинний зв`язок протиправної поведінки роботодавця і моральної шкоди, що настала, де протиправність виступає причиною, а моральна шкода - наслідком.

Відсутність причинного зв`язку означає, що моральна шкода заподіяна не поведінкою роботодавця, а іншими причинами.

Таким чином, лише наявність усіх чотирьох вищезазначених умов є підставою для задоволення позову про відшкодування моральної шкоди.

Тоді як відсутність хоча б однієї з них свідчить про необґрунтованість та недоведеність відповідних позовних вимог.

При розгляді справи не було встановлено, що наказ №134-к від 05.12.2018 р. був прийнятий з порушенням норм чинного законодавства; чи права позивачки були порушені позивачем у інший спосіб.

Отже, відсутня вина відповідача; відповідач не порушив законних прав та охоронюваних інтересів позивачки; відсутня протиправність дій роботодавця, а тому немає підстав для компенсації позивачці моральної шкоди за рахунок відповідача.

Розподіл судових витрат між сторонами відбувається за правилами статті 141 ЦПК України, і вони покладаються на позивачку.

Керуючись ст. ст. 12, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Квасилівського професійного ліцею про визнання незаконним та скасування наказу від 05.12.2018 р. № 134-к, компенсацію моральної шкоди - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом 30 днів з дня проголошення, або безпосередньо до Рівненського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивачка: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканка АДРЕСА_1 )

Відповідач: Квасилівський професійний ліцей (код ЄДРПОУ 21083042, вул. Молодіжна, 30, смт. Квасилів Рівненського району Рівненської області)

Суддя Красовський О.О.

Повне рішення суду складено 08.06.2019 р