Постанова

від 03.10.2019 по справі 570/6053/18

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2019 року

м. Рівне

Справа № 570/6053/18

Провадження № 22-ц/4815/1053/19

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Гордійчук С.О.,

суддів: Боймиструка С.В., Шимків С.С.

секретар судового засідання: Тхоревський С.О.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: Квасилівський професійний ліцей,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження у м. Рівне апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 04 червня 2019 року, ухвалене в складі судді Красовського О.О, повний текст судового рішення складено 08 червня 2019 року у справі № 570/6053/18,

в с т а н о в и в :

У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Квасилівського професійного ліцею, у якому просить визнати незаконним та скасувати наказ № 134-К від 05.12.2018 р. про притягнення до дисциплінарної відповідальності та стягнути моральну шкоду в розмірі 30 000 грн.

Позовна заява мотивована тим, що наказом №134-К від 05.12.2018 р. їй було оголошено догану за службову недбалість при виконанні посадових обов`язків. на те Вказує, що добросовісно відноситься до виконання своїх трудових обов`язків. Вся документація ведеться відповідно до норм та посадових інструкцій. Однак, за результатами перевірки певних документів директор ліцею прийшов до висновку про те, що вони оформлені з порушеннями. Покликається на те, що наказ є результатом упередженого ставлення до неї керівника установи.

Вважаючи наказ незаконним та таким, що грубо порушує її права та інтереси, просить суд про задоволення її позовних вимог.

Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 04 червня 2019 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив із недоведеності та необґрунтованості позовних вимог, оскільки дисциплінарне стягнення накладене роботодавцем на позивача з додержанням вимог закону та відповідно до обставин справи. Щодо похідної вимоги - про відшкодування моральної шкоди, то в її задоволенні судом відмовлено з огляду на відсутність підстав для задоволення первісної вимоги, яка перебуває одна з одною у безпосередньому матеріально-правовому зв`язку.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає вказане рішення суду таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права.

Вважає, що наказ про притягнення її до дисциплінарної відповідальності видано керівником з формальних підстав. Покликається на те, що наказ не містить посилань на пункти посадової інструкції чи інших нормативних актів, які нею порушені, відтак з його змісту неможливо встановити які дії позивача призвели до порушення трудової дисципліни і в чому це проявилося.

З підстав наведених вище, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу Квасилівський професійний ліцей вказує, що рішення суду прийняте у відповідності до ст. 263 ЦПК України, є законним та обґрунтованим, а доводи викладені у апеляційній скарзі такими, що не заслуговують на увагу.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Статтею 352 ЦПК України передбачено, що підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду таким вимогам відповідає.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 вихователя в Квасилівському професійному ліцеї управління освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрації.

Наказом № 92-з від 05.12.2018 р. Про надання документації зобов`язано вихователя ОСОБА_1 надати документацію формування якої покладено на останню посадовою інструкцією та чинним законодавством.

На виконання зазначеного наказу позивачем була надана не вся документація, зазначена в наказі № 92-з від 05.12.2018 р., що ОСОБА_1 не заперечується.

05 грудня 2019 року комісією у складі Савчука О .Л. директор ліцею, Крет Д.Ф. інженер з охорони праці, Борисюк А.Ю. інспектор з кадрів, складено акт про результати перевірки наявності та змісту документації вихователів учнівського гуртожитку (а.с.82).

Даним актом зафіксовано ряд порушень щодо ведення документації вихователями ОСОБА_1 , ОСОБА_5 зокрема, відсутній журнал реєстрації проведення учням інструктажу з техніки безпеки під час проведення виховних заходів; відсутній журнал реєстрації проведення проведення цільових інструктажів, що свідчить про відсутність проведення учням інструктажів і правил проживання в учнівському гуртожитку, охорону праці, правил дорожнього руху, поведінку в побуті, громадських місцях на воді та ін.; відсутній журнал реєстрації усіх необхідних інструкцій; в планах виховної роботи відсутня детальна інформація зайнятості вихователя протягом дня (8 год.); усі інші журнали неналежно оформлені, в жодному з яких неможливо від слідкувати роботу вихователя з учнем (журнал обліку проведених заходів у гуртожитку, журнал обліку індивідуальної роботи з учнями, журнал обліку проживаючих учнів у гуртожитку, які потребують підвищеної педагогічної уваги, журнал контролю самопідготовки учнів, які проживають в учнівському гуртожитку, журнал обліку дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, журнал обліку дітей з багатодітних і малозабезпечених сімей та дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, дітей, чиї батьки брали чи беруть участь в АТО). Також, вихователь ОСОБА_1 систематично ігнорує ведення журналу анкетних даних проживаючих учнів в учнівському гуртожитку, про що свідчить відсутність анкетних даних учнів другого і третього курсів. Фактично учнів - 85, в журналі анкетних даних ОСОБА_1 - 68, з них правдивих - 30.

З приводу виявленого невиконання посадових обов`язків ОСОБА_1 запропоновано надати письмові пояснення.

Зі змісту пояснень ОСОБА_1 вбачається, що відсутність анкетних даних учнів другого та третього курсу в журналі обумовлена самостійним рішенням ОСОБА_1 про те, що важливішими є дані для роботи з учнями 1-го курсу.

Згідно з наказом директора Квасилівського професійного ліцею від 05 грудня 2019 №134-к Про оголошення догани на підставі наказу по ліцею № 92-з від 05 грудня 2018 року та особистого контролю директора ліцею Савчука О.Л. вихователю учнівського гуртожитку ОСОБА_1 оголошено догану за службову недбалість при виконанні своїх посадових обов`язків.

За приписами статті 139 КЗпП України, працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.

В силу статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Разом з тим, саме на роботодавця покладається обов`язок доказування фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена провина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

За змістом ст.148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Відповідно до статті 149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Відповідно до вказаних норм права вбачається, що порушення трудової дисципліни це невиконання чи неналежне виконання працівником, без поважних причин, обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Трудові обов`язки працівника визначаються у посадовій (робочій) інструкції. КЗпП України не містить переліку випадків, в яких може застосовуватися догана чи звільнення. Притягнення до дисциплінарної відповідальності і накладення стягнення це право роботодавця, а не його обов`язок. При визначенні виду стягнення враховуються і попередня робота працівника, його ставлення до праці. До застосування дисциплінарного стягнення власник повинен зажадати від працівника письмові пояснення. Якщо працівник відмовився від цього, власник повинен скласти акт про відмову від дачі пояснень і провести дисциплінарне розслідування порушення трудової дисципліни. Власник зобов`язаний, застосовуючи певний вид дисциплінарного стягнення, видати наказ (розпорядження), в якому в обов`язковому порядку вказуються мотиви застосування стягнення.

За змістом положень статей 147-1, 149 КЗпП України, статті 81 ЦПК України справах щодо притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності обов`язок доказування правомірності застосування дисциплінарного стягнення покладається на відповідача.

Згідно п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 року Про практику розгляду судами трудових спорів , суд повинен з`ясувати чи додержані власником або уповноваженим ним органом правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень.

Згідно з посадовою інструкцією вихователя учнівського готелю Квасилівського професійного ліцею, затвердженої директором ОСОБА_6 та з якою позивач ознайомлена під підпис 17.09.2008 року, за невиконання чи неналежне виконання без поважних причин Статуту і Правил внутрішнього трудового розпорядку ліцею, законних розпоряджень директора ліцею і інших локальних нормативних актів, посадових обов`язків, визначених даною інструкцією, вихователь несе дисциплінарну відповідальність у порядку, визначену трудовим законодавством (п. 5.2). Згідно п.3.11, 3.19, 3.20 вихователь веде в установленому порядку документацію і звітність. Проводить інструктаж учнів з техніки безпеки під час проведення виховних заходів з обов`язковою реєстрацією в журналі реєстрації інструктажів. Організовує вивчення учнями правил проживання в учнівському готелі, охорону праці, правила дорожнього руху, поведінку в побуті, громадських місцях на воді і т.п. (а.с.69-71).

Доводи апеляційної скарги щодо безпідставного притягнення її до дисциплінарної відповідальності спростовуються матеріалами справи і встановленими судом обставинами.

При винесенні наказу від 05 грудня 2019 року про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у виді догани, дотримано вимоги трудового законодавства, оскільки відповідач діяв в межах своїх повноважень, у спосіб та в порядку, визначеному внутрішніми організаційними документами, та нормативно-правовими актами, якими йому надано право на свій власний розсуд визначати стягнення за відповідний обсяг вчиненого порушення позивачем. При цьому відповідачем, з урахуванням вчиненого проступку обрано менш суворий захід дисциплінарного стягнення.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 завжди належним чином виконувала свою роботу, про що свідчить її неодноразове нагородження відповідними грамотами, не спростовує висновків місцевого суду та не свідчить про незаконність притягнення її до дисциплінарної відповідальності, оскільки належне виконання нею своїх обов`язків у попередні роки роботи не спростовує вчинення нею невиконання без поважних причин своїх посадових обов`язків у подальшому, що було доведено відповідачем належними та допустимими доказами.

Апеляційний суд зауважує, що догана є заходом дисциплінарного впливу морально-психологічного характеру, що містить негативну оцінку конкретних дій працівника і виконує оцінювальний, попереджувальний і мотиваційний вплив на нього.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі Ващенко проти України (Заява N 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Інші доводи апеляційної скарги позивача були предметом дослідження суду першої інстанції і додаткового правового обґрунтування не потребують.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ Гірвісаарі проти Фінляндії , п.32.)

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Відповідно до ч.1 та ч.13 ст.141 ЦПК України судові витрати, понесені по оплаті судового збору при подачі апеляційної скарги слід віднести за рахунок позивача.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам і ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його зміни чи скасування немає.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 04 червня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 03 жовтня 2019 року.

Головуючий : Гордійчук С.О.

Судді : Боймиструк С.В.

Шимків С.С.