Ухвала

від 07.06.2019 по справі 702/974/18

МОНАСТИРИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №702/974/18

Провадження №2-ві/702/2/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відмову в задоволенні заяви про відвід судді

07 червня 2019 року м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області

під головуванням судді: Мазай Н.В.

за участю секретаря судового засідання: Ясінською О.А.

заявник ОСОБА_1 : не з`явився

представник відповідача ОСОБА_2 , відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , представники третіх осіб Лукашівської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області, Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області: не з`явилися

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Монастирище заяву ОСОБА_1 про відвід судді Діденко Тетяни Іванівни у цивільній справі №702/974/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Лукашівської сільської ради, Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання незаконними правочинів, визнання недійсним державного акту на земельну ділянку, зобов`язання вчинити дії, стягнення коштів за проведення судової почеркознавчої експертизи,

в с т а н о в и в :

21.05.2019 заявник ОСОБА_1 до суду подав заяву про відвід судді Діденко Т.І. у цивільній справі №702/974/18 за його позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Лукашівської сільської ради, Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання незаконними правочинів, визнання недійсним державного акту на земельну ділянку, зобов`язання вчинити дії, стягнення коштів за проведення судової почеркознавчої експертизи.

Підставою для відводу вважає те, що

- при розгляді цивільної справи № 702/1314/16-ц, яка є аналогічною даній, суддя Діденко Т.І. надала оцінку доказам, які є предметом розгляду у цій справі;

- 25.04.2019 він дав оцінку змісту документа, поданого до суду, як попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс, і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи №702/124/18, який не має жодного відношення до справи №702/874/18, на що упереджено відреагувала суддя Діденко Т.І.;

- суддя Діденко Т.І. в категоричній формі відмовилась розглянути його усну заяву про неможливість участі адвоката Домачука В.А. при розгляді справи №702/974/18, який сфальсифікував так званий договір № 29 від 11.12.2017. Договір №29 від 11.12.2017 суперечить вимогам ст.631 ЦК України, оскільки є безстроковим, укладений на довгий строк між адвокатом Домачуком В.А. і ОСОБА_3 , з якого вбачається те, що адвокат зобов`язується на протязі усього свого життя і життя клієнта представляти та захищати його інтереси в Монастирищенському районному суді Черкаської області у цивільних та адміністративних справах (?) за його позовом до його клієнта, тобто, суддя відмовилась визнати цей правочин нікчемним;

- суддею Діденко Т.І . необґрунтовано здійснювалась тривала перерва у розгляді справи, у тому числі з метою надання адвокату Домачуку В.А. можливості ознайомитись із матеріалами справи, зокрема із змістом заявлених ним (позивачем) клопотань на стадії підготовчого розгляду справи.

Ухвалою Монастирищенського районного суду Черкаської області 29.05.2019 передано заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Діденко Т.І. для вирішення питання про відвід в порядку визначеному ст. 33 ЦПК України.

В судове засідання заявник ОСОБА_1 не з`явився. Про дату, час та місце розгляду заяви повідомлений у встановленому законом порядку. На адресу суду надав заяву про розгляд заяви про відвід в судовому засіданні у його відсутність.

Інші учасники справи в судове засідання на розгляд заяви про відвід судді Діденко Т.І. не з`явилися. Про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені у встановленому законом порядку.

Враховуючи, що розгляд справи відбувається у відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

У відповідності до ч. 2 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Поряд з цим, за нормами ч.3 ст. 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Згідно ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Відповідно до ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Як на одну з підстав для відводу головуючого, заявник посилається на те, що головуюча суддя Діденко Т.І. при розгляді цивільної справи №702/1314/16-ц, яка є аналогічною даній, надала оцінку доказам, які є предметом розгляду у цій справі, судом встановлено наступне.

Згідно ч.7 ст.56 Закону України Про судоустрій і статус суддів суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року Про незалежність судової влади визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Рішенням Монастирищенського районного суду Черкаської області від 14.07.2017 у справі №702/1314/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання державного акта на право власності на земельну ділянку недійсним, відшкодування моральної і матеріальної шкоди, під головуванням судді Діденко Т.І. в задоволенні позову відмовлено повністю.

Предметом спору у вказаній справі, серед іншого, було визнання недійсним державного акту серії НОМЕР_1 , виданого на ім`я ОСОБА_4 . Предметом спору у цивільній справі №702/974/18, серед іншого, є визнання незаконним державного акта серії ЧР №12-16-1114 від 24.01.199_р, виданого на ім`я ОСОБА_3 , тому суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача із цих підстав про відвід судді Діденко Т.І., оскільки вказані справи мають різний предмет спору. Подібність цивільних справ не може бути підставою для відводу судді.

Крім цього, заявник в заяві не конкретизував, оцінку, яким саме доказам, при розгляді цивільної справи № 702/1314/16-ц, та які є предметом розгляду даної справи, давала суддя Діденко Т.І., в чому саме полягає аналогічність справ.

Посилання заявника на те, що :

- головуюча суддя Діденко Т.І. упереджено віднеслася до того, що 25.04.2019 він дав оцінку змісту документа, поданого до суду, як попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс, і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи №702/124/18, який не має жодного відношення до справи №702/874/18;

- суддя Діденко Т.І. в категоричній формі відмовилась розглянути його усну заяву про неможливість участі адвоката Домачука В.А. при розгляді справи №702/974/18, який сфальсифікував так званий договір № 29 від 11.12.2017. Договір №29 від 11.12.2017 суперечить вимогам ст.631 ЦК України, оскільки є безстроковим, укладений на довгий строк між адвокатом Домачуком В.А. і ОСОБА_3 , з якого вбачається те, що адвокат зобов`язується на протязі усього свого життя і життя клієнта представляти та захищати його інтереси в Монастирищенському районному суді Черкаської області у цивільних та адміністративних справах (?) за його позовом до його клієнта, тобто, суддя відмовилась визнати цей правочин нікчемним з посиланням на недійсність договору №29 від 11.12.2017 про надання правової допомоги, оскільки він суперечить вимогам ст.631 ЦК України;

- суддею Діденко Т.І. необґрунтовано здійснювалась тривала перерва у розгляді справи, у тому числі з метою надання адвокату Домачуку В.А. можливості ознайомитись із матеріалами справи, зокрема із змістом заявлених ним (позивачем) клопотань на стадії підготовчого розгляду справи, не можуть бути підставами для відводу судді, оскільки відповідно до ч.4 ст.36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

За умовами ч. 3 ч. 4 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов`язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді (ч. 5 ст. 36 ЦПК України).

Оскільки, вчинення інших процесуальних дій під час розгляду цивільної справи, не є підставою для відводу судді та не можуть оціночно визначатись як сумніви у її об`єктивності та упередженості при розгляді цивільної справи, а можуть бути вирішенні у визначеному процесуальним законодавством порядку шляхом оскарження винесених судом процесуальних документів, тому у задоволенні заяви заявника про відвід судді Діденко Т.І. слід відмовити.

Крім цього, згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частина 1 статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги, чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому. Крім того, згідно принципу, який є стабільним, суд має бути неупередженим і безстороннім.

Так, у рішенні Європейського Суду з прав людини від 10 грудня 2009 р. в справі Мироненко і Мартиненко проти України зазначається, що у кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Так, у п. 66, 69 і 70 цього рішення вказано, що згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Застосовуючи об`єктивний критерій, слід з`ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в його безсторонності.

З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" ("De. Belgium"), від 26 жовтня 1984 року, п.26).

У справі "П`єрсак проти Бельгії" Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина в конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

Враховуючи вищевикладене, а також практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає, що зазначені в заяві обставини є безпідставними, і заява про відвід судді Діденко Т.І. не підлягає до задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 23, 40, 259-260, 354 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючої судді Діденко Тетяни Іванівни у цивільній справі № 702/974/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Лукашівської сільської ради, Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання незаконними правочинів, визнання недійсним державного акту на земельну ділянку, зобов`язання вчинити дії, стягнення коштів за проведення судової почеркознавчої експертизи, відмовити повністю.

Оскарження ухвали діючим законодавством не передбачено.

Суддя : Н.В. Мазай