Рішення

від 17.04.2019 по справі 477/2149/16-ц

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 477/2149/16-ц

Провадження № 2/488/117/19 р.

РІШЕННЯ

Іменем України

17.04.2019 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого по справі - судді Селіщевої Л.І.,

при секретарі - Тузові Р.О.,

за участю позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Лененко Ю.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кооперативного підприємства Жовтневе транспортне торгово-заготівельне підприємство , Виробничо-технічного об`єднання Миколаївкоопавтомех та Інгульського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області про зобов`язання видати довідку про заробітну плату, стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 у листопаді 2016 року звернувся до Жовтневого районного суду Миколаївської області із позовом, який в подальшому неодноразово уточнював і в остаточній редакції вказав наступне.

З 01.04.1988 р. він був прийнятий на роботу до КП Жовтневе транспортне торгово-заготівельне підприємство , яке перебувало на балансі ВТО Миколаївкоопавтомех , на посаду слюсаря 3 розряду, а 28.04.1988 р. він був переведений на посаду водія 1 класу, де пропрацював п`ять років.

У 2012 році позивач звернувся до Управління ПФУ в Корабельному районі м. Миколаєва із заявою про призначення йому пенсії за віком, і йому була призначена така пенсія. Однак при призначенні пенсії не був врахований стаж його роботи та заробіток за період роботи з 01.04.1988 р. по 19.05.1993 р. на підприємствах - КП Жовтневе транспортне торгово-заготівельне підприємство та ВТО Миколаївкоопавтомех . Позивач звертався до вказаних підприємств із проханням надати відповідні довідки про заробітну плату, однак такі довідки були йому надані не в повному обсязі через відсутність первинних документів.

Позивач зазначає, що через неправомірні дії відповідачів щодо ненадання вказаних довідок, він отримував пенсію у значно меншому розмірі, ніж повинен був отримувати, і за його приблизними підрахунками йому була спричинена матеріальна шкода у розмірі 109 000 грн. у вигляді недоотриманої пенсії, а з урахуванням інфляції розмір спричиненої йому матеріальної шкоди становить 400 000 грн.

Посилаючись на таке, позивач в остаточній редакції позовних вимог просив:

-зобов`язати КП Жовтневе транспортне торгово-заготівельне підприємство та ВТО Миколаївкоопавтомех видати йому довідку про нарахування та виплату заробітної плати для обрахування пенсії за період з квітня 1988 р. по грудень 1989 року;

-стягнути у солідарному порядку з КП Жовтневе транспортне торгово-заготівельне підприємство , ВТО Миколаївкоопавтомех та Інгульського об`єднаного управління ПФУ м. Миколаєва Миколаївської області матеріальну шкоду у розмірі 400 000 грн. з урахуванням інфляції;

-стягнути у солідарному порядку з КП Жовтневе транспортне торгово-заготівельне підприємство , ВТО Миколаївкоопавтомех та Інгульського об`єднаного управління ПФУ м. Миколаєва Миколаївської області моральну шкоду у розмірі 400 000 грн. з урахуванням інфляції.

У судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги та просив їх задовольнити, з підстав, що вказані судом вище.

Представник відповідача - КП Жовтневе транспортне торгово-заготівельне підприємство у судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, та подав свій відзив. У відзиві представник відповідача заперечував проти позову у повному обсязі через його необґрунтованість та безпідставність та вказав, що у період з 1988 по 1989 року вказане підприємство було структурним підрозділом ВТО Миколаївкоопавтомех , і останнє нараховувало позивачу заробітну плату, тому надати довідку за цей час підприємство не має можливості. За період з 01.01.1990 р. по 19.05.1993 р. підприємство надало позивачу довідку про заробітну плату.

Представник відповідача - ВТО Миколаївкоопавтомех у судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, та подав свій відзив. У відзиві представник відповідача заперечував проти позову у повному обсязі через його необґрунтованість та безпідставність та вказав, що підприємство надало позивачу довідку про розміри середніх показників заробітної плати слюсаря 3 розряду та водіїв 1 класу за період з 01.04.1988 р. по 31.12.1990 р.

Представник відповідача - Інгульського об`єднаного управління ПФУ м. Миколаєва Миколаївської області у судовому засіданні заперечував проти позову у повному обсязі та пояснив, що позивачу була призначена пенсія виходячи із наявного у нього та підтвердженого відповідними довідками страхового стажу, тобто виходячи із розміру заробітної плати за будь-які календарні місяці підряд, тобто з 01.12.1987 р. по 31.12.1992 р.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи та дослідивши зібрані по справі письмові докази, прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Стаття 12 ЦПК України визначає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Стаття 78 ЦПК України визначає, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судовим розглядом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 згідно записів у його трудовій книжці був прийнятий на роботу слюсарем 3 розряду в Жовтневу КАТІМ з 01.04.1988 р. (наказ № 25 к від 31.03.1988 р.).

Наказом № 33к від 28.04.1988 р. він був переведений на посаду водія 1 класу з 28.04.1988 р.

Наказом № 27 від 19.05.1993 р. позивач був звільнений з роботи за власним бажанням.

Із матеріалів справи вбачається, що у серпні 2012 року позивач звернувся до Управління ПФУ в Корабельному районі м. Миколаєва із заявою про призначення йому пенсії за віком, і протоколом № 171284 від 19.10.2012 р. йому була призначена пенсія за віком, починаючи з 15.08.2012 р., виходячи із наявного страхового стажу 31 рік 10 місяців 9 днів.

Із матеріалів пенсійної справи позивача вбачається, що серед документів, які позивач надав до Управління ПФУ в Корабельному районі м. Миколаєва була відсутня довідка про заробітну плату за період роботи з квітня 1988 р. по грудень 1989 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування № 1058-ІУ від 09.07.2003 р. (у редакції, яка діяла на час призначення пенсії), - для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.

Згідно ст. 24 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування № 1058-ІУ від 09.07.2003 р. страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Судовим розглядом також встановлено, що у період часу з 1988 по 1989 роки Жовтнева КАТІМ, де позивач працював на посаді слюсаря 3 розряду та водія 1 класу, була госпрозрахунковим підрозділом ВТО Миколаївкоопавтомех ., і згідно наказу № 451 від 25.09.1989 р. була виділена в окрему юридичну особу - СП Жовтнева КАТІМ, з 01.01.1990 р. Саме з цього часу, за період з 01.01.1990 р. по 19.05.1993 р. відповідач - КП Жовтневе транспортне торгово-заготівельне підприємство видало позивачу довідку про заробітну плату.

Наведене підтверджується матеріалами справи та актом зустрічної перевірки № 75 від 02.08.2016 р., яка проводилась Управлінням ПФУ в Корабельному районі м. Миколаєва та КП Жовтневе транспортне торгово-заготівельне підприємство . При перевірці були досліджені книги (особові картки) про нарахування заробітної плати позивачу, і було встановлено, що всі суми включені до довідки від 20.05.2016 р. № 06 відповідають відомостям по заробітній платі (особовим карткам).

Стаття 62 Закону України Про пенсійне забезпечення № 1788-ХІІ від 05.11.1991 р. визначає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 98 Закону України Про пенсійне забезпечення № 1788-ХІІ від 05.11.1991 р., - перерахунок пенсії провадиться на підставі документів про вік, стаж, заробіток та інших, наявних на час перерахунку в пенсійній справі, а також додаткових документів, поданих пенсіонером на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії у зв`язку з введенням у дію цього Закону (про стаж роботи, заробіток, сімейний стан та інші), то пенсія знову перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців перед поданням додаткових документів і не раніше ніж з дня введення в дію цього Закону.

Відповідно до п. 3 Порядку визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату, затвердженої Постановою КМУ № 919 від 05.07.2006 р., - за період до 1 січня 1998 р. та у разі відсутності даних у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків і Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування заробітна плата (дохід) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується під час призначення пенсії, визначається:

1) за наявності підприємства, установи, організації, де працювала особа, або їх правонаступника - виходячи з розміру середньої заробітної плати за відповідною професією (посадою) на зазначеному підприємстві, в установі, організації, що склалася у кожному місяці роботи, за який втрачено документи про нарахування та виплату заробітної плати (доходу).

За відсутності на підприємстві, в установі, організації або в їх правонаступника відповідної професії (посади) заробітна плата визначається виходячи з розміру середньої заробітної плати за аналогічною професією (посадою) на зазначеному підприємстві, в установі, організації або в їх правонаступника, що склалася у кожному місяці роботи, за який втрачено документи.

У випадку повної втрати первинних документів про нарахування та виплату підприємствами, установами, організаціями заробітної плати (доходу) за відповідний період заробітна плата визначається за відповідною професією (посадою) на зазначеному підприємстві, в установі, організації за календарний рік, що передує року, з якого призначається пенсія.

При цьому коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи визначається виходячи з розміру середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за місяць, за який визначається заробітна плата, календарного року, що передує року, з якого призначено пенсію.

Довідка про заробітну плату у випадках, передбачених цим підпунктом, надається підприємством, установою, організацією, де працює (працювала) особа, або їх правонаступником;

2) у разі коли підприємство, установу, організацію ліквідовано, а документи до органу вищого рівня або архівним установам не передано, - виходячи з мінімальної тарифної ставки (посадового окладу) за відповідною або аналогічною професією (посадою), передбаченої відповідною галузевою угодою, за календарний рік, що передує року, з якого призначено пенсію. При цьому коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи визначається виходячи з розміру середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за місяць, за який розраховується заробітна плата, календарного року, що передує року, з якого призначено (перераховано) пенсію.

Судом встановлено, що відомості про заробітну плату працівників ВТО Миколаївкоопавтомех за 1988-1989 роки були втрачені.

Із матеріалів справи вбачається, що ВТО Миколаївкоопавтомех надало представнику позивача довідку № 8 від 23.02.2016 р., про розміри середніх показників заробітної плати слюсаря 3 розряду та водія 1 класу за період з 01.04.1988 р. по 01.01.1990 р., яка за своїм змістом відповідає п. 3 Порядку визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату, затвердженої Постановою КМУ № 919 від 05.07.2006 р. Копія цієї довідки наявна у матеріалах даної справи.

Судом також встановлено, що Управління ПФУ в Корабельному районі м. Миколаєва пропонувало позивачу звернутися із заявою про перерахунок пенсії на підставі отриманих довідок, однак позивач таким правом не скористався.

Аналізуючи викладене суд приходить до висновку, що вимоги позивача про зобов`язання відповідачів по даній справі - КП Жовтневе транспортне торгово-заготівельне підприємство та ВТО Миколаївкоопавтомех видати йому довідку про нарахування та виплату заробітної плати для обрахування пенсії за період з квітня 1988 р. по грудень 1989 року, є безпідставними, та не підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідачів у солідарному порядку матеріальної та моральної шкоди, то суд також не вбачає підстав для їх задоволення виходячи із такого.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно ч.1 ст. 1167 ЦК України - моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Частиною 1 ст.23 ЦК України гарантоване право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Пункт 3 ч.2 ст.23 ЦК України встановлює, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Виходячи зі змісту даної статті для відшкодування моральної та матеріальної шкоди позивач повинен довести:

* протиправну поведінку відповідача;

* наявність моральної/матеріальної шкоди;

* причинний зв`язок між протиправною поведінкою відповідача та завданою шкодою;

* вину заподіювача шкоди.

Проте заявляючи свої вимоги позивач не надав суду належних і допустимих доказів, які б доводили наявність такої шкоди, її розмір, протиправність поведінки відповідачів, їх вину, а також наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідачів та завданою шкодою. Зокрема, у позовній заяві та у судовому засіданні позивач вказав, що розмір матеріальної шкоди був розрахований ним приблизно. Належних доказів щодо підтвердження матеріальної шкоди та розрахунок її розміру позивач суду не представив.

Позивачем також не доведено наявність передбачених законом підстав для стягнення на його користь з відповідачів моральної шкоди.

На підставі ст. 141 ЦПК України суд не відшкодовує позивачу понесені ним судові витрати через те, що йому було відмовлено у задоволенні його вимог у повному розмірі.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 258-259, 264-265, 268, 354 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Кооперативного підприємства Жовтневе транспортне торгово-заготівельне підприємство , Виробничо-технічного об`єднання Миколаївкоопавтомех та Інгульського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області про зобов`язання видати довідку про заробітну плату, стягнення матеріальної та моральної шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення. У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач - Кооперативне підприємство Жовтневе транспортне торгово-заготівельне підприємство , місцезнаходження: 54050 м. Миколаїв, вул. Остапа Вишні 92, код ЄДРПОУ 20876220.

Відповідач - Виробничо-технічне об`єднання Миколаївкоопавтомех , місцезнаходження: 54018 м. Миколаїв, вул. Старофортечна 1, код ЄДРПОУ 01738506.

Відповідач - Інгульське об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області, місцезнаходження: 54018 м. Миколаїв, пр. Богоявленський 55-е, код ЄДРПОУ 41250638.

Повний текст рішення суду складено 23.04.2019 р.

Суддя Л.І. Селіщева