Рішення

від 03.06.2019 по справі 664/2571/17

ЦЮРУПИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

03.06.2019 Справа № 664/2571/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2019 року Цюрупинський районний суд

Херсонської області

у складі : судді Заславець Н.В.,

при секретарі Брустман О.М.

за участі представників сторін ОСОБА_1 , ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олешки Херсонської області цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом 19-ої Державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за наданні послуги з водопостачання,-

ВСТАНОВИВ:

19-а Державна пожежно-рятувальна частина Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за наданні послуги з водопостачання за період з червня 2016 року по липень 2017 року у розмірі 13379,70гривень.

На обґрунтування заявленого позову у заяві позивачем зазначено, що на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 21.12.2012 року до державної власності в особі МНС України належить будівля пожежного депо, загальною площею 2359, 00 кв.м., розташованого в АДРЕСА_1 , в якій розташована 21-а Державна пожежно-рятувальна частина Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області, яка є безбалансовою юридичною особою, тому 21-а ДПРЧ обслуговується 19-ою ДПРЧ ГУДСНС і побуває в останньої на балансі разом із розташованими житловими приміщеннями за цією ж адресою. Між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 01.07.2015 року укладено договір житлового найму квартири АДРЕСА_1 . Пунктом 2.2.4 вказаного Договору відповідач взяв на себе зобов`язання своєчасно вносити квартирну плату за затвердженими ставками і тарифами , а також здійснювати інші платежі за газо-водо- та електропостачання згідно до показань лічильників, які знаходяться у займаному відповідачем житловому приміщенні. Умови договору відповідачем порушено і станом за період з червня 2016 року по липень 2017 року рахується борг у розмірі 13379,70гривень. Показники водопостачання мешканців фіксуються на підставі поданих ними даних про кількість спожитої води, однак відповідач не надавав достовірні дані, а представникам житлово-бутової комісії не забезпечив доступ до лічильника води, а надіслані йому рахунки на оплат за отримані послуги не оплачував. Претензія про оплату виниклого боргу, яка встановлена під час отриманого доступу до показників лічильника відповідача,з якого встановлено,що останнім не сплачено отримані послуги за використання 866 м.куб води, була проігнорована. Ухвалою Цюрупинського районного суду від 09.11.2017 року виданий 02.10.2017 року судовий наказ про стягнення із відповідача заборгованості за заявою останнього було скасовано Просять стягнути з відповідача заборгованість за отримані послуги з водопостачання.

Під час судового розгляду справи представники позивача спочатку ОСОБА_4 ,а після її заміни - ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримали. Відповідно до їх усних та письмових пояснень відповідач у складі сім`ї з трьох осіб проживає у трикімнатній квартирі АДРЕСА_4 , в якій ним особисто встановлено лічильник з водопостачання, який не був повірений та не опломбований. Договір з ТОВ Водоканал укладено саме позивачем, який отримує воду на загальний лічильник, який є лише споживачем послуг,а не їх постачальником, тому договори наймачів житлових приміщень, які знаходяться у будівлі пожежного депо (10 квартир), укладено саме з 19-ою ДПРЧ ГУДСНС, і оплата за послуги за водопостачання та водовідведення ними здійснюється до бухгалтерії 19-ої ДПРЧ. Тариф по оплаті за централізоване водопостачання визначено на підставі рішення виконкому Цюрупинської міської ради №150 від 17.07.2012 року, який позивач використовує при оплаті, а мешканці квартир відшкодовують свою частину спожитої води із загального обсягу води, яку спожито ДПРЧ, згідно показань квартирних засобів обліку за тими ж тарифами (вартістю) яку сплачує позивач . Відповідач ігнорує вимоги ЖПК щодо доступу до лічильника, частково оплачує - по 2 м.куб за водопостачання, і коли члени ЖПК змогли зняти показники з лічильника, то виявили, що відповідачем не оплачено 862 м.куб. спожитої води. Вказана обставина була встановлена актом від 30.06.2016 року. Після чого протоколом №3 23.08.2016 року було знято показання лічильника , яким зафіксовано показник 875,6 м.куб. На день звернення до суду з позовом було встановлено показники лічильника у 923 м.куб., борг за спожиття 866 м.куб. води становить 13379,70 гривень, який не сплачено і відповідає ціні позову (866 м.кубх15,45 грн=13379,70гривень).

Після того, як справа щодо стягнення плати за отримання послуги з водопостачання була передана до суду, відповідач за період з серпня 2017 року по 29.01. 2019 року вніс декілька платежів за водопостачання загальною сумою 917,01 гривень, які зараховано на погашення боргу ,що є предметом вказаного спору, тому позов підтримує за мінусом сплаченої суми - у розмірі 12099,09 гривень та витрати у справі . Також представник позивача ОСОБА_1 пояснила, що поточна заборгованість не погашається.

Відповідач ОСОБА_3 , будучи присутнім в одному судовому засіданні позов не визнав та підтвердив, що у 2015 році він уклав з позивачем договір житлового найму, склад його сім`ї - три особи. З ТОВ Водоканал укласти договір не зміг через відсутність технічної можливості, оскільки вода постачалася саме пожежному депо, а вже після цього - до їх квартир. Ним дійсно наприкінці 2015 року у квартирі було особисто встановлено лічильник води, який він придбав у фізичної особи ( з рук) , однак лічильник вже був у користуванні з попередніми показниками, які не зафіксовано. Лічильник встановив для себе. Члени відповідної комісії не опломбували лічильник,не зафіксували показання, і лічильник ніким не повірений. Плату йому нарахували за тарифами як для юридичної особи, про що його не повідомили, і з чим він не згоден. Вказані тарифи він оскаржував, позов відізвав. Яким чином обліковується вода пожежним депо йому також не відомо. Ним проводяться оплати за водопостачання, дані про кількість спожитої води він повідомляв бухгалтеру по телефону, в середньому - по 2 м.куб. за місяць. У задоволені позову просить відмовити.

В подальшому представники відповідача адвокати Гринищак М.М. та ОСОБА_5. зазначену позицію відповідача підтримали і у задоволенні позову просили відмовити.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові матеріали у справі та оцінивши отримані доказі, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 01.07.2015 року між 19-ою Державною пожежно-рятувальною частиною Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області, як балансоутримувачем приміщення пожежного депо 21-ої Державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області разом з житловими приміщеннями, площею 500 кв.м., та наймачем ОСОБА_3 укладено договір №5 житлового найму квартири АДРЕСА_4 (а.с. 5-7,8). Відповідно до Договору №5 наймач користується трикімнатною квартирою,загальною площею 65,8 кв.м. Відповідо до пункту 2.2.4 вказаного Договору відповідач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату за затвердженими ставками і тарифами , а також здійснювати інші платежі за газо-водо- та електропостачання згідно до показань лічильників, які знаходяться у займаному відповідачем житловому приміщенні. Крім того, пунктом 4 Договору передбачено, що оплата за користування житловим приміщенням перераховується наймачем на розрахунковий рахунок наймодавця -19-ої ДПРЧ ГУДСНС згідно наданих йому рахунків, а плата за надання інших комунальних послуг наймач сплачує відповідним комунальним службам даного населеного пункту за окремими рахунками згідно встановлених тарифів та за показниками лічильників(а.с.5-8). Відповідно до рішення №150 виконавчого комітету Цюрупинської міської ради від17.07.2012 року встановлено базові тарифи на централізоване водопостачання у розмірі 4,71 грн.- для бюджетних установ,для інших споживачів -4,71 грн.(додаток №1) та базові тарифи на централізоване водовідведення у розмірі 10,74 грн.- для бюджетних установ,для інших споживачів -10,74 грн.(додаток №2)(а.с.107-109). Відповідно до реєстру №3 дебіторської заборгованості ОСОБА_3 позивачем нараховано заборгованість за спожиття 866 м.куб. води станом на серпень 2017 року у розмірі 13379,70 гривень (а.с.11-12). З наданих актів та відомостей зняття показників лічильників води вбачається, що у 2016- 2017 рр відповідач лише двічі допустив членів ЖПК до квартирного приладу обліку води (а.с.56-87), у зв`язку з чим ОСОБА_3 було виставлено в кінцевому рахунок на оплату 13379,70 гривень за послуги з водопостачання і водовідведення(а.с.95). Відповідно до пояснень представника позивача, що не заперечено стороною відповідача, ОСОБА_3 сплачено позивачу станом на січень 2018 року 917,01 гривень за спожиту воду, які позивачем зараховано в рахунок погашення боргу. І хоча представник відповідача заявляв, що це були поточні платежі, суд не приймає заперечення до уваги, оскільки відповідач не надав суду доказів, що вказані суми були внесені на погашення поточних платежів, тому судом приймається саме як плата на погашення боргу, який є предметом даного спору.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Під час розгляду справи позивач лише повідомив, що він встановив прилад обліку води у квартирі, однак даних, що він дійсно звертався до позивача з метою його повірки чи пломбування не зазначив. Представники відповідача у свою чергу зазначили, що їм було відомо про наявність приладу обліку води у відповідача, однак той не допускав до зняття показників. При цьому, судом встановлено, що позивач в свою чергу також є лише споживачем послуг з водопостачання.

Правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України Про житлово-комунальні послуги .

Відповідно до ч. 2 та ч. 4 статті 19 вищевказаного Закону учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Статтею першою цього Закону визначено, що балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - це власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно із законом.

Відповідно до положень ст. 29 цього Закону договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою. У разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем.

Договір на надання послуг з водопостачання та водовідведення за своєю правовою природою є договором про надання послуг. Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Під час розгляду справи позивачем зазначено , що саме ним укладено договір з водопостачання з ТОВ Водоканал , а він, як споживач і балансоутримувач квартир, забезпечує надання послуг з водопостачання та водовідведення наймачам квартир на підставі укладених ними договорів, оплачуючи за отриману воду як юридична особа. Щодо оплати за ці послуги за тарифами для юридичної особи у відповідності до показань лічильників були укладені договори житлового найму , в тому числі і з ОСОБА_3

Разом з тим, наявний у відповідача лічильник не опломбований та не повірений, жодна із сторін не вчинили дій, які би свідчили про реальні наміри це зробити. Відповідно до ч.4 ст. 17 ЗУ Про метрологію та метрологічну діяльність в редакції, чинній на дату виниклих правовідносин, періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки, що є власністю фізичних осіб, здійснюються за рахунок суб`єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання. Періодична повірка проводиться за рахунок тарифів на електро-, тепло, газо- і водопостачання.

Точної дати установки лічильника також не встановлено, його первісні показники не відомі, тому в даному випадку суд не може приймати до уваги зафіксовані актами показники лічильника, як належні і допустимі докази за відсутності даних щодо дати встановлення вказаного лічильника і його первісних показників, а також відповідного пломбування немає, тому суд може виходити лише з діючих на час виниклих правовідносин тарифів та із встановлених нормативними актами норм споживання води.

Крім того, позивачем також не зазначено докази та не надано належного розрахунку на підтвердження кількості отриманих послуг з водопостачання за лічильником, за яким сам позивач отримує воду, та не зазначив доказів про оплату рештою споживачів - наймачів квартир послуг з водопостачання з метою перевірки правильності нарахування заборгованості саме відповідачу. За нормами ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Деякі пояснення сторін суду були надані лише в усній формі без письмових доказів, в тому числі і дані про кількість трьох членів сім`ї у відповідача, які визнані обома сторонами, докази щодо сплати відповідачем боргу в сумі 917,01 гривень, і ці дані приймаються судом у якості допустимого і належного доказу лише тому, що визнані сторонами, і після чого представником позивача в усному порядку було заявлено про зменшення ціни позову на суму оплати боргу відповідачем.

Тому , з урахуванням фактично встановлених обставин справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, оскільки відповідач та члени його сім`ї фактично отримують від позивача послуги з водопостачання та водовідведення, які у повному обсязі ним не оплачуються.

Так, порядок оплати за житлово-комунальні послуги визначений у статті 32 Закону України Про житлово-комунальні послуги , якою передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Згідно із частиною 1 статті 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги залежно від функціонального призначення до житлово-комунальних послуг віднесено вт тому числі і п. - 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Статтями 20, 21 Закону України Про житлово-комунальні послуги визначені права та обов`язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг, зокрема, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, а обов`язком - оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом. Обов`язком виконавця є надання послуг вчасно та відповідної якості. Згідно зі статтею 32 Закону України Про житлово-комунальні послуги плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору або чинного законодавства. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, відповідно до якої цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією продовжують цивільні права та обов`язки. Стаття 525 ЦК України передбачає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін. Згідно з ч. 1 ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Згідно з ч. 2 ст. 68 ЖК України наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця в строки, встановлені Радою Міністрів Української РСР.

Діючими Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення , затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. №630 встановлено (п.21), шо у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання, зокрема, з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення - з розрахунку на одну особу …

Відповідно до постанови КМУ від 06.08.2014 року за №409 Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування встановлено нормативи для користування послугами з централізованого постачання холодної води із розрахунку 2 куб.м. на одну особу на місяць, а за користування послугами з централізованого водовідведення - із розрахунку 3,6 куб.м. на одну особу на місяць .

Таким чином, з урахуванням складу сім`ї відповідача із 3-х осіб, проміжок часу, за який створено заборгованість - 13 місяців - за період з червня 2016 року по липень 2017 року включно, то розмір заборгованості, який підлягає стягненню, становить : 2 м.куб на особу х 3 осіб = 6 м.куб. на місяць х 4,71 грн.(тариф)=28,26 гривень на місяць х 13 місяців = 367.38 гривень;

- за водовідведення : 3,6 м.куб. на особу х 3 осіб =10,80 м.куб х 10,74 грн.=115,99 х 13міс.= =1507,90грн. А всього: 367.38 гривень +1507,90грн.=1875,28 гривень . Однак з урахуванням сплаченої відповідачем суми у розмірі 917,01 гривень, - до стягнення підлягає сума у розмірі 958,27 гривень (1875,28- 917,01) гривень та судові витрати, понесені позивачем у розмірі 1600,00 гривень, а всього - до стягнення - 2558,27 гривень.

Таким чином, оскільки відповідач свої зобов`язання по оплаті за отримані посуги з водопостачання не виконував належним чином, тому має заборгованість за надані послуги з за період з червня 2016року по липень 2017 року включно, заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст..ст. 76-81, 89, 259, 263-265, 268, 272, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України , суд

ВИРІШИВ:

Позов 19-ої Державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області, як балансоутримувачем до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за наданні послуги з водопостачання задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь 19-ої Державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області заборгованість з водопостачання за період з червня 2016 року по липень 2017 року у розмірі 288,09 гривень та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1600,00 гривень, а всього стягнути 1888,09 гривень.

На рішення протягом тридцяти днів з дня його складення у повному обсязі може бути подана апеляційна скарга до Херсонського апеляційного суду через Цюрупинський районний суд Херсонської області.

Позивач -19-а Державна пожежно-рятувальна частина Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області, код ЄДРПОУ 38319537, яка розташоване за адресою: м. Скадовськ Херсонської області, вул. Джарилгацька , № 149 .

Відповідач - ОСОБА_3 , РНОКПП не відомий , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_7 .

Суддя: підпис Н.В. Заславець

Згідно з оригіналом.

Суддя Заславець Н.В.