Ухвала

від 03.06.2019 по справі 274/4601/18

БЕРДИЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 274/4601/18 провадження № 1-кс/0274/865/19

У Х В А Л А

03.06.2019 року м. Бердичів

Слідчий суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні у кримінальному провадженні за № 12018060050000911від 07.08.2018року,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.4ст.190 Кримінального кодексу України, клопотання слідчого СВ Бердичівського ВП ГУ НП в Житомирській області ОСОБА_3 про арешт майна,-

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області надійшло клопотання слідчого СВ Бердичівського ВП ГУ НП в Житомирській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Бердичівської місцевої прокуратури, про накладення арешту на майно: 1/2 частини будинку АДРЕСА_1 ; 1/2 частини земельної ділянки площею 1000 кв.м., адреса: АДРЕСА_1 , кадастровий номер:1810400000:01:012:0072; автомобіль марки «ГАЗ 2411», д/н НОМЕР_1 , чорного кольору; автомобіль марки «MAN TGA18.390», д/н НОМЕР_2 білого кольору, що належать ОСОБА_4 .

Клопотання мотивоване тим, що СВ Бердичівського ВП ГУ НП в Житомирській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12018060050000911від 07.08.2018року,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.4ст.190 КК України.

У ході проведення досудового розслідування установлено, що на початку жовтня 2017 року у невстановленому місці за невстановлених слідством обставин у ОСОБА_4 , яка з 20.05.1993 є фізичною особою-підприємцем, основним видом діяльності якої є оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами (код КВЕД 46.36), виник злочинний умисел на заволодіння чужим майном, а саме цукром вагою 48 т загальною вартістю 528 тис. грн., який належить селянському фермерському господарству «Білінського» (код ЄДРПОУ 30698816), що розташоване за адресою Вінницька область, Козятинський район, с. Юрівка, вул. Жовтнева, 15, шляхом зловживання довірою керівника вказаного підприємства.

Так, на підставі договору № 27-Ф переробки цукрових буряків урожаю 2017 року на давальницьких умовах для виробництва цукру за квотою «А» від 22.05.2017, укладеного між СФГ «Білінського» в особі голови ОСОБА_5 та ТОВ «Цукорагропром» в особі директора філії «Жданівський цукровий завод» ОСОБА_6 , останнє здійснювало переробку цукрового буряку, вирощеного СФГ «Білінського», на цукор, який, в подальшому, передавався їм у власність на умовах, визначених даним договором.

Відповідно до п. 2.15 вказаного Договору СФГ «Білінського» зобов`язане прийняти та забезпечити вивезення продукти переробки, в тому числі цукор, вироблений з належного йому цукрового буряка.

У зв`язку з відсутністю власних складських приміщень, головою СФГ «Білінського» ОСОБА_5 в жовтні 2017 було прийнято рішення про передачу 22 тонн цукру на реалізацію та 48 тонн цукру на відповідальне зберігання фізичній особіпідприємцю ОСОБА_4 .. З цією метою бухгалтер СФГ «Білінського» ОСОБА_7 в телефонній розмові з ОСОБА_4 погодила умови реалізації і зберігання, порядок та строки передачі цукру, а також повернення продукції, та повідомила про необхідність складення та підписання договору відповідального зберігання, на що ОСОБА_4 , не маючи наміру виконувати вказані домовленості, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, погодилась.

Не усвідомлюючи злочинного умислу ОСОБА_4 та будучи введеною нею в оману, бухгалтер СФГ «Білінського» ОСОБА_7 , підготувала договір № 1 від 06.10.2017 та довіреність № 80 від 06.10.2017, в яких за вказівкою ОСОБА_4 вказала прізвище, ім`я та по батькові та паспортні дані водія ОСОБА_8 , який мав перевезти цукор з території ТОВ «Цукорагропром» за адресами складських приміщень, вказаних ОСОБА_4 ..

На підставі даних документів згідно податкових накладних № 539 від 06.10.2017 та № 540 від 07.10.2017 ОСОБА_8 , не усвідомлюючи злочинних намірів ОСОБА_4 , отримав в ТОВ «Цукорагромпром» цукор загальною вагою 70 тонн, з яких за вказівками останньої частину відвантажив фізичній особі-підприємцю ОСОБА_9 на території ПО «Бердичівський міський кооперативний ринок», а іншу частину відвантажив в м. Житомирі фізичній особі-підприємцю ОСОБА_10 ..

В подальшому, ОСОБА_4 , відмовившись підписувати раніше підготовлений бухгалтером СФГ «Білінського» ОСОБА_7 договір № 1 від 06.10.2017, категорично заперечила наявність будь-яких домовленостей з СФГ «Білінського» щодо передачі на відповідальне зберігання цукру вагою 48 тонн, та розпорядилась вказаним цукром на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_4 шляхом зловживання довірою СФГ «Білінського» заволоділа цукром загальною вагою 48 тон., чим заподіяла СФГ «Білінського» матеріальної шкоди на загальну суму 528 тис.грн., з розрахунку вартості 1 кг цукру 11 грн., що є особливо великим розміром.

11.05.2019 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці села Осиково, Бердичівського району, Житомирської області, українці, громадянці України, з середньо-спеціальною освітою, являється фізичною-особою підприємцем, зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючій за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимій повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

В ході розслідування кримінального провадження на даний час цивільного позову від потерпілого не заявлено, але у слідства є підстави вважати, що в подальшому він буде заявлений.

В ході розслідування кримінального провадження встановлено, що у підозрюваної ОСОБА_4 у власності знаходиться частка квартири у розмірі 1/2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 166389507 від 13.05.2019 право власності на будинок АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_11 та ОСОБА_4 .

Крім цього останні в рівній часті є власниками земельної ділянки площею 1000 кв.м., адреса: АДРЕСА_1 , кадастровий номер:1810400000:01:012:0072.

В цей же час відповідно до інформації отриманої від Територіального сервісного центру № 1842 за ОСОБА_4 зареєстровано автомобіль марки «ГАЗ 2411», д/н НОМЕР_1 , чорного кольору та автомобіль марки «MAN TGA18.390», д/н НОМЕР_2 , білого кольору.

Враховуючи вищевикладене та те, що заподіяна матеріальна шкода потерпілому не відшкодована, слідчий просить накласти арешт на вищевказане майно.

В судове засідання слідчий не з"явився, надав заяву, згідно якої клопотання підтримує.

Адвокат ОСОБА_12 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , надала письмове клопотання про розгляд справи у її вісутності. Просить відмовити в задоволенні клопотання слідчого, оскільки вказані транспортні засоби ОСОБА_4 не належать. В будинку зареєстровані малолітні діти. Цивільний позов потерпілою стороною не заявлений, слідчим не визначено вартість майна, зазначеного в клопотанні.

Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного:

Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому КПК України порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону

Так, слідчий суддя у кожному конкретному кримінальному провадженні, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно особи слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження причетності цієї особи вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Між тим, слідчий, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не привів у ньому достатніх і належних доказів тих обставин, які є визначальними та необхідними для накладення арешту на майно. Зокрема, в клопотанні не міститься даних про вартість майна, на яке слідчий просить накласти арешт в порушення вимог п. 5 ч. 2 ст. ст. 173 КПК України, що не відповідає розумності і співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.

З огляду на вищевикладені положення закону слідчий суддя вважає, що в задоволенні клопотання про накладення арешту на будинок та земельну ділянку підозрюваної слід відмовити через відсутність зазначення вартості цього житла та земельної ділянки, а також відомостей про наявність у неї іншого житла. Крім того, з довідки МК ВЖРЕП № 7 від 21.05.2019 року вбачається, що в будинку АДРЕСА_1 зареєстровані також неповнолітні діти: ОСОБА_13 , 2016 р.н., та ОСОБА_14 , 2018 р.н., інтереси яких також можуть бути порушені.

Що стосується автомобіля марки «ГАЗ 2411», д/н НОМЕР_1 , та автомобіля марки «MAN TGA18.390», д/н НОМЕР_2 , слідчий суддя зазначає наступне.

Адвокатом ОСОБА_12 надано довіреність на право користування, експлуатації, розпорядження автомобілем марки «MAN TGA18.390», д/н НОМЕР_2 гр. ОСОБА_15 .

З клопотання адвоката також вбачається, що автомобіль «ГАЗ 2411», д/н НОМЕР_1 відчуджено у 2000 році ОСОБА_16 ..

Доказів, що спростовують клопотання адвоката підозрюваної - ОСОБА_12 , слідчим не надано.

На підставі вищевикладених обставин, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту, як такого, що внесено до суду з порушенням ст. 171 КПК України та за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження

На підставі викладеного, керуючись ст. 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання слідчого СВ Бердичівського ВП ГУ НП в Житомирській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні за №12018060050000911від 07.08.2018року,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.4ст.190 Кримінального кодексу України, відмовити.

Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.

Слідчий суддя: ОСОБА_1