Рішення

від 03.04.2019 по справі 363/2115/18

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

03.04.2019 Справа № 363/2115/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2019 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Рудюка О.Д.,

за участю секретаря Клименко В.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Вишгороді загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сувидської сільської ради Вишгородського району Київської області, третя особа - ОСОБА_4 про визнання права власності на майно в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно. Обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його дідусь ОСОБА_3 . Після смерті дідуся відкрилась спадщина на належне йому майно, а саме: житловий будинок, який розташований в АДРЕСА_1 . Єдиним спадкоємцем першої черги являється мати позивача, донька померлого дідуся - ОСОБА_4 , яка в порядку ст. 1274 ЦК України відмовилась від прийняття спадщини на коритись позивача. З метою отримання свідоцтва про право на спадщину, ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса з письмовою заявою про прийняття спадщини, однак позивач отримав відмову у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на майно. Належність даного будинку дідусю підтверджується довідками Сувидської сільської ради, а також витягом із по господарської книги. Згідно приписів по господарського обліку с. Сувид, власником домогосподарства по вказаній адресі рахується дідусь позивача - ОСОБА_3 .

На підставі викладеного, позивач просить суд визнати за ним в порядку спадкування, право власності на будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належав померлому ОСОБА_3

Ухвалою суду від 13 серпня 2018 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Позивач в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, до суду подав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просив задовольнити.

Представник відповідача Сувидської сільської ради Вишгородського району Київської області в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, проти позову не заперечує.

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилась, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином, до суду подала заяви про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги визнає та просила задовольнити.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 від 23 лютого 2017 року.

Відповідно до ст.1220 ЦК України відкрилась спадщина, яка складається із житлового будинку, який розташований в АДРЕСА_1 .

З копії спадкової справи №251/2017 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 вбачається, що 02 серпня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори із заявою зареєстрованою під №719 про прийняття спадщини після померлого - ОСОБА_3 Крім того, ОСОБА_4 звернулась 02 серпня 2017 року до нотаріальної контори із заявою про відмову від належного спадкового майна після смерті ОСОБА_3 як за заповітом так і за законом на користь онука спадкодавця - ОСОБА_1 .

Як вбачається, з копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 від 21 червня 1972 року, батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , являються батько - ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_5 .

Згідно копії свідоцтва про укладення шлюбу серія НОМЕР_3 від 09 грудня 1973 року, ОСОБА_4 змінила прізвище з ОСОБА_4 на ОСОБА_4 . Крім того, відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серія НОМЕР_4 , шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 19 березня 1975 року розірвано, після розірвання шлюбу присвоєно дошлюбне прізвище ОСОБА_4 .

Відповідно до довідки виданої відділом реєстрації актів громадянського стану Подільського районного управління юстиції у місті Києві №254 від 11.09.2001 року, вбачається, що 07 квітня 1978 року у відділі реєстрації актів громадянського стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві зареєстровано одруження громадян ОСОБА_9 та ОСОБА_4 , актовий запис №301. 23 листопада 1981 року у Козелецькому відділі реєстрації актів громадянського стану Чернігівської області зареєстровано розірвання зазначеного шлюбу, запис акта №190.

Разом з тим, відповідно до копії свідоцтва про одруження серія - НОМЕР_5 від 22 червня 1988 року, третя особа змінила прізвище з ОСОБА_4 на ОСОБА_4 , який згодом був розірвано.

Згідно копії свідоцтва про укладення шлюбу серія НОМЕР_6 від 31 січня 1997 року ОСОБА_4 уклала шлюб з ОСОБА_10 та змінила прізвище на ОСОБА_4 . Даний шлюб згодом було розірвано. Однак, 22 липня 2004 року ОСОБА_4 знову уклала шлюб з ОСОБА_10 , що підтверджується копією свідоцтва про одруження серія НОМЕР_11 від 22 липня 2004 року.

Як вбачається, з копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_8 батьками позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , являються батько - ОСОБА_9 , мати - ОСОБА_4 .

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 02 листопада 2017 року державним нотаріусом Вишгородської районної державної нотаріальної контори відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , оскільки відсутні право встановлювальні документи на житловий будинок.

Згідно до вимог ст.1220 ЦК України відкрилась спадщина, яка складається із житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п.2 ч.2 ст.331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно ч. 3 ст.3 Закону України від 01 липня 2004 року Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч.4 ст.3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Як вбачається з виписки з по господарської книги виданої Сувидською сільською радою Вишгородського району Київської області, головою домогосподарства за адресою АДРЕСА_1 рахується ОСОБА_3 , рік побудови 1949.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди на час закінчення будівництва спірного житлового будинку (1950 рік) регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженою 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року №56.

Згідно з п. 6 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP, затвердженої Міністерством комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року (була чинною до 13 грудня 1995 року), не підлягають реєстрації будинки і домоволодіння, що розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані.

Підстави набуття права власності на житловий будинок, споруди та належність цього майна особі визначаються законодавством, чинним на час набуття права власності. Законодавством, яке діє на час відкриття спадщини, врегульовано питання спадкування цього майна, а не його належність спадкодавцю.

Отже, при вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно суд керується законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самого спадкодавця на момент набуття ним права власності, а також положеннями ЦК Української РСР 1963 року, Законом України Про власність , Законом України Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування в Україні , постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 11 березня 1985 року № 105 Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР .

Відповідно до п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженої наказом Міністра юстиції Української РСР № 45/5 від 31 жовтня 1975 року, п. 45 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих, затвердженої наказом Міністра юстиції Української РСР № 1/5 від 19 січня 1976 року, підтвердженням належності будинку може служити відповідна довідка виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, в якій, крім підтвердження належності жилого будинку (частини будинку) відчужувачу на підставі запису в погосподарській книзі, повинно бути також зазначено: дані про склад будинку; розмір загальної жилої площі і розмір земельної ділянки.

Статті 1216, 1218 ЦК України передбачають, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавці), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 1 статті 1297 ЦК України встановлено обов`язок спадкоємця звернутися до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Таким чином, позивач не може захистити своє порушене право, як спадкоємця в позасудовому порядку, а тому звернувся до суду з позовом про визначення права власності в порядку спадкування за законом. Отже, суд вважає, що зазначені позивачем підстави, виписка з по господарської книги, свідчать про належне володіння спадкодавцем майном, яке набуто на законних підставах, не є самочинним будівництвом та були усі необхідні документи відповідно до законодавства, яке діяло на момент володіння цим майном спадкодавцем, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі статей 331,1216, 1217, 1218, 1220, 1297 ЦК України, керуючись статтями 4, 12, 13, 77, 81, 141, 263-265 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування, право власності на будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належав спадкодавцю ОСОБА_3 .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_9 , АДРЕСА_2 ).

Відповідач: Сувидської сільської ради Вишгородського району Київської області (ЄДРПОУ 04359695, 07340, Київська область, Вишгородський район, с. Сувид, вул. Українська, 42).

Третя особа: ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_10 , АДРЕСА_2 ).

Суддя О.Д. Рудюк