Рішення

від 10.06.2019 по справі 420/6872/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/6872/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В. розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ауреус Трейдинг" до Одеської митниці ДФС, Головного управління Державної казначейської служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування Рішення щодо коригування митної вартості товарів №UA500060/2018/000067/2 від 11.12.2018р., стягнення збитків за простій вантажу у сумі 132231грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ауреус Трейдинг" звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA500060/2018/000067/2 від 11.12.2018р., стягнути з Одеської митниці ДФС збитки за простій вантажу у сумі 132231грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у разі наявності розбіжностей у поданих декларантом до митного оформлення документах для підтвердження заявленої митної вартості товару, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані надати додатковий перелік документів. При цьому, витребування митним органом таких документів може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Однак, митний орган не надсилав декларанту позивача письмової вимоги щодо надання додаткових документів згідно з ч.3 ст.53 Митного кодексу України. Крім того, Одеською митницею ДФС повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) виписки з бухгалтерської документації; 2) висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини; 3) декларацію країни відправлення. Таким чином, митний орган має право витребувати додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості, але це право виникає лише в передбачених законом випадках, а саме: у разі якщо документи, що подаються декларантом містять розбіжності, наявні ознаки підробки, або неповноту відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. До того ж, неподання документів, витребуваних митницею, не є підставою для відмови в митному оформленні товару, оскільки для прийняття такого рішення митний орган повинен довести, що подані до митного оформлення документи в своїй сукупності не дають можливість здійснити митне оформлення товару за методом, обраним декларантом. Відповідно до норм чинного законодавства митний орган має виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Такий контроль, у тому числі, може здійснюватися шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, тобто з використанням бази даних Єдиної автоматизованої системи Державної митної служби України, яка містить відповідну інформацію. Натомість, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім аргументом для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу, відповідно до норм Митного кодексу України. Також, митним органом не доведено, які саме дані щодо числового значення складових митної вартості, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті відсутні або містять розбіжності.

Відповідач - Одеська митниця ДФС з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву (вхід.№8551/19 від 11.03.2019р.), наголошуючи, зокрема, на правомірності винесення оскаржуваного позивачем Рішення щодо коригування митної вартості товарів №UA500060/2018/000067/2 від 11.12.2018р., оскільки в документах, які надано декларантом до Одеської митниці ДФС разом з митною декларацією (МД) №UA500060/2018/037032 від 03.12.2018р., містяться розбіжності, а надані Товариством документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за дані товари, а саме: пунктом 5.1. контракту від 26.06.2018р. №SНТSТ-26062018 передбачено часткову передплату, але до митного оформлення надано платіжне доручення в іноземній валюті від 28.11.2018р. №182 на повну вартість вантажу. Також, пунктом 5.2 контракту передбачено, що протягом 20 календарних днів з моменту передплати продавець лише готує вантаж до відправки. Покупець сплачує останню частину вартості вантажу за сім днів до прибуття вантажу до порту Одеса (пункт 5.4 контракту). Натомість, платіжне доручення в іноземній валюті №182 датовано 28.11.2018р., у той час, як вантаж надійшов до порту Одеса 15.11.2018р.; пунктом 5.3 контракту від 26.06.2018р. №SНТSТ-26062018 передбачено повідомлення вантажоотримувача шляхом надіслання копії коносаменту на вантаж. До митного оформлення декларантом надано лише сторінка 2/3 коносаменту №НLСUСА4180986763 від 13.10.2018р., тобто лише частину коносаменту. Також, пунктами 2.2.1, 2.2.2, 2.2.3 контракту від 26.06.2018р. №SНТSТ-26062018 передбачено, що вага нетто, вага брутто та загальний об`єм вантажу визначаються Пакувальним аркушом, котрий до митного оформлення не надавався. Крім того, у пункті 2.3 контракту визначено, що якість вантажу відповідає копії сертифіката якості ЕСЕ, наданому виробником, який разом з іншими документами для здійснення митного оформлення не надано. Таким чином, надані позивачем документи містили розбіжності, та не містили усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зазначені обставини виключали можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 Митного кодексу України додаткові документи та відомості. У зв`язку з чим, Одеською митницею декларанта повідомлено про необхідність, протягом 10 календарних днів, для підтвердження заявленої митної вартості, подання додаткових документів, а саме: виписки з бухгалтерської документації; висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини; копії митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову. Додатково декларанта повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленою ним митної вартості товарів. Однак, 11.12.2018р. електронним повідомленням декларант повідомив митний орган про відсутність можливості надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, а також просив здійснити митне оформлення товару на підставі вже наданих документів. У зв`язку з чим, за допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС) встановлено, що рівень митної вартості подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже було здійснено найближчим часом, є більшим - 2,71 долара США за кг. нетто, що в перерахунку за штуку складає 27,35 доларів США (митна декларація №UА500060/2018/034337 від 09.11.2018р.; митна декларація №UА500060/2018/028473 від 18.09.2018р.), ніж заявлено декларантом - 2,62 долара США за кг. нетто.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 14.02.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі №420/6872/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ауреус Трейдинг" до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування Рішення щодо коригування митної вартості №UA500060/2018/000067/2 від 11.12.2018р., стягнення збитків за простій вантажу у сумі 132231грн.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22.03.2019р., з урахуванням положень ч.3 ст.48 КАС України, до участі у справі в якості співвідповідача залучено Головне управління Державної казначейської служби в Одеській області.

Ухвалою суду від 05.04.2019р. провадження по справі було зупинено відповідно до п.4 ч.1 ст.236 КАС України.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10.06.2019р., у зв`язку з усуненням обставин, котрі слугували підставою для зупинення провадження у справі, провадження у справі №420/6872/18 поновлено.

Ухвалою суду від 10.06.2019р., з урахуванням положень п.3 ч.2 ст.183 КАС України, закрито підготовче провадження по справі №420/6872/18.

Враховуючи наявність, передбачених приписами ч.9 ст.205 КАС України, підстав, та зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, розгляд даної адміністративної справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи митного законодавства, суд встановив наступне.

Як встановлено судом, та вбачається з матеріалів справи, 26.06.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю " Ауреус Трейдинг" (Покупець) та компанією "WANLI GROUP TRADE LIMITED" (Продавець) укладено Договір закупівлі імпортного товару SHTST-26062018, згідно з п.п.1.1, 2.1-2.3 якого Продавець відвантажує товар - вантажні шини та легкові шини в асортименті, бренди WANLI , зазначені в комерційному інвойсі, виробництва компанії WANLI GROUP TRADE LIMITED , а Покупець отримує товар в відповідно до комерційного інвойсу, який є невід`ємною частиною контракту. Товар відвантажується в один чи декілька морських контейнерів. Розмір, тип, і кількість контейнерів вказується в комерційному інвойсі. Загальна кількість товару вказується в комерційному інвойсі, котрий додається до кожної конкретної поставки товару. Вага нетто, брутто, об`єм вантажу визначаються пакувальним листом. Якість товару відповідає копії сертифікату якості ЕСЕ, виданого виробником.

З матеріалів справи також вбачається, що на виконання умов вищеозначеного контракту від 26.06.2018р. SHTST-26062018 компанією "WANLI GROUP TRADE LIMITED" (Продавець) відвантажено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ауреус Трейдинг" (Покупець) шини пневматичні, гумові, нові, для легкових автомобілів, зимні, загальною вартістю 56321,03 долара США, про що свідчить наявний у матеріалах справи Інвойс від 08.10.2018р. №18090629.

З метою здійснення митного оформлення вказаного товару, та підтвердження митної вартості товару, декларантом позивача ПП Трейд Бізнес Сервіс , разом з митною декларацією №UA500060/2018/037032 від 03.12.2018р. до Одеської митниці ДФС подано зовнішньоекономічний контракт від 26.06.2018р. №SHTST-26062018, рахунок-фактуру (комерційний інвойс) від 08.10.2018р. №18090629, декларацію про походження товару від 18.10.2018р. №18090629, банківський платіжний документ, що стосується товару від 28.11.2018р. №182, та інші товарно-супровідні документи.

Під час перевірки Одеською митницею ДФС наданих декларантом позивача ТОВ Трейд Бізнес Сервіс для підтвердження митної вартості товару, документів фахівцями контролюючого органу встановлено, що у поданих документах містяться розбіжності, а також надані Товариством документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за дані товари, а саме: пунктом 5.1. контракту від 26.06.2018р. №SНТSТ-26062018 передбачено часткову передплату, але до митного оформлення надано платіжне доручення в іноземній валюті від 28.11.2018р. №182 на повну вартість вантажу. Також, пунктом 5.2 контракту передбачено, що протягом 20 календарних днів з моменту передплати продавець лише готує вантаж до відправки. Покупець сплачує останню частину вартості вантажу за сім днів до прибуття вантажу до порту Одеса (пункт 5.4 контракту). Натомість, платіжне доручення в іноземній валюті №182 датовано 28.11.2018р., у той час, як вантаж надійшов до порту Одеса 15.11.2018р.; пунктом 5.3 контракту від 26.06.2018р. №SНТSТ-26062018 передбачено повідомлення вантажоотримувача шляхом надіслання копії коносаменту на вантаж. До митного оформлення декларантом надано лише сторінка 2/3 коносаменту №НLСUСА4180986763 від 13.10.2018р., тобто лише частину коносаменту. Також, пунктами 2.2.1, 2.2.2, 2.2.3 контракту від 26.06.2018р. №SНТSТ-26062018 передбачено, що вага нетто, вага брутто та загальний об`єм вантажу визначаються Пакувальним аркушом, котрий до митного оформлення не надавався. Крім того, у пункті 2.3 контракту визначено, що якість вантажу відповідає копії сертифіката якості ЕСЕ, наданому виробником.

З урахуванням чого, та з метою підтвердження митної вартості товару, заявленої у МД №UA500060/2018/037032 від 03.12.2018р. , митним органом, на підставі вимог ч.3 ст.53 Митного кодексу України, зобов`язано декларанта протягом 10-ти календарних днів надати додаткові документи, а саме: виписки з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини; копії митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову, та повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

11.12.2018р. електронним повідомленням декларант повідомив митний орган про відсутність можливості надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, та також просив здійснити митне оформлення товару на підставі наданих документів.

У зв`язку з чим, за результатами розгляду питання щодо митного оформлення, зазначеного у митній декларації №UA500060/2018/037032 від 03.12.2018р. товару, Одеською митницею ДФС прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2018/000067/2 від 11.12.2018р.

Не погоджуючись з означеним Рішенням про коригування митної вартості товарів №UA500060/2018/000067/2 від 11.12.2018р., позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з даною позовною заявою.

Так, на думку суду, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ауреус Трейдинг" щодо визнання протиправним та скасування Рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA500060/2018/000067/2 від 11.12.2018р., стягнення з Одеської митниці ДФС збитків за простій вантажу у сумі 132231грн., підлягають частковому задоволенню, з урахуванням наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спірні правовідносини виникли у сфері митної справи і стосуються процедури визначення митної вартості товарів та правомірності рішень відповідача щодо коригування митної вартості товару, котрий імпортується на митну територію України, та регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012р. №4495-VI (зі змінами та доповненнями), відповідно до статті 49 якого митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За приписами ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Як встановлено ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Отже, Митним кодексом України передбачено, та встановлено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Відповідно до ч.ч.3-5 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 Митного кодексу України).

Частиною 2 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до ч.6 ст. 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Згідно зі ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно зі ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Уразі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Водночас, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

При цьому, законом чітко окреслено умову, за наявності котрої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів, та відмови у митному оформленні, а саме наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

Відтак, приписи вказаних статей зобов`язують митний орган чітко зазначити обставини, котрі викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, та обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей із зазначенням документів, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта, та надає митниці право вчиняти відповідні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Між тим, витребовувати контролюючий орган має лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, та жодним чином не всі, котрі передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Зокрема, як встановлено судом, та зазначено вище, під час перевірки Одеською митницею ДФС наданих декларантом позивача ТОВ Трейд Бізнес Сервіс для підтвердження митної вартості товару, документів, фахівцями контролюючого органу встановлено, що у поданих документах містяться розбіжності, а також надані Товариством документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за дані товари, а саме: пунктом 5.1. контракту від 26.06.2018р. №SНТSТ-26062018 передбачено часткову передплату, але до митного оформлення надано платіжне доручення в іноземній валюті від 28.11.2018р. №182 на повну вартість вантажу. Також, пунктом 5.2 контракту передбачено, що протягом 20 календарних днів з моменту передплати продавець лише готує вантаж до відправки. Покупець сплачує останню частину вартості вантажу за сім днів до прибуття вантажу до порту Одеса (пункт 5.4 контракту). Натомість, платіжне доручення в іноземній валюті №182 датовано 28.11.2018р., у той час, як вантаж надійшов до порту Одеса 15.11.2018р.; пунктом 5.3 контракту від 26.06.2018р. №SНТSТ-26062018 передбачено повідомлення вантажоотримувача шляхом надіслання копії коносаменту на вантаж. До митного оформлення декларантом надано лише сторінка 2/3 коносаменту №НLСUСА4180986763 від 13.10.2018р., тобто лише частину коносаменту. Також, пунктами 2.2.1, 2.2.2, 2.2.3 контракту від 26.06.2018р. №SНТSТ-26062018 передбачено, що вага нетто, вага брутто та загальний об`єм вантажу визначаються Пакувальним аркушом, котрий до митного оформлення не надавався. Крім того, у пункті 2.3 контракту визначено, що якість вантажу відповідає копії сертифіката якості ЕСЕ, наданому виробником.

Між тим, суд не погоджується з означеною позицію митного органу, виходячи з наступного.

Так, як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, в межах спірних правовідносин декларант позивача ТОВ Трейд Бізнес Сервіс здійснював митне оформлення шин пневматичних, гумових, нових, для легкових автомобілів, зимніх, загальною вагою 21447кг., що підтверджується наявними у матеріалах справи належним чином засвідченими копіями Міжнародних товарно-транспортних накладних №4051/1, №4051/2, коносаменту №НLСUСА4180986763 від 13.10.2018р.

Отже, враховуючи наведене, судом з`ясовано, що з урахуванням дослідження, наданих декларантом позивача ТОВ Трейд Бізнес Сервіс до Одеської митниці ДФС документів, контролюючий орган мав змогу встановити загальну вагу товару.

Судом відхиляються, та не приймаються до уваги також і інші підстави для коригування митної вартості товарів, на котрі наголошено Одеською митницею ДФС у спірному Рішенні №UA500060/2018/000067/2 від 11.12.2018р., оскільки означені недоліки жодним чином не впливають на митну вартість товару, та відповідно не можуть слугувати безумовною підставою для коригування митної вартості товарів. До того ж, з наданих декларантом позивача ТОВ Трейд Бізнес Сервіс до Одеської митниці ДФС документів вбачається як логічний комерційно-економічний зміст господарської діяльності підприємства за тією угодою, котра досліджується при визначенні митної вартості заявленого товару, так і найголовніше чіткі числові значення складових вартості задекларованого товару.

Таким чином, з урахуванням наведеного, судом встановлено, що надані декларантом позивача - ТОВ Трейд Бізнес Сервіс до контролюючого органу з метою підтвердження митної вартості товару документи містять необхідну інформацію про товар, та його ціну. Натомість, суб`єктом владних повноважень не доведено, що подані декларантом позивача ТОВ Трейд Бізнес Сервіс документи для визначення митної вартості товару свідчать, що митна вартість товару занижена, так само не доведено неможливість визначення митної вартості за ціною договору, та необхідність застосування резервного методу визначення митної вартості товару.

Відповідно до ст.ст.189, 190 Господарського кодексу України, ціна є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. Вільні ціни визначаються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб`єкта господарювання.

Обов`язок доведення митної вартості товару покладено на декларанта. Орган доходів і зборів має виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. При цьому, такий контроль може здійснюватися, у тому числі, шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, тобто з використанням бази даних Єдиної автоматизованої системи Державної митної служби України, яка містить відповідну інформацію.

Зокрема, як вбачається із матеріалів справи, Одеською митницею ДФС на підставі відомостей з бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України (ЄАІС) про оформлення аналогічних товарів встановлено, що по товару №1 рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим - 2,71дол. США/кг. нетто, що в перерахунку на штуку складає 27,35USD/ішт (митна декларація №UA500060/2018/034337 від 09.11.2018р.; митна декларація №UA500060/2018/028473 від 18.09.2018р.), ніж заявлено декларантом - 2,62 дол. США/кг. Нетто.

Проте, вказана графа оскаржуваного рішення не містить інформації - який саме товар було використано в якості джерела інформації, які числові значення митної вартості таких товарів, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначено фактів, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості, тощо.

До того ж, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом.

Крім того, суд вважає за доцільне наголосити, що відомості, які містяться в ЄАІС, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень, та жодним чином не можуть слугувати визначальним фактором в контексті вчинення відповідних дій.

Також, наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю вищою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не є підставою для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Так, як з`ясовано судом, та вбачається з матеріалів справи, імпортований позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Ауреус Трейдинг" товар придбано у Компанії "WANLI GROUP TRADE LIMITED" за Договором закупівлі імпортного товару SHTST-26062018 від 26.06.2018р. за загальною вартістю 56321,03 долара США.

Таким чином, з урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що Одеською митницею ДФС належними доказами не доведено, що позивачем до митного органу не надано усіх необхідних документів для підтвердження заявленої у митній декларації митної вартості товару, внесено до декларацій недостовірні або неточні відомості, або надано документи, котрі містили розбіжності, що у свою чергу унеможливлювало б визначення митної вартості товару за ціною контракту.

При цьому, повноваження митниці щодо витребування додаткових документів для перевірки правильності визначення митної вартості товару можуть бути реалізовані за наявності обґрунтованих підстав для сумніву у правильності митної оцінки товару.

Ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Відтак, враховуючи, що декларантом позивача - ТОВ Трейд Бізнес Сервіс до Одеської митниці ДФС за вказаним зовнішньоекономічним договором надано усі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару, котрі цілком достатні для підтвердження кількісних та вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, суд дійшов висновку, що визначення відповідачем митної вартості не за основним методом визначення митної вартості товарів (за ціною договору), не є обґрунтованим, а тому суперечить основним принципам здійснення державної митної справи, визначеним статтею 8 Митного кодексу України, зокрема, законності, додержання прав, та охоронюваних законом інтересів осіб, та відповідно відсутності підстав для коригування митним органом митної вартості товару.

До того ж, Одеською митницею ДФС не доведено, та суду не надано належних доказів на підтвердження правомірності застосування до ТОВ "Ауреус Трейдинг" саме другорядного методу визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, та послідовного вибору методів, як того вимагають положення ч.3 ст.57 Митного кодексу України.

Крім того, однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Таким чином, беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку щодо безпідставності, та неправомірності коригування Одеською митницею ДФС заявленої декларантом митної вартості товарів, а відтак наявності законодавчо передбачених підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Ауреус Трейдинг шляхом визнання протиправним та скасування Рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA500060/2018/000067/2 від 11.12.2018р.

Щодо правомірності та обґрунтованості позовної вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Ауреус Трейдинг про стягнення з Одеської митниці ДФС збитків за простій вантажу в сумі 132231грн., суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Питання щодо порядку та умов повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів врегульовано ст.301 Митного кодексу України, ст.43 Податкового кодексу України, та ст.45 Бюджетного кодексу України, Порядком повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017р. №643.

Частинами 1, 3 статті 301 Митного кодексу України передбачено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з п.43.3 ст.43 Податкового кодексу України обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Згідно з пунктами 1,3-8 Розділу ІІІ Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017р. №643 повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплаченої суми митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня її виникнення.

У заяві зазначаються: 1) сума коштів до повернення за видами митних, інших платежів та пені; 2) причини виникнення такої суми коштів; 3) найменування юридичної особи та код за ЄДРПОУ, або прізвище, ім`я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); 4) напрям(и) перерахування суми коштів: а) на поточний рахунок платника податку в установі банку із зазначенням реквізитів; б) для виплати готівкою (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою); в) для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава: на депозитний рахунок 3734 ; на депозитний рахунок 3734 іншої митниці ДФС; на банківський рахунок 2603 (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою); г) для погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів незалежно від виду бюджету; 5) реквізити митної декларації (іншого документа, що її замінює) або уніфікованої митної квитанції, за якими помилково та/або надміру сплачені суми митних платежів.

До заяви додаються: документи, що підтверджують суму помилково та/або надміру сплачених митних, інших платежів та пені; виконавчий лист суду та/або рішення суду, що набрало законної сили (за наявності), щодо скасування рішення митниці ДФС, яке призвело до виникнення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені; документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяви щодо повернення надміру сплачених митних платежів (за наявності).

Після реєстрації в митниці ДФС заява платника податку про повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені передається на опрацювання до Підрозділу.

Підрозділ перевіряє факт перерахування суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету за допомогою автоматизованої системи митного оформлення та відсутність у нього податкового боргу. За результатами опрацювання готує висновок або лист про відмову в поверненні коштів з відповідним обґрунтуванням (пункт 11 цього розділу).

Заява платника податку, висновок, завізований керівником (заступником керівника) Підрозділу, реєстри висновків за відповідними платежами, підготовлені за формами згідно з додатками 1, 2 до Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15 грудня 2015 року № 1146, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 31 грудня 2015 року за № 1679/28124, та акт звірки (у разі складання) подаються керівнику (заступнику керівника) митниці ДФС для прийняття рішення та підписання висновку і реєстрів за відповідними платежами.

Висновок реєструється в журналі реєстрації висновків про повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені (далі - Журнал реєстрації висновків про повернення платежів з державного бюджету), який ведеться Підрозділом за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку.

Митниця ДФС у строк не пiзнiше нiж за п`ять робочих днiв до закiнчення двадцятиденного строку з дня подання платником податкiв заяви передає висновки згiдно з реєстром висновків за відповідними платежами для виконання вiдповiдному органу Державної казначейської служби України.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, а також те, що повернення помилково та/або надмірно сплачених митних платежів з Державного бюджету України є виключними повноваженнями митних органів та органів державного казначейства, у зв`язку з чим суд не може підміняти державний орган, та вирішувати питання про стягнення таких платежів, суд дійшов висновку про передчасність, та відсутність законодавчо передбачених підстав для задоволення позовної вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Ауреус Трейдинг про стягнення з Одеської митниці ДФС збитків за простій вантажу в сумі 132231грн.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ауреус Трейдинг" до Одеської митниці ДФС, Головного управління Державної казначейської служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування Рішення щодо коригування митної вартості товарів №UA500060/2018/000067/2 від 11.12.2018р., стягнення збитків за простій вантажу у сумі 132231грн., підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст.ст.72-77, 139, ч.9 ст.205, ст.ст.241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ауреус Трейдинг" до Одеської митниці ДФС, Головного управління Державної казначейської служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування Рішення щодо коригування митної вартості товарів №UA500060/2018/000067/2 від 11.12.2018р., стягнення збитків за простій вантажу у сумі 132231грн., задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати Рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA500060/2018/000067/2 від 11.12.2018р.

3. У задоволенні решти позовних вимог, відмовити.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці ДФС (65078, м.Одеса, вул.Гайдара,21-А, код ЄДРПОУ 39441717) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ауреус Трейдинг" (21021, м.Вінниця, вул.600-річчя,17, код ЄДРПОУ 41812902) судові витрати по сплаті судового збору у загальному розмірі 1762(одна тисяча сімсот шістдесят дві)грн.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя Харченко Ю.В.

.