Рішення
від 04.06.2019 по справі 816/1762/16
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2019 року м.ПолтаваСправа № 816/1762/16

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Удовіченка С.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Скорика С.В.,

представника позивача - Лохова О.А.,

представника відповідача - Тур Н.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехсервіс - 99" до Головного управління ДФС у Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

07 жовтня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецтехсервіс - 99" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15 вересня 2016 року №0003411401, №0003421401, №0001591702, №0001601305.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2016 року провадження у справі відкрито, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

22 листопада 2016 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшло клопотання ТОВ "Спецтехсервіс-99" про призначення судової економічної експертизи (т.5 а.с. 43-44).

08 грудня 2016 року від ТОВ "Спецтехсервіс" надійшло клопотання про витребування додаткових доказів (а.с. 61).

22 грудня до Полтавського окружного адміністративного суду надійшли доповнення позивача до клопотання про призначення судової економічної експертизи (т.6 а.с. 205-206).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2016 року судом призначено у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехсервіс - 99" до Головного управління Державної Фіскальної служби у Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень судово-економічну експертизу.

19 липня 2017 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов Висновок судової економічної експертизи Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.Засл. проф. М.С.Бокаріуса №1015 (т.19 а.с. 29-47).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2017 року поновлено провадження у справі та призначено до судового розгляду.

15 серпня 2017 року від ТОВ "Спецтехсервіс-99" надійшла заява про зміну позовних вимог, а саме вилучити з адміністративного позову позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Полтавській області від 15 вересня 2016 року №0001601305, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 1320,09 грн. і визнання протиправним та скасування повністю податкове повідомлення-рішення №0001591702 від 15 вересня 2016 року, яким нараховано штрафні санкції в розмірі 510 грн. (т.19 а.с. 57).

16 серпня 2017 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшли заперечення ГУ ДФС у Полтавській області на висновок судової економічної експертизи №1015 від 30 червня 2017 року (т. 19 а.с. 165-172).

17 серпня 2017 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшло клопотання позивача про зупинення провадження у справі до розгляду кримінальної справи щодо директора ТОВ "Спецтехсервіс-99" ОСОБА_1 (т.19 а.с. 173).

Ухвалою суду від 17 серпня 2017 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №552/6874/16-к, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених частиною першою статті 212, частиною першою статті 366, частиною шостою статті 358 Кримінального кодексу України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18 березня 2019 року поновлено провадження у справі.

В обгрунтування позовних вимог позивач вказував на протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 15 вересня 2016 року №0003411401 та №0003421401 оскільки при формуванні податкового кредиту та визначенні податку на прибуток дотримані вимоги Податкового кодексу України. Наполягав на тому, що здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом в перевіряємому періоді повністю підтверджуються наявними у позивача первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності. Вказував, що за нормами чинного законодавства та практики Європейського суду з прав людини не несе відповідальності за дії своїх контрагентів за результатами здійснених господарських операцій. Стверджував, що перевіркою встановлено наявність податкових накладних на всю суму задекларованого позивачем податкового кредиту, зауважень до оформлення податкових накладних акт перевірки не містить. Придбаний товар відповідає меті діяльності підприємства.

Зазначив, що вироком Київського районного суду м.Полтави від 11 січня 2018 року по справі №552/6874/16-к, який залишено без змін ухвалою Полтавського апеляційного суду від 30 січня 2019 року, ОСОБА_1 , директора ТОВ "Спецтехсервіс-99" визнано невинуватим та виправдано у вчиненні злочинів, передбачених частиною першою статті 212, частиною четвертою статті 358 та частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України, у зв`язку з недоведеністю участі обвинуваченого у вчиненні злочинів. При цьому під час розгляду кримінальної справи судом надавалася правова оцінка діям ОСОБА_1 в частині здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства із ПП "Веритикаль -ВТ", ТОВ "Міратон-Лідер", ТОВ "А.В.А.Н.Г.А.Р.Д.", ТОВ "Ріма-Торг", ТОВ "Центрокрос".

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, вказуючи на правомірність оскаржуваних рішень. Вказував, що під час перевірки встановлено безтоварність господарських операцій, оскільки позивач формував власний податковий кредит з ПДВ від підприємств, які мають ознаки "фіктивності". Наполягав на тому, що безтоварність господарських операцій підтверджується, зокрема актами про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача, значними недоліками в заповненні первинних документів та інформацією, яка міститься в повідомленні про виявлення кримінального правопорушення (т.1 а.с. 207-214).

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

Дослідивши матеріали позовної заяви, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецтехсервіс-99" (код ЄДРПОУ 30547670) зареєстровано як юридична особа 08 серпня 1999 року, номер запису 1 588 120 0000 000702 та є платником податку на додану вартість (т.1 а.с. 27-31).

У зв`язку з отриманням ухвали слідчого судді Васильєвої Л.М., щодо призначення позапланової документальної перевірки від 25 липня 2016 року ТОВ "Спецтехсервіс-99", керуючись підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпунктом 78.1.11 пункту 78.1, пунктом 78.2 статті 78, пунктом 82.2 статті 82 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) та розділом II пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року" в.о. начальника Головного управління ДФС у Полтавській області С.В.Садовим винесено наказ №990 від 15 серпня 2016 року "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Спецтехсервіс-99" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2012 року по 31 травня 2016 року, правильності нарахування та обчислення єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2012 року по 31 травня 2016 року тривалістю 5 робочих днів з 15 серпня 2016 року" (т.1 а.с. 215).

Із 15 серпня 2016 року по 19 серпня 2016 року Головним управлінням ДФС у Полтавській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Спецтехсервіс-99" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2012 року по 31 травня 2016 року.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами перевірки 29 серпня 2016 року складено Акт №366/16-31-14-01-12/30547670 (т.1 а.с. 32-87), за висновками якого встановлено порушення ТОВ "Спецтехсервіс-99":

- пункту 138.1 статті 138, підпункту 139.1.9 статті 139 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2014 року, встановлено заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету на суму 976574 грн., в тому числі у 2012 році на суму 321019 грн., у 2013 році на суму 490635 грн., у 2014 році на суму 164920 грн.;

- пункту 198.1, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України №2755-VI від 02 грудня 2010 року зі змінами та доповненнями ТОВ "Спецтехсервіс-99" занижено податковий кредит по взаємовідносинах з ПП "Вертикаль-ВТ", ТОВ "Міратон-Лідер", ТОВ "А.В.А.Н.Г.А.Р.Д.", ТОВ "Ріма Торг", ТОВ "Центрокрос" всього на суму 1005436 грн. в тому числі по періодах:

- у січні 2012 року на суму 9500 грн.,

- у лютому 2012 року на суму 18302 грн.,

- у березні 2012 року на суму 33270 грн.,

- у квітні 2012 року на суму 25516 грн.,

- у травні 2012 року на суму 11805 грн.,

- у червні 2012 року на суму 34792,50 грн.,

- у липні 2012 року на суму 11900 грн.,

- у серпні 2012 року на суму 17715 грн.,

- у вересні 2012 року на суму 39065 грн.,

- у жовтні 2012 року на суму 55783,34 грн.,

- у листопада 2012 року на суму 30920 грн.,

- у грудні 2012 року на суму 17164 грн.,

- у січні 2013 року на суму 11710 грн.,

- у лютому 2013 року на суму 21745 грн.,

- у березні 2013 року на суму 53550 грн.,

- у квітні 2013 року на суму 54970 грн.,

- у травні 2013 року на суму 37627,80 грн.,

- у червні 2013 року на суму 67000 грн.,

- у липні 2013 року на суму 26330 грн.,

- у серпні 2013 року на суму 53640 грн.

- у вересні 2013 року на суму 57720 грн.,

- у жовтні 2013 року на суму 64215 грн.,

- у листопаді 2013 року на суму 43147,50 грн.,

- у грудні 2013 року на суму 24802,50 грн.,

- у січні 2014 року на суму 32735 грн.,

- у лютому 2014 року на суму 29475 грн.,

- у травні 2014 року на суму 22000 грн.,

- у червні 2014 року на суму 32125 грн.,

- у липні 2014 року на суму 10900 грн.,

- у серпні 2014 року на суму 52460 грн.,

- у вересні 2014 року на суму 3550 грн.;

- підпункту 266.1.1 пункту 266.1, підпункту 266.2.1 пункту 266.2, підпункту 266.3.1 пункту 266.3, підпункту 266.5.1 пункту 266.5, підпункту 266.7.5 пункту 266.7, підпункту 266.9.1 пункту 266.9 статті 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями, у результаті чого занижено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у загальній сумі 1056,07 грн., у тому числі за 2015 рік у сумі 871,24 грн., за 2016 рік у сумі 184,83 грн.;

- абзац "б" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, та встановленого порядку заповнення податкового розрахунку суми доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку за формою 1 ДФ, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2010 року №1020 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2011 року за №46/18784, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 21 січня 2014 року №49 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 лютого 2014 року №228/25005, затвердженого наказом Мінфіну України від 13 січня 2015 року №4; в результаті подання не у повному обсязі податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників і сум утриманого з них податку за формою 1ДФ за період, що перевірявся, в тому числі по звітних періодах: 2015 рік та 2016 рік.

На підставі висновків Акту перевірки №№366/16-31-14-01-12/30547670 контролюючим органом складено податкові повідомлення-рішення від 15 вересня 2016 року:

- №0003411401, яким ТОВ "Спецтехсервіс-99" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 819443,75 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 655555 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 163888,75 грн. Відповідно розрахунку до податкового повідомлення-рішення період за який встановлено недоплату 2013 рік, 2014 рік, основна декларація №9091175111 від 03 березня 2014 року та №9081537339 від 03 березня 2015 року (т.1 а.с. 101);

- №0003421401, яким ТОВ "Спецтехсервіс-99" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 533462,50 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 426770 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 106692,50 грн. Відповідно розрахунку до податкового повідомлення-рішення період за який встановлено завищення ПДВ: серпень 2013 року - вересень 2014 року (т.1 а.с. 102 - 103);

- №0001591702, яким до ТОВ "Спецтехсервіс-99" застосовано штрафні санкції в розмірі 510 грн. (т.1 а.с. 104);

- №0001601305, яким ТОВ "Спецтехсервіс-99" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в розмірі 1320,09 грн. (т.1 а.с. 105).

Позивач, не погоджуючись із позицією відповідача щодо правомірності збільшення йому суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість та податку на прибуток, звернувся до суду з вимогою про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15 вересня 2016 року №0003411401 та №0003421401.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Завданням адміністративного судочинства, згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як випливає з письмових пояснень представника відповідача та наданого суду детального розрахунку по періодах в розрізі контрагентів з відображенням ППР, з податку на прибуток приватних підприємств та податку на додану вартість:

- донарахування по ТОВ "Міратон-лідер" за період січень-червень 2013 року не включались до складу нарахування по податку на додану вартість;

- донарахування по ТОВ "А.В.А.Н.Г.А.Р.Д." за період липень 2013 року не включались до складу нарахування по податку на додану вартість;

- по донарахованих сумах по податку на прибуток за період 2012 року по взаємовідносинах з ПП "Вертикаль-ВТ" не застосовувалися штрафні санкції по строкам давності (т.19 а.с. 171, 171 зворотній бік).

Враховуючи вищевикладене правова оцінка правовідносинам, що склалися буде надаватися судом за періоди в межах яких контролюючим органом нараховано ТОВ "Спецтехсервіс-99" грошові зобов`язання визначені оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями по спірним контрагентам.

Збільшуючи ТОВ "Спецтехсервіс-99" суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість та податку на прибуток, за результатами взаємовідносин із ТОВ "А.В.А.Н.Г.А.Р.Д.", ТОВ "Ріма-Торг", ТОВ "Центрокрос" та податку на прибуток за результатами взаємовідносин із ТОВ "Міратон-лідер", податковий орган виходив з наступного:

"У ході проведення перевірки слідчим СУ ФР ГУ ДФС у Полтавській області надано матеріали кримінально провадження серед яких вилучені оригінали первинних документів ТОВ "Спецтехсервіс" по взаємовідносинах, зокрема з ТОВ "Міратон-лідер", ТОВ "А.В.А.Н.Г.А.Р.Д.", ТОВ "Ріма-Торг", ТОВ "Центрокрос".

… ТОВ "Міратон-лідер" (код ЄДРПОУ 38432958), ДПІ в Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області складено акт №288/22-05/38423958 від 16 серпня 2013 року Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Міратон-лідер". Згідно висновку експерта №1222 від 15 липня 2016 року Полтавського науково - дослідного експертно-криміналістичного центру підписи від імені директора ТОВ "Міратон-лідер" - ОСОБА_3 в документах ТОВ "Міратон-лідер", складені в адресу ТОВ "Спецтехсервіс-99" виконані не ОСОБА_3 , а іншою особою. У наявних ТТН є значні недоліки заповнення документів по взаємовідносинах з ТОВ "Міратон-Лідер", а саме: не зазначено пункти навантаження та розвантаження, відсутні відомості про вантаж: назва, кількість, ціна, сума, вид пакування, кількість місць, спосіб визначення маси, маса, тільки номери видаткових накладних, відсутня інформація про вантажно-розвантажувальні операції, відсутня інформація про відстань, відсутня інформація про розрахунок вартості перевезень. Відповідно до повідомлення про виявлення кримінального правопорушення від 13 жовтня 2015 року №8276/9/16-01-07-03-12 начальника ОУ ДПІ у м.Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області ТОВ "Міратон-лідер" (триває процедура припинення, за адресою підприємство відсутнє. ОВД - неспеціалізована оптова торгівля). По даним операціям придбання податкові накладні виписувались із сумою менше 10 тисяч, у зв`язку з чим останні не реєструвалися в єдиному реєстрі податкових накладних.

… ТОВ "А.В.А.Н.Г.А.Р.Д." (код ЄДРПОУ 34917040), ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області складено акт №602/22-01/34917040 від 27 листопада 2013 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб`єкта господарювання ТОВ "А.В.А.Н.Г.А.Р.Д." з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування, та сплати податків та зборів за період з 01 липня 2013 року по 30 вересня 2013 року". Згідно висновку експерта №1222 від 15 липня 2016 року Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру встановити ким виконані підписи у документах складених від імені ТОВ "А.В.А.Н.Г.А.Р . Д." не представилось можливим. Відповідно до протоколу допиту від 24 березня 2016 року колишнього директора ТОВ "А.В.А.Н.Г.А.Р.Д." громадянина ОСОБА_5 , який вказав, що ніякого відношення до реєстрації та ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ "А.В.А . Н . Г .А. Р . Д." не має. У наявних ТТН є значні недоліки заповнення документів по взаємовідносинах з ТОВ " А. В . А.Н.Г.А.Р.Д.", а саме: не зазначено пункти навантаження та розвантаження, відсутні відомості про вантаж: назва, кількість, ціна, сума, вид пакування, кількість місць, спосіб визначення маси, маса, тільки номери видаткових накладних, відсутня інформація про вантажно-розвантажувальні операції, відсутня інформація про відстань, відсутня інформація про розрахунок вартості перевезень. Відповідно до протоколу огляду від 15 липня 2016 року CD-R диска за №GD/KI-П/16/2208 від 24 лютого 2016 року на якому міститься інформація стосовно абонента номера НОМЕР_1 мобільного телефону, який належить директору ТОВ "Спецтехсервіс-99" Лохову О.А., встановлено, що отримання товарно-матеріальних цінностей ТОВ "Спецтехсервіс-99" від ТОВ "А.В.А.Н.Г.А.Р.Д." здійснювалося особисто та самостійно директором ТОВ "Спецтехсервіс-99" Лоховим О.А. Згідно інформації диска за №GD/KI-П/16/2208 від 24 лютого 2016 року абонент номеру мобільного телефону ОСОБА_1 у вищевказані дати не перебував в м.Дніпро, а перебував в м.Полтаві та 15 вересня 2016 року в АР Крим і м.Запоріжжя. Відповідно до повідомлення про виявлення кримінального правопорушення від 13 жовтня 2015 року №8276/9/16-01-07-03-12 начальника ОУ ДПІ у м.Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області ТОВ "А.В.А.Н.Г.А.Р.Д." (стан-28, триває процедура припинення, за адресою підприємство відсутнє. ОВД - неспеціалізована оптова торгівля). По даним операціям придбання податкові накладні виписувались із сумою менше 10 тисяч, у зв`язку з чим останні не реєструвалися в єдиному реєстрі податкових накладних.

… ТОВ "Ріма-торг" (код ЄДРПОУ 38836572), ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області складено акт №234/22-02/38836572 від 25 квітня 2014 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб`єкта господарювання ТОВ "Ріма-Торг" з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів за період з 01 листопада 2013 року по 30 листопада 2013 року, 01 січня 2014 року по 28 лютого 2014 року". Встановлено, що відповідно до протоколу допиту свідка від 04 вересня 2016 року колишнього директора ТОВ "Ріма-торг" ОСОБА_8 , повідомив, що ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ "Ріма-торг" не мав та не має. Згідно висновку експерта №1222 від 15 липня 2016 року підписи від імені ОСОБА_8 в документах ТОВ "Ріма-торг" складені в адресу ТОВ "Спецтехсервіс-99" виконані не ОСОБА_8 , а іншою особою. У наявних ТТН є значні недоліки заповнення документів по взаємовідносинах з ТОВ "Ріма-торг", а саме: не зазначено пункти навантаження та розвантаження, відсутні відомості про вантаж: назва, кількість, ціна, сума, вид пакування, кількість місць, спосіб визначення маси, маса, тільки номери видаткових накладних, відсутня інформація про вантажно-розвантажувальні операції. Відповідно до протоколу огляду від 15 липня 2016 року CD-R диска за №GD/KI-П/16/2208 від 24 лютого 2016 року на якому міститься інформація стосовно абонента номера НОМЕР_1 мобільного телефону, який належить директору ТОВ "Спецтехсервіс-99" Лохову О.А., встановлено, що отримання товарно-матеріальних цінностей ТОВ "Спецтехсервіс-99" від ТОВ "Ріма-торг" здійснювалося особисто та самостійно директором ТОВ "Спецтехсервіс-99" Лоховим О.А. Згідно інформації CD-R диска за №GD/KI-П/16/2208 від 24 лютого 2016 року абонент номеру НОМЕР_1 мобільного телефону ОСОБА_1 у вищевказані дати не перебував в м.Дніпро, а перебував в м.Полтаві. Відповідно до повідомлення про виявлення кримінального правопорушення від 13 жовтня 2015 року №8276/9/16-01-07-03-12 начальника ОУ ДПІ у м.Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області ТОВ "Ріма-торг" (стан-28, триває процедура припинення, за адресою підприємство відсутнє. ОВД - неспеціалізована оптова торгівля). По даним операціям придбання податкові накладні виписувались із сумою менше 10 тисяч, у зв`язку з чим останні не реєструвалися в єдиному реєстрі податкових накладних.

… ТОВ "Центрокрос" (код ЄДРПОУ 39019815), ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області складено довідку №550/22-02/39019815 від 21 листопада 2014 року про результати проведення зустрічної звірки ТОВ "Центрокрос" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01 липня 2014 року по 31 серпня 2014 року, за результатами якої не підтверджено реальності здійснення господарських відносин, їх вид, обсяг, якість та розрахунки за період з 01 липня 2014 року по 31 серпня 2014 року. ДПІ у м.Полтаві складено податкову інформацію від 10 серпня 2015 року за період липень-серпень 2014 року щодо не підтвердження проведення фінансово-господарських операцій з ТОВ "Центрокрос". Відповідно до протоколу допиту свідка від 03 березня 2016 року, колишнього директора ТОВ "Центрокрос" громадянина ОСОБА_9 , вказав, що ніякого відношення до реєстрації та ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ "Центрокрос" не має. У наявних ТТН є значні недоліки заповнення документів по взаємовідносинах з ТОВ "Центрокрос", а саме: не зазначено пункти навантаження та розвантаження, відсутні відомості про вантаж: назва, кількість, ціна, сума, вид пакування, кількість місць, спосіб визначення маси, маса, тільки номери видаткових накладних, відсутня інформація про вантажно-розвантажувальні операції. Відповідно до протоколу огляду від 15 липня 2016 року CD-R диска за №GD/KI-П/16/2208 від 24 лютого 2016 року на якому міститься інформація стосовно абонента номера НОМЕР_1 мобільного телефону, який належить директору ТОВ "Спецтехсервіс-99" Лохову О.А., встановлено, що отримання товарно-матеріальних цінностей ТОВ "Спецтехсервіс-99" від ТОВ "Центрокрос" здійснювалося особисто та самостійно директором ТОВ "Спецтехсервіс-99" Лоховим О.А. Згідно інформації CD-R диска за №GD/KI-П/16/2208 від 24 лютого 2016 року абонент номеру НОМЕР_1 мобільного телефону ОСОБА_1 у вищевказані дати не перебував в м.Дніпро, а перебував в пункті пропуску Бориспіль-D. Відповідно до повідомлення про виявлення кримінального правопорушення від 13 жовтня 2015 року №8276/9/16-01-07-03-12 начальника ОУ ДПІ у м.Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області ТОВ "Центрокрос" (стан-28, триває процедура припинення, за адресою підприємство відсутнє. ОВД - неспеціалізована оптова торгівля). По даним операціям придбання податкові накладні виписувались із сумою менше 10 тисяч, у зв`язку з чим останні не реєструвалися в єдиному реєстрі податкових накладних".

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 зазначеного Кодексу (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) до складу інших доходів, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. При цьому, витрати, які не враховуються платником податку при визначенні оподатковуваного прибутку, встановлені статтею 139 Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139. статті 139 Податкового кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У бухгалтерському обліку методологічні засади формування інформації про витрати та її розкриття в фінансовій звітності, склад витрат визначаються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року №318, та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року № 27/4248 (далі - П(С)БО 16).

Відповідно до пунктів 5-7 ПСБО 16 - витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Виключний перелік витрат, які не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати, визначено пункт 9 ПСБО 16.

Не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати:

- Платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо.

- Попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг.

- Погашення одержаних позик.

- Інші зменшення активів або збільшення зобов`язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Положення (стандарту).

- Витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

- Балансова вартість валюти.

Відповідно до пункту 18 ПСБО 16 до адміністративних витрат відносяться загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством:

- загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо);

- витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу;

- витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона);

- винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо);

- витрати на зв`язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо);

- амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання;

- витрати на врегулювання спорів у судових органах;

- податки, збори та інші передбачені законодавством обов`язкові платежі (крім податків, зборів та обов`язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг);

- плата за розрахунково - касове обслуговування та інші послуги банків, а також витрати, пов`язані з купівлею-продажем валюти;

- інші витрати загальногосподарського призначення.

До інших операційних витрат включаються:

- витрати на дослідження та розробки відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи";

- собівартість реалізованих виробничих запасів, яка для цілей бухгалтерського обліку складається з їх облікової вартості та витрат, пов`язаних з їх реалізацією;

- сума безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування до резерву сумнівних боргів;

- витрати від операційної курсової різниці (тобто від зміни курсу валюти за операціями, активами і зобов`язаннями, що пов`язані з операційною діяльністю підприємства);

- втрати від знецінення запасів;

- нестачі й втрати від псування цінностей;

- визнані штрафи, пеня, неустойка;

- витрати на утримання об`єктів соціально-культурного призначення;

- інші витрати операційної діяльності.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (робіт, послуг) сум податку на додану вартість та валових витрат є факт придбання товарів, робіт чи послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит і валові витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість і податку на прибуток підприємств має бути фактично підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів, робіт чи послуг або в разі, якщо придбані товари, роботи чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість і обчислення об`єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Згідно з пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Щодо взаємовідносин ТОВ "Спецтехсервіс-99" із Товариством з обмеженою відповідальністю "А.В.А.Н.Г.А.Р.Д." (код ЄДРПОУ 34917040) судом встановлені наступні фактичні обставини справи.

ТОВ "Спецтехсервіс-99" у липні - жовтні 2013 року здійснювало придбання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ "А.В.А.Н.Г.А.Р.Д." на загальну суму 1211430 грн. в тому числі ПДВ 201905 грн.

З наданих на вимогу суду відповідачем вилучених за результатами проведеного слідчим з ОВС другого відділу ВКР СУ фінансових розслідувань ГУ ДФС у Полтавській області обшуку (протокол обшуку від 14 вересня 2015 року) документів випливає, що у спірному періоді між ТОВ "Спецтехсервіс-99" (покупець) та ТОВ "А.В.А.Н.Г.А.Р.Д." (продавець) укладено ідентичні за своїм змістом договори №15, №37, №51 та №64 (т.4 а.с. 110-117).

За умовами договорів продавець продає, а покупець купує обладнання, далі "товар", в кількості, по цінах та по номенклатурі, вказаних в бухгалтерських документах (накладних) на передачу певної партії товару, які після їх підписання сторонами стають невід`ємною частиною даного договору. Якість товару повинна відповідати діючій нормативно-технічній документації, а також загальним вимогам якості для цього типу товару. Кожна наступна поставка товару здійснюється продавцем на підставі замовлення, переданого покупцем за допомогою телефонного зв`язку , факсом або поштою. У замовленні покупець вказує бажану кількість товарів, їх асортимент та час поставки. Продавець на підставі отриманого замовлення складає рахунок-фактуру на поставку. Доставка товару на склад покупця за домовленістю сторін. Оплата товару відбувається шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця. Строк оплати визначається за домовленістю сторін в кожному конкретному випадку окремо.

На виконання досягнутої домовленості позивачем отримано від вказаного контрагента товарно-матеріальні цінності на загальну суму 1211430 грн. в тому числі ПДВ в розмірі 201905 грн.

За наслідками здійснення господарських операцій із ТОВ "А.В.А.Н.Г.А.Р.Д." останнім виписано позивачу: видаткові накладні:

- №77 від 19 липня 2013 року (т.4 а.с. 120 зворотній бік),

- №68 від 17 липня 2013 року (т.4 а.с. 121),

- №76 від 18 липня 2013 року (т.4 а.с. 126),

- №20 від 05 липня 2013 року (т.4 а.с. 131),

- №17 від 02 липня 2013 року (т.4 а.с. 136),

- №246 від 24 жовтня 2013 року (т.4 а.с. 141),

- №324 від 30 жовтня 2013 року (т.4 а.с. 143),

- №327 від 31 жовтня 2013 року (т.4 а.с. 144),

- №225/1 від 22 жовтня 2013 року (т.4 а.с. 146),

- №9 від 02 серпня 2013 року (т.4 а.с. 147),

- №211 від 22 серпня 2013 року (т.4 а.с. 150),

- №36 від 02 вересня 2013 року (т.4 а.с. 153),

- №198 від 15 вересня 2013 року (т.4 а.с. 156),

- №209 від 16 вересня 2013 року (т.4 а.с. 159), №234 від 27 вересня 2013 року (т.4 а.с. 162),

- №156 від 30 вересня 2013 року (т.4 а.с. 165),

- №32 від 03 жовтня 2013 року (т.4 а.с. 168)

та податкові накладні:

- №9 від 02 серпня 2013 року,

- №211 від 22 серпня 2013 року,

- №260 від 27 серпня 2013 року,

- №263 від 28 серпня 2013 року,

- №275 від 29 серпня 2013 року,

- №288 від 30 серпня 2013 року,

- №209 від 16 вересня 2013 року,

- №324 від 27 вересня 2013 року,

- №308 від 26 вересня 2013 року,

- №294 від 25 вересня 2013 року,

- №285 від 24 вересня 2013 року,

- №216 від 21 жовтня 2013 року,

- №225 від 22 жовтня 2013 року,

- №166 від 17 жовтня 2013 року,

- №182 від 18 жовтня 2013 року,

- №324 від 30 жовтня 2013 року,

- №327 від 31 жовтня 2013 року,

- №32 від 03 жовтня 2013 року,

- №246 від 24 жовтня 2013 року,

- №356 від 30 вересня 2013 року,

- №36 від 02 вересня 2013 року,

- №198 від 15 вересня 2013 року,

- №20 від 05 липня 2013 року,

- №17 від 02 липня 2013 року,

- №38 від 17 липня 2013 року,

- №76 від 18 липня 2013 року,

- №77 від 19 липня 2013 року (т.4 а.с. 183-209).

Дослідивши вказані первинні документи ТОВ "А.В.А.Н . Г . А . Р . Д." для документального оформлення господарських операцій з придбання ТОВ "Спецтехсервіс-99" товару, суд не має підстав для визнання їх такими, що не відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності, а саме, податкові накладні та видаткові накладні містять адресу місцезнаходження покупця та продавця, одиниці виміру товару, кількості, ціни.

Також судом встановлено, що розрахунок за придбаний товар здійснювався позивачем у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "А.В.А.Н.Г.А.Р.Д.", що підтверджується платіжними дорученнями та банківськими виписками (т.8 а.с. 58-80).

Факт транспортування придбаного позивачем товару підтверджується наявними у матеріалах справи товарно-транспортними накладними:

- №77 від 19 липня 2013 року (т.4 а.с. 118),

- №68 від 17 липня 2013 року (т.4 а.с. 123),

- №76 від 18 липня 2013 року (т.4 а.с. 128),

- №20 від 05 липня 2013 року (т.4 а.с. 133),

- №17 від 02 липня 2013 року (т.4 а.с. 138),

- №9 від 02 серпня 2013 року (т.4 а.с. 149),

- №211 від 22 серпня 2013 року (т.4 а.с. 152),

- №36 від 02 вересня 2013 року (т.4 а.с. 155),

- №198 від 15 вересня 2013 року (т.4 а.с. 158),

- №209 від 16 вересня 2013 року (т.4 а.с. 161),

- №324 від 27 вересня 2013 року (т.4 а.с. 164),

- №356 від 30 вересня 2013 року (т.4 а.с. 167),

- №32 від 03 жовтня 2013 року (т.4 а.с. 170),

- № 225/1 від 22 жовтня 2013 року (т.4 а.с. 173),

- №246 від 24 жовтня 2013 року (т.4 а.с. 176),

- №324 від 30 жовтня 2013 року (т.4 а.с. 179),

- №327 від 31 жовтня 2013 року (т.4 а.с. 182).

На підтвердження подальшого використання / реалізації придбаних товарно-матеріальних цінностей ТОВ "Спецтехсервіс-99" надано: видаткові накладні, податкові накладні платіжні доручення, довіреності на отримання товару, банківські виписки (т.6 а.с. 27-202).

Судом також враховано, що за висновком судової економічної експертизи №1015 завищення податкового кредиту з податку на додану вартість, внаслідок недотримання ТОВ "Спецтехсервіс-99" вимог пункту 198.1, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України та заниження податку на прибуток внаслідок невиконання вимог пункту 138.1 статті 138, підпункту 139.1.9 статті 139 Податкового кодексу України за операціями з отримання ТМЦ у ТОВ "А.В.А.Н.Г.А.Р.Д." документально не підтверджується.

Рух товарно-матеріальних цінностей та їх подальше використання у виробничій діяльності ТОВ "Спецтехсервіс-99" отриманих від ТОВ "А.В.А.Н.Г.А.Р.Д." за період липень-жовтень 2013 року на загальну суму 1211430 грн. відображений в відомості "ТОВ "А.В.А.Н.Г.А.Р.Д." звіт по виписаних накладних за період з 01 серпня 2013 року по 30 листопада 2013 року" підтверджений доданими до цієї відомості первинними документами бухгалтерського обліку з відповідними відображеннями в бухгалтерському обліку по рахунку 702 (т.19 а.с. 29-47).

Щодо взаємовідносин ТОВ "Спецтехсервіс-99" із Товариством з обмеженою відповідальністю "Центрокрос" (код ЄДРПОУ 39019815) судом встановлені наступні фактичні обставини справи.

ТОВ "Спецтехсервіс-99" у травні - вересні 2014 року здійснювало придбання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ "Центрокрос" на загальну суму 726210 грн. в тому числі ПДВ 121035 грн.

З наданих на вимогу суду відповідачем вилучених за результатами проведеного слідчим з ОВС другого відділу ВКР СУ фінансових розслідувань ГУ ДФС у Полтавській області обшуку (протокол обшуку від 14 вересня 2015 року) документів випливає, що у спірному періоді між ТОВ "Спецтехсервіс-99" (покупець) та ТОВ "Центрокрос" (продавець) укладено ідентичні за своїм змістом договори №18, №46, №7, №34, №39, №27 (т.3 а.с. 106-114).

За умовами договорів продавець продає, а покупець покупає обладнання, далі товар , в кількості, по цінах та по номенклатурі, вказаних в бухгалтерських документах (накладних) на передачу певної партії товару, які після їх підписання сторонами стають невід`ємною частиною договору. Якість товару повинна відповідати діючій нормативно-технічній документації, а також загальним вимогам якості для цього типу товарів. Кожна наступна поставка товару здійснюється продавцем на підставі замовлення, переданого покупцем за допомогою телефонного зв`язку, факсом або поштою. У замовленні покупець вказує бажану кількість товарів, їх асортимент та час постачання. Продавець на підставі отриманого замовлення складає рахунок-фактуру на поставку. Доставка товару на склад покупця за домовленістю сторін. Оплата товару відбувається шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

На виконання досягнутої домовленості позивачем отримано від вказаного контрагента товарно-матеріальні цінності на загальну суму 726210 грн. в тому числі ПДВ в розмірі 121035 грн.

За наслідками здійснення господарських операцій із ТОВ "Центрокрос" останнім виписано позивачу: видаткові накладні:

- №6 від 05 травня 2014 року (т.3 а.с. 115),

- №9 від 06 травня 2014 року (т.3 а.с. 121),

- №38/1 від 23 травня 2014 року (т.3 а.с. 126),

- №58 від 27 червня 2014 року (т.3 а.с. 131),

- №54 від 24 червня 2014 року (т.3 а.с. 136),

- №38 від 17 червня 2014 року (т.3 а.с. 141),

- №2 від 03 червня 2014 року (т.3 а.с. 146),

- №65 від 30 липня 2014 року (т.3 а.с. 151),

- №44 від 16 липня 2014 року (т.3 а.с. 156),

- №9 від 03 липня 2014 року (т.3 а.с. 161),

- №87 від 30 вересня 2014 року (т.3 а.с. 166),

- №95 від 28 серпня 2014 року (т.3 а.с. 171),

- №71 від 30 вересня 2014 року (т.3 а.с. 176),

- №34 від 11 серпня 2014 року (т.3 а.с. 180),

- №14 від 04 серпня 2014 року (т.3 а.с. 185),

- №7 від 04 вересня 2014 року (т.3 а.с. 191)

та податкові накладні

- №7 від 04 вересня 2014 року,

- №95 від 28 серпня 2014 року,

- №87 від 27 серпня 2014 року,

- №83 від 26 серпня 2014 року,

- №71 від 22 серпня 2014 року,

- №34 від 11 серпня 2014 року,

- №14 від 04 серпня 2014 року,

- №65 від 30 липня 2014 року,

- №44 від 16 липня 2014 року,

- №9 від 03 липня 2014 року,

- №58 від 27 червня 2014 року,

- №54 від 24 червня 2014 року,

- №38 від 17 червня 2014 року,

- №2 від 03 червня 2014 року,

- №34 від 22 травня 2014 року,

- №38 від 23 травня 2014 року,

- №9 від 06 травня 2014 року,

- №6 від 05 травня 2014 року (т.3 а.с. 195-212).

Дослідивши вказані первинні документи ТОВ "Центрокрос" для документального оформлення господарських операцій з придбання ТОВ "Спецтехсервіс-99" товару, суд не має підстав для визнання їх такими, що не відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності, а саме, податкові накладні та видаткові накладні містять адресу місцезнаходження покупця та продавця, одиниці виміру товару, кількості, ціни.

Також судом встановлено, що розрахунок за придбаний товар здійснювався позивачем у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Центрокрос", що підтверджується платіжними дорученнями та банківськими виписками (т.8 а.с. 129-143).

- №6 від 05 травня 2014 року (т.3 а.с. 117),

- №9 від 06 травня 2014 року (т.3 а.с. 122),

- №38/1 від 23 травня 2014 року (т.3 а.с. 127),

- №58 від 27 червня 2014 року (т.3 а.с. 132),

- №54 від 24 червня 2014 року (т.3 а.с. 137),

- №38 від 17 червня 2014 року (т.3 а.с. 142),

- №2 від 03 червня 2014 року (т.3 а.с. 147),

- №65 від 30 липня 2014 року (т.3 а.с. 152),

- №44 від 16 липня 2014 року (т.3 а.с. 157),

- №9 від 03 липня 2014 року (т.3 а.с. 162),

- №87 від 30 вересня 2014 року (т.3 а.с. 167),

- №95 від 28 серпня 2014 року (т.3 а.с. 172),

- №71 від 30 вересня 2014 року (т.3 а.с. 177),

- №34 від 11 серпня 2014 року (т.3 а.с. 181),

- №14 від 04 серпня 2014 року (т.3 а.с. 186),

- №7 від 04 вересня 2014 року (т.3 а.с. 192).

На підтвердження подальшого використання / реалізації придбаних товарно-матеріальних цінностей ТОВ "Спецтехсервіс-99" надано: видаткові накладні, накладні на пересилку, податкові накладні, платіжні доручення, довіреності на отримання товару, банківські виписки, декларації про прийняття вантажу (т.5 а.с. 91-192).

Судом також враховано, що за висновком судової економічної експертизи №1015 завищення податкового кредиту з податку на додану вартість, внаслідок недотримання ТОВ "Спецтехсервіс-99" вимог пункту 198.1, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України та заниження податку на прибуток внаслідок невиконання вимог пункту 138.1 статті 138, підпункту 139.1.9 статті 139 Податкового кодексу України за операціями з отримання ТМЦ у ТОВ "Центрокрос" документально не підтверджується.

Рух товарно-матеріальних цінностей та їх подальше використання у виробничій діяльності ТОВ "Спецтехсервіс-99" отриманих від ТОВ "Центрокрос" за період травень-вересень 2014 року на загальну суму 121035 грн. відображений в відомості "ТОВ ТОВ "Центрокрос" звіт по виписаних накладних за період з 01 травня 2014 року по 30 вересня 2014 року" підтверджений доданими до цієї відомості первинними документами бухгалтерського обліку з відповідними відображеннями в бухгалтерському обліку по рахунку 702 (т.19 а.с. 29-47).

Щодо взаємовідносин ТОВ "Спецтехсервіс-99" із Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріма-торг" (код ЄДРПОУ 38836572) судом встановлені наступні фактичні обставини справи.

ТОВ "Спецтехсервіс-99" у листопаді-грудні 2013 року та січні-лютому 2014 року здійснювало придбання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ "Ріма-торг" на загальну суму 780960 грн. в тому числі ПДВ 130160 грн.

З наданих на вимогу суду відповідачем вилучених за результатами проведеного слідчим з ОВС другого відділу ВКР СУ фінансових розслідувань ГУ ДФС у Полтавській області обшуку (протокол обшуку від 14 вересня 2015 року) документів випливає, що у спірному періоді між ТОВ "Спецтехсервіс-99" (покупець) та ТОВ "Ріма-торг" (продавець) укладено ідентичні за своїм змістом договори №11, №26, №42 (т.4 а.с. 4-42, 104).

За умовами договорів продавець продає, а покупець покупає обладнання, далі товар , в кількості, по цінах та по номенклатурі, вказаних в бухгалтерських документах (накладних) на передачу певної партії товару. Якість товару повинна відповідати діючій нормативно-технічній документації, також загальним вимогам якості для цього типу товару. Кожна наступна поставка товару здійснюється продавцем на підставі замовлення, переданого покупцем за допомогою телефонного зв`язку, факсом або поштою. У замовленні покупець вказує бажану кількість товарів, їх асортимент та час поставки. Доставка товару на склад покупця за домовленістю сторін. Оплата товару відбувається шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця. Строк оплати визначається за домовленістю сторін в кожному конкретному випадку окремо.

На виконання досягнутої домовленості позивачем отримано від вказаного контрагента товарно-матеріальні цінності на загальну суму 780960 грн. в тому числі ПДВ 130160 грн.

За наслідками здійснення господарських операцій із ТОВ "Ріма-торг" останнім виписано позивачу: видаткові накладні:

- №23/1 від 04 лютого 2014 року (т.4 а.с. 44),

- №109/1 від 17 лютого 2014 року (т.4 а.с. 48),

- №21 від 09 січня 2014 року (т.4 а.с. 51),

- №43 від 11 січня 2014 року (т.4 а.с. 53),

- №166 від 20 грудня 2013 року (т.4 а.с. 71),

- №177 від 23 грудня 2013 року (т.4 а.с. 75),

- №21 від 04 листопада 2013 року (т.4 а.с. 84),

- №121 від 15 листопада 2013 року (т.4 а.с. 88),

- №138 від 18 листопада 2013 року (т.4 а.с. 92),

- №164 від 21 листопада 2013 року (т.4 а.с. 96),

- №236 від 28 листопада 2013 року (т.4 а.с. 100),

- №19/1 від 03 грудня 2013 року (т.4 а.с. 63),

- №31 від 04 грудня 2013 року (т.4 а.с. 67)

та податкові накладні:

- №109 від 17 лютого 2014 року,

- №73 від 11 лютого 2014 року,

- №50 від 07 лютого 2014 року,

- №23 від 04 лютого 2014 року,

- №167 від 28 січня 2014 року,

- №154 від 27 січня 2014 року,

- №43 від 11 січня 2014 року,

- №21 від 09 січня 2014 року,

- №249 від 29 листопада 2013 року,

- №19 від 03 грудня 2013 року,

- №31 від 04 грудня 2013 року,

- №166 від 20 грудня 2013 року,

- №177 від 23 грудня 2013 року,

- №21 від 04 листопада 2013 року,

- №121 від 15 листопада 2013 року,

- №138 від 18 листопада 2013 року,

- №164 від 21 листопада 2013 року,

- №236 від 28 листопада 2013 року (т.4 а.с. 55-62, 79-83, 105-109).

Дослідивши вказані первинні документи ТОВ "Ріма-торг" для документального оформлення господарських операцій з придбання ТОВ "Спецтехсервіс-99" товару, суд не має підстав для визнання їх такими, що не відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності, а саме, податкові накладні та видаткові накладні містять адресу місцезнаходження покупця та продавця, одиниці виміру товару, кількості, ціни.

Також судом встановлено, що розрахунок за придбаний товар здійснювався позивачем у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Ріма-торг", що підтверджується платіжними дорученнями та банківськими виписками (т.8 а.с. 93-110).

- №23/1 від 04 лютого 2014 року (т.4 а.с. 45),

- №109/1 від 07 лютого 2014 року (т.4 а.с. 50),

- №19/1/Т від 03 грудня 2013 року (т.4 а.с. 65),

- №31/Т від 04 грудня 2013 року (т.4 а.с. 69),

- №166/Т від 20 грудня 2013 року (т.4 а.с. 73),

- №177/Т від 23 грудня 2013 року (т.4 а.с. 77),

- №21/Т від 04 листопада 2013 року (т.4 а.с. 86),

- №121/Т від 15 листопада 2013 року (т.4 а.с. 90),

- №138 від 18 листопада 2013 року (т.4 а.с. 94),

- №164/Т від 21 листопада 2013 року (т.4 а.с. 98),

-№236/Т від 28 листопада 2013 року (т.4 а.с. 102).

Судом також враховано, що за висновком судової економічної експертизи №1015 завищення податкового кредиту з податку на додану вартість, внаслідок недотримання ТОВ "Спецтехсервіс-99" вимог пункту 198.1, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України та заниження податку на прибуток внаслідок невиконання вимог пункту 138.1 статті 138, підпункту 139.1.9 статті 139 Податкового кодексу України за операціями з отримання ТМЦ у ТОВ "Ріма-торг" документально не підтверджується.

Рух товарно-матеріальних цінностей та їх подальше використання у виробничій діяльності ТОВ "Спецтехсервіс-99" отриманих від ТОВ "Ріма-торг" за період листопад 2013 року - лютий 2014 року на загальну суму 130160 грн. відображений в відомості "ТОВ "Ріма-торг" звіт по виписаних накладних за період з 01 листопада 2013 року по 30 вересня 2014 року" підтверджений доданими до цієї відомості первинними документами бухгалтерського обліку з відповідними відображеннями в бухгалтерському обліку по рахунку 702 (т.19 а.с. 29-47).

Щодо взаємовідносин ТОВ "Спецтехсервіс-99" із Товариством з обмеженою відповідальністю "Міратон-Лідер" (код ЄДРПОУ 38432958) судом встановлені наступні фактичні обставини справи.

ТОВ "Спецтехсервіс-99" у першому та другому кварталі 2013 року здійснювало придбання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ "Міратон-Лідер".

З наданих на вимогу суду відповідачем вилучених за результатами проведеного слідчим з ОВС другого відділу ВКР СУ фінансових розслідувань ГУ ДФС у Полтавській області обшуку (протокол обшуку від 14 вересня 2015 року) документів випливає, що у спірному періоді між ТОВ "Спецтехсервіс-99" (покупець) та ТОВ "Міратон-Лідер" (продавець) укладено ідентичні за своїм змістом договори №6, №37, №74, №72, №70, №59, №56, №81, №79 (т.3 а.с. 213-230).

За умовами договорів продавець продає, а покупець покупає обладнання, далі товар , в кількості, по цінах та по номенклатурі, вказаних в бухгалтерських документах (накладних) на передачу певної партії товару, які після їх підписання сторонами стають невід`ємною частиною даного договору. Якість товару повинна відповідати діючій нормативно-технічній документації, а також загальним вимогам якості для цього типу товару. Кожна наступна поставка товару здійснюється продавцем на підставі замовлення, переданого покупцем за допомогою телефонного зв`язку, факсом або поштою. У замовленні покупець вказує бажану кількість товарів, їх асортимент та час поставки. Доставка товару на склад покупця за домовленістю сторін. Оплата товару відбувається шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

За наслідками здійснення господарських операцій із ТОВ "Міратон-Лідер" останнім виписано позивачу: видаткові накладні:

- №9 від 11 січня 2013 року (т.3 а.с. 231),

- №18 від 18 січня 2013 року (т.3 а.с. 233),

- №141 від 06 березня 2013 року (т.3 а.с. 235),

- №152 від 07 березня 2013 року (т.3 а.с. 238),

- №160 від 18 березня 2013 року (т.3 а.с. 241),

- №161 від 21 березня 2013 року (т.3 а.с. 243а),

- №167 від 25 березня 2013 року (т.3 а.с. 246),

- №118 від 04 квітня 2013 року (т.3 а.с. 249),

- №122 від 10 квітня 2013 року (т.4 а.с. 1),

- №137 від 15 квітня 2013 року (т.4 а.с. 4),

- №140 від 16 квітня 2013 року (т.4 а.с. 7),

- №152 від 17 квітня 2013 року (т.4 а.с. 10),

- №187 від 26 квітня 2013 року (т.4 а.с. 13),

- №143 від 08 лютого 2013 року (т.4 а.с. 16),

- №144 від 18 лютого 2013 року (т.4 а.с. 18),

- №146 від 27 лютого 2013 року (т.4 а.с. 20)

та податкові накладні:

- №152 від 07 березня 2013 року,

- №18 від 18 січня 2013 року,

- №9 від 11 січня 2013 року,

- №118 від 04 квітня 2013 року,

- №119 від 09 квітня 2013 року,

- №122 від 10 квітня 2013 року,

- №137 від 15 квітня 2013 року,

- №140 від 16 квітня 2013 року,

- №152 від 17 квітня 2013 року,

- №187 від 26 квітня 2013 року,

- №143 від 08 лютого 2013 року,

- №144 від 18 лютого 2013 року,

- №146 від 27 лютого 2013 року,

- №231 від 27 березня 2013 року,

- №167 від 25 березня 2013 року,

- №162 від 22 березня 2013 року,

- №160 від 18 березня 2013 року,

- №141 від 06 березня 2013 року,

- №161 від 21 березня 2013 року (т.4 а.с. 22-40).

Дослідивши вказані первинні документи ТОВ "Міратон-Лідер" для документального оформлення господарських операцій з придбання ТОВ "Спецтехсервіс-99" товару, суд не має підстав для визнання їх такими, що не відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності, а саме, податкові накладні та видаткові накладні містять адресу місцезнаходження покупця та продавця, одиниці виміру товару, кількості, ціни.

Крім того, як випливає з реєстру виданих та отриманих накладних позивачем отримано від ТОВ "Міратон-Лідер" податкові накладні: №96 від 14 травня 2013 року, №97 від 17 травня 2013 року, №98 від 17 травня 2013 року, №99 від 18 травня 2013 року, №100 від 22 травня 2013 року, №101 від 24 травня 2013 року, №102 від 27 травня 2013 року, №28 від 01 червня 2013 року, №29 від 03 червня 2013 року, №125 від 14 червня 2013 року, №135 від 18 червня 2013 року, №191 від 21 червня 2013 року, №134 від 17 червня 2013 року, №255 від 27 червня 2013 року, №217 від 26 червня 2013 року (т.11 а.с. 45-46, 68-69).

Однак вищевказаних накладних контролюючим органом на вимогу суду не надано.

- №141/Т від 06 березня 2013 року (т. 3 а.с. 237),

- №152/Твід 07 березня 2013 року (т.3 а.с. 240),

- №160/Т від 18 березня 2013 року (т.3 а.с. 243),

- №161/Т від 21 березня 2013 року (т.3 а.с. 245),

- №167/Т від 25 березня 2013 року (т.3 а.с. 248),

- №118/Т від 04 квітня 2013 року (т.3 а.с. 251),

- №122/Т від 10 квітня 2013 року (т.4 а.с. 3),

- №137/Т від 15 квітня 2013 року (т.4 а.с. 6),

- №140/Т від 16 квітня 2013 року (т.4 а.с. 9),

- №152/Т від 17 квітня 2013 року (т.4 а.с. 12),

- №187/Т від 26 квітня 2013 року (т.4 а.с. 15).

Також судом встановлено, що розрахунок за придбаний товар здійснювався позивачем у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Міратон-Лідер", що підтверджується платіжними дорученнями (т.8 а.с. 6-41):

- №65 від 31 січня 2013 року на суму 22260 грн.,

- №49 від 28 січня 2013 року на суму 48000 грн.,

- №153 від 27 лютого 2013 року на суму 42900 грн.,

- №158 від 28 лютого 2013 року на суму 19320 грн.,

- №154 від 27 лютого 2013 року на суму 12000 грн.,

- №133 від 21 лютого 2013 року на суму 28350 грн.,

- №119 від 18 лютого 2013 року на суму 27900 грн.,

- №250 від 29 березня 2013 року на суму 49410 грн.,

- №235 від 26 березня 2013 року на суму 44220 грн.,

- №227 від 25 березня 2013 року на суму 52725 грн.,

- №221 від 22 березня 2013 року на суму 52725 грн.,

- №204 від 18 березня 2013 року на суму 54000 грн.,

- №190 від 12 березня 2013 року на суму 51000 грн.,

- №243 від 27 березня 2013 року на суму 59400 грн.,

- №283 від 10 квітня 2013 року на суму 29700 грн.,

- №279 від 09 квітня 2013 року на суму 59400 грн.,

- №346 від 30 квітня 2013 року на суму 57900 грн.,

- №338 від 26 квітня 2013 року на суму 48300 грн.,

- №309 від 17 квітня 2013 року на суму 40020 грн.,

- №304 від 16 квітня 2013 року на суму 42000 грн.,

- №292 від 15 квітня 2013 року на суму 52500 грн.,

- №414 від 31 травня 2013 року на суму 8910 грн.,

- №413 від 31 травня 2013 року на суму 36000 грн.,

- №464 від 19 червня 2013 року на суму 44250 грн.,

- №468 від 20 червня 2013 року на суму 48420 грн.,

- №481 від 03 липня 2013 року на суму 31800 грн.;

та банківськими виписками:

- за 31 травня 2013 року на суму 30000 грн.,

- за 27 травня 2013 року на суму 40500 грн.,

- за 24 травня 2013 року на суму 48900 грн.,

- за 20 травня 2013 року на суму 47700 грн.,

- за 27 червня 2013 року на суму 57330 грн.,

- за 25 червня 2013 року на суму 19800 грн.,

- за 21 червня 2013 року на суму 59400 грн.,

- за 18 червня 2013 року на суму 59400 грн.,

- за 14 червня 2013 року на суму 59400 грн.,

- за 05 червня 2013 року на суму 42000 грн.,

- за 27 травня 2013 року на суму 13756,80 грн.

Як зазначено судом вище витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. При цьому, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Враховуючи, що позивачем підтверджено понесення витрат на оплату придбаних у ТОВ "Міратон-Лідер" товарно-матеріальних цінностей, ТОВ "Спецтехсервіс-99" правомірно враховано дані витрати для визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2013 рік по спірному контрагенту.

На підтвердження наявності у позивача у власності автомобіля, яким здійснювалося перевезення товарно-матеріальних цінностей позивачем надано Свідоцтво про реєстрацію автомобіля DAEWOO Lanos реєстраційний номер 61038 СК та Свідоцтво про реєстрацію причіпа легкового-В реєстраційний номер 11352 СК (т.6 а.с. 211-212).

Стосовно посилань контролюючого органу в акті перевірки на акт ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області №602/22-01/34917040 від 27 листопада 2013 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб`єкта господарювання ТОВ "А.В.А.Н.Г.А.Р.Д."; акт ДПІ в Красноградівському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області №288/22-05/38423958 від 16 серпня 2013 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Міратон-Лідер"; довідку ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області №234/22-02/38836572 від 25 квітня 2014 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб`єкта господарювання ТОВ "Ріма-Торг"; довідку ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області №550/22-02/39019815 від 21 листопада 2014 року "Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ "Центрокрос" суд зазначає, що оскільки будь - яка податкова інформація, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер.

Твердження контролюючого органу на наявність акту про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними оскільки, під час складення акту про неможливість проведення звірки будь - які первинні документи платника податків не використовувались та не аналізувались, а отже оформлення акту з відображенням в ньому окремих відомостей, не відповідають критерію юридичної значимості, а отже не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Посилання ж контролюючого органу в Акті перевірки на Висновок експерта №1222 від 15 липня 2016 року, суд вважає недоречними, оскільки проведення експертизи призначено в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015170020001958 від 10 листопада 2015 року відносно директора ТОВ "Спецтехсервіс 99" ОСОБА_1 , якого в свою чергу вироком Київського районного суду м.Полтави від 11 січня 2018 року, який залишено без змін ухвалою Полтавського апеляційного суду від 30 січня 2019 року, визнано невинуватим та виправдано у вчиненні злочинів передбачених частиною 1 статті 212, частиною 4 статті 358 та частиною 1 статті 366 Кримінального Кодексу України у зв`язку із недоведеністю участі обвинуваченого у вчиненні злочинів (20 а.с. 2-23).

Крім того за приписами пункту 83.1 статті 83 Податкового кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Згідно пункту 84.2. статті 84 Податкового кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) експертиза призначається за заявою платника податків або за рішенням керівника (або його заступника) контролюючого органу.

У свою чергу, як випливає із висновку експертизи №1222, остання призначена на виконання постанови старшого слідчого з ОВС старшого лейтенанта податкової міліції Оверченка С.С. в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015170020001958 від 10 листопада 2015 року (т.3 а.с. 45).

Також для висновку про порушення позивачем податкового законодавства посадовою особою податкового органу було використано інформацію, відображену у протоколі допиту свідка, а саме: директора ТОВ "А.В.А.Н.Г.А.Р.Д.", ТОВ "Міратон-Лідер", ТОВ "Ріма-Торг" та ТОВ "Центрокрос" (досудове розслідування по кримінальному провадженню №12015170020001958 від 10 листопада 2015 року).

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що протокол допиту свідка складено в рамках досудового розслідування діянь, що носять ознаки злочину, та в силу вимог Кримінального процесуального кодексу України: не є документом, що встановлює факт правопорушення та/або винну особу; не підлягає розголошенню до завершення досудового розслідування; досліджується і набуває статусу доказу тільки за наслідками розгляду його судом в рамках кримінального провадження.

При цьому, в силу приписів частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду у справах про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинено воно цією особою.

Тобто, обов`язковість преюдиційних обставин, передбачена частиною шостою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до буквального тлумачення зазначеної норми поширюється лише на обставини, встановлені безпосередньо: 1) або вироком у кримінальній справі; 2) або постановою про адміністративний проступок.

Відповідно, обставини, встановлені в інших процесуальних актах у кримінальних справах чи справах про адміністративні проступки, не можуть розглядатись як обов`язкові відповідно до частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відтак, до компетенції податкового органу не відноситься аналіз відомостей, що викладені у протоколі допиту свідка, а також висновки про наявність або відсутність події злочину, так як вказані функції притаманні виключно судам загальної юрисдикції при здійсненні кримінального судочинства.

Крім того сама лише наявність письмових пояснень особи, в яких вона заперечує свою участь у діяльності підприємства, у тому числі і в підписанні будь-яких документів, є підставою для вжиття податковим органом заходів щодо виявлення, аналізу та перевірки господарських операцій такого платника податків з його контрагентами - продавцями та покупцями товарів (робіт або послуг). При цьому, у податковому спорі податковий орган не може ставити під сумнів оподатковувану операцію, посилаючись лише на вказану обставину, а повинен довести фіктивність (нереальність) такої операції в силу відсутності товарно-грошового обороту, номінального оформлення операції, її імітації з єдиною метою - отримати незаконну податкову вигоду та/або податкову економію.

Заперечення керівником своєї причетності до здійснення фінансово-господарської діяльності юридичної особи, яка була створена або керована ним, не є беззаперечним доказом обізнаності саме платника податків з дефектами у правовому статусі контрагента, оскільки відповідні пояснення можуть надаватись, у тому числі, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Отже, формальна відмова особи від причетності до створення та/або управління підприємством не може розглядатися як обставина, достатня для висновку про достовірність даного факту.

Стосовно доводів контролюючого органу, що контрагентами позивача у спірному періоді не придбавалася продукція, яка в подальшому була реалізована ТОВ "Спецтехсервіс-99", суд зазначає, що ТМЦ могли бути придбані в іншому періоді.

Слід також враховувати, що певні недоліки первинних документів, складених за результатами проведених господарських операцій, у тому числі товарно-транспортних накладних, на що на обґрунтування своєї позиції посилається відповідач, не тягнуть за собою втрату ними статусу належних первинних документів. Такі документи є належними і в тому разі, якщо вони заповнені з окремими недоліками, проте, як у спірному випадку, містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, а також підтверджують фактичність здійснення таких операцій.

За умови встановлення факту перевезення товару у процесі його поставки від заявлених контрагентів порядок заповнення товарно-транспортних накладних не має вирішального значення для визначення податкових наслідків операцій з поставки товару.

Крім того, за приписами розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14 жовтня 1997 року, товаротранспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюється облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно пунктів 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби і печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку платників податку, а лише встановлюють права, обов`язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Дослідивши Акт №366/16-31-14-01-12/30547670 від 29 серпня 2016 року суд констатує, що висновки про порушення ТОВ "Спецтехсервіс-99" податкового законодавства ГУ ДФС у Полтавській області здійснено на підставі матеріалів зібраних в рамках кримінального провадження до призначення проведення позапланової виїзної документальної перевірки, що прямо зазначено в самому Акті.

На момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому порядку не визнавались.

Не подано відповідачем і належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість або можливої фіктивності його контрагентів, не наведено будь-яких доводів щодо ТОВ "Спецтехсервіс-99" розглядуваної операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов`язань, адже поняття добросовісний платник, яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак за умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка передбачає економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та "Вуліч проти Швеції", Суд звертав увагу на необхідність покладення обов`язку доказування на податковий орган, що цілком відповідає положенням статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідачем не наведено жодних доводів щодо наявності в діях ТОВ "Спецтехсервіс-99" ознак неправомірних дій щодо правомірності формування витрат та податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ "Міратон-Лідер", ТОВ "А.В . А . Н . Г.А.Р.Д.", ТОВ "Ріма-Торг" та ТОВ "Центрокрос"

В силу положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Згідно із частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, обов`язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних повідомлень-рішень покладено на контролюючий орган.

Однак, відповідачем суду таких доказів не надано.

Приймаючи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими врегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позову ТОВ "Спецтехсервіс - 99" в межах заявлених позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, суд вважає за необхідне стягнути на користь ТОВ "Спецтехсервіс-99" витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехсервіс-99" (код ЄДРПОУ 30547670, юридична адреса: пров.Шевченка, 14а, м.Полтава, 36007) до Головного управління ДФС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39461639, юридична адреса: вул. Європейська, 4, м.Полтава, 36000) про визнання протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 15 вересня 2016 року №0003411401, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Спецтехсервіс-99" нараховано суму грошових зобов`язань за платежем - "Податок на прибуток приватних підприємств" в загальному розмірі 819 443,75 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 655 555 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 163 888,75 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 15 вересня 2016 року 0003421401, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Спецтехсервіс-99" нараховано суму грошових зобов`язань за платежем - "Податок на додану вартість" в загальному розмірі 533 462,50 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 426 770 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 106 692,50 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39461639, юридична адреса: вулиця Європейська, 4, місто Полтава, Полтавська область, 36014) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехсервіс-99" (код ЄДРПОУ 30547670, юридична адреса: пров. Шевченка, 14а, м.Полтава, 36007) судові витрати, понесені у зв`язку зі сплатою судового збору у розмірі 20293,60 (двадцять тисяч двісті дев`яносто три гривні шістдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарг всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подається учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Повне рішення складено 10 червня 2019 року.

Суддя С.О. Удовіченко


Суд	Полтавський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	04.06.2019
Оприлюднено	11.06.2019
Номер документу	82286178
Судочинство	Адміністративне

С.О. Удовіченко

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 04.06.2019 по справі 816/1762/16ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —816/1762/16

Рішення від 04.06.2019

Рішення
від 04.06.2019 по справі 816/1762/16
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД