Рішення

від 05.06.2019 по справі 820/2519/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2019 р. № 820/2519/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Заічко О.В.,

при секретареві судового засідання - Мараєвій О.В.,

за участі: представника позивача - Лончак Т.І.,

представника відповідача - Насібулліної Н.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кламп" до Головного управління ДФС України у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить суд: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 13.02.2018 р. № 00000251409, № 000000261409, № 00000271409, № 00000281409, № 00000291409, № 00000301409.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки перевірки, на підставі яких було винесено спірні податкові повідомлення - рішення, є безпідставними та такими, що не відповідають законодавству.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов, просив його задовольнити, посилаючись на наведені у ньому доводи.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив у його задоволенні відмовити з посиланням на правову позицію, викладену у відзиві та додаткових письмових поясненнях ( т. 32 а.с.21-33,56).

Позивач надав відповідь на відзив щодо помилковості доводів відповідача ( т.32 а.с.57-58).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

ТОВ Кламп пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації та набуло статусу юридичної особи з ідентифікаційним кодом 39780222, є платником ПДВ.У відповідності до Наказу №03-п від 12.05.2015р. на підприємстві ТОВ Кламп організовано бухгалтерський облік та облікову політику підприємства. Наказом №8-п від 09.12.2015р. директором ТОВ Кламп уповноважено менеджера зі збуту Орлова Р.О. на підписання видаткових накладних на відпуск та перевезення товару, а також документів на переміщення товару. З положеннями наказу було ознайомлено Орлова Р.О. , що підтверджується його особистим підписом у графі з наказом ознайомлені . Основним видом господарської діяльності ТОВ Кламп є оптова торгівля іншими товарами господарського призначення (КВЕД 46.49). Зазначене підтверджується матеріалами справи ( т.1 а.с.226-227, т.9 а.с.1-2, т.30 а.с.12-65).

Головним управлінням ДФС в Харківській області було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ Кламп (податковий номер 39780222) з питань дотримання податкового законодавства за період з 06.05.2015 по 30.09.2017, валютного - за період з 06.05.2015 по 30.09.2017, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 06.05.2015 по 30.09.2017.

Результати перевірки викладені в акті від 26.01.2018 № 292/20-40-14-03-07/39780222 (т.1 а.с.136-224а).

Перевіркою встановлені порушення:

1 Заниження податку на прибуток всього у сумі 6644953,0 грн., у тому числі за 2015 рік в сумі 939850,0 грн., за 2016 рік в сумі 231400,0 грн., за 9 місяців 2017 року в сумі 5473703,0грн. та завищено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування на загальну суму 2992193,00грн., в т.ч.: що лічиться по декларації з податку на прибуток поданій за 2015 рік у розмірі 166600,0 грн.; що лічиться по декларації з податку на прибуток поданій за 2016 рік у розмірі 1188576,0 грн., що лічиться по декларації з податку на прибуток поданій за 9 місяців 2017 року у розмірі 1637017,0 грн., за рахунок:

- порушення п. 44.1, п.44.2 ст. 44, п.п.134.1.1. н.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України з урахуванням п.3 П(С)ВО №1 Загальні вимоги до фінансової звітності , затвердженого наказом Мінфіну України від 07.02.2013р. № 73 та зареєстрованого в Мінюсті України 28.02.2013 за №336/22868, п.15 Н(С)ВО 15 "Дохід", затвердженого наказом Мінфіну України від 29 листопада 1999 р. N 290 та зареєстрованого в Мінюсті України 14 грудня 1999 р. за N860/4153, п.5 Н(С)БО №11 Зобов`язання , затвердженого наказом Мінфіну України від 31.01.2000 №20 та зареєстрованого в Мінюсті України 11.02.2000 за №85/4306, занижено загальну суму доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за правилами бухгалтерського обліку, на 34504635,00 грн., у тому числі за 2015 рік на суму 2813287,00 грн., за 2016 рік на суму 2125319,00 грн., за 9 місяців 2017 року на суму 29566028,00 грн., в результаті не включення до складу інших операційних доходів суми заборгованості, яка не підлягає погашенню;

- завищення показників Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) за рахунок включення до складу витрат на транспортування, зберігання, зважування та інші послуги, отримані від ТОВ Таніт , податковий номер 32004907, ТОВ Компанія з ІІ Дольфін Групп , податковий номер 38364019, ТОВ Ламан Шипінг Ейджнс податковий номер 3577594, ТОВ Еф Ес Маккензі , податковий номер 33835710, ТОВ Клевер Тім , податковий номер 38296824, ПП Морський Сервіс України , податковий номер 36635395 , ТОВ Гуд Логістік , податковий номер 39353364 на загальну суму 1591619,00 грн., у тому числі за 2015 рік у сумі 117533,00 грн., за 2016 рік в сумі 182210,00 грн., за 9 місяців 2017 року 182210,00 грн., що є порушенням п.44.2 ст. 44, п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134, ст.137 Податкового Кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції Закону України від № 71-VIII), Національного Положення (стандарту) бухгалтерського обліку Витрати П(С)БО16), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248, п.2 ст. 3, ст.4 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , НАЦІОНАЛЬНОГО ПОЛОЖЕННЯ (СТАНДАРТУ) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності (далі - П(С)БО 1), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.02.2013 за № 336/22868, Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704;

- завищення показників Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) за рахунок включення до складу витрат, вартість автозапчастин із контрагентами - постачальниками ТОВ Альба - Трейд (податковий номер 39519950 м. Харків), ТОВ Фетан-Трейд , (податковий номер 40222196, м. Харків) на загальну суму за 2457166,00грн., у тому числі за 2015 рік у сумі 2457166,0 грн., що є порушенням п.44.2 ст. 44, п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134, ст.137 Податкового Кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції Закону України від 28.12.2014 № 71-VIII), Національного Положення (стандарту) бухгалтерського обліку Витрати П(С)БО16), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248, п.2 ст. 3, ст.4 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , НАЦІОНАЛЬНОГО ПОЛОЖЕННЯ (СТАНДАРТУ) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності (далі - П(С)БО 1), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, зареєстрованого

в Міністерстві юстиції України 28.02.2013 за № 336/22868, Наказу, Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704;

- порушення вимог п.п. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140 розділу III Податкового кодексу України позивачем безпідставно завищено суму різниць, які виникають відповідно до Податкового кодексу України на загальну суму (-)1355176,00 грн., у тому числі: за 2016 рік у сумі (-) 166600,00 грн., за 9 місяців 2017 рік у сумі (-) 1188576,00 грн. за рахунок відображення підприємством у складі різниць, на які зменшується, фінансовий результат, суми від`ємного значення об`єкта оподаткування.

2. Заниження податку на додану вартість всього у сумі 508573,00 грн., у т. ч.: за грудень 2015р. у в сумі 508573,00 грн., завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд. 21 податкової декларації з ПДВ) у відповідних податкових періодах, на загальну суму 6271508 грн., в тому числі за грудень 2015 року на 608313 грн., за вересень 2017 року на 5663195 грн., завищення суми податку на додану вартість, що підлягає (підлягала) бюджетному відшкодуванню на загальну суму 86846 грн., в тому числі: по податковій декларації з податку на додану вартість поданій за серпень 2017 року в сумі 86846 грн. за рахунок:

- порушення п.44.1 ст.44, п.187.1 ст.187, п.198.5 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено заниження податкових зобов`язань на загальну суму 5405765 грн., в тому числі за жовтень 2015 року на 50935 грн., за листопад 2015 року - на 21943 грн., за грудень 2015 року на 50996 грн., за червень 2016 року на 7068 грн., за липень 2016 року на 13337 грн., за серпень 2016 року на 12001 грн., за вересень 2016 року на 6883 грн., за листопад 2016 року на 31668 грн., за грудень 2016 року на 283262 грн., за січень 2017 року на 297350 грн., за лютий 2017 року на 428762 грн., за березень 2017 року на 501260 грн., за квітень 2017 року на 464620 грн., за травень 2017 року на 567024 грн., за червень 2017 року на 570453 грн., за липень 2017 року на 641739 грн., за серпень 2017 року на 706377 грн., за вересень 2017 року на 750087 грн. щодо реалізації товарів на адресу кінцевого споживача (факт реалізації на користь невстановлених осіб);

- порушення п.44.1 ст.44, п.187.1 ст.187, п.198.5 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено заниження податкових зобов`язань на загальну суму 654506 грн., в тому числі за листопад 2015 року в сумі 278340 грн., за грудень 2015 року в сумі 376166 грн. по взаємовідносинам з ТОВ Альба-Трейд (податковий номер 39519950 ) (факт реалізації па користь не встановлених осіб);

- порушення п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п.198.6. ст. 198 Податкового кодексу України ТОВ Кламп неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по операціях з транспортування, зберігання, зважування та інші послуги, отримані від ТОВ Таніт , податковий номер 32004907 , ТОВ Компанія з II Дольфін групп , податковий номер 38364019, ТОВ Ламан Шилінг Ейджнс податковий номер 3577594, ТОВ Еф Ес Маккензі , податковий номер 33835710, ТОВ Клевер Тім , податковий номер 38296824 , ПП Морський Сервіс України , податковий номер 36635395 , ТОВ Гуд Логістік , податковий номер 39353364 на загальну суму 318324,00 грн. , в т.ч. за: листопад 2015 - 13304,00 грн.; грудень 2015 - 10 203,00 грн.; лютий 2016 - 12222,00 грн.; березень 2016 - 2696,00 грн.; квітень 2016 - 5477,00 грн.; грудень - 16046,00 грн.; січень 2017- 23225,00 грн.; лютий 2017 - 54008,00 грн.; березень 2017 - 40942,00 грн.; травень 2017 - 6210,00 грн.; червень 2017 - 36756,00 грн.; липень 2017 - 55200,00 грн.; серпень 2017 - 29236,00 грн.; вересень 2017 - 12799,00 грн;

- порушення п.п.44.1 ст.44, п.п.14.1.36 п. 14.1 ст.14, п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п.198.6, ст. 198 Податкового кодексу України ТОВ Кламп неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по операціях з зазначеними контрагентами - постачальниками ТОВ Альба - Трейд (податковий номер 39519950 м. Харків), ТОВ Фетан-Трейд , (податковий номер 40222196, м. Харків) на загальну суму 491433,00 грн., в т.ч. за: вересень 2015 - 148620,00 грн.; жовтень 2015 - 77313,00 грн.; листопад 2015 - 92167,00 грн.; травень 2016 - 173333,00 грн.

3. п. 120-1.1. статті 120-1 Податкового кодексу України не здійснено своєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

4. п.п.1.1 п.1 ст.7 та ч.5 ст.8 розділу ІІІ Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування заниження загальної суми

нарахованої за травень 2017 року на яку нараховується єдиний внесок на суму 408,00 грн.

5. п.2 ст.6 розділу II, п.п.1.1 п.1 ст.7 та ч.5 ст.8 розділу III Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - заниження єдиного внеску за травень 2017 р. на суму 87,65 грн.

На підставі висновків вказаного акту перевірки контролюючим органом прийнято наступні податкові повідомлення-рішення ( т.1 а.с.225-225е): №00000251409 від 13.02.2018 р., яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 8071228,75 грн. з яких 6644953,00 грн. - за основним платежем та 1426275,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); №000000261409 від 13.02.2018р., яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування 166600 грн. за грудень 2015 року, 1188576 грн. - за грудень 2016 р., 1637017 - за вересень 2017 року; №00000271409 від 13.02.2018р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, з яких 86846 грн. сума завищення бюджетного відшкодування за серпень 2017 року та штрафні (фінансові) санкції (штраф) 21711,50 грн., №00000291409 від 13.02.2018р., яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну вартість 635716,25 грн., з яких 508573 грн. за основним платежем та 127143,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), №00000281409 від 13.02.2018р., яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) з податку на додану вартість у сумі 566320 грн., №00000301409 від 13.02.2018р., яким застосовано штраф за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних у сумі 4296,83 грн.

Позивач, не погодившись з зазначеними податковими повідомленнями - рішеннями, звернувся за їх оскарженням у судовому порядку.

Як встановлено судом, підставою для висновків перевірки, на підставі яких складено спірні податкові повідомлення - рішення слугували: відсутність по взаємовідносинам позивача з ТОВ Альба-Трейд та ТОВ Фетан-Трейд товарно-транспортних накладних, актів приймання-передачі ТМЦ та відсутність у видаткових накладних місця складання документу; податкова інформація відносно ТОВ Альба-Трейд та ТОВ Фетан-Трейд , щодо нереальності їх господарської діяльності; неправомірність внесення до податкового кредиту та витрат сум по взаємовідносинам Позивача з ТОВ Таніт , ТОВ Компанія з ІІ Дольфін Групп , ТОВ Ламан Шипінг Ейджнс , ТОВ ЕФ ЕС Маккензі , ТОВ Клевер Тім , ПП Морський Сервіс України , ТОВ Гуд Логістік у зв`язку з наданням останніми послуг транспортування, зберігання, зважування ті інші, за які, згідно контрактів відповідальність та ризики несе постачальник; виявлення розбіжностей між ТМЦ, що продавися кінцевим споживачам та балансом позивача; наявність факту несвоєчасної реєстрації податкових накладних.

По суті позовних вимог суд зазначає, що відповідно до п. 44.1, 44.2 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно п. 14.1.36 п. 14.1 ст.14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію ( із змінами, внесеними згідно із Законом № 1724-VIII від 03.11.2016, до зазначених змін: первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення), господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства).

З урахуванням пункту 2 статті 3 Закону Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , фінансова, податкова та інші види звітності, що використовують грошовий примірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо ( із змінами, внесеними, зокрема, Законом № 1724-VIII від 03.11.2016, до зазначених змін: підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис" , або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції).

Згідно з пунктами 2.1, 2.2, 2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення), в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи). Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Згідно пп. 14.1.27. п.14.1. ст. 14 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником) ( в редакції, що діяла до 01.01.2015 року).

Згідно п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України ( в редакції, чинній у перевіряємому періоді), об`єктом оподаткування податку на прибуток є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу. Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років). Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу. Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Згідно ст. 137 ПК України ( в редакції, чинній у перевіряємому періоді) податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу. Відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного в пункті 57.1-1 статті 57 та 141.4 статті 141 цього Кодексу, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України ( в редакції, яка діяла до 01.01.2015 року), витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов`язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об`єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Згідно із підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 ст. 139 ПК України ( в редакції, яка діяла до 01.01.2015 року), до складу витрат не включаються витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.п. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140 ПК України, фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Положення зазначеного пункту застосовуються з урахуванням пункту 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу.

Суд також зазначає, що відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.2 та п. 200.4 ст. 200 ПК України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету. При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

При цьому формування складу податкового кредиту відбувається за правилами встановленими Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України ( зі змінами згідно Закону № 1797-VIII від 21.12.2016, до зазначених змін - в наступній редакції: до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу).

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду ( в редакції Закону 1797-VIII 21.12.2016, до зазначених змін у такій редакції: податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду).

Згідно п. 198.5 ст. 198 ПК України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу). У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних. З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Таким чином, недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Перевіряючи висновки перевірки та, як наслідок, оскаржувані податкові повідомлення рішення, на предмет їхньої відповідності положенням ч.2 ст. 2 КАС України, суд зазначає наступне.

ТОВ Кламп на підставі зовнішньоекономічних договорів з нерезидентами було імпортовано ТМЦ з Китаю. Такими контрактами є ( т.14 а.с.133-145): № CL-001 від 15.07.2015 з GUCHENG COUNTY YONGFENG TRADE CO., LTD (Китай) (відправники TIANJIN GUOZHONG HOSE CLAMP CO.,LTD, RUIAN TIANSHENG INTERNATIONAL TRADE CO.,LTD, YUHUAN FINE AUTOMOBILE PARTS FACTORY (GENERAL PARTNERSHIP), ZHEJIANG ZHONGLONG IMPORT & EXPORT TRADE CO.,LTD, PINGDINGSHAN SHENMA ENGINEERING PLASTICS CO.LTD, YUEQING XINGUANG PLASTICS CO.,LTD) - умови постачання - CPT - г. Харків, з гідно Інкотермс - 2010; № CL-003 від 03.10.2016 з MORE CREATION TRADING COMPANY LIMITED (Китай) (відправники TIANJIN GUOZHONG HOSE CLAMP CO.,LTD, RUIAN WANRUN AUTO&MOTORCYCLE PARTS CO.,LTD, YUHUAN FINE AUTOMOBILE PARTS FACTORY (GENERAL PARTNERSHIP), RUIAN RUISHEN IMPORT & EXPORT TRADING CO.,LTD, YUEQING XINGUANG PLASTICS CO.,LTD, RUIAN TIANSHENG INTERNATIONAL TRADE CO.,LTD. QINGDAO JIASHENGFANGYUAN HARDWARE CO.,LTD, WENZHOU JUNYUAN AUTO PARTS CO., LTD. ZHEJIANG STAR TOOLS CO.,LTD, CHUNGHSIN INDUSTRY GROUP CO., LTD, ZHEJIANG WANTONG AUTOMOBILE PUMP CO.,LTD, WUHU HEFENG CLUTCH CO., LTD) - умови постачання CPT - г. Харків, згідноІнкотермс-2010; № CL-005 від 03.04.2017 з TORK BAGLANTI ELEMANLARI SAN.TIC. LTD. STI. (Туреччина) ( відправники TORK BAGLANTI ELEMANLARI SANAYL VE TICARET LTD. STL) - умови постачання - CPT - г. Харків, з гідно Інкотермс-2010.

Усі придбанні ТМЦ у вказаних вище нерезидентів транспортувалися на митну територію України за допомогою компаній ТОВ Таніт , ТОВ Компанія з II Дольфін групп , ТОВ Ламан Шипінг Ейджнс , ТОВ Еф Ес Маккензі , ТОВ Клевер Тім , ПП Морський Сервіс України , ТОВ Гуд Логістік за укладеними з ними договорами. Розмитнення товару відбувалося у відповідності до вимог Митного кодексу України, про що свідчать митні декларації, інвойси. Виконання умов договорів вбачається з актів про надання транспортно -експедиційних послуг, актів здачі - прийняття послуг, що містяться у справі.

Зазначені обставини підтверджуються матеріалами справи (т.7 а.с.1-248, т.8 а.с.1-247, т.12 а.с.1-245, т.13 а.с.1-92, т.14 а.с.1-132, т.28 а.с.1-217).

Як пояснив представник позивача, податок на додану вартість був сплачений у повному обсязі, у зв`язку із чим ТОВ Кламп сформувало податковий кредит, при чому контролюючим органом не поставлено під сумнів правомірність нарахування та сплати ПДВ, і як результат формування податкового кредиту, при розмитненні товарів, а тому дана обставина не потребує додаткову доказуванню в рамках даної адміністративної справи, адже відповідачем дані обставини не заперечуються.

Для ведення господарської діяльності між Позивачем та ТОВ Сарента укладено Договори Суборенди №34 від 01.06.2015р. та №16 від 18.03.2016р., за яким орендовано офіс за адресою м. Харків, вул. Завод Комсомолець, буд.40. На виконання зазначених договорів сторонами складалися акти приймання-передачі до договору та сплачувалася орендна плата у повному обсязі ( т.9 а.с.3-14, 65-94).

Також між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ Кламп укладено договір про надання послуг складського зберігання №ГР-07 від 28.09.2015р. За умовами договору Зберігач зобов`язується на підставі актів - приймання передачі приймати майно на відповідальне зберігання та зберігати ввірене їй майно за адресою: АДРЕСА_1 . Основним видом діяльності ФОП ОСОБА_2 є складським господарством (КВЕД 52.10.) (т.9 а.с.45-48).

22.12.2015р. між ТОВ Кламп та ФОП ОСОБА_2 укладено договір суборенди №250 за яким Орендар (ТОВ Кламп) зобов`язується передати за плату Суборендареві складські приміщення за адресою Харківська область, смт.Мала Данилівка, окружна дорога, 3-А. До даного договору складені акти приймання-передачі та послуги оплачені ( т.9а.с.62-64).

Згідно Договору №58 від 25.11.2015р. укладеного між ТОВ Фірма Арбат ЛТД та ТОВ Кламп , Оредодавець (ТОВ Фірма Арбат ЛТД ) зобов`язується передати в оренду складські приміщення за №18, №19 за адресою: Харківська область, Дергачівський район, смт .Мала Данилівка, Кільцева дорога, 3-А, загальною площею 868,00 кв.м., матеріали справи до вказаного договору містять акти приймання-передачі складських приміщень ( т.9 а.с.15-21).

Згідно Договору №48 від 19.06.2016р. укладеного між ТОВ Фірма Арбат ЛТД та ТОВ Кламп , Оредодавець (ТОВ Фірма Арбат ЛТД ) зобов`язується передати в оренду складські приміщення за №33 за адресою: Харківська область, Дергачівський район, смт.Мала Данилівка, Кільцева дорога, 3-А, загальною площею 730,4 кв.м., матеріали справи до вказаного договору містять акти приймання-передачі складських приміщень ( т.9 а.с.22-25).

Згідно Договору №23 від 01.01.2017р. укладеного між ТОВ Фірма Арбат ЛТД та ТОВ Кламп , Оредодавець (ТОВ Фірма Арбат ЛТД ) зобов`язується передати в оренду складські приміщення за №18, №19 за адресою: Харківська область, Дергачівський район, смт.Мала Данилівка, Кільцева дорога, 3-А, загальною площею 1139,8 кв.м., матеріали справи до вказаного договору містять акти приймання-передачі складських приміщень ( т.9 а.с.26-30).

Згідно Договору №48 від 01.02.2017р. укладеного між ТОВ Фірма Арбат ЛТД та ТОВ Кламп , Оредодавець (ТОВ Фірма Арбат ЛТД ) зобов`язується передати в оренду складські приміщення за №61 за адресою: Харківська область, Дергачівський район, смт.Мала Данилівка, Кільцева дорога, 3-А, загальною площею 424,0 кв.м., матеріали справи до вказаного договору містять акти приймання-передачі складських приміщень ( т.9 а.с.31-34).

Згідно Договору №22 від 01.01.2017р. укладеного між ТОВ Фірма Арбат ЛТД та ТОВ Кламп , Оредодавець (ТОВ Фірма Арбат ЛТД ) зобов`язується передати в оренду складські приміщення за №33 за адресою: Харківська область, Дергачівський район, смт.Мала Данилівка, Кільцева дорога, 3-А, загальною площею 730,4 кв.м., матеріали справи до вказаного договору містять акти приймання-передачі складських приміщень ( т.9 а.с.35-38).

Виконання позивачем договорів з ТОВ Фірма Арбат ЛТД також підтверджено платіжними дорученнями, актами надання послуг ( т.9 а.с.95-250, т.30 а.с. 1-11).

Дані договори протягом усього часу здійснення господарської діяльності надавали можливість отримання, зберігання та продаж ТМЦ.

Усі ТМЦ, які передавалися ФОП ОСОБА_2 передавалися останньому та отримувалися ТОВ Кламп на підставі відповідних актів приймання-передачі ТМЦ, які надавалися до перевірки та містяться у справі (т.10 а.с.1-48, т.14 а.с.146-247).

На підставі викладеного суд вбачає фактичну можливість здійснення операцій з продажу майна, яка підтверджується належними та допустимими доказами.

Щодо взаємовідносин з ТОВ Альба-Трейд .

Між Позивачем та ТОВ Альба-Трейд було укладено договір №АЛ-0000234 від 01.09.2015р. за яким Постачальник (ТОВ Альба-трейд ) зобов`язується передати у Власність покупця (ТОВ Кламп ) товари в асортименті (номенклатура) яких визначається у видаткових накладних. Строк дії договору до 31.12.2016р. ( т.30 а.с.99).

На момент проведення перевірки існувала заборгованість перед ТОВ у сумі 1908598,87 грн., що не заперечувалось сторонами.

Поставки ТМЦ здійснювалися у вересні, жовтні 2015 року, що підтверджується відповідними видатковими накладними ( т.30 а.с.100-138).

У зв`язку із фактичною поставкою ТМЦ у 2015 році та понесеними витратами (навіть при наявності заборгованості) ТОВ Кламп у відповідності до Національного Положення (стандарту) бухгалтерського обліку Витрати П(С)БО16), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 віднесло подібні господарські операції до Витрат , що вплинуло на формування податку на прибуток за 2015 рік.

Також, ТОВ Альба-Трейд виписало на адресу Позивача податкові накладні за першою подією - поставка ТМЦ (згідно видаткових накладних), які були враховані останнім у суму податкового кредиту ( т.30 а.с. 139-166).

Між Позивачем та ТОВ Альба-Трейд було укладено договір №КЛ-0000245 від 02.11.2015р. за яким Продавець (ТОВ Кламп ) зобов`язується передати у Власність покупця (ТОВ Альба-Трейд ) товари в асортименті (номенклатура) яких визначається у видаткових накладних . Строк дії договору до 31.12.2016р. (т.30 а.с.191-192).

Заборгованості по даному договору немає ( т.30 а.с.167-173).

На реалізацію умов договору ТОВ Кламп здійснювало відпуск товару про що видавалися відповідні видаткові накладні ( т.30 а.с. 193-202).

У податкових накладних Сторонами було допущено описку у реквізитах договору, яка була виправлена ( т.30 а.с.175-177).

На виконання вимог ст.201 ПК України, ТОВ Кламп видало на адресу ТОВ Альба-Трейд податкові накладні на суму поставлених ТМЦ ( т.30. а.с.203-209).

На підставі означених податкових накладних на загальну суму 3927037,00 грн., у тому числі 654506,00 грн. ТОВ Кламп було сформовано податкові зобов`язання з податку на додану вартість.

Щодо взаємовідносин з ТОВ Фетан-Трейд .

Між Позивачем та ТОВ Фетан-Трейд було укладено договір №ФТ-0000001 від 10.05.2016р. за яким Постачальник (ТОВ Фетан-Трейд ) зобов`язується передати у Власність покупця (ТОВ Кламп ) товари в асортименті (номенклатура) яких визначається у видаткових накладних.

У податкових накладних Сторонами було допущено описку у реквізитах договору, а тому листом ТОВ Фетан-Трейд від 31.05.2016р. зазначено про дану помилку та просили вважати вірними реквізити Договору №ФТ-0000001 від 10.05.2016р.

Строк дії договору до 31.12.2016р.

На момент проведення перевірки заборгованості по розрахункам з ТОВ Фетан-Трейд не існувало.

На реалізацію умов договору ТОВ Фетан-Трейд здійснювало відпуск товару про що видавалися відповідні видаткові накладні.

На виконання вимог ст.201 ПК України, ТОВ Фетан-Трейд виконуючи свій обов`язок, видало на адресу ТОВ Кламп податкові накладні на суму поставлених ТМЦ. Дані податкові накладні ТОВ Кламп були враховані до суми податкового кредиту за відповідний період та суми витрат при розрахунку податку на прибуток підприємств.

Зазначене підтверджується матеріалами справи ( т.30 а.с. 178-189).

Водночас, контролюючий орган поставив під сумнів реальність здійснення означених господарських операцій лише на тій підставі, що до перевірки не надавалися ТТН та акти приймання-передачі між ТОВ Кламп та ТОВ Альба-Трейд , а також між ТОВ Кламп та ТОВ Фетан-Трейд , а також з тієї підстави, що у контролюючого органу була податкова інформація №99/20-30-22-03/39519950 від 15.01.2016р. щодо ТОВ Альба -Трейд та податкова інформація №1264/20-31-14-02-07 від 04.10.2016р. щодо ТОВ Фетан-Трейд (т.32 а.с.35-47).

З цього приводу суд вказує, що товарно-транспортні накладні не є первинними документами для бухгалтерського та податкового обліку в розумінні Податкового кодексу України та Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність .

Оформлювати ТТН під час перевезення вантажу на договірних умовах указує ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт і п. 1 Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, наведеного в додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 р. № 207.

Тобто ТТН є обов`язковими для застосування відправниками й одержувачами вантажів і слугують підставою для обліку транспортної роботи й проведення розрахунків за договором перевезення. На це, зокрема, звертало увагу Мінінфраструктури в листі від 28.05.2014 р. № 5615/25/10-14.

Дана позиція, що ТТН є обов`язковим документом на супроводження вантажу, проте не належить до документів бухгалтерського чи податкового облік неодноразово підтверджено судовою практикою, зокрема постановою Верховного Суду від 12 квітня 2019 року (справа №821/474/16), який дійшов висновків, що товарно - транспортна накладна не є обов`язковим документом у господарських операціях з поставки чи купівлі-продажу товарів проте є обов`язковою для договорів перевезення.

Суд наголошує, що товарно - транспортна накладна не є документом, який підтверджує факт придбання товару. Завдання товарно - транспортної накладної - підтвердити факт перевезення вантажу, оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то при наявності документів, які підтверджують фактичне одержання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна, не може бути єдиною підставою для невизнання витрат із придбання товарно-матеріальних цінностей.

Крім того складання товарно - транспортних накладних у взаємовідносинах позивача з ТОВ Альба-Трейд ТТН є недоцільним, оскільки складські приміщення ТОВ Альба-Трейд знаходилися за тією ж адресою, що і орендовані складські приміщення ТОВ Кламп . Така ж сама ситуація має місце по відношенню до ТОВ Фетан-Трейд .

Також, ТОВ Кламп при продажу ТМЦ надавалися видаткові накладні, що виключає необхідність складання та надання акту приймання-передачі.

Щодо податкової інформації, суд вказує, що доказами наявності ознак порушення вимог податкового законодавства є контролюючі заходи (акти перевірок та зустрічних звірок). Водночас, податкова інформація, що наведена в акті контролюючого органу та досліджена судом (т.32 а.с.35-47) не є результатом проведених перевірок чи зустрічної звірки, адже в самому акті не зазначено на підставі чого та в рамках яких заходів контролю була отримана подібна інформація.

Таким чином вбачається, що контролюючим органом не надано доказів нереальності здійснення господарських операцій, а ті доводи, що наведені в акті перевірки є необґрунтованими та ґрунтуються на припущеннях.

Водночас саме на підставі означених висновків по взаємовідносинам з ТОВ Альба-Трейд контролюючий орган прийшов до необґрунтованих висновків щодо неправомірності формувань Витрат внаслідок чого занижено податок на прибуток підприємств та щодо заниження податку на додану вартість на загальну суму 654506,00 грн., з яких за листопад 2015 року - 278340, 00 грн. та грудень 2015 року - 376166,00 грн. (стор. 40 Акту перевірки).

У свою чергу, в ході розгляду справи встановлено, що господарські операції по взаємовідносаним з ТОВ Альба-Трейд підтвердженні належним чином, а тому витрати понесенні на придбання ТМЦ є господарськими і підлягають врахуванню.

Що стосується податку на додану вартість, то у взаємовідносинах де ТОВ Кламп є постачальником товарів формувалися лише зобов`язання з податку на додану вартість, а тому якщо припустити, що господарські операції є нереальним, то єдиним наслідком для ТОВ Кламп є лише зменшення зобов`язань з ПДВ, що фактично унеможливлює існування подібного висновку контролюючого органу.

Крім того реальність взаємовідносин між ТОВ Кламп та ТОВ Альба-Трейд , а також між ТОВ Кламп та ТОВ Фетан-Трейд підтверджено експертним висновком від 08.12.2017 року № 141 ( т.30 а.с.66-98).

Щодо взаємовідносин з ТОВ Таніт , ТОВ Компанія з II Дольфін групп , ТОВ Ламан Шипінг Ейджнс , ТОВ Еф Ес Маккензі , ТОВ Клевер Тім , , ПП Морський Сервіс України , ТОВ Гуд Логістік , як вже зазначалось вище, між позивачем та зазначенимиконтрагентами укладалися договори транспортно-експедиційних послуг, розмитнення товару відбувалося у відповідності до вимог Митного кодексу України, про що свідчать митні декларації, інвойси, виконання умов договорів вбачається з актів про надання транспортно -експедиційних послуг, актів здачі - прийняття послуг, що містяться у справі (т.7 а.с.1-248, т.8 а.с.1-247, т.12 а.с.1-245, т.13 а.с.1-92, т.14 а.с.1-132, т.28 а.с.1-217).

За даними договорами відбувалося транспортування ТМЦ, куплених від нерезидентів, з Китаю до м. Харкова (через м. Одеса).

Контролюючий орган в акті перевірки прийшов до висновку про безпідставність понесених витрат з транспортування ТМЦ з Одеси до м. Харкова через те, що у міжнародних контрактах Позивача було зазначено, що умовами поставки є СРТ.

У відповідності до умов поставки СРТ в редакції Інкотермс -2010 передбачено, що Термін "фрахт/перевезення оплачено до" означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Це означає, що покупець бере на себе всі ризики втрати чи пошкодження товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику. За умовами терміна СРТ на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту. Даний термін може застосовуватися під час перевезення товару будь-яким видом транспорту, включаючи змішані перевезення.

Водночас, суд зазначає, що умови поставки СРТ не позбавляють права Покупця (ТОВ Кламп) здійснити поставку (транспортування) товару за власний рахунок. Усі неузгодженості щодо невиконання чи неналежного виконання умов Інкотермс-2010 року мають у майбутньому розглядатися в рамках господарського судочинства (міжнародного арбітражу).

Усі транспортно-експедиційні послуги були оплачені в повному обсязі, що підтверджується доданими документами та беззаперечно вважаються витратами понесеними в ході господарської діяльності підприємства, а тому ТОВ Кламп мав право віднести їх Витрат в розумінні ст.ст.134, 138 ПК України та Національного Положення (стандарту) бухгалтерського обліку Витрати П(С)БО16).

Таким чином вказані вище посилання контролюючого органу є незаконними та необґрунтованими.

Щодо взаємовідносин з кінцевими споживачами.

Контролюючим органом встановлено продаж ТМЦ кінцевим споживачам. При проведенні перевірки контролюючим органом зазначено, що до перевірки не надані договори та рахунки-фактури, а на видаткових накладних від покупця (кінцевого споживача) не стоїть підпису та відсутнє місце складання.

Судом встановлено, що продаж товарів ТМЦ здійснювався за допомогою сайту PROM.UA, що підтверджується актами наданих підписаних між Позивачем та ТОВ УАПРОМ .

Також між ТОВ Кламп та ТОВ Гугл укладено договори про надання послуг за яким також надаються Позивачеві послуги щодо розміщення реклами в мережі Інтернет.

Представник позивача пояснив, що кінцеві споживачі в телефонному режимі оформлювали замовлення на товари та після повної оплати замовлення (100% ) на умовах самовивозу забирали ТМЦ (автозапчастини) зі складу ТОВ Кламп . Позивачем з цього приводу оформлено договір з ПАТ Альфа-Банк № 146792-1 від 12.10.2015 року про приймання платежів від фізичних осіб.

Під час забирання ТМЦ покупцям видавалася видаткова накладна, яка містила усі необхідні реквізити, у тому числі підпис покупця, місце складання: м. Харків, вул. Букова, 40 та місце отримання товару на умовах самовивозу - смт. Мала Данилівка, Кільцева Дорога, 3А.

За даними операціями видача рахунку-фактури не вимагалась, адже видаткової накладної достатньо для підтвердження господарської операції щодо продажу ТМЦ.

За першою подією - оплата товарів, за підсумками дня, ТОВ Кламп , на підставі положень ст.201 ПК України склало зведені податкові накладні на адресу неплатників податків на суму операцій за підсумками робочого дня згідно коштів, що надійшли на банківський рахунок.

Дані господарські операції у повному обсязі були відображені в бухгалтерському обліку по проводкам (рахункам) Дт311-Кт361, Дт361-Кт702, Дт-702-Кт643, Дт702-Кт791; Дт902-Кт28, Дт791-Кт902.

Таким чином, на підставі вказаних накладних позивачем було сформовано грошові зобов`язання ТОВ Кламп з податку на додану вартість у перевіряємому періоді.

Зазначене підтверджується матеріалами справи (т.2 а.с.1-249, т.3 а.с.1-246, т.4 а.с.1-218, т.5 а.с.1-250, т.6 а.с.1-250, т.10 а.с.49-250, т.11 а.с.1-250, т.15 а.с.1-208, т.16 а.с.1-247, т.17 а.с.1-161, т.18 а.с.1-250, т.19 а.с.1-106, т.20 а.с.1-250, т.21 а.с. 1-250, т.22 а.с.1-250, т.23 а.с.1-250, т.24 а.с.1-250, т. 25 а.с.1-250,т. 26 а.с.1-250, т.27 а.с.1-250, т.29 а.с.77-98).

Рух товару на складських приміщеннях підтверджується, у тому числі, відповідним звітом про партії товару ( т.29 а.с.99-154).

В ході перевірки, контролюючий орган дійшов також про нереальність здійснення господарських операцій кінцевим споживачам, через реалізацію ТМЦ на користь не встановлених осіб, внаслідок чого, позивачем занижено податкових зобов`язань з ПДВ.

У свою чергу, щодо нереальності всіх описаних вище господарських операцій суд наголошує, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Доказів повернення коштів до контрагентів позивача після їх перерахування, наявності у позивача та його контрагентів спільного інтересу щодо фіктивного отримання коштів за поставлений товар (що могло б мати місце у разі пов`язаності цих осіб), в матеріалах справи не міститься. За правилами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов`язань такого платника.

Майнові зміни стану позивача, внаслідок всіх вище перелічених правочинів ( з урахуванням кінцевої реалізації), підтверджується банківськими виписками ( т.13 а.с.93- 250, т.29 а.с.1-76, т. 31 а.с.1-250)

Отже, наявність факту про належну оплату визнається судом належним та допустимим доказом реальності вчинених між позивачем та контрагентом позивача господарських операцій.

В ході перевірки відповідачем не встановлено у позивача наміру отримати за договорами, укладеними з контрагентами іншого результату, ніж поставки товару та отримання прибутку внаслідок реалізації ТМЦ кінцевим споживачам та по ланцюгу постачання.

Таким чином, рух активів у процесі здійснення господарських операцій, отримання економічної вигоди ТОВ Кламп , наявність спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарських операцій, є свідченням про спричинення господарськими операціями реальних змін майнового стану платника податків. А відповідно свідчить про реальність (фактичність) операцій та засвідчення їх відповідними документами первинного та податкового обліку.

Суд, беручи також до уваги описану вище податкову інформацію, вказує, що така містить лише загальну оцінку господарської діяльності позивача та його контрагентів, без оцінки їх спільної діяльності, зокрема, щодо реальності здійснення досліджуваних господарських операцій.

Крім того, податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від перебування його контрагента за юридичною адресою, дотримання ним податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставок, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальником, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи. Проте, посадовими особами відповідача під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено.

Принцип індивідуальної податкової відповідальності - один з принципів, на яких базується чинне податкове законодавство України. Так, відповідно до статті 47 Податкового кодексу України складання податкової звітності покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів.

Також, суд зазначає, що, у відповідності до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що свідчить про те, що, у разі коли контрагент не виконав свого зобов`язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо неплатника, а не інших осіб, у т.ч. його контрагентів.

Щодо висновку про несвоєчасну реєстрацію податкових накладних.

У загальних висновках акту перевірки контролюючий орган прийшов до висновків щодо наявності податкових накладних, що зареєстровані поза граничним строком. Разом з тим в описовій частині не зазначеного жодної податкової накладної, яку зареєстровано з порушенням граничних строків, а тому неможливо встановити правомірність таких висновків та обґрунтованість податкового-повідомлення рішення - №00000301409 від 13.02.2018р.

Представником відповідача надані додаткові письмові пояснення із зазначенням переліку податкових накладних, які зареєстровано з порушенням граничних строків, та кількість днів затримки ( т.32 а.с.56), у свою чергу, не надано жодних вихідних документів, з яких було сформовано вказані пояснення, враховуючи відсутність відповідних даних в описовій частині акту перевірки.

Суд вказує, що постановою Господарського суду Харківської області від 22.05.2019 року ТОВ Кламп визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, однак, станом на час перевірки та винесення спірних податкових повідомлень - рішень відповідну процедуру ініційовано не було.

Вказана обставина не впливає на висновки суду щодо протиправності відповідних рішень контролюючого органу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не надано належних доказів на обґрунтування правомірності винесення відносно позивача спірних податкових повідомлень - рішень.

Отже, розглянувши усі подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. ст. 133, 139 КАС України.

Так, щодо судового збору.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ст.133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Ухвалою від 05.04.2018 року було відстрочено ТОВ "Кламп" сплату судового збору у розмірі 185675,35 грн., до ухвалення рішення суду в зазначеній адміністративній справі.

Рішенням по даній справи позовні вимоги ТОВ "Кламп" задоволено.

Враховуючи викладене, сума судового збору у розмірі 185675,35 грн. (сто вісімдесят п`ять тисяч шістсот сімдесят п`ять гривень 35 копійок) підлягає стягненню з Головного управління ДФС України у Харківській області ( 61057, м. Харків, вул. Пушкінська,46, код ЄДРПОУ 39599198) в дохід Державного бюджету України через Державну судову адміністрацію України (ЄДРПОУ 26255795, адреса: м. Київ, вул. Липська, 18/5, реквізити рахунку: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: 31211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Щодо витрат на правничу допомогу, позивач вказував, з посиланням на ст. 134 КАС України, що, враховуючи складність даної адміністративної справи, яка потребує спеціальних та ґрунтованих знань, а також ціну позову, останній користується послугами Адвокатського бюро Віталія Гордейчука в особі адвоката Гордейчука Віталія Вікторовича, що підтверджується матеріалами справи ( т.1 а.с.73-82) і розраховує на понесенні в майбутньому витрати на правничу допомогу у сумі 50000,00 грн. (п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок).

В подальшому також правнича допомога здійснювалась позивачу адвокатами Богомол Т.С. ( т.32 а.с.76-78) та ОСОБА_3 ( т.32 а.с.121-122).

У свою чергу, приписами ч.7 ст. 139 КАС України встановлено, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідних доказів, окрім договору про надання правової допомоги Адвокатським бюро Віталія Гордейчука , суду, на виконання ч.7 ст. 139 КАС України не надано, що свідчить про наявність підстав для залишення заяви про стягнення витрат на правничу допомогу без розгляду.

Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кламп" ( 61051, м. Харків, вул. Букова,б. 40, код ЄДРПОУ 39780222) до Головного управління ДФС України у Харківській області ( 61057, м. Харків, вул. Пушкінська,46, код ЄДРПОУ 39599198) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС України у Харківській області від 13.02.2018 р. № 00000251409, № 000000261409, № 00000271409, № 00000281409, № 00000291409, № 00000301409, які складені відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Кламп".

Стягнути з Головного управління ДФС України у Харківській області ( 61057, м. Харків, вул. Пушкінська,46, код ЄДРПОУ 39599198) в дохід Державного бюджету України через Державну судову адміністрацію України (ЄДРПОУ 26255795, адреса: м. Київ, вул. Липська, 18/5, реквізити рахунку: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: 31211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) суму судового збору у розмірі 185675,35 грн. (сто вісімдесят п`ять тисяч шістсот сімдесят п`ять гривень 35 копійок).

У разі набрання законної сили даним рішенням, відділу з надання судово-адміністративних послуг Харківського окружного адміністративного суду, оформити виконавчий лист і направити його на адресу Державної судової адміністрації України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 10 червня 2019 року.

Суддя Заічко О.В.