Постанова

від 05.06.2019 по справі 520/10529/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2019 р.Справа № 520/10529/18

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Лях О.П.,

Суддів: Григорова А.М. , Бегунца А.О. ,

при секретарі судового засідання Жданюк Г.О.,

за участю представників позивача Билим І.О., Кіяшко В.М.,

представника відповідача Коваленко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Красноградського аграрно-технічного коледжу імені Ф.Я.Тимошенка на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2019 (повний текст складено 19.03.2019, головуючий суддя І інстанції Білова О.В., м.Харків) по справі № 520/10529/18 за позовом Красноградського аграрно-технічного коледжу імені Ф.Я.Тимошенка до Головного управління ДФС у Харківській області, третя особа Красноградський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, про визнання протиправною та скасування вимоги ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Красноградський аграрно-технічний коледж імені Ф.Я.Тимошенка звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - ГУ ДФС у Харківській області), третя особа Красноградський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, в якому просив визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-114604-17 від 02.10.2018 зі сплати єдиного внеску Красноградським аграрно-технічним коледжем імені Ф.Я. Тимошенка на суму 380870,41 грн.

В обгрунтування позовної заяви вказано, що вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ю-114604-17 від 02.10.2018 є протиправною, оскільки позивач вважає, що не має недоїмки з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а суми недоїмки, що відображені в ІКП, не відповідають дійсності.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2019 відмовлено у задоволенні адміністративного позову.

Не погодившись із даним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою задовольнити адміністративний позов.

Доводи апеляційної скарги мотивовано порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому наголошено на законності та обгрунтованості рішення суду першої інстанції.

Позивачем надано додаткові пояснення в обгрунтування протиправності оскаржуваної вимоги про сплату податкового боргу та помилковості висновків суду першої інстанції.

Від третьої особи відзив на апеляційну скаргу не надходив, що не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Представники позивача підтримали доводи апеляційної скарги та наполягали на її задоволенні.

Представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом апеляційної інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступного.

Як свідчать матеріали справи, Красноградський аграрно-технічний коледж імені Ф.Я. Тимошенка зареєстрований як юридична особа та є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Головним управлінням ДФС у Харківській області було сформовано та надіслано на адресу позивача вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-114604-17 від 02.10.2018 на суму 380870,41 грн., в тому числі недоїмка - 100081,84 грн., штрафи - 249908,39 грн. та пеня - 30880,18 грн., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.13, 72)

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що сума недоїмки позивача з єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначена у спірній вимозі, є підтвердженою відповідачем, а тому оскаржувану податкову вимогу правомірно сформовано та направлено позивачеві.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізую державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Згідно з пунктом 3 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04 травня 2018 року № 469), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 р. за № 508/26953, у разі, якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску, орган доходів і зборів надсилає (вручає) платнику вимогу про сплату боргу (недоїмки).

У цьому випадку, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається) платнику протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску.

Із матеріалів справи слідує, що до складу податкового боргу, на підставі якого податковим органом сформовано оскаржувану податкову вимогу, входить:

- нарахований платником самостійно єдиний внесок на підставі звіту за серпень 2018 року №9192587289 від 11.09.2018 із терміном сплати 20.09.2018 - у сумі 100081,84 грн;

- штрафні санкції на підставі рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску № 0105891303 від 20.08.2018 - у розмірі 249908,39 грн.;

- пеня на підставі рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску № 0105891303 від 20.08.2019 по розрахунку фінансових санкцій та пені за несвоєчасну сплату по ЕСВ № 002591/20-40-13-03/728919.

Колегія суддів звертає увагу, що позивачем не заперечується факт самостійного декларування відповідних сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Як вбачається з інтегрованої картки платника податків, починаючи з серпня 2018 року позивач здійснював сплату самостійно визначених грошових зобов`язань або несвоєчасно, або не в повному обсязі. Неодноразово до платника застосовувались штрафні санкції за несвоєчасну сплату ЄСВ, що розраховані та відображені в інтегрованих картках платника податку в автоматичному режим.

Крім того, позивачем не заперечується, що рішенням № 0105891303 від 20.08.2018 податковим органом було застосовано до позивача штрафні санкції за несвоєчасну сплату єдиного внеску. Позивачем вказується про оскарження даного рішення в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України. Державною фіскальною службою України відповідне податкове повідомлення-рішення було залишене без змін, однак позивачем в судовому порядку таке повідомлення-рішення не оскаржене, а тому було чинними на момент прийняття спірної вимоги.

Відповідно до абз.1 п.57.1, п.57.3 ст.57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Із аналізу наведеного слідує, що грошове зобов`язання платника податків складається із податкових зобов`язань платника податків та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), які ним самостійно задекларовані та/або визначені йому контролюючим органом.

При цьому слід враховувати, що положеннями п.п.14.1.152, 14.1.175 п.14.1 ст.14 ПУ Країни визначено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Погашення податкового боргу - це зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Із матеріалів справи слідує, що позивачем за вересень 2018 року сплачено 160921,47 грн. платіжними дорученнями: №449 від 11.09.2018 на суму 10723,47 грн, №444 від 11.09.2018 на суму 1970,76 грн, №439 від 11.09.2018 на суму 61230,00 грн, №462 від 27.09.2018 на суму 41788,00 грн, - №457 від 27.09.2018 на суму 15209,24 грн, №466 від 27.09.2018 на суму 30000,00 грн.

Вказані кошти з урахуванням боргу позивача за минулі періоди, зараховувалися в рахунок погашення податкового боргу в порядку черговості, а тому на кінець місяця борг позивача склав 380870,41 грн.

Відповідно до п.87.9 ст.87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Беручи до уваги вищевказане, доводи апелянта про не складення акту перевірки перед винесення оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки), а також здійснення сплати відповідних сум в рахунок погашення самостійно задекларованих сум, не спростовують висновків суду першої інстанції.

За змістом п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, наявні підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Враховуючи вищевказане та керуючись ст.ст.2, 229, 241, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України , суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Красноградського аграрно-технічного коледжу імені Ф.Я.Тимошенка на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2019 по справі № 520/10529/18 - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2019 по справі № 520/10529/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 10 червня 2019 року .

.

Головуючий суддя О.П. Лях Судді А.М. Григоров А.О. Бегунц