Рішення

від 03.06.2019 по справі 211/1343/19

ДОВГИНЦІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 211/1343/19

Провадження № 2/211/1041/19

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03 червня 2019 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Ніколенко Д.М.,

за участю секретаря судового засідання - Гулько А.С.,

представника позивача - Гузєва І.Г., представника відповідача - Єфремова В.О. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 65 Криворізької міської ради Дніпропетровської області про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров`я, -

встановив:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з вищевказаним позовом, зазначивши, що перебуваючи в трудових відносинах з відповідачем на посаді робітника по обслуговуванню приміщень, 26 квітня 2012 року близько 14-05 годин з вини відповідача, знаходячись в приміщенні шкільних майстерень в кабінеті хореографії КЗШ № 65 ДО, внаслідок нещасного випадку, отримав тяжкі тілесні ушкодження у вигляді Ліве око-проникне рогівкове поранення, травматична катаракта, внутріочне стороннє тіло. VІS-ОS-рух руки біля обличчя. Вказане підтверджується актами форми Н-1 та Н-5. Нещасний1 випадок на виробництві стався під час виконання позивачем своїх трудових обов`язків. а саме під час підготовки батареї системи опалювання до заміни труб, де під час спроби зрушити гайку з місця за допомогою молотків, встановив звужений кінець одного молотка на гайку перпендикулярно, а другим молотком рівним бійком почав по ньому стукати. Стукнувши молотком по молотку, відлетів шматочок металу та потрапив йому у ліве око, від чого отримав вищевказані тяжкі травми. Відповідно до пункту 10 Акту форми Н-1, нещасний випадок стався внаслідок порушення вимог законодавства про охорону праці з боку посадової особи відповідача, а саме завідуючої господарством ОСОБА_3 , яка порушила п. 3.8. посадової інструкції завідуючої господарством. Крім того, вина відповідача підтверджується рішенням засідання комісії з питання вирішення спорів у справах потерпілих по відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі від 21 червня 2013 року, відповідно до якого прийнято рішення про зменшення одноразової допомоги позивачу на 10%, що в свою чергу вказує на ступінь вини потерпілого на зазначений відсоток, тим самим встановлено ступінь вини відповідача, який становить 90%. Внаслідок нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом, позивач 17.10.2012 р. пройшов огляд МСЕК, де йому встановлено ступінь втрати професійної працездатності - 50% та третя група інвалідності внаслідок трудового каліцтва, з 09.10.2012 р. - безстроково. В зв`язку з отриманими ушкодженнями він змушений проходити чисельні медичні огляди та обстеження, медико-соціальні експертні комісії, відновлювальні процедури та лікування. Тривалий процесу лікування позбавляє його вести повноцінний спосіб життя, він постійно відчуває фізичні страждання та біль, обґрунтовані важкістю самопочуття та особливостями лікування. На даний час його самопочуття не поліпшується, негативні зміни у його житті є незворотними, усвідомлення чого завдає йому душевного болю та страждань. Тому виходячи з розрахунку 50 (місячних розмірів мінімальної заробітної плати) * 4173 грн. (місячний розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2019 р.) = 208650,00 грн., просить стягнути з відповідача вказану суму без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб в якості відшкодування моральної шкоди, завданої їй внаслідок ушкодження його здоров`я.

Ухвалою суду від 14 березня 2019 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача адвокат Гузєв І.Г. в судовому засіданні підтримав вимоги позову, наполягав на його задоволенні в повному обсязі.

Представник відповідача адвокат Єфремов В.О. в судовому засіданні позов не визнав з підстав, викладених у відзиві на позов.

В обґрунтування відзиву зазначено, що 26 квітня 2012 року позивач не дотримався приписів статті 14 Закону України Про охорону праці та п. 2.5. Інструкції з охорони праці робітника по обслуговуванню приміщень під час виконання слюсарних робіт, відповідно до якої робітник повинен працювати виключно у захисних окулярах, що й стало причиною настання травми. Так, 26 квітня 2012 року позивач отримав від завгоспа ОСОБА_3 завдання - підготувати батареї системи опалення в кабінеті хореографії до заміни металевих непридатних для застосування труб, згідно плану заходів по підготовці школи до нового опалювального сезону. В ході виконання завдання позивач. застосовуючи слюсарні інструменти під ас проведення робіт з металевими трубами та гайками, відбив шматок металу, який потрапив йому в ліве око. При цьому, позивач виконував слюсарні роботи без окуляр, які він залишив в приміщенні майстерні. За змістом пункту 4 Акту проведення розслідування нещасного випадку, організаційними причинами настання нещасного випадку є незастосування позивачем засобів індивідуального захисту,порушення п. 2.5. Інструкції з охорони праці. Аналогічний висновок зроблений в Акті № 1 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом. Порушення вимог техніки безпеки та охорони праці визнано й самим позивачем у пояснювальній записці від 27.04.2012 р. отже травмування на виробництві стало наслідком недотримання вказаних вимог самим позивачем. Таким чином, враховуючи недоведеність позивачем дії джерела підвищеної небезпеки на нього під час травмування, оцінка правомірності заявлених позивачем вимог вимагає встановлення вини відповідача. Так, позивач зазначає про те, що нещасний випадок обумовлений неналежним виконанням відповідачем вимог законодавства стосовно створення та підтримання безпечних умов праці. натомість таке твердження має ознаки голослівного звинувачення, адже, відповідач не наводить в своєму позові обґрунтувань щодо безпечних умов, які мали б бути створені. Відповідач вважає, що посилання позивача на порушення завгоспом ОСОБА_3 вимог п. 3.8. посадової інструкції не заслуговує на увагу, адже, по перше, можливість такого порушення визначається в Акті № 1 від 04.05.2012 р. лише як супутня причина нещасного випадку, а по друге, Акт № 1 не містить такого обґрунтованого висновку в частині встановлення факту невиконання посадових обов`язків вказаною посадовою особою. Позивач регулярно проходив інструктажі з охорони праці, що свідчить про його обізнаність з вимогами п. 2.5. Інструкції з охорони праці та свідомого його ігнорування під час виконання слюсарних робіт, що підтверджується актом проведення розслідування нещасного випадку, а також журналом реєстрації вступного інструктажу. Отже вимога позивача щодо стягнення з відповідача компенсації моральної шкоди є безпідставною, оскільки, заявлена особою, діями якої вона й спричинена. Тому просить відмовити в задоволенні позову повністю.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що згідно записів, що містяться в трудовій книжці серії НОМЕР_1 , позивач ОСОБА_2 працював в період з 02 липня 2007 року 01 листопада 2012 рік на посаді робітника по обслуговуванню приміщень в Криворізькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 65 Криворізької міської ради Дніпропетровської області (а.с. 21-22 - копія трудової книжки).

26 квітня 2012 року в Криворізькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 65 Криворізької міської ради Дніпропетровської області стався нещасний випадок за участю позивача.

Статтею 171 КЗпП України встановлено, що власник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

За змістом статті 22 Закону України Про охорону праці , роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок.

За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

Пунктом 24 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року за №1232 встановлено, що нещасний випадок, що стався на підприємстві з працівником іншого підприємства під час виконання ним завдання в інтересах свого підприємства, розслідується комісією, утвореною підприємством, на якому стався нещасний випадок, за участю представників підприємства, працівником якого є потерпілий. Такий нещасний випадок береться на облік підприємством, працівником якого є потерпілий.

Згідно акту проведення розслідування нещасного випадку (аварії), що стався 26 квітня 2012 року о 14-05 годині в Криворізькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 65 Криворізької міської ради Дніпропетровської області, складеного 3 травня 2012 року за формою Н-5 (а.с. 14-17), 26 квітня 2012 року о 7 годині 45 - хвилин робітник з обслуговування приміщень ОСОБА_2 прийшов на роботу. О 8 годин 15 хвилин завгосп ОСОБА_3 видала йому завдання в усній формі - протягом дня оглянути підвальне приміщення щодо поривів, зняти показники лічильника холодної води та підготувати батареї системи опалення в кабінеті хореографії до заміни металевих непридатних для застосування труб, згідно плану заходів по підготовці школи до нового опалювального сезону, розроблений в березні місяці 2012 року. О 8 годині 30 хвилин ОСОБА_2 перевірив систему водопостачання закладу в підвальному приміщенні та зняв показники лічильника холодної води. Близько 9 години ОСОБА_2 перейшов в приміщення шкільних майстерень в кабінет хореографії, взявши в слюсарній майстерні сумку зі слюсарним інструментом, приступив до підготовки батареї системи опалювання до заміни труб. Відкрутив гайку на одній із батарей гайковим ключем, на другій батареї опалювальної системи гайковим ключем відкрутити не вдалось. ОСОБА_2 спробував зрушити гайку з місця за допомогою молотків, при цьому не одягнув захисні окуляри, які знаходились в слюсарній майстерні. один слюсарний молоток звуженим кінцем поставив на гайку перпендикулярно, другим молотком рівним бійком почав по ньому стукати. близько 14 години 05 хвилин, стукнувши молотком по молотку, відлетів шматочок металу та потрапив ОСОБА_2 у ліве око, внаслідок чого він отримав проникне рогівкове поранення лівого ока. Тримаючись рукою за око, перейшов до туалету та самостійно промив око. Потім звернувся до прибиральниці ОСОБА_4 з проханням подивитися око. Прибиральниця подивилась йому в око, нічого не побачивши, порадила звернутися до завгоспа. ОСОБА_2 самостійно перейшов в основну будівлю школи, зайшов в кімнату до чергових, де знаходилась ОСОБА_3 та розповів їй про те, що сталося. ОСОБА_3 запропонувала робітнику викликати швидку медичну допомогу, але він відмовився, потім порекомендувала самостійно звернутися в лікарню. О 14 годині 15 хвилин робітник пішов додому для того, щоб переодягтися і звернуся до КЗ Криворізька міська лікарня №4 ДОР , де йому була надана медична допомога. 27.04.2012 р. ОСОБА_2 отримав направлення до Одеського НДІ ім.. Філатова для отримання невідкладної хірургічної операції по видаленню внутріочного стороннього тіла. Причини настання нещасного випадку: технічні причини - відсутні. Організаційні причини - незастосування засобів індивідуального захисту (у разі їх наявності), порушено п. 2.5. Інструкції з охорони праці робітника по обслуговуванню приміщень під час виконання слюсарних робіт, затвердженої директором 02.07.2007 р.; невиконання посадових обов`язків, порушено п. 3.8. посадової інструкції завідуючої господарством, затвердженої директором школи 01.04.201 р. Психофізичні причини - особиста необережність потерпілого, порушено вимоги статті 14 Закону України Про охорону праці .

Комісія з розслідування нещасного випадку, ознайомившись з матеріалами розслідування, висновками медичних закладів, визнала нещасний випадок таким, що пов`язаний з виробництвом, про що складається акт за формою Н-1.

Відповідно до акту № 1 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, складеного 04 травня 2012 року комісією з розслідування нещасного випадку за формою Н-1 (а.с. 10-13), встановлено, що діагноз потерпілого - ліве око - проникаюче рогівкове поранення, травматична катаракта, внутріочне стороннє тіло. VІS-ОS - рух руки біля обличчя.

Особи, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці: ОСОБА_2., ОСОБА_3 .

За результатами визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, ОСОБА_2 встановлено первинно та безстроково 50% втрати працездатності, що підтверджується копією виписки із акту огляду МСЕК від 17.10.2012 р. (а.с. 9).

У статті 16 Конвенції Міжнародної організації праці від 22 червня 1981 року № 155 передбачено, що від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення безпечності робочих місць, механізмів, обладнання та процесів, які перебувають під їхнім контролем, і відсутності загрози здоров`ю з їхнього боку. Від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення відсутності загрози здоров`ю з боку хімічних, фізичних та біологічних речовин й агентів, які перебувають під їхнім контролем, тоді, коли вжито відповідних захисних заходів. Від роботодавців повинно вимагатися надавати у випадках, коли це є необхідним, відповідні захисні одяг і засоби для недопущення настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, загрози виникнення нещасних випадків або шкідливих наслідків для здоров`я.

Згідно частини першої статті 13 Закону України Про охорону праці роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган (частина друга статті 153 КЗпП України).

Статтею 173 КЗпП України передбачено, що шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 2 моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричиняють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяно працівникові, який не втратив професійної працездатності. Відмова потерпілому у праві на отримання від підприємства грошової суми за моральну шкоду залежно від ступеня втрати професійної працездатності має обмежувальний характер.

Частинами першою-третьою статті 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини (частина перша статті 1167 ЦК України).

За змістом статті 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають такі обставини: наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вина останнього в заподіянні шкоди.

За таких обставин та з підстав, передбачених вищевказаними нормами матеріального права, враховуючи те, що нещасний випадок стався під час перебування у трудових відносинах ОСОБА_2 з Криворізькою загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів № 65 Криворізької міської ради Дніпропетровської області, а отже, наявні правові підстави для відшкодування відповідачем моральної шкоди позивачу, з урахуванням глибини та тривалості його моральних страждань, яких він зазнав внаслідок трудового каліцтва (постанова Верховного Суду від 01 листопада 2018 року у справі № 212/7907/16-ц) та при визначенні суми моральної шкоди суд застосовує принцип розумності і справедливості.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Суд має врахувати характер та обсяг заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, ступінь вини відповідача у кожному конкретному випадку, а також інші обставини, зокрема, характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Доводи представника відповідача про те, що Криворізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 65 Криворізької міської ради Дніпропетровської області не повинна відповідати за дії потерпілого, оскільки нещасний випадок стався з його вини, є безпідставними, оскільки сам по собі факт отримання позивачем ушкодження здоров`я під час виконання ним трудових обов`язків, який встановлено актом про нещасний випадок на виробництві та висновком МСЕК, є підставою для відшкодування відповідачем моральної шкоди (постанова Верховного Суду від 29 жовтня 2018 р. у справі № 212/754/18).

При цьому суд зазначає, що втрата 50% здоров`я - це не відновлювана втрата, що спричиняє страждання та хвилювання. Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Так, при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд бере до уваги характер ушкоджень потерпілого, ступінь вини самого потерпілого в нещасному випадку та роботодавця, об`єктивну оцінку нещасного випадку згідно обставин, встановлених в актах за формою Н-1 та Н-5, що зазначені судом, та тяжкість страждань ОСОБА_2 .

Тому враховуючи викладене та роз`яснення. надані в пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, глибину та ступінь моральних страждань позивача, яких він зазнав та зазнає в результаті трудового каліцтва, потребу в проходженні курсів лікування у медичних закладах, встановлення йому втрати професійної працездатності у розмірі 50 %, ступінь вини самого позивача, суд вважає необхідним визначити розмір моральної шкоди в сумі 55 000,00 грн.

Інші заперечення представника відповідача не впливають за своєю суттю на вирішення спору.

Частиною першою статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Пунктом 2 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI встановлено, що від сплати судового збору звільняються позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи.

Згідно пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011р. №3674-VI, за подання до суду позовної заяви фізичною особою не майнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду

Оскільки позивач при зверненні до суду із вимогами про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я, був звільнений від сплати судового збору, тому з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 768,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 173, 153 КЗпП України, ст. 1167, 1168 ЦК України, ст.ст.. 10, 12, 13, 81, 141, 263, 265 ЦПК України,суд, -

ухвалив:

позов ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Стягнути з Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 65 Криворізької міської ради Дніпропетровської області (ЄДРПОУ 20223512, юридична адреса: м.Кривий Ріг, вул.Степана Тільги, 63) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) в рахунок відшкодування моральної шкоди, у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у розмірі 55 000 (п`ятдесят п`ять тисяч) гривень 00 коп. без утримання податку з доходу фізичних осіб.

Стягнути з Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 65 Криворізької міської ради Дніпропетровської області до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 10 червня 2019 р.

Суддя Д.М.Ніколенко