Постанова

від 29.05.2019 по справі 804/464/17

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 травня 2019 року м. Дніпросправа № 804/464/17

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Малиш Н.І., Шальєвої В.А., секретар судового засідання - Лащенко Р.В., за участю представників позивача - Попков О.О., представника відповідача - Карпова Г.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі

апеляційну скаргу

ОСОБА_1

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2018 року в адміністративній справі №804/464/17 (головуючий суддя у 1 інстанції Жукова Е.О., повний текст рішення складено 28.11.2018 року)

за позовом ОСОБА_1

до Криворізької північної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Криворізької північної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №17304-1303 від 07.10.2016р. на загальну суму 66622,50 грн.; №17303-1303 від 07.10.2016р. на загальну суму 72056,25грн.; №17305-1303 від 07.10.2016р. на загальну суму 86373,60грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що оскаржувані рішення є протиправними, оскільки винесені з порушенням норм чинного законодавства. Так, зокрема, порушено строки винесення цих рішень та не вірно розраховано суму грошових зобов`язань, визначену у спірних рішеннях.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2018 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що з 24.04.2014 року діяв договір оренди, а відтак позивач був платником орендної плати, а не земельного податку, в той час як відповідачем прийнято рішення щодо сплати земельного податку. Також, контролюючим органом при розрахунку податкових зобов`язань помилково застосовано коефіцієнт 3 як для земельної ділянки за певним функціональним призначенням. Крім того, судом першої інстанції не враховано той факт, що рішення Криворізької міської ради №3884 від 14.05.2010 року Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу не чинне, оскільки скасовано у судовому порядку.

Представник позивача у судовому засіданні просив задовольнити апеляційну скаргу.

Представник відповідача у судовому засіданні просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (дата та час формування - 27.04.2013 р. 13:50:04) власником нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 697,9 кв.м. є ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , паспорт громадядина України, серія та номер: НОМЕР_2 , виданий 02.10.1997, видавник: Саксаганський РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області, країна громадянства: Україна.

Оскільки позивачем не були сплачені грошові зобов`язання з земельного податку за фактичне використання земельної ділянки під забудовою будівлі, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення, а саме: №17304-1303 від 07.10.2016 р. на загальну суму 66 622,50 грн.; №17303-1303 від 07.10.2016 р. на загальну суму 72 056,25 грн.; №17305-1303 від 07.10.2016 р. на загальну суму 86 373,60 грн.

Спірні рішення в адміністративному порядку оскаржені не були.

Відмовляючи у задоволені адміністративного позову, суд першої інстанції виходи з наступного.

Статтею 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов`язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п.54.3.1 - п.п. 54.3.5 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; 54.3.3. згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

Пунктом 287.1 статті 287 ПК України визначено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Так, Податковим кодексом України встановлено дві форми справляння плати за землю як обов`язкового платежу у складі податку на майно - земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 ст. 147 ПК України). Елементи цих форм справляння плати за землю нормами ПК визначені не однаково.

За визначенням підпункту 14.1.72 цієї статті земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Платниками земельного податку, як зазначено в пункті 269.1 статті 269 ПК України, є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі; базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом ХІІІ ПК, та площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено (пункт 271.1 ст. 271 цього Кодексу). Ставки земельного податку встановлено статтею 274 (за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження) та статтею 277 (за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено) ПК.

Підставою для нарахування земельного податку, згідно із приписами статті 286 ПК України є дані державного земельного кадастру.

Статтями 125, 126 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, яка оформляється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Як вже зазначено раніше, за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності є запис про право власності ОСОБА_1 (рнкопп НОМЕР_1 ) на нежитлову будівлю по АДРЕСА_2 (реєстраційним номер майна 826319 від 27.04.2013 року).

За таких обставин, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що позивач зобов`язаний здійснювати плату за земельну ділянку, на якій розміщений об`єкт нерухомого майна: нежитлова будівля, відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 27.04.2013 р. за №826319.

Зазначена позиція кореспондується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 24.01.2018 р. у справі №К/9901/3186/18, в якій зазначається, що незважаючи на те, що позивач не зареєстрував право власності чи користування земельною ділянкою під належним йому на праві власності нежитловим приміщенням, обов`язок зі сплати земельного податку виник у позивача з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Також, в постанові Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справа №826/16887/16, адміністративне провадження №К/9901/54914/18, касаційним судом зазначено, що фізична особа-власник нежилого приміщення (його частини) є платником земельного податку з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно. Оскільки позивач є власником нежитлового приміщення, за земельну ділянку за яку відповідач нарахував земельний податок, обов`язок зі сплати земельного податку у позивача виник з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Щодо посилань позивача, про те що контролюючим органом не вірно здійснено розрахунок грошових зобов`язань, колегія суддів зазначає наступне.

Так, на запити Криворізької північної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від Управління Держгеокадастру у Криворізькому районі Дніпропетровської області було отримано листи, в яких, зокрема, було зазначено, що загальна площа земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1) м. Кривий Ріг становить 0,3150га., розмір вартості нормативної грошової оцінки вищезазначеної земельної ділянки по АДРЕСА_4 , надано у формі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

При цьому, Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області було направлено на адресу Криворізької північної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області лист "Щодо надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки" від 15.09.2016 р. №8-404-31.6-6738/2-16, в якому зазначалося, що управлінням Держгеокадастру у Криворізькому районі Дніпропетровської області було направлено на адресу Криворізької північної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, оформленої у відповідності до вимог закону та положень Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та земель населених пунктів, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 №213. При цьому, звернуто увагу на той факт, що електронна база нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу, що затверджена рішенням Криворізької міської ради Дніпропетровської області від 24.06.2015 №3728 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу", не містить детальної інформації відносно локальних факторів об`єктів інженерної інфраструктури на земельній ділянці. У відповідності до вимог діючого в Україні законодавства, зберігання, ведення та використання відомостей про інженерну інфраструктуру, покладено на уповноважені органи містобудування та архітектури, інші органи місцевого самоврядування. З метою недопущення можливих недоліків в частині деталізації локальних факторів до виконавчого комітету Криворізької міської ради направлено запит щодо надання відповідної інформації стосовно наявності чи відсутності об`єктів інженерної інфраструктури на вищезазначеній земельній ділянці.

З Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки встановлено:

(Кадастровий номер НОМЕР_3), розміщення торгівельно-виставочного комплексу непродовольчих товарів.

Площа земельної ділянки, кв.м.: 3150,00.

Середня вартість земельної ділянки, грн/кв. - 270,60 грн.

Економіко-планувальна зона: Ж-21.

Коєфіцієнт Км2: 2,50.

Нормативно-грошова оцінка кв.м. земельної ділянки під забудовою, грн.: 3057,27 грн.; Площа земельної ділянки під забудовою, кв.м.:3150,00.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки під забудовою, грн.: 9630400,50 грн.;

Нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, грн.: 0,00.

Усього щодо забудованих земель та сільськогосподарських угідь: загальна площа земель, кв.м. 3150,00.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, грн. - 96304,005 грн.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем при розрахунку грошових зобов`язань було використано інформацію, отриману від Управління Держгеокадастру у Криворізькому районі Дніпропетровської області.

Щодо послань позивача в апеляційній скарзі на невірне застосування судом першої інстанції коефіцієнту диференціації 3 згідно з п. 26 рішення Криворізької міської ради від 26.06.2013 року №2088 Про ставки податку за земельні ділянки на території м. Кривого Рогу , колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.

22.12.2004 року рішенням сесії Криворізької міської ради №2494 прийнято рішення Про затвердження та застосування грошової оцінки земель міста Кривого Рогу , пунктом 1 якого затверджено грошову оцінку земель міста Кривого Рогу, в пункті 2 цього рішення зазначено, що застосувати грошову оцінку для визначення розміру плати за землю слід з 01.01.2005 року.

У 2008 році Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст Дніпромісто розроблена технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу, яка отримала позитивний висновок державної експертизи від 17.11.2008 року.

На виконання вимог ст.23 Закону України Про оцінку земель вищевказана технічна документація затверджена рішенням сесії Криворізької міської ради від 14.05.2010 року № 3884 Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу , яке набрало чинності з 01.06.2010 року. В пункті 5 вказаного рішення зазначено, що рішення Криворізької міськради від 22.12.2004 року № 2494 вважається таким, що втратило чинність.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2011 року у справі № 2а-423/10/0408, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.12.2012 року, рішення Криворізької міської ради № 3884 від 14.05.2010 року визнано нечинним.

При цьому у мотивувальній частині ухвали Вищого адміністративного суду України від 11.12.2012 року зазначено, що існування оспорюваного акта нормативно-правового характеру потягло настання певних юридичних наслідків для невизначеного кола осіб, тому його дія може бути припинена тільки на майбутнє, тобто з часу набрання законної сили рішенням суду.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2013 року у справі № 2а-423/10/0408 роз`яснено зміст постанови від 01.11.2011 року, зауважено, що дія рішення Криворізької міськради № 3884 від 14.05.2010 року може бути припинена тільки на бюджетний період 2014 року.

При цьому суд дійшов висновку, що одночасно з втратою дії рішенням міської ради № 3884 від 14.05.2010 року мало б відновити свою дію рішення міської ради від 22.12.2004 року № 2494. Разом з тим, відповідно до ст..18 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років. Отже для визначення ставок земельного податку та орендної плати не можуть бути використані дані грошової оцінки земель міста Кривого Рогу станом на 01.01.2004 року, які затверджені рішенням міської ради від 22.12.2004 року № 2494, оскільки сплив встановлений законом термін їх застосування.

Також судом прийнято до уваги, що відповідно до п.271.2 ст.271 Податкового кодексу України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Отже застосування протягом бюджетного періоду 2013 року будь-яких ставок податку за землю або орендної плати, визначених інакше, ніж рішенням Криворізької міської ради № 3884 від 14.05.2010 року є неможливим без порушення норм Податкового кодексу України.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2014 року у справі № 2а-423/10/0408 також роз`яснено постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2011 року, і зазначено з огляду на те, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.11.2011 року виконання постанови суду апеляційної інстанції було зупинено до закінчення касаційного провадження, що рішення Криворізької міської ради від 22.12.2004 року № 2494 поновило свою дію 01.11.2011 року та діяло до 26.02.2013 року. Рішення Криворізької міської ради № 3884 від 14.05.2010 року поновило свою дію з 26.02.2013 року та діяло по 01.01.2014 року.

Враховуючи постанову та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, відповідно, від 01.11.02011 року та 26.02.2013 року у справі № 2а-423/10/0408, зважаючи на той факт, що рішення міської ради від 22.12.2004 року № 2494 Про затвердження та застосування грошової оцінки земель міста Кривого Рогу втратило чинність, Криворізькою міською радою прийнято рішення від 26.06.2013 року № 2088 Про ставки податку за земельні ділянки на території м. Кривого Рогу , яким з 01.01.2014 року затверджено та введено в дію ставки податку за земельні ділянки на території міста, визначені відповідно до вимог п.1 ст.275 Податкового кодексу України як для міста обласного значення з чисельністю населення від 500 до 1000 тис. осіб та затверджено коефіцієнти диференціації ставки земельного податку за користування земельними ділянками певного функціонального використання та місцезнаходження в межах міста.

Пунктом 5 вказаного рішення №2088 від 26.06.2013 року рекомендовано Криворізькім міжрайонним об`єднаним податковим інспекціям ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області при здійсненні контролю за правильністю обчислення та справляння орендної плати за земельні ділянки враховувати вимоги цього рішення.

25.06.2014 року рішенням сесії Криворізької міської ради № 2778 Про внесення змін до рішення міської ради від 26.06.2013 року № 2088 Про ставки податку за земельні ділянки на території м.Кривого Рогу та затвердження додатка до нього в новій редакції , внесено певні зміни до вищевказаного рішення міської ради від 26.06.2013 року № 2088. Відповідно до п.2 вказаного рішення це рішення набуває чинності з 01.01.2015 року та діє до затвердження міською радою документації з нормативної грошової оцінки земель міста.

Рішення від 26.06.2013 року №2088 на момент спірних правовідносин було чинне та підлягало обов`язковому виконанню.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що спірні рішення винесені відповідно до норм діючого законодавства та не підлягають скасуванню.

З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції повно з`ясовані обставин, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи, судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального права та норми процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції судового рішення.

Керуючись статтями 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2018 року в адміністративній справі №804/464/17 за позовом ОСОБА_1 до Криворізької північної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2018 року в адміністративній справі №804/464/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий - суддя С.В. Білак

суддя Н.І. Малиш

суддя В.А. Шальєва