Постанова

від 10.06.2019 по справі 540/2439/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2019 р.м.ОдесаСправа № 540/2439/18 Категорія: 10.3. Головуючий в 1 інстанції: Варняк С.О.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Димерлія О.О.

суддів: Коваля М.П. , Єщенка О.В.

розглянувши у порядку письмового провадження за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Каховської міської ради на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 16 січня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Каховської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати розпорядження Управління праці та соціального захисту населення Каховської міської ради від 25 вересня 2018 року про відмову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в призначенні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, зобов`язавши призначити щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з моменту звернення із заявою.

В обґрунтування позову було зазначено, що вона є особою переміщеною з окупованої території. Факт переміщення з окупованої території підтверджується довідкою № 471 від 13 серпня 2018 року.

Листом від 27 вересня 2018 року за № 01-11/4893 Управління праці та соціального захисту населення Каховської міської ради направило їй витяг із протоколу комісії по соціальному захисту населення щодо відмови у призначенні грошової допомоги внутрішньо переміщеній особі на проживання та оплату житлово - комунальних послуг. Зокрема відповідач послався на пп. 5 п. 3 Порядку надання щомісячної адресної грошової допомоги внутрішньо переміщеній особі на проживання та оплату житлово-комунальних послуг затвердженої Постановою КМУ від 01.10.2014 року за № 505. А саме: особам працездатного віку, яким виплату грошової допомоги було припинено відповідно до п. 7 Порядку грошова допомога не призначається. Заявниця отримувала грошову допомогу у період із 27.07.2016 року по 26.01.2017 р. як особа працездатного віку, але не працювала, тому їй була зупинена допомога відповідно до п.7. вищезазначеної Постанови КМУ № 505.

Позивач не погоджується із зазначеною відмовою в призначенні грошової допомоги. Вважає, що державний орган своєю відмовою позбавив особу переміщену з території проведення АТО на отримання мінімальної допомоги.

Посилається на те, що відмова не ґрунтується належним чином на законодавчому акті, який регулює спірні відносини. Відповідач фактично на свій розсуд трактує Постанову КМУ № 505, а саме пп.5 п. 3 Порядку, відмовляючи в призначенні. Таким чином, позивач вимушена звернутись до адміністративного суду із адміністративним позовом щодо зобов`язання відповідача виконати вимоги Закону.

Порядок № 505 не містить заборони чи інших обмежень на право отримання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за умови її отримання раніше.

Порядок не містить правових обмежень для повторного, через певний проміжок часу, звернення за відповідною грошовою допомогою внутрішньо переміщеної особи для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 16 січня 2019 року позовні вимоги було задоволено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду Управління праці та соціального захисту населення Каховської міської ради подало апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що Управління праці та соціального захисту населення Каховської міської ради діяло відповідно до норм чинного законодавства, зокрема, положень постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №505 "Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг", положень Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам та Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 червня 2016 року № 365.

До П`ятого апеляційного адміністративного суду 12.04.2019 від позивача надійшли пояснення до апеляційної скарги, у яких вона зазначає, що судом першої інстанції винесено обґрунтоване рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин по справі та з врахуванням норм чинного законодавства та просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Відповідно до приписів ст. 311 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом першої інстанції та убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є особою переміщеною з окупованої території. Факт переміщення з окупованої території підтверджується довідкою № 471 від 13 серпня 2018 року.

В липні 2016 року позивач звернулась до УПСЗН за призначенням щомісячної адресної допомоги, особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України або районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

З 27.07.2016 р. по 26.01.2017 р. отримувала допомогу, як не працююча особа. За цей період (6 місяців) вона не працевлаштувалась. ОСОБА_1 отримувала допомогу з 27.07.2016 р. по 26.09.2016 р. у сумі 442,00 грн., з 27.09.2016 р. по 26.11.2016 р. - 221,00 грн., з 27.11.2016 р. - 0,00 грн.

12.09.2018 року позивач вдруге звернулась до Управління за призначенням вищезазначеної допомоги.

Відповідачем було відмовлено у призначенні щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово - комунальних послуг. Як підставу відмови відповідач зазначив п. 12 Постанови Кабінету Міністрів України № 365 від 08.06.2016 "Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особами". Комісією по соціальному захисту населення Каховської міської ради рішенням (протокол № 45 від 25.09.2018) відмовлено ОСОБА_1 у призначенні щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово - комунальних послуг на підставі п.п. 5 п.3 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого Постановою КМУ від 01.10.2014 № 505. А саме: особам працездатного віку, яким виплату грошової допомоги було припинено відповідно до вищезазначеного п. 7 Порядку, грошова допомога не призначається на наступний строк.

Позивач не погодившись із зазначеним звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що обставини які покладені в основу розпорядження, яким відмовлено у подовженні виплати щомісячної адресної допомоги позивачеві, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та при вирішенні даного спору, виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб встановлені Законом України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб від 20.10.2014 № 1706-VII (Закон № 1706-VII).

Відповідно до положень Закону №1706-VII внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру (ст.1 Закону).

Факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону (ст.4 Закону).

Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону (ст.5 Закону).

Відповідно до п.6 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 01.10.2014 (далі - Порядок №509) довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону та абзацом шостим цього пункту. Довідка №471 від 13.08.2018, яка не скасована і строк дії якої не закінчився, є дійсною та діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №505 Про надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - Порядок №505) затверджено Порядок надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Відповідно до п. 2 цього Порядку грошова допомога надається громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України і переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, а також стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, структурних підрозділах з питань соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад, з дня звернення за її призначенням та виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Згідно з п. 3 зазначеного Порядку грошова допомога особам, які переміщуються, призначається на сім`ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім`ї (уповноважений представник сім`ї) у таких розмірах: для непрацездатних осіб (пенсіонери, інваліди, діти) - 884 грн. на одну особу (члена сім`ї); для працездатних осіб - 442 грн. на одну особу (члена сім`ї). Загальна сума допомоги на сім`ю розраховується як сума розмірів допомоги на кожного члена сім`ї та не може перевищувати 2400 грн.

Особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 505, якщо у складі сім`ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку, які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції чи населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім`ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.

Особи працездатного віку, яким призначено грошову допомогу, зобов`язані інформувати у триденний строк уповноважений орган про факт працевлаштування або перебування на обліку як безробітних.

З аналізу вищевказаних норм убачається, що статус внутрішньо переміщеної особи підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Окрім того, з 13.08.2018 року позивачка є зареєстрованою фізичною особою підприємцем (код КВЕД 96.02 надання послуг перукарнями та салонами краси (основний) Виконавчий комітет Каховської міської ради) тобто почала здійснювати підприємницьку діяльність

Аналіз вищезазначених норм свідчить, що грошова допомога у разі її припинення відповідно до пункту 7 цього Порядку не призначається лише на наступний строк, тобто чергові шість місяців.

Положення Порядку № 505 не містять норми, яка б у подібних правовідносинах назавжди позбавляла права особу працездатного віку, яка працевлаштувалась та як і раніше має статус внутрішньо переміщеної особи на отримання грошової допомоги.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, зазначеною в постанові від 27 березня 2018 року по справі №333/3750/17 (2-а-333/199/17).

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що Управління праці та соціального захисту населення Каховської міської ради відмовила позивачці у призначенні (відновленні) щомісячної адресної допомоги особі, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в т.ч. на оплату житлово-комунальних послуг протиправно.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, який відповідачем в даному випадку не виконаний.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Каховської міської ради - залишити без задоволення, рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 16 січня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Каховської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.

Головуючий суддя Димерлій О.О. Судді Коваль М.П. Єщенко О.В.