Постанова

від 30.05.2019 по справі 815/1241/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2019 р.м. ОдесаСправа № 815/1241/18 Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю. В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- Кравченка К.В.

За участю: секретаря - Сторчака О.О.

представника апелянта - Саламатіна О.В. (довіреність від 20.12.2018 року)

представника відповідача - Самокиш І.В. (довіреність від 25.01.2019 року)

представника третьої особи - Полякова О.Г. (довіреність від 04.02.2019 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 липня 2018 року по справі за адміністративним позовом Міністерства оборони України до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса, Державного підприємства Одеський автомобільний ремонтний завод про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Міністерство оборони України звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просило визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру в Одеській області щодо державної реєстрації земельної ділянки за адресою м. Одеса, вул. Артилерійська, 4 площею 4,3042 га; зобов`язати Головне управління Держгеокадастру в Одеській області скасувати у Державному земельному кадастрі реєстрацію земельної ділянки в розділі цільове призначення: J.15.05 Для розміщення та постійної діяльності Державної спеціальної служби транспорту , та викласти в наступній редакції: 15.01 Для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України кадастровий номер 5110137300:51:010:0001 .

В обґрунтування позову зазначено, що 26.04.2017 року відділом у м. Одесі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області здійснено реєстрацію земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Артилерійська, 4, та у розділі цільове призначення визначено: J.15.05 Для розміщення та постійної діяльності Державної спеціальної служби транспорту , присвоєно кадастровий номер 5110137300:51:010:0001 , хоча вказана земельна ділянка ніколи у користуванні даної державної установи не перебувала. На вказаній земельній ділянці перебуває нерухоме військове майно загальною площею 25341,7 кв.м, власником якого є держава Україна в особі Міністерства оборони України. У зв`язку з чим, на думку позивача, державним кадастровим реєстратором в порушення вимог Закону України "Про Державний земельний кадастр" та Порядку ведення Державного земельного кадастру безпідставно змінено цільове призначення земель оборони.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі Міністерство оборони України, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нове про задоволення позову у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та як вбачається з матеріалів справи, рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради депутатів працюючих "Про відведення земельної ділянки 46 авторемзаводу ОД.ВО для будівництва цехів" від 14.06.1948 року №624 відведено 46 авторемзаводу ОД.ВО земельну ділянку (згідно копії з генплану) по Люстдорфській дорозі, між дитячою виправно-трудовою колонією та в`язницею, під будівництво цехів.

Рішенням Виконавчого комітету Народних депутатів Одеської міської ради "Про відведення земельної ділянки в тимчасове, короткострокове користування 46-му авторемонтному заводу КОдВО по вул.Краснова" від 03.04.1986 року №179, в порядку виключення, відведено 46-му авторемонтному заводу в тимчасове, короткострокове (до 3-х років) користування земельні ділянки загальною площею 5,0 га по вул. Краснова, в тому числі 0,87 га фактично зайняті, із землекористування Держіподрому та 3,18 га із земель міськфонду, призначених для паркової зони житлового району.

Разом з цим, згідно Свідоцтва про право власності на нежитлові будівлі Державного підприємства "Одеський автомобільний ремонтний завод" від 11.11.2008 року Серії САС №197536 об`єкт, який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Артилерійська, 4, в цілому належить Державі Україна, в особі Міністерства оборони України, на праві державної власності.

Рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради "Про надання дозволу Державному підприємству "Одеський автомобільний ремонтний завод" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 3,6 га, за адресою: м.Одеса, вул. Артилерійська, 4 для експлуатації та обслуговування будівель цехів заводу" від 29.10.2014 року надано Державному підприємству "Одеський автомобільний ремонтний завод" дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 3,6 га за адресою: м. Одеса, вул. Артилерійська, 4 для експлуатації та обслуговування будівель цехів заводу.

22.10.2014 року між ДП "Одеський автомобільний ремонтний завод" та ТОВ "ЗКБ "Резолют" укладено договір №22/10-1Д на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 3,6 га для експлуатації та обслуговування будівель цехів заводу за адресою: м. Одеса, вул. Артилерійська, 4 .

26.04.2017 року Відділом у м. Одесі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області проведено державну реєстрацію земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Артилерійська, 4, площею 4,3042 га, кадастровий номер 5110137300:51:010:0001 , із внесенням до Державного земельного кадастру запису про земельну ділянку: цільове призначення - J.15.05 Для розміщення та постійної діяльності Державної спеціальної служби транспорту, категорія земель - землі промисловості, транспорту зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, вид користування земельної ділянки - для експлуатації та обслуговування будівель цехів заводу.

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 13.09.2017 року №НВ-5105132932017, державна реєстрація вказаної земельної ділянки проведена за заявою уповноваженого представника та проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 13.03.2017 року, розробленого ТОВ "ЗКБ "Резолют".

Не погоджуючись із вказаним рішенням в частині визначення реєстратором цільового призначення земельної ділянки, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість наведених даних про земельну ділянку, Міністерство оборони України звернулось до суду із цим позовом, в якому ставиться питання про неправомірність дій органу реєстрації із зобов`язанням його скасувати незаконне рішення та внесенням дійсних даних про цільове призначення вказаної земельної ділянки.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що, оскільки державну реєстрацію земельної ділянки проведено на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з урахуванням приписів ст. 24 Закону України "Про державний земельний кадастр", у державного реєстратора були відсутні законодавчо передбачені підстави для відмови у проведенні вказаної реєстраційної дії.

Водночас, суд першої інстанції зазначив, що за змістом положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" та Порядку ведення Державного земельного кадастру скасування в Державному земельному кадастрі реєстрації земельної ділянки можливе лише за рішенням суду і таке судове рішення позивачем під час розгляду справи не надано, а вказаними правовими актами не передбачено можливості органу, який веде Державний земельний кадастр здійснювати виключення з Державного земельного кадастру інформації про державну реєстрацію земельної ділянки.

Відтак, з огляду на викладене, а також те, що під час вчинення спірної реєстраційної дії державний реєстратор діяв суто в межах вимог Закону України "Про Державний земельний кадастр" та Порядку ведення Державного земельного кадастру, суд першої інстанції дійшов висновку щодо відсутності законодавчо передбачених підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погодитись не може, з огляду на наступне.

Правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру визначає Закон України "Про Державний земельний кадастр" від 07.07.2011 року №3613-VІ.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" від 07.07.2011 року №3613-VІ державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

За правилами ч. 5 ст. 5 Закону України від 07.07.2011 року №3613-VІ внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями здійснюється виключно на підставі та відповідно до цього Закону.

Згідно із ч.ч. 1, 4 ст. 9 Закону України від 07.07.2011 року №3613-VІ внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Державний кадастровий реєстратор: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі; передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 15 Закону України від 07.07.2011 року №3613-VІ до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки, зокрема, цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель).

Відомості про цільове призначення земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру, зокрема, щодо категорії земель: на підставі відповідної документації із землеустрою, яка розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються; на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким передбачена зміна її цільового призначення; на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель.

Згідно із ч.ч. 1, 2, 3, 4 ст. 24 Закону України від 07.07.2011 року №3613-VІ державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою: особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи; власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи; органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності); замовником технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель (у разі внесення до Державного земельного кадастру за результатами проведення інвентаризації земель масиву земель сільськогосподарського призначення відомостей про земельну ділянку, що входить до такого масиву).

Для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин; оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки; документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.

Заява з доданими документами надається заявником особисто чи уповноваженою ним особою або надсилається поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Разом з цим, згідно із ч.ч. 5, 6, 7 вказаної статті Закону державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.

Підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.

Наведені норми закону кореспондуються із приписами Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року №1051.

Разом з цим, згідно із п.п. 69, 70 Порядку від 17.10.2012 року №1051 внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється за заявою згідно з додатком 12 замовника документації із землеустрою та оцінки земель або її розробника від імені замовника, якщо це передбачено договором на виконання відповідних робіт.

Державний кадастровий реєстратор у момент надходження до нього заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру разом з документами, зазначеними у пункті 69 цього Порядку, перевіряє: 1) повноваження особи, що звернулася за внесенням відповідних відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру; 2) наявність повного пакета документів, необхідних для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру; 3) розташування об`єкта Державного земельного кадастру на території дії його повноважень; 4) придатність електронного документа для проведення його перевірки за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру.

У разі звернення за внесенням відповідних відомостей (змін до них) неналежної особи (особи, яка не може бути заявником відповідно до цього Порядку), подання заявником не повного пакета документів та/або розташування об`єкта Державного земельного кадастру на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора Державний кадастровий реєстратор відмовляє такій особі, заявникові у прийнятті заяви безпосередньо у момент її подання або у день надходження рекомендованим листом зазначених документів за формою згідно з додатком 13 із зазначенням рекомендацій щодо усунення причин, що є підставою для такої відмови, зокрема найменування та місцезнаходження органу, до повноважень якого належить внесення відомостей (змін до них) про об`єкт Державного земельного кадастру.

У разі відповідності заяви разом з документами вимогам, зазначеним у цьому пункті, Державний кадастровий реєстратор приймає заяву до розгляду по суті та обліковує її відповідно до пункту 71 цього Порядку.

Згідно із п. 73 Порядку від 17.10.2012 року №1051 державний кадастровий реєстратор у строк, що не перевищує 14 робочих днів з дня прийняття заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру: 1) розглядає її разом з документами, зазначеними у пункті 69 цього Порядку, та перевіряє: відповідність документів вимогам, зазначеним у пункті 67 цього Порядку; електронний документ відповідно до пункту 74 цього Порядку; 2) за результатами перевірки вносить відомості (зміни до них) до Державного земельного кадастру або приймає рішення про відмову у внесенні таких відомостей з підстав, зазначених у пунктах 91 - 137 цього Порядку, за формою згідно з додатком 14.

Водночас, відповідно до п.п. 60, 61 Порядку від 17.10.2012 року №1051 запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду.

Скасування (поновлення) запису в Поземельній книзі здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування (поновлення) із зазначенням дати та підстави для скасування (поновлення), посади, прізвища та ініціалів Державного кадастрового реєстратора, який скасував (поновив) запис, та формування з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру нових аркушів Поземельної книги, які засвідчуються: в електронній (цифровій) формі - електронним цифровим підписом Державного кадастрового реєстратора; у паперовій формі - підписом Державного кадастрового реєстратора та скріплюються його печаткою.

Разом з цим, апеляційний суд враховує, що відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії.

Згідно із п.п. 1.2, 1.3 Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 року №548, код та цільове призначення земель застосовуються для забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у державному земельному кадастрі.

КВЦПЗ застосовується для використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, організаціями, підприємствами, установами для ведення обліку земель та формування звітності із земельних ресурсів.

Так, у розділі 15 наказу Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 року №548 класифікуються землі оборони (землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України).

Водночас, вказаний розділ класифікації земель включає в себе, у тому числі, підрозділ 15.01 - Для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України, підрозділ 15.05 - Для розміщення та постійної діяльності Державної спеціальної служби транспорту.

При цьому, слід зазначити, що відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 77 Земельного кодексу України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України.

Порядок використання земель оборони встановлюється законом.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України "Про Збройні Сили України" від 06.12.1991 року №1934-XII земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належать їм на праві оперативного управління та звільняються від сплати усіх видів податків відповідно до законів з питань оподаткування.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, майно, розміщене на земельній ділянці, відносно якої проведено оспорювану за цим позовом реєстрацію, перебуває в оперативному управлінні Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси, структурного підрозділу Міністерства оборони України.

Водночас, орган державної реєстрації, посилаючись на правомірність свого рішення, у тому числі, в частині визначення цільового призначення земельної ділянки - 15.05 - Для розміщення та постійної діяльності Державної спеціальної служби транспорту, посилається на те, що вказані реєстраційні дії проведені з повним дотриманням приписів ст. 24 Закону України "Про державний земельний кадастр" та у повній мірі відповідають даним технічної документації, розробленої відносно земельної ділянки.

Колегія суддів зазначає, що обов`язок доказування суб`єктом владних повноважень правомірності своїх дій та рішень закріплений статтею 77 КАС України.

Однак, на підтвердження правомірності свого рішення відповідач не надав належних доказів, не підтвердив правомірність свого рішення відповідною технічною документацією відносно земельної ділянки.

Вказана документація не надана ні під час розгляду справи в суді першої інстанції, ні на вимоги апеляційного суду.

Крім цього, апеляційний суд враховує ту обставину, що станом на 25.09.2017 року до органу місцевого самоврядування не надходив на затвердження в установленому порядку проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ДП "Автомобільний ремонтний завод".

Зазначене спростовує твердження відповідача про проведення спірної реєстрації із повним відтворенням даних технічної документації.

За таких обставин, доводи відповідача про те, що на його розгляд поданий повний і належний пакет документів для проведення державної реєстрації, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Враховуючи викладене, оскільки правомірність рішення суб`єкта владних повноважень не знайшла свого підтвердження під час розгляду справи та не підтверджена відповідними матеріалами, колегія суддів доходить висновку про наявність безумовних підстав для скасування відповідного акту відповідача.

Водночас, відсутність повного пакету матеріалів, необхідних для реєстрації земельної ділянки, позбавляє суд можливості зобов`язати відповідача провести певні реєстраційні дії в судовому порядку.

З огляду на те, що під час розгляду справи суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального і процесуального законодавства, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до ст. 317 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 9, 139, 308, 310, п. 2 ч. 1 ст. 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України - задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 липня 2018 року - скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов Міністерства оборони України до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса, Державного підприємства Одеський автомобільний ремонтний завод про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 26.04.2017 року про державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 5110137300:51:010:0001 за адресою: м. Одеса, вул. Артилерійська, 4, площею 4,3042 га, цільове призначення земельної ділянки: J.15.05 Для розміщення та постійної діяльності Державної спеціальної служби транспорту , категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 10.06.2019 року.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: О.О. Димерлій

К.В. Кравченко