Рішення

від 28.05.2019 по справі 198/759/17

ЮР'ЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №198/759/17

Провадження № 2/0198/47/19

28.05.19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2019 року Юр`ївський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Маренич С.О., за участю секретаря судового засідання Літвіченко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду смт. Юр`ївка, за правилами загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Варварівської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області, треті особи по справі - Юр`ївська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, Юр`ївська районна державна адміністрація Дніпропетровської області, фізична особа - підприємець ОСОБА_9 ,

про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за заповітом, Державних актів на право власності на земельні ділянки, скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про право власності та інше речове право щодо земельних ділянок,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за заповітом, Державних актів на право власності на земельні ділянки, скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про право власності та інше речове право щодо земельних ділянок, в обгрунтування заявлених вимог вказуючи на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_7 , при цьому ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його бабуся ОСОБА_8 ..

В серпні 2017 року позивачу стало відомо, що його померлі батько та бабуся за життя отримували сертифікати на право на земельну частку (пай) розміром по 10,3 кадастрових гектарів.

Маючи намір оформити спадщину після смерті бабусі та батька позивач у вересні 2017 року звернувся до Юр`ївської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області з відповідними заявами, однак постановами державного нотаріуса від 05.09.2017 року та 12.09.2017 року позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій, а зокрема видачі свідоцтв про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_7 та бабусі ОСОБА_8 ..

Із вказаних постанов про відмову у вчиненні нотаріальної дії позивач дізнався, що після смерті його батька ОСОБА_7 спадкове майно, яке йому належало, успадкувала бабуся позивача ОСОБА_8 , при цьому після смерті бабусі належне їй майно за заповітом, посвідченим виконавчим комітетом Вербуватівської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області 23.06.2008 року за реєстровим номером 103 успадкували відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ..

Згідно даного заповіту ОСОБА_8 земельну ділянку загальною площею 9,7569 га, розташовану на землях Жемчужанської сільської ради Юр`ївського району, що належала померлій на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 від 01.02.2007 року заповідала ОСОБА_2 , при цьому земельну ділянку загальною площею 8,934 га, розташовану на землях Жемчужанської сільської ради Юр`ївського району, що належала ОСОБА_8 на праві приватної власності на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 від 29.11.2002 року остання заповідала ОСОБА_3 .. Усе інше, належне ОСОБА_8 майно, де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалося, а також всі майнові права та обов`язки, які належатимуть їй на день смерті, остання заповідала ОСОБА_4 ..

Разом з тим, позивач зазначав, що йому достовірно відомо про те, що його бабуся ОСОБА_8 на випадок своєї смерті ніякого розпорядження стосовно належного їй майна не робила, оскільки у вказану в заповіті годину вона була вже мертва, а відтак відповідно до положень ЦК України заповіт ОСОБА_8 , посвідчений 23.06.2008 року секретарем виконавчого комітету Вербуватівської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області за реєстровим номером 103 є нікчемним та визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

З інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачу стало відомо, що:

- відповідач ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого 25.04.2009 року нотаріусом Юр`ївської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області отримала Державний акт серії НОМЕР_3 на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_4 , площею 9,7569 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Жемчужненської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області, виданий 24.11.2010 року відділом Держземагенства в Юр`ївському районі Дніпропетровської області;

- відповідач ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого 25.04.2009 року нотаріусом Юр`ївської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області отримала Державний акт серії НОМЕР_5 на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_6 , площею 8,9339 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Жемчужненської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області, виданий 24.11.2010 року відділом Держземагенства в Юр`ївському районі Дніпропетровської області.

Окрім того, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 09.12.2014 року за № 8095242 внесено запис про право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_4 , при цьому 23.04.2015 року за № 9492471 до Державного реєстру внесено запис про інше речове право, а зокрема право оренди вищевказаної земельної ділянки за ОСОБА_9 строком на 49 років.

Також, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 12.08.2014 року за № 6643724 внесено запис про право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_6 , при цьому 23.04.2015 року за № 9491127 до Державного реєстру внесено запис про інше речове право, а зокрема право оренди вищевказаної земельної ділянки за ОСОБА_9 строком на 49 років.

Позивач вказував, що укладені правочини стосовно оренди земельних ділянок є нікчемними та визнання їх недійсними судом не вимагають. Окрім того, у разі скасування судом рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

З огляду на дане, посилаючись на ст. ст. 3, 118 ЦПК України позивач просив:

-визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 , посвідчене 25.04.2009 року нотаріусом Юр`ївської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області на ім`я відповідача ОСОБА_2 ;

-визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 , посвідчене 25.04.2009 року нотаріусом Юр`ївської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області на ім`я відповідача ОСОБА_3 ;

-визнати недійсним Державний акт серії НОМЕР_3 на право власності на земельну ділянку з кадастровим № НОМЕР_4 , площею 9,7569 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Жемчужненської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області, виданий 24.11.2010 року відділом Держземагенства в Юр`ївському районі Дніпропетровської області;

-визнати недійсним Державний акт серії НОМЕР_5 на право власності на земельну ділянку з кадастровим № НОМЕР_6 , площею 8,9339 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Жемчужненської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області, виданий 24.11.2010 року відділом Держземагенства в Юр`ївському районі Дніпропетровської області;

-скасувати в Державному реєстрі речових прав номер запису про право власності 8095242 від 09.12.2014 року та номер запису про інше речове право 9492471 від 23.04.2015 року щодо земельної ділянки з кадастровим № НОМЕР_4 ;

-скасувати в Державному реєстрі речових прав номер запису про право власності 6643724 від 12.08.2014 року та номер запису про інше речове право 9491127 від 23.04.2015 року щодо земельної ділянки з кадастровим № НОМЕР_6 ;

-покласти на відповідачів судові витрати по справі.

В судове засідання позивач по справі ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце судового засідання сповіщений належним чином (т.3 ас.146,155), при цьому в матеріалах справи міститься заява останнього, згідно якої позивач просить продовжити розгляд справи без його участі та участі його представника - адвоката Жмуренко А.В. та задовольнити позовні вимоги (т.3 ас.123).

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи без її участі та в задоволенні позовних вимог просила повністю відмовити (т.3 ас.168).

Відповідачка ОСОБА_3 та представник останньої - адвокат Суботіна Н.М., яка також є і представником відповідачки ОСОБА_2 , в судове засідання не з`явилися, при цьому від адвоката Суботіної Н.М. надійшла заява про розгляд справи в її відсутності з проханням відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі (т.1 ас.116-117, 118-120, т.3 ас.169), а окрім того, від відповідачки ОСОБА_3 також до суду надійшла заява про розгляд справи в її відсутності (т.3 ас.164).

Суд зауважує про наявність в матеріалах справи відзиву на позовну заяву відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , згідно якого останні просили відмовити у задоволенні позову, не визнавши такий в повному обсязі (т.1 ас. 96-101).

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи в його відсутності, зазначивши про те, що позовні вимоги повністю не визнає (т.3 ас.162).

Відповідач Варварівська сільська рада Юр`ївського району Дніпропетровської області в судове засідання не з`явилися, надавши суду заяву про розгляд справи в їх відсутності, зазначивши, що позовні вимоги не визнають (т.3 ас.165-166), про що також свідчить наданий останніми відзив на позовну заяву з проханням відмовити у задоволенні позову ( т.1 ас.176,177).

Третя особа по справі Юр`ївська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, при цьому про дату, час та місце судового засідання сповіщені належним чином (т.3 ас.150,157).

Третя особа по справі Юр`ївська районна державна адміністрація Дніпропетровської області в судове засідання не з`явилися, надали суду заяву про розгляд справи в їх відсутності та проти задоволення позовних вимог не заперечували (т.1 ас.113,т.3 ас.153-154).

Третя особа по справі фізична особа - підприємець ОСОБА_9 в судове засідання не з`явився, при цьому від представника останнього - адвоката Микицюра Н.М. надійшла заява про розгляд справи в його відсутності із зазначенням про заперечення щодо позовних вимог та проханням про відмову в позові в повному обсязі (т.1 ас.121-123, т.3 ас.167).

В ході розгляду справи судом вчинено наступні процесуальні дії:

- 12.12.2017 року позовна заява залишена без руху (т.1 ас. 32);

- 02.01.2018 року постановлено ухвалу про прийняття до розгляду позовної заяви та відкриття загального позовного провадження (т.1 ас. 41-42);

- 16.02.2018 року постановлено ухвалу про витребування доказів (т.1 ас.85-86);

- 06.03.2018 року постановлено ухвалу про продовження строку проведення підготовчого провадження (т.1 ас. 124-126);

- 20.03.2018 року постановлено ухвалу про витребування доказів (т.1 ас.159-161);

- 06.04.2018 року постановлено ухвалу про витребування доказів (т.1 ас.183-184);

- 23.04.2018 року постановлено ухвалу про призначення посмертної судово - почеркознавчої експертизи (т.2 ас. 28-30);

- 15.06.2018 року постановлено ухвалу про відновлення провадження у цивільній справі (т.2 ас.40-42);

- 16.07.2018 року постановлено ухвалу про зупинення провадження у справі (т.2 ас.238-239);

- 01.11.2018 року постановлено ухвалу про відновлення провадження у цивільній справі (т.3 ас.11-12);

- 15.11.2018 року постановлено ухвалу про витребування доказів (т.3 ас.18-19);

- 22.11.2018 року постановлено ухвалу про зупинення провадження у справі (т.3 ас.50-52);

- 04.03.2019 року постановлено ухвалу про прийняття справи до провадження, поновлення провадження у справі (т.3 ас.69-71);

- 01.04.2019 року постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання (т.3 ас.98-99);

- 02.05.2019 року постановлено ухвалу про відмову у задоволенні клопотання позивача в частині витребування доказів (т.3 ас.121-122);

- 02.05.2019 року постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті (т.3 ас.124-125);

- 03.05.2019 року постановлено ухвалу про відкладення судового засідання (т.3 ас.141-142).

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на викладене суд вважає можливим розглянути дану справу у відсутності не з`явившихся учасників справи на підставі наявних в ній письмових матеріалів про права та взаємовідносини останніх, при цьому не здійснює фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши письмові матеріали додані до справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного:

-так, з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 від 21.08.2017 року, виданого повторно Юр`ївським районним відділом ДРАЦС ГТУЮ у Дніпропетровській області, вбачається, що ОСОБА_8 є матір`ю ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком якого, в свою чергу, записаний ОСОБА_11 (т.1 ас.19).

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_8 від 14.06.2005 року, виданого відділом РАЦС Юр`ївського районного управління юстиції Дніпропетровської області, позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 та батьками останнього записані ОСОБА_7 і ОСОБА_12 (т.1 ас.18).

З копії свідоцтва про смерть ОСОБА_7 серії НОМЕР_9 від 05.02.2013 року, виданого повторно відділом ДРАЦС Юр`ївського районного управління юстиції Дніпропетровської області, вбачається, що останній помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1 ас.21).

З матеріалів спадкової справи № 156/2005 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (т.2 ас.2-21) , вбачається, що після смерті останнього за прийняттям спадщини до Юр`ївської державної нотаріальної контори звернулася мати такого ОСОБА_8 , при цьому 25.03.2006 року ОСОБА_8 . державним нотаріусом Юр`ївської держнотконтори Дніпропетровської області було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на майно у вигляді земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 9,757 га, що розташована на території Жемчужанської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області, право власності на яку померлого ОСОБА_7 підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії НОМЕР_10 , виданого на підставі розпорядження голови Юр`ївської райдержадміністрації Дніпропетровської області № 65 від 20.03.2002 року, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 6217 (т.2 ас.10,20).

Згідно копії свідоцтва про смерть ОСОБА_8 серії НОМЕР_11 від 21.08.2017 року, виданого повторно виконавчим комітетом Вербуватівської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області (т.1 ас.20), вбачається, що ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З матеріалів спадкової справи № 160/2008 до майна померлої ОСОБА_8 (т.1 ас.191-236) вбачається, що за прийняттям спадщини після смерті ОСОБА_8 за заповітом звернулися відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (т.1 ас. 197,199,201 ).

З наявного в матеріалах спадкової справи заповіту від 23.06.2008 року ( т.1 ас. 214), вбачається, що ОСОБА_8 на випадок своєї смерті зробила наступне розпорядження, а саме:

-земельну ділянку загальною площею 9,7569 га, розташовану на землях Жемчужненської сільської ради та належної їй на праві приватної власності на землю згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 від 01.02.2007 року заповідала ОСОБА_2 ;

-земельну ділянку загальною площею 8,934 га, розташовану на землях Жемчужанської сільської ради та належної їй на праві приватної власності на землю згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 від 29.11.2002 року заповідала ОСОБА_3 ;

-усе інше належне їй майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось, усі майнові права та обов`язки, які належатимуть їй на час складення заповіту, а також ті майнові права та обов`язки, які належатимуть їй на день смерті заповідала ОСОБА_4 (т.1 ас.214).

Відповідно до вказаного заповіту:

- відповідачу ОСОБА_2 25.04.2009 року державним нотаріусом Юр`ївської держнотконтори Дніпропетровської області видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на майно померлої ОСОБА_8 у вигляді земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 9,7569 га (т.1 ас.231);

- відповідачу ОСОБА_3 25.04.2009 року державним нотаріусом Юр`ївської держнотконтори Дніпропетровської області видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на майно померлої ОСОБА_8 у вигляді земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 8,934 га (т.1 ас.233).

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст.1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Загальні вимоги до форми заповіту та порядок посвідчення заповіту встановлені ст. 1247, 1248 ЦК України.

Згідно ст. 1247 ЦК України ( в редакції станом на час складення заповіту 23.06.2008 року) - заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статях 1251-1252 цього Кодексу.

Згідно ст. 1248 ЦК України ( в редакції станом на час складення заповіту 23.06.2008 року ) нотаріус посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним. Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках (стаття 1253 цього Кодексу).

Згідно ст. 1251 ЦК України ( в редакції станом на час складення заповіту 23.06.2008 року), якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою , службовою особою, відповідного органу місцевого самоврядування.

На час складення та посвідчення заповіту (23.06.2008 року) діяв наказ Міністерства юстиції України від 25.08.1994 року № 22/5 Про затвердження Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів України (далі - Інструкція), що втратив чинність 11.11.2011 року, яким був встановлений порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних рад.

Згідно п. 33 вказаної Інструкції посадова особа виконавчого комітету посвідчує заповіти дієздатних громадян, складені відповідно до вимог статей 541, 543 Цивільного кодексу і особисто подані ними посадовій особі виконавчого комітету. Посвідчення заповітів через представників, а також заповіту від імені кількох осіб не допускається. Заповіт має бути складений у письмовій формі, із зазначенням місця і часу складення заповіту, дати та місця народження заповідача та підписаний особисто заповідачем. Якщо заповідач внаслідок фізичної вади, хвороби або з будь-яких інших причин не може власноручно підписати заповіт, за довіреністю заповідача він може бути підписаний іншим громадянином за правилами, викладеними в пункті 13 цієї Інструкції. Громадянин, на користь якого заповідається майно, не вправі підписувати його за заповідача.

Судом встановлено, що спірний заповіт був виготовлений на прохання заповідача ОСОБА_8 секретарем виконавчого комітету Вербуватівської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області Фоменко О.В . за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Заповіт прочитано вголос особисто ОСОБА_8 та власноруч підписано останньою у присутності секретаря виконавчого комітету Вербуватівської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області в приміщенні власного будинку ( АДРЕСА_1 ) о 08 годині 40 хвилин. 23 червня 2008 року заповіт посвідчено секретарем виконавчого комітету Вербуватівської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області Фоменко О.В., при цьому особу заповідача встановлено, дієздатність останнього перевірено, ст. ст. 1234, 1241, 1254 ЦК України заповідачу роз`яснені. Заповіт складено та підписано у двох примірниках, один з яких залишається в справах сільської ради, а другий видається на руки заповідачеві. Заповіт зареєстровано в реєстрі за № 103 (т.1 ас.214).

Як вбачається з матеріалів справи майно, зазначене у заповіті (земельна ділянка площею 8, 934 га, земельна ділянка площею 9,7569 га), дійсно належало померлій ОСОБА_8 , що підтверджується копією Державного акта на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 , виданого Юр`ївською райдержадміністрацією Дніпропетровської області 29 листопада 2002 року та зареєстрованого в Книзі записів Державних актів на право приватної власності на землю за № 6212 (т.1 ас.220), копією Державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 , виданого Юр`ївською райдержадміністрацією Дніпропетровської області 01 лютого 2007 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації Державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010703200014 (т.1 ас.222).

Згідно ст. 1257 ЦК України заповіт складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення є нікчемним.

За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі. У разі недійсності заповіту спадкоємець, який за цим заповітом був позбавлений права на спадкування одержує право на спадкування за законом на загальних підставах.

Так, в позовній заяві позивач стверджував, що заповіт складений його бабусею ОСОБА_8 та посвідчений 23.06.2008 року секретарем виконавчого комітету Вербуватівської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області за реєстровим № 103 є нікчемним, оскільки в день своєї смерті ОСОБА_8 не робила ніякого розпорядження на випадок своєї смерті, оскільки у вказану в заповіті годину вже була мертва.

Тобто, фактично, на думку суду, позивач стверджував про те, що його бабуся ОСОБА_8 не мала жодного волевиявлення щодо складення даного заповіту.

З аналізу ст. 1257 ЦК України закон пов`язує визнання заповіту, як нікчемного, з обставинами, що можуть свідчити про складення його особою, яка не мала на це права або з порушенням форми заповіту та порядку його посвідчення. Наведені обставини повинні бути доведені особами, які звертаються до суду стосовно визнання заповіту нікчемним.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України нікчемний правочин є недійсним через його невідповідність вимогам законодавства. Такий правочин недійсний з моменту його вчинення незалежно від того чи визнав його таким суд.

До нікчемних відносяться заповіти: складені фізичною особою, яка не має повної цивільної дієздатності; вчинені через представника; складені з порушенням вимог щодо форми заповітів; посвідчені уповноваженою особою, але з порушенням вимог, встановлених законом; посвідчені не уповноважено на це особою; секретні заповіти, посвідчені нотаріусом з порушенням вимог, встановлених ст. 1249 ЦК України; посвідчені за відсутності свідків у випадках, коли їх присутність є обов`язковою; складені відчужувачем щодо майна, вказаного у спадковому договорі (ст. 1307 ЦК України).

В той же час жодної, з передбачених ст. 1257 ЦК України обставин, щодо нікчемності заповіту в ході судового розгляду не встановлено. При цьому, заповіт по формі та змісту відповідає вимогам чинного законодавства на час складення заповіту 23.06.2008 року, а його зміст не викликає сумніву щодо дійсного волевиявлення заповідача.

Позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про те, що заповіт, вчинений ОСОБА_8 на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 суперечить ЦК України чи іншим актам цивільного законодавства. Судом не встановлено обставин, з якими закон пов`язує визнання заповіту нікчемним.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що спірний заповіт відповідає вимогам закону щодо його форми, змісту та посвідчення, оскільки заповідач ОСОБА_8 недієздатною чи обмежено дієздатною визнана судом не була, тому мала право на складання заповіту; заповіт має письмову форму та посвідчений посадовою особою органу місцевого самоврядування; зміст заповіту, текст якого підписано особисто заповідачем, містить роз`яснення останньому положень ст. ст. 1234, 1241,1254 ЦК України; заповіт зареєстровано в реєстрі за № 103, а відтак підстав вважати такий нікчемним не має.

Частиною 2 ст. 1257 ЦК України передбачено, що суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Відповідно до правового висновку Верховного суду України у справі № 6-2424-цс16 зазначено, що судам відповідно до ст. 215 ЦК України необхідно розмежовувати види не дійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом ( ч.1 ст. 219, ч.1 ст. 220, ч.1 ст. 224 ЦК України тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (ч.2 ст.222, ч.2 ст.223, ч.1 ст.225 ЦК України).

Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом.

Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.

Відповідно до статей 215, 216 ЦК України суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Частиною другою статті 215 ЦК України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Таким чином, оспорюваний правочин є недійсним в силу визнання його судом, а нікчемний - в силу припису закону.

Відсутність волевиявлення заповідача на складення заповіту, на думку суду, не є підставою вважати такий нікчемним в силу припису закону , а є підставою саме для визнання його недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до вимог ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Звертаючись до суду позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту прав. Між тим, позивач, вважаючи спірний заповіт нікчемним, вимог про визнання заповіту недійсним не заявляв, хоча в обгрунтування підстав нікчемності заповіту фактично посилався на ті обставини, які можуть бути підставою для визнання заповіту недійсним (відсутність волевиявлення заповідача на складення заповіту).

З огляду на те, що підстави для твердження про те, що спірний заповіт є нікчемним, наданими до позову доказами стороною позивача не доведені, а вимоги про визнання заповіту недійсним позивач не заявляв, суд приходить до висновку про відсутність підстав вважати вказаний заповіт нікчемним, в силу положень ч. 1 ст. 1257 ЦК України.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до частини 1 статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи і інтереси фізичних осіб, права та свободи юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. За частиною 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею позовних вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках

Виходячи з зазначених правових норм, спосіб захисту своїх прав обирає позивач, суд не має права на власний розсуд змінювати спосіб захисту прав, обраний позивачем.

В своїй позовній заяві позивач ОСОБА_1 посилається на ту обставину, що цей заповіт не був особисто підписаний його бабусею ОСОБА_8 , підпис в заповіті не належить останній, а тому, на його думку, такий заповіт не відповідає вимогам щодо його форми та посвідчення і є нікчемним. Отже, фактично позивач заперечує дійсність правочину, який є оспорюваним, але при цьому ним обраний інший спосіб захисту свого права, оскільки він просить суд не визнати такий правочин недійсним, а встановити його нікчемність. За таких обставин суд приходить до переконання, що позивачем, крім іншого, зазначеного вище, також невірно обраний спосіб захисту свого порушеного права.

Доводи позивача, зазначені ним в позовній заяві стосовно того, що на час складення заповіту 23.06.2008 року о 08 годині 40 хвилин ОСОБА_8 була вже мертвою будь - якими доказами в судовому засіданні стороною позивача не доведені та не підтверджені. Окрім того, призначена за клопотанням позивача посмертна судово - почеркознавча експертиза для вирішення питання чи виконано підпис від імені ОСОБА_8 у спірному заповіті саме ОСОБА_8 не проведена, у зв`язку з відсутністю достатньої кількості порівняльного матеріалу для проведення такої (т.3 ас.63-67).

Разом з тим, суд наголошує, що відсутність волевиявлення заповідача не є підставою вважати заповіт нікчемним, а є самостійною підставою, відповідно до ч.2 ст. 1257 ЦК України, для визнання такого недійсним за рішенням суду, вимога про що позивачем в ході розгляду справи не заявлялась.

Так, згідно ч.3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені ч. ч. 1, 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Враховуючи, що нікчемність заповіту ОСОБА_8 , посвідченого 23.06.2008 року секретарем виконавчого комітету Вербуватівської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області за реєстровим № 103, в судовому засіданні не встановлено та вважати його таким законних підстав немає, при цьому вимога про визнання заповіту недійсним позивачем не заявлялась, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні інших заявлених позивачем вимог, а зокрема про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за заповітом, визнання недійсними Державних актів на право власності на земельні ділянки, скасування в Державному реєстрі речових прав записів про право власності та інші речові права щодо земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_4 та НОМЕР_6 , приймаючи до уваги, що такі є похідними вимогами та залежать від вирішення питання щодо невідповідності заповіту вимогам закону, тобто встановлення нікчемності правочину, при цьому вказані вимоги не можуть бути окремо задоволені за умови відсутності будь-яких порушень норм діючого законодавства України, допущених при укладені правочину та після цього.

Так як в судовому засіданні нікчемність заповіту не встановлена, то і підстав для визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за заповітом, визнання недійсними Державних актів на право власності на землю, які в свою чергу на думку позивача отримані відповідачами на підставі нікчемного заповіту, не вбачається, так само як і для скасування записів в Державному реєстрі про право власності та інші речові права щодо успадкованого відповідачами майна на підставі заповіту ОСОБА_8 від 23.06.2008 року.

Відтак, позовні вимоги слід залишити без задоволення.

Оскільки позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі підстав для стягнення з відповідачів судових витрат на користь позивача не вбачається (ст. 141 ЦПК України).

Керуючись ст. ст. 141, 258, 259, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Варварівської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за заповітом, Державних актів на право власності на земельні ділянки, скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про право власності та інше речове право щодо земельних ділянок - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п. 15.5 п.п. 15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 4 ст. 265 ЦПК України:

- позивач : ОСОБА_1 , місцепроживання - АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_13 ;

- відповідач 1: ОСОБА_2 , місцепроживання - АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_14 ;

- відповідач 2: ОСОБА_3 , місцепроживання - АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_15 ;

- відповідач 3: ОСОБА_4 , місцепроживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_16 ;

- відповідач 4: Варварівська сільська рада Юр`ївського району Дніпропетровської області, місцезнаходження - 51325, вул. Миру, буд. 16, с. Варварівка Юр`ївського району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 04338894;

- третя особа : Юр`ївська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, місцезнаходження - 51325, вул. Пристанційна, 4, с. Варварівка Юр`ївського району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 24238309;

- третя особа : Юр`ївська районна державна адміністрація Дніпропетровської області, місцезнаходження - 51300, вул. Центральна, 67, смт. Юр`ївка Юр`ївського району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 20281596;

- третя особа : фізична особа - підприємець ОСОБА_9 , місцепроживання- АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_17 .

Повне судове рішення буде складено 06 червня 2019 року.

Суддя С. О. Маренич